Україна може вступити в Північно-атлантичний альянс (НАТО) раніше, ніж набуде членства в Європейському союзі. На це вказує динаміка переговорного процесу та „традиції” щодо розширення ЄС.
Про це заявив народний депутат, перший заступник спікера Верховної Ради Олександр Корнієнко, передає РБК-Україна з посиланням на „Укрінформ„.
За словами політика в ході „геополітичного діалогу” на базі European Policy Centre (Центру європейської політики) у Брюсселі, він очікує, що „ми станемо членами НАТО швидше, ніж членами Євросоюзу”.
Так, Корнієнко звернув увагу, що усі „хвилі розширення” Євросоюзу відбувалися після європейських виборів, а наступні – плануються на 2029 рік.
„Тож, як я думаю, наступна можливість для розширення ЄС може відкритися саме після цих виборів до Європейського парламенту”, – сказав нардеп.
Перший заступник голови ВРУ додав, що українська сторона зробить „все з нашого боку, щоб бути підготовленими до такого розвитку”.
„Але яким буде рішення країн-членів, наразі передбачати важко. 5 років у політиці – це дуже тривалий час”, – зауважив він.
Також Корнієнко розповів, що в ході візиту до Брюсселя разом з державною делегацією займається питанням переговорів про продовження скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам ЄС.
„Саме це є найважливішою і суто практичною умовою для членства будь-якої країни в ЄС”, – сказав депутат.
Він додав, що Україна „чітко усвідомлює”, що процес розширення ґрунтується „на досягненнях кожної країни-кандидата”, та готова „сумлінно працювати”, щоб пройти цей шлях євроінтеграції та набути повноправного членства у Євросоюзі.
За його словами, керівництво Грузії віддаляє народ країни від членства в ЄС попри його бажання.
Герчинський вважає надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС своїм найбільшим успіхом у дипломатичній кар’єрі.
„Але що сталося після того, як ви отримали статус кандидата? Більшість населення, опозиційні партії хочуть вступити до Європейського Союзу, але уряд відчужує людей від членства в ньому. Члени грузинського уряду далекі від цінностей Європейського Союзу”, – зазначив дипломат.
Він висловив сподівання, що після жовтневих парламентських виборів Грузія повернеться „до шляху до ЄС, який було призупинено на цьому етапі”.
Герчинський додав, що ЄС готовий відновити переговори з Грузією, якщо у неї буде демократичний уряд
„На жаль, я маю сказати вам, що за нинішньої керівної партії Грузія ніколи не стане членом Європейського Союзу”, – резюмував він.
Після ухвалення парламентом Грузії скандального закону „Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом про „іноагентів”, саміт ЄС заявив, що це фактично призупиняє процес євроінтеграції Грузії.
[type] => post [excerpt] => Посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що за правління партії "Грузинська мрія" країна ніколи не стане членом Європейського Союзу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1728318180 [modified] => 1728316614 ) [title] => Посол ЄС: За нинішньої влади Грузія ніколи не стане членом Євросоюзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128752&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 128820 [uk] => 128752 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 128753 [image] => Array ( [id] => 128753 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [original_lng] => 60096 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1728305814:3 [_thumbnail_id] => 128753 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 430 [translation_required_done] => 1 [_oembed_412bc7ecdb1b68a161347bbcb9c8aa73] =>
7 out of 10 Europeans think that their country has benefitted from EU membership - a figure that has remained relatively stable in recent years.
Посол зазначила, що Україна своєю ініціативністю у прагненні вступити до ЄС, починаючи із заявки в перші дні повномасштабної війни, „зламала матрицю”, і досить швидкі темпи – порівняно з тим, як бувало в інших країн-кандидатів, – можуть зберігатися і далі.
„Я вже говорила в інтерв’ю раніше і повторюся: вважаю, що мета, яку поставив президент Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття, – є реалістичною”, – сказала Катаріна Матернова.
На ремарку „ЄвроПравди” про 2030 рік вона повторила, що вважає це реалістичним терміном.
„Але вступ до ЄС – і це необхідно усвідомити – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. А це також політична ратифікація в усіх країнах-членах, тому що вступ нового члена означає зміну договору ЄС. Тому він має бути ратифікований у тому форматі, якого вимагає кожна з країн Євросоюзу. А це завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року”, – додала посол.
Країни Європи надали Україні понад 43 млрд євро військової допомоги, з яких 6,1 млрд надійшли від Європейського фонду миру.
Євросоюз надав Україні допомогу на 118 млрд євро з початку повномасштабної війни, яку розв’язала Росія. Про це сказав віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс під час виступу у Європарламенті у вівторок, 17 вересня.
„На сьогодні вся допомога Україні та її народу від ЄС та її держав-членів сягнула 118 млрд євро”, – заявив він.
За словами Домбровскіса, до цієї суми входять 25,2 млрд євро макрофінансової допомоги, 17 млрд для країн ЄС для допомоги біженцям, 14 млрд, зібраних через фонд Ukraine Facility, ще 12 млрд у позиках, субсидіях і гарантіях від країн Євросоюзу.
Також ЄС надав 43,5 млрд євро військової допомоги, з яких 6,1 млрд надійшли від Європейського фонду миру.
Домбровскіс розповів, що на території ЄС уже підготували 60 тис. українських військових, а нинішня мета – навчити до кінця зими ще 15 тис. бійців.
Також він сказав, що ЄС на 70% виконав свою обіцянку передати Україні 1 млн снарядів калібру 155 мм.
„Близько 1,4 млрд євро вже було спрямовано через Європейський фонд миру на постачання пріоритетного озброєння Україні, включно з артилерійськими снарядами та засобами ППО, а також – уперше – на закупівлі товарів, вироблених українською оборонною промисловістю”, – заявив Домбровскіс і запевнив, що більшість придбаної зброї має надійти в Україну до кінця 2024 року.
Крім того, віцепрезидент Єврокомісії повідомив, що ведеться робота „над реалізацією рішення G7 щодо надання Україні фінансування розміром $50 млрд, що становить близько 46 млрд євро, які відшкодовуватимуться за рахунок очікуваних доходів від блокованих російських активів”.
Європейський Союз «рішуче засуджує» нещодавню передачу балістичних ракет іранського виробництва та боєприпасів росії – про це заявила зовнішньополітична служба блоку 13 вересня.
«Ця передача є прямою загрозою європейській безпеці та істотною матеріальною ескалацією», – йдеться в заяві.
Факт передачі ракет і безпілотників намір росії «продовжувати жорстоку агресивну війну проти України та її народу», вважають у ЄС. Блок, зокрема, вказує на те, що рф атакує українську критичну енергетичну інфраструктуру.
Іранські балістичні ракети «можуть бути використані, щоб спричинити подальші страждання та руйнування в Україні», заявляє ЄС.
Євросоюз нагадує, що неодноразово рішуче застерігав Іран від передачі росії балістичних ракет, а тепер «відповість швидко та в координації з міжнародними партнерами».
Йдеться про санкції проти Ірану, в тому числі фізичних та юридичних осіб, залучених до іранських програм балістичних ракет та безпілотників, а також авіаційного сектору.
Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив 10 вересня, що Іран відправив балістичні ракети малої дальності (БРМД) до росії і попередив, що російські війська, ймовірно, застосують їх на полі бою «протягом декількох тижнів».
Іранські офіційні особи продовжують заперечувати, що Тегеран відправив зброю Москві.
Речник Європейського Союзу Пітер Стано заявив, що тільки Україна може вирішувати питання щодо участі російської федерації у другому Глобальному саміті миру.
„Ми говорили багато разів, що, ймовірно, участь росії буде необхідною, тому що ця величезна міжнародна безпекова проблема була створена росією, коли вона здійснила атаку проти України та українського народу. Якщо ви хочете вирішити проблему, вам потрібно залучати також тих, хто є її причиною. Коли прийде вірний час для другої після Саміту миру в Швейцарії мирної конференції, буде справою організаторів, вирішувати”, – зазначив Стано.
За його словами, це буде також питанням для самої росії – чи вона матиме бажання брати участь у мирній конференції.
„На цей час ми не бачили жодних щирих зусиль зі сторони Путіна, щоб долучитися до будь-яких мирних переговорів”, – додав він.
Голова держави пояснив, що йдеться про процедуру скринінгу та підготовку умов майбутнього договору про приєднання України до ЄС.
Україна готує подальші спільні кроки з європейськими партнерами. Наступні місяці мають показати прогрес у наближенні країни до Євросоюзу. Про це йдеться у вечірньому зверненні президента України Володимира Зеленського.
„Ми готуємо подальші спільні кроки з партнерами у Європі, і наступні місяці мають показати прогрес у наближенні України до Євросоюзу”, – зазначив голова держави.
Мова про процедуру скринінгу та підготовку умов майбутнього договору про приєднання України до ЄС, пояснив президент.
„Будуть і нові двосторонні безпекові угоди з нашими партнерами”, – запевнив Зеленський.
Глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що після завершення переговорів щодо вступу України в Європейський Союз вона буде за три кроки до членства в організації, розповівши, що це за кроки.
Керівник зовнішньополітичного відомства України заявив, що інтеграція нашої країни в Європейський Союз стане подією глобального значення для Європи, інформує «НБН».
За словами міністра 25 червня відбудуться шість кластерів переговорів, які відкриватимуть та закриватимуться – фахівці працюватимуть у відповідних галузях, приводячи наше законодавство відповідно до стандартів організації.
Дипломат пояснив, що після завершення переговорного процесу щодо вступу України в ЄС необхідне виконання трьох кроків. По-перше, Єврокомісія має дати висновок про завершення діалогу та досягнення нашою країною відповідності критеріям вступу. По-друге, має бути рішення щодо підписання Угоди про вступ України в ЄС.
По-третє, цю угоду мають ратифікувати парламенти країн-членів організації. Кулеба зазначив, що лише після цього Україна стане повноправним членом Європейського Союзу.
[type] => post [excerpt] => Глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що після завершення переговорів щодо вступу України в Європейський Союз вона буде за три кроки до членства в організації, розповівши, що це за кроки. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1719313289 [modified] => 1719313295 ) [title] => Кулеба назвав три кроки, після яких Україна стане повноправним членом Євросоюзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=117170&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 117177 [uk] => 117170 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 117171 [image] => Array ( [id] => 117171 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg [original_lng] => 87995 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1719302524:3 [views_count] => 627 [_thumbnail_id] => 117171 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1147 [1] => 53629 ) [tags_name] => Array ( [0] => Євросоюз [1] => Кулеба ) ) [8] => Array ( [id] => 116222 [content] =>
Посли Євросоюзу схвалили переговорну рамку щодо вступу України до блоку. Переговори розпочнуться вже 25 червня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кореспондента „Радіо Свобода” Рікарда Йозвяка у Twitter та бельгійське головування в ЄС у Twitter.
„Угорщина більше не блокує переговорну рамку для України і, відповідно, Молдови. Компромісний текст узгоджено. Тепер Україна та Молдова мають офіційно розпочати переговори щодо вступу до Євросоюзу 25 червня”, – написав Йозвяк.
Головування Бельгії в ЄС підтвердило, що посли країн-членів підтримали рамки переговорів щодо вступу України та Молдови до блоку.
„Бельгійське головування скличе перші міжурядові конференції 25 червня”, – йдеться у повідомленні.
Такі конференції означають фактичний старт вступних переговорів.
Прем’єри Греції Кіріакос Міцотакіс та Польщі Дональд Туск звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням очолити ініціативу зі створення спільного щита протиповітряної оборони Євросоюзу.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело, яке ознайомилося з відповідним листом очільників урядів обох країн. За словами джерела, Міцотакіс і Туск попросили обговорити це питання на наступному саміті ЄС наприкінці червня, а сам лист про це надіслали фон дер Ляєн у четвер.
Прем’єри пропонують створити комплексну систему ППО, яка була б здатна захистити спільний повітряний простір ЄС від таких загроз, як літаки, ракети й дрони, йдеться в листі, на яке посилається агентство.
Як додають Міцотакіс і Туск, зазначає Bloomberg, розробка й фінансування великого об’єднаного європейського оборонного проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал про те, що Європа об’єднана та рішуче налаштована діяти в інтересах самооборони.
Згідно з публікацією, прем’єри вказують, що європейський щит ППО також матиме значний мультиплікативний ефект, адже сприятиме модернізації європейської оборонної та безпекової галузі, а також значно вищому рівню співпраці та спільних проєктів.
Міцотакіс підняв ідею конкретної європейської оборонної ініціативи під час зустрічі з Туском у Польщі у квітні, повідомив агентству речник грецького уряду, який також підтвердив зміст листа.
Фон дер Ляєн підтвердила цю пропозицію від прем’єрів обох країн у X (Twitter), коли знову закликала до створення спільних оборонних проєктів.
«Нам потрібно менше фрагментації та спільні проєкти. Наприклад, щит протиповітряної оборони, запропонований прем’єрами Міцотакісом та Туском», – наголосила вона.
Нещодавно Туск заочно посперечався з польським президентом Анджеєм Дудою щодо загальноєвропейської системи протиракетної оборони «Небесний щит».
Дуда назвав ініціативу «німецьким бізнес-проєктом», на що Туск відповів, що для нього не має значення, «хто який бізнес має в питаннях озброєння чи оборони», важливо, щоб Польща була в більшій безпеці.
«Небесний щит» (ESSI) – це німецька ініціатива з наземної протиповітряної оборони (BODLUV) в Європі. Ініціатива була започаткована в серпні 2022 року і ґрунтується на необхідності посилення протиповітряної оборони в Європі і кращого об’єднання зусиль. Декларацію про приєднання до Меморандуму про взаєморозуміння вже підписали одинадцять країн.
Метою ESSI є краща координація і, за необхідності, об’єднання проєктів із закупівель протиповітряної оборони в Європі задля використання ефекту масштабу при закупівлі систем і поліпшення оперативної сумісності між країнами-партнерами. Це також уможливить співпрацю в галузі тренувань, технічного обслуговування систем і логістики. Участь Швейцарії в ESSI в першу чергу зосереджена на покращенні координації закупівельних проєктів BODLUV, навчанні та логістичних аспектах.
