Пріоритетами оборонної політики Рим вважає розвиток супутникового зв’язку, захист підводної критичної інфраструктури, а також кібербезпеку та протидію дезінформації.
Майбутня архітектура європейської безпеки має охоплювати співпрацю з Великою Британією, Норвегією, Туреччиною та Україною. Про це заявив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто сказав у інтерв’ю італійській газеті La Stampa, передає Türkiye Today.
“Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною та Україною”, – наголосив Гвідо Крозетто.
За словами міністра, європейські уряди більше не можуть планувати розвиток оборонних спроможностей із розрахунком на 10-15 років наперед, бо безпекове середовище змінюється значно швидше.
Гвідо Крозетто також зазначив, що Європі необхідно враховувати сигнали про можливе поступове скорочення військової присутності США на континенті через переорієнтацію Вашингтона на Індо-Тихоокеанський регіон.
“Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням спроможностей, які будуть доступні через десять чи п’ятнадцять років, коли ситуація повністю зміниться”, – зазначив очільник міноборони Італії.
Вказується, що заяви міністра Крозетто ґрунтуються на стратегічному документі міноборони Італії, який визначає пріоритети оборонної політики країни на бюджетний цикл 2027–2029 років. Він зокрема визначає розвиток супутникового зв’язку одним із ключових завдань, наголошує на необхідності посилення захисту підводної критичної інфраструктури, а також приділяє значну увагу кібербезпеці та протидії дезінформації.
“Потрібно створити національний і європейський центр протидії гібридній війні”, – заявив Крозетто.
За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді та іншим елементам гібридної війни.
У Держдепі США пояснили, чи наблизив саміт НАТО Україну до членства в Альянсі та чому досвід української армії став однією з ключових тем зустрічі.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив речник Державного департаменту США Ян Бейтсон.
Під час інтерв’ю РБК-Україна офіційний російськомовний представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон прокоментував, чи визнання України контриб’ютором трансатлантичної безпеки означає її фактичне наближення до вступу до НАТО.
За його словами, тема членства України в Альянсі на саміті не порушувалася. Водночас значну частину обговорень було присвячено самій Україні.
Він також відзначив зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, наголосивши, що американський лідер назвав її переломним моментом у відносинах після подій в Овальному кабінеті.
Бейтсон заявив, що адміністрація Трампа виступає за НАТО, орієнтоване на сучасні виклики, а не на модель десятиліття тому.
За його словами, сьогодні більшість країн Альянсу перебувають у Європі, де триває єдина масштабна війна – російсько-українська. Саме тому досвід України має особливе значення для союзників.
Він наголосив, що в центрі уваги НАТО знаходяться безпілотники, нові методи ведення бойових дій, бронетехніка та розвиток оборонного виробництва.
“Українці давно говорять про це і здається, що це була дуже важлива тема тут в Анкарі”, – зазначив представник Держдепартаменту США.
Держави Північноатлантичного альянсу досягли показника в 4% ВВП щорічних витрат на оборонні потреби.
Про це оголосив перед початком саміту НАТО генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, повідомляє з Анкари кореспондент “Європейської правди”.
Генсек оголосив, що йдеться про підрахунки витрат держав інших, ніж США, щоб американський показник не викривляв зростання європейських витрат.
“За один рік (від рішення в Гаазі про зростання витрат на оборону. – “ЄП”) ми побачили, що європейські партнери і Канада вже втрачають 4% їхнього ВВП на оборону і безпеку. Це включає суттєве зростання інвестицій власне в оборону, а також інвестицій, пов’язаних з безпекою”.
Генсек наголосив, що минулого року європейські союзники та Канада витратили на основні потреби оборони “майже на 20% більше, ніж торік”. За підрахунками НАТО, за два роки інвестиції в оборону збільшилися на 258 млрд доларів США, і цей процес має продовжуватися.
“Нам знадобляться додаткові військові сили, більше ресурсів та значно потужніша промислова база. Після багатьох років недостатнього фінансування ми нарешті створюємо реальні оборонні можливості”, – наголосив він.
Українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та Airbus Defence and Space підписали меморандум про взаєморозуміння щодо започаткування стратегічного партнерства.
Як повідомила пресслужба SkyFall, підписання відбулося у п’ятницю, 12 червня, під час міжнародної аерокосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Берліні у присутності міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius), пише DW.
Як наголошують в компанії, партнерство SkyFall та Airbus спрямоване на посилення захисту повітряного простору України від атак безпілотників і ракет, а також на зміцнення ролі України як “європейського центру оборонних інновацій”.
Ініціатива також сприятиме розвитку європейської оборонної екосистеми шляхом поєднання західної оборонної експертизи з українським бойовим досвідом, переконані у компанії.
Представник SkyFall повідомив, що одним із ключових напрямів співпраці стане інтеграція перехоплювачів P1-SUN із системою управління повітряним простором Airbus Air C2.
У SkyFall заявили, що перехоплювачі P1-SUN вже знищили близько 10 тисяч російських безпілотників різних типів, що підтвердило ефективність технології. Також у компанії зазначили, що альянс має сприяти створенню багаторівневої системи протиповітряної оборони нового покоління, яка посилить захист повітряного простору як України, так і Європи.
“Для того, аби протидіяти новим загрозам в європейському повітряному просторі, а саме масованим атакам дронами та іншими засобами ураження, потрібні технологічна гнучкість, взаємодія між країнами та перевірені в бою рішення”, – зазначив генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн (Michael Schoellhorn).
На його переконання, альянс зі SkyFall має скоротити розрив між традиційними оборонними системами та інноваціями з коротким циклом розробки. За словами гендиректора компанії, Airbus у цій співпраці здатен надавати системну експертизу та досвід у сфері C2 (Command and Control – управління та контроль. – Ред.), особливо в інтегрованій протиповітряній та протиракетній обороні (IAMD). Натомість українська сторона може надати бойові напрацювання та технології, перевірені в реальних умовах.
“Разом це стане ще однією цеглиною у створенні стійкої багатошарової системи протиповітряної оборони, яка буде створена з тією швидкістю, що необхідна на сучасному полі бою”, – наголосив він.
SkyFall – українська технологічно-оборонна компанія, яка, зокрема, розробляє та виробляє дрон Vampire (що має прізвисько “Баба Яга”), FPV-дрони Shrike, перехоплювачі “шахедів” P1-SUN, системи зв’язку та компоненти.
Найбільшу загрозу для трансатлантичного співтовариства становлять не зовнішні вороги, вважає Дональд Туск.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав докласти зусиль, щоб зупинити тенденцію до руйнування трансатлантичної спільноти. Про це він написав в соцмережі Х в суботу, 2 травня.
“Найбільшу загрозу для трансатлантичного співтовариства становлять не зовнішні вороги, а триваючий процес розпаду нашого альянсу. Ми всі маємо зробити все необхідне, щоб повернути назад цю катастрофічну тенденцію”, – написав очільник польського уряду.
Туск не уточнив, чим саме викликаний його допис в соцмережі. Але сьогодні стало відомо, що США виведуть 5 тис. своїх військових з Німеччини. Це може статися вже через шість місяців.
У відповідь міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що європейці повинні взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
У Конгресі Сполучених Штатів та Пентагоні заявили про відсутність обговорень виходу США з НАТО, а в самому Альянсі вважають погрози глави Білого дому розірвати стосунки з блоком блефом.
Про це, як повідомляє “Європейська правда”, йдеться у публікації Politico.
Дипломати НАТО, помічники членів Конгресу США та представники оборонних відомств зазначають, що адміністрація Трампа не проводила обговорень, необхідних для виходу з Альянсу. За словами двох дипломатів НАТО, США не розпочали жодних дебатів всередині Альянсу і не видали конкретних директив щодо ролі Вашингтона у блоці.
За словами помічника високого рівня у Сенаті, адміністрація Трампа не повідомила Капітолію про майбутній вихід. “Немає жодних доказів, що це справді так”, – сказав помічник.
Про вихід США з Альянсу не говорять і в Пентагоні, зазначив представник Міністерства оборони.
Потенційний шлях до виходу США з НАТО буде усіяний юридичними перешкодами і, ймовірно, викличе обурення з боку прихильників жорсткої оборонної політики в Конгресі, які стверджують: президент повинен дотримуватися закону 2023 року, що вимагає двох третин голосів у Сенаті для рішення про вихід з Альянсу.
“Гучні заяви Трампа рідко перетворюються на структурний розрив з НАТО. Не забуваймо, що Альянс все ще служить основним стратегічним інтересам США”, – сказав один із дипломатів НАТО.
Риторика президента США була спрямована на те, щоб “змусити союзників по НАТО вжити якихось помітних дій”, зокрема, щоб Франція та Велика Британія надали допомогу щодо Ормузької протоки, зазначив інший дипломат НАТО.
За словами першого посадовця НАТО, погроза Трампа виглядала як “ще один блеф” і вписувалася у схему посилення тиску США на Європу під час криз.
Заступник керівника ОПУ Ігор Жовква заявив, що підписання 17 березня Декларації про поглиблення співробітництва у сфері безпеки та оборонної промисловості фактично означає створення оборонного альянсу між Україною і Британією.
Про це Жовква розповів на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Європейська правда”.
Документ напередодні підписали у Лондоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Британії Кір Стармер.
Згідно із домовленостями, Україна ділиться своїм унікальним бойовим досвідом, технологіями і рішеннями, а Британія – інвестує, допомагає масштабувати виробництво, та, своєю чергою, посилює постачання своїх далекобійних спроможностей.
“Наші країни аналізуватимуть можливості спільного виробництва ударних засобів великої дальності, а також масштабування відповідних програм. Паралельно Велика Британія розглядатиме найбільш ефективні механізми для збільшення обсягів виробництва і підтримки таких рішень. Йдеться вже не про окремі поставки, а про побудову спільної оборонно-промислової екосистеми”, – пояснив Жовква.
Ключовим напрямом співпраці стане протиповітряна оборона. Ця співпраця охопить від ефективного перехоплення БПЛА і розвитку засобів виявлення до інтеграції систем протидії крилатим ракетам і нарощування антибалістичних спроможностей
Український бойовий досвід системно інтегруватиметься у військовий вишкіл, навчання та розробку доктрин. Передбачені спільні тренування і підготовка, зокрема з використанням українського досвіду роботи з дронами та новими технологіями на полі бою
Важливо, що ця співпраця має довгостроковий вимір, наголосив Жовква. Йдеться про зміцнення оборонних ланцюгів постачання, розвиток спільних виробничих можливостей, а також потенційне залучення третіх країн до спільних проєктів.
“Це спільне формування нової архітектури безпеки Європи на основі досвіду, технологій і взаємної довіри… Підписана декларація відкриває новий етап українсько-британської співпраці: глибокий, технологічний і довгостроковий. Фактично – справжній оборонний альянс!” – резюмував Жовква.
[type] => post [excerpt] => Заступник керівника ОПУ Ігор Жовква заявив, що підписання 17 березня Декларації про поглиблення співробітництва у сфері безпеки та оборонної промисловості фактично означає створення оборонного альянсу між Україною і Британією. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1773855120 [modified] => 1773847020 ) [title] => У Зеленського заявили про створення оборонного альянсу з Британією [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=181180&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 181167 [uk] => 181180 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 52379 [image] => Array ( [id] => 52379 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna.jpg [original_lng] => 281718 [original_w] => 2560 [original_h] => 1706 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-1024x682.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nagy-britannia-ukrajna.jpg [width] => 2560 [height] => 1706 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 501 [_thumbnail_id] => 52379 [_edit_lock] => 1773839825:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 810594720000 [_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
💬 Britain has been magnificent in its support for Ukraine, for many of the same reasons that we are helping Ukraine.
You, too, have been a victim of Russia's actions. In fact, the term 'hybrid war' does not quite capture it; this has amounted to state terrorism. Your citizens…
— Ministry of Foreign Affairs 🇵🇱 (@PolandMFA) May 31, 2026
Країни Європи планують створити новий військовий альянс на противагу НАТО, до якого також можуть включити і Україну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні мита проти будь-яких країн, які намагатимуться завадити йому встановити контроль над Гренландією, стали для Європи останнім сигналом до дії, повідомляє Politico.
Зазначається, що за відсутності кардинальної зміни курсу Вашингтона цей розвиток подій, імовірно, призведе до глибокої трансформації Заходу, що здатна докорінно змінити світовий баланс сил. Європейські держави дедалі більше схиляються до створення власної системи безпеки, у якій Україна може відіграти вагому роль.
Як зазначає видання, європейські країни, зокрема й ті, що не входять до Євросоюзу – Британія та Норвегія, – значну частину другого президентського терміну Трампа працювали в межах ефективного формату співпраці, який функціонує без участі США. Йдеться про так звану “коаліцію охочих”.
Радники з національної безпеки приблизно 35 урядів постійно підтримують зв’язок між собою: регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті переговори, а також спілкуються через неформальні канали, зокрема месенджери.
Вони звикли шукати колективні рішення у світі, де політика Трампа часто розглядається як одна з ключових проблем. За словами джерел, обізнаних із роботою цієї групи, рівень взаємної довіри між її учасниками залишається високим.
Лідери держав, серед яких прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, постійно підтримують контакт – часто в межах одного спільного чату.
За минулий рік вони відпрацювали чіткий механізм оперативного обміну інформацією щоразу, коли дії Трампа створюють потенційні ризики.
Це неформальне об’єднання отримало назву “Вашингтонська група” на честь спільного візиту європейських лідерів до Білого дому разом із президентом України Володимиром Зеленським у серпні минулого року.
За словами одного з дипломатів, “коаліція охочих” спочатку сформувалася навколо підтримки України, однак з часом переросла у тісну мережу контактів між ключовими політичними фігурами європейських столиць. Це зміцнило довіру та спростило координацію: учасники добре знають одне одного й можуть швидко виходити на зв’язок.
У листуванні лідерів “Вашингтонської групи” регулярно бере участь і президент України Володимир Зеленський, що, як зауважує Politico, додає ще одного важливого виміру цій співпраці. Україна є найбільш мілітаризованою країною серед учасників – із чисельною армією, розвиненою високотехнологічною індустрією безпілотників і унікальним бойовим досвідом.
У поєднанні з військовими можливостями Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії така коаліція могла б стати надзвичайно потужною силою, що об’єднувала б як ядерні, так і неядерні держави.
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив, чому на початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році Альянс не пішов на створення безпольотної зони над Україною.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це Столтенберг пише у своїх мемуарах On My Watch (“У мій час”), уривки з яких наводить The Sunday Times.
Зокрема, у мемуарах колишній генсек НАТО описує “болючий момент” у лютому 2022 року, коли він відхилив відчайдушне прохання президента Володимира Зеленського ввести безпольотну зону над Україною.
Столтенберг сказав, що боявся, що їхня розмова може стати останнім телефонним дзвінком українського президента, оскільки на Заході боялись за його життя.
“Він зателефонував мені з бункера в Києві, коли російські танки були вже зовсім поруч. І він сказав: “Я приймаю ваше рішення не направляти наземні війська НАТО, хоча я з цим не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дайте російським літакам, дронам і вертольотам літати і атакувати нас”, – згадує Столтенберг.
Столтенберг нагадав, що в минулому НАТО дійсно закривало повітряний простір над окремими країнами з міркувань захисту цивільного населення, зокрема, над Боснією і Герцеговиною або над північною частиною Іраку, де потрібно було захистити курдів.
Однак на прохання Зеленського тодішній генсек Північноатлантичного альянсу відповів відмовою.
Свою відмову він пояснив тим, що у разі закриття неба над Україною НАТО мало б це знищити російські системи протиповітряної оборони в Білорусі та Росії, оскільки західні винищувачі не могли б літати над Україною, якби на них націлювались російські ракети ППО.
“А якщо в повітрі буде російський літак або вертоліт, ми повинні будемо його збити, і тоді між НАТО і Росією вибухне повномасштабна війна. А ми не готові до цього. Як сказав Байден, який на той час був президентом США, ми не підемо на ризик третьої світової війни заради України”, – зазначив Столтенберг.
Він згадує, що йому було “боляче” закінчувати ту телефонну розмову із Зеленським, “знаючи, що його життя в небезпеці”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що питання членства України в Альянсі наразі не розглядається, проте союзники ведуть дискусії щодо можливих «гарантій безпеки на зразок статті 5».
Про це він сказав у Вашингтоні під час інтерв’ю Fox News після зустрічей у Білому домі, повідомляє Reuters.
«Ситуація така: США та деякі інші країни висловилися проти членства України в НАТО. Водночас офіційна позиція Альянсу залишається незмінною – шлях України до НАТО є незворотним. Але зараз ми говоримо не про членство, а про гарантії безпеки на зразок статті 5, і що саме вони передбачатимуть, буде предметом подальших переговорів», – зазначив Рютте.
Стаття 5 Вашингтонського договору закріплює принцип колективної оборони: напад на одного союзника вважається нападом на всіх. Надавати Україні подібні гарантії можуть як альтернативу повноправному членству, яке категорично відкидає президент росії володимир путін.
Рютте також уточнив, що питання розміщення іноземних військ в Україні не обговорювалося.
