Військовий переворот у Болівії зазнав краху. Тривожні новини про події в країні поширювалися ще буквально вчора, коли в мережі з’явилися кадри з протестувальниками.
Соратники Медведчука отримали тюремні терміни: готували державний переворот
У середу центральну площу міста Ла-Пас і сам президентський палац були захоплені озброєними людьми.
Колишній президент держави Ево Моралес вважає, що державний переворот влаштував генерал Хуан Хосе Зуніга.
Після цього в країні було оголошено загальну мобілізацію населення, щоб підтримати демократичні цінності та зупинити повстання.
Чинний президент Луїс Арсе повідомив про спробу влаштувати переворот з метою повалення уряду. Він закликав міжнародну спільноту надати підтримку країні.
«Сьогодні країна зіткнулася зі спробою державного перевороту. Сьогодні країна знову стикається з інтересами, щоб демократія в Болівії була припинена»
Того ж дня відбулося спілкування генерала з представниками засобів масової інформації, який заявив про зростання невдоволення діями влади. Їх він звинуватив у виснаженні запасів центрального банку, тиску на валюту та економічному спаді.
«Досить руйнувати, досить збіднювати нашу країну, досить принижувати нашу армію»
У повідомленні зазначено, що президентські вибори в Болівії 2025 року відбуватимуться в умовах напруженості, оскільки експрезидент планує висунути свою кандидатуру.
Це нібито спровокує розкол у правлячій партії, після чого почнеться період політичної невизначеності. Нагадаємо, Моралес очолював державу з 2006 до 2019 року, а потім його усунули з посади після протестів по всій країні.
Арсе анонсував повну зміну вищого військового командування, пишуть болівійські ЗМІ.
Президента Болівії Луїса Арсе виключили з правлячої партії «Рух за соціалізм» (MAS), за підтримки якої він переміг на виборах 2020 року.
Причиною розриву став конфлікт з його наставником, колишнім президентом Ево Моралесом (2006–2019), який балотується на наступний термін.
За даними MAS, Арсе «дискваліфікував себе», не відвідавши цього тижня партійний з’їзд, який у грудні має організувати первинні вибори, щоб обрати кандидата від партії.
Минулого місяця Моралес, лідер парламентської партії більшості, оголосив, що балотуватиметься на посаду президента у 2025 році. Його політичний спадкоємець Луїс Арсе, який був обраний у 2020 році, не повідомив про свій намір балотуватися на другий термін.
Суперництво між двома політиками порушило єдність MAS, і напруженість зростає. 63-річний Ево Моралес звинувачує уряд у спробі політичної маргіналізації та фальшивих справах щодо корупції.
Окрім президента Луїса Арсе, з партії було виключено 28 лояльних до нього членів. На з’їзді MAS також внесла зміни до свого статуту, згідно з якими балотуватися на посаду президента можуть лише ті, хто є її членами як мінімум 10 років, що фактично виключає президента Арсе.
Партійні рішення ще мають бути підтверджені виборчими органами. Вони вимагають від усіх партій організувати внутрішні праймеріз, навіть якщо ті мають лише одного кандидата.
Водночас питання про правомочність Моралеса брати участь у виборах залишається відкритим. Міністр юстиції Іван Ліма заявив, що Конституційний суд Болівії повинен буде вирішити, чи може колишній президент законно балотуватися на четвертий термін на посаді глави держави відповідно до конституції.
