Європарламент схвалив комплексний документ щодо прогресу України на шляху до ЄС – у якому, поруч з іншим, підтримав пункт від польських євродепутатів з критикою президента України за найменування підрозділу на честь героїв УПА.
Євродепутати 460 голосами “за” підтримали звіт стосовно руху України на шляху до ЄС, де закликали до “конструктивної дискусії” щодо того, як просувати цей процес, беручи до уваги стратегічні інтереси також Євросоюзу.
У резолюції є блок про добросусідські відносини України, де згадано у тому числі про питання Польщі до найменування українського підрозділу на честь героїв УПА.
“Стосовно перейменування елітного військового підрозділу ЗСУ на честь героїв УПА, євродепутати висловлюють жаль нехтуванням чутливістю й болючістю цього питання для Польщі і вважають це рішення таким, що підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення”, – зазначають у рішенні.
Як повідомляє RMF24, підтримане положення стало результатом переговорів, які очолювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Депутати від правоконсервативної “Право і справедливість” раніше подали власні поправки з жорсткішими формулюваннями, де пропонували пов’язати можливість вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо етнічних чисток на Волині і наголошували на зв’язку між ідеологією УПА та нацизмом.
Підтримку отримала “компромісна” поправка Анджея Галіцького, узгоджена з доповідачем звіту, німецьким депутатом Європарламенту Міхаелем Галером. Фінальне формулювання, у якому було схвалено цю частину документа, ще не опублікували.
Про підготовку такої поправки польськими депутатами повідомляли ще минулого тижня.
Поза тим, у документі євродепутати привітали відкриття першого переговорного кластера і висловили сподівання на те, що невдовзі за цим відбудеться відкриття наступних. Відзначають, що країни-члени мають зважати на динаміку процесів у країнах-кандидатах і на спроби Росії підірвати там громадську підтримку вступу до ЄС.
Україну похвалили за зусилля під час війни, спрямовані на посилення демократичних інституцій і підтримання розділення гілок влади; відзначили прогрес у судовій реформі та боротьбі з корупцією і закликали продовжувати процес.
Також включили питання перших майбутніх повоєнних виборів, відзначаючи важливість того, що вони мають проводитися через достатній час після скасування воєнного стану, аби відповідати стандартам вільних і чесних виборів. Також розкритикували американські заклики до того, щоб Україна проводила вибори під час війни.
Євродепутати відзначили необхідність підтримати Україну зараз, коли вона перехоплює ініціативу, та посилити тиск на воєнну машину рф.
Європейський парламент у вівторок проголосував за зняття депутатської недоторканності з чотирьох польських євродепутатів, зокрема з одіозного лідера партії “Конфедерація польської корони” Гжегожа Брауна, відомого своїми антиукраїнськими, проросійськими та антисемітськими поглядами.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє TVP.
Окрім лідера “”Конфедерації польської корони”, Європарламент позбавив імунітету Даніеля Обайтека, Патрика Які (партія “Право і справедливість”) та Томаша Бучека (“Конфедерація”).
Кожному з депутатів висунуто окремі звинувачення. Брауна звинувачують у спробі зірвати церемонію у Єдвабному, присвячену вшануванню пам’яті польських євреїв. Тоді депутат заблокував дорогу під час пам’ятних заходів.
Справа Обайтека стосується надання ним неправдивих свідчень. Депутата Які звинувачують у наклепі проти судді, а Бучека – у порушенні фізичної недоторканності жінки, у якої він силоміць відібрав мегафон.
Рішення Європейського парламенту відкриває шлях для польських прокурорів та судів до початку судових переслідувань проти цих законодавців.
Цей крок було ухвалено після рекомендації комітету з правових питань Європейського парламенту, який заявив, що справи проти депутатів мають кримінальний характер і не несуть політичного мотиву.
Група євродепутатів звернулась до президентки Європейського парламенту Роберти Метсоли із закликом вжити заходів, щоб не допустити потрапляння конфіденційної інформації до Росії.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у листі євродепутатів, який опублікував литовський депутат Петрас Ауштрявічус.
Члени Європарламенту висловили “глибоке занепокоєння” з приводу нещодавніх звинувачень щодо того, що уряд Угорщини навмисно передає конфіденційну інформацію, отриману під час засідань Ради ЄС, режиму Путіна.
“Ми стурбовані тим, що існують подібні ризики витоку конфіденційної інформації про нашу роботу в Європейському парламенті”, – йдеться у листі.
Вони повідомили, що необхідність усунення цих ризиків вже неодноразово підіймалась, однак жодних істотних змін не було запроваджено, що змусило депутатів Європейського парламенту постійно покладатися на самостійно вжиті заходи безпеки.
“Проросійські депутати Європейського парламенту, які мають зв’язки з режимом Путіна, як і раніше, можуть брати участь у закритих засіданнях комітетів та наймати персонал без проходження належної перевірки безпеки чи перевірки за відкритими джерелами. Це дає їм змогу збирати конфіденційну інформацію, зокрема деталі щодо нашої військової та фінансової підтримки України, та передавати її російській стороні”, – застерегли євродепутати.
Вони закликали без зволікань вжити термінових і конкретних заходів для виконання рекомендацій cпецкомітету з питань іноземного втручання INGE, зокрема щодо реформи правил Європейського парламенту з питань прозорості, доброчесності, підзвітності та боротьби з корупцією.
Також вони попросили знайти шляхи обмеження доступу до конфіденційної інформації та офіційної діяльності певних відкрито проросійських депутатів Європейського парламенту та їхніх офісів.
Європарламент висловив глибоке занепокоєння практиками вербування громадян Африки та інших регіонів, яких незаконно залучають до бойових дій у межах російської війни проти України або до роботи у російському ВПК.
Відповідну резолюцію на пленарному засіданні в четвер підтримали 478 депутатів, 17 проголосували проти, 43 утримались, повідомляє кореспондент Укрінформу.
У документі зазначається, що «тисячі неросійських громадян вводять в оману щодо характеру пропонованої роботи, умов працевлаштування або пов’язаних ризиків, після чого їх направляють або на підприємства з виробництва озброєнь, або безпосередньо залучають до російських операцій вторгнення».
При цьому наводяться дані української сторони, згідно з якими щонайменше 1780 африканців із 36 країн воюють на боці російської армії. Загалом близько 18 тисяч іноземців зі 128 країн було завербовано Росією для цієї війни, вказується у резолюції.
Євродепутати засудили «практики торгівлі людьми та примусової праці» і наголосили, що використання обману, зловживання вразливим становищем людини та обмеження свободи пересування з метою трудової експлуатації є міжнародними злочинами та порушують міжнародні конвенції.
Крім того, у резолюції підкреслюється, що іноземних рекрутів часто розглядають як «витратний особовий склад», який відправляють на передову.
Депутати наголосили, що припинення російської війни є необхідним для того, щоб покласти край торгівлі людьми та грубим порушенням прав людини, пов’язаним із вербуванням неросійських громадян.
Водночас ЄП підтверджує «тверду підтримку міжнародних механізмів притягнення до відповідальності за порушення міжнародного права, пов’язані з агресивною війною Росії проти України».
Депутати Європейського парламенту підтримали застосування так званої процедури терміновості щодо голосування за репараційну позику для України на пленарному засіданні у січні 2026 року. Про це пресслужба парламенту повідомила 16 грудня.
Голосування за прискорення законодавчих процесів щодо законопроєкту про позику Україні відбулося підняттям рук.
«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.
Пресслужба уточнює, що пропозиція позики пов’язує її з наявним механізмом Ukraine Facility та Механізмом співробітництва у сфері позик для України.
Відтак під час наступного пленарного засідання, яке відбудеться з 19 по 22 січня 2026 року, євродепутати ухвалять позицію щодо цієї ініціативи перед переговорами з урядами країн-членів.
У Європарламенті очікують, що очільники держав та урядів Євросоюзу «спробують досягти зобов’язань щодо подальших дій» під час саміту ЄС у Брюсселі 18 і 19 грудня.
Депутати Європейського парламенту закликали країни Європейського Союзу скасувати внутрішні кордони для переміщення військ і військової техніки, а також інвестувати в модернізацію транспортної інфраструктури по всій території Союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили в середу, 17 грудня, пише “Європейська правда”.
У Європарламенті наголосили, що війна Росії проти України продемонструвала нагальну потребу у швидкому транскордонному переміщенні військ, техніки та активів.
Військова мобільність, за словами депутатів, є ключовим елементом європейської безпеки та оборони, зокрема для захисту східного флангу ЄС, включно з країнами Балтії та Польщею.
У резолюції вітається пропозиція Європейської комісії збільшити фінансування військової мобільності в наступному довгостроковому бюджеті ЄС до понад 17 млрд євро.
Євродепутати закликали держави-члени ЄС не скорочувати ці кошти, як це сталося у фінансовому періоді 2021–2027 років. За їхніми оцінками, модернізація близько 500 критично важливих об’єктів інфраструктури, зокрема мостів і тунелів, потребуватиме щонайменше 100 млрд євро.
Європарламент також звернув увагу на те, що попри певний прогрес, адміністративні, фінансові та інфраструктурні бар’єри досі ускладнюють переміщення військової техніки, яке в окремих випадках може тривати понад місяць.
Відтак вони пропонують активніше інвестувати в транспортні коридори військової мобільності, запроваджувати цифрові рішення та створити систему “єдиного вікна” для прискорення видачі дозволів.
Окремо парламентарі рекомендують працювати над формуванням “військового Шенгенського простору”, який передбачав би швидке пересування військ без внутрішніх обмежень.
Для цього пропонується створити спеціальну робочу групу та призначити європейського координатора, а Єврокомісія має підготувати відповідну дорожню карту.
Резолюцію про військову мобільність підтримали 493 депутати, проти висловилися 127, ще 38 утрималися.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
“Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
“Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
“Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ.
Євродепутати закликали до нових кроків для захисту неповнолітніх користувачів онлайн, де у тому числі пропонують заборону самостійного користування соцмережами та ШІ-асистентами до 16-річного віку.
Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту, пише “Європейська правда”.
26 листопада Європарламент 483 голосами “за” схвалив доповідь, де висловлюють занепокоєння ризиками онлайн-середовища для здоров’я і безпеки неповнолітніх, закликають до більших інструментів захисту та встановлення вікового цензу для користування соцмережами.
Попозиції раніше підготували у профільному комітеті Європарламенту.
Серед іншого, пропонують у межах ЄС запровадити правило, що самостійне користування соцмережами, платформами обміну відео та ШІ-асистентами можливе з 16 років, а для 13-16 річних доступ можливий “за батьківською згодою”.
Депутати висловили підтримку намірам Єврокомісії створити застосунок для перевірки віку та зазначили, що це все одно не послаблює відповідальності цифрових платформ у питаннях захисту неповнолітніх.
Для забезпечення ретельнішого дотримання законодавства ЄС євродепутати закликають, щоби у разі серйозних та частих порушень була можлива відповідальність вищого керівництва компаній, особливо якщо йдеться про захист прав неповнолітніх і верифікацію віку.
Крім того, вони закликають заборонити і впровадити автоматичне блокування для неповнолітніх функцій, що викликають цифрову залежність (як “нескінченна стрічка”, автовідтворення відео, “гачок винагород” в іграх тощо); блокувати сайти, які не виконують правил ЄС; заборонити застосовувати до неповнолітніх алгоритми, що пропонують контент на основі попередніх взаємодій; заборонити платформам пропонувати неповнолітнім фінансову винагороду за інфлюенсерство.
Окремо закликають шукати рішення для викликів, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту.
У доповіді згадуються цифри з дослідження, згідно з яким близько 97% молоді щоденно бувають онлайн, 78% користувачів віком від 13 років заглядають у свої смартфони щонайменш раз на годину, приблизно 25% користуються ним з ознаками залежності.
Опитування Eurobarometer у 2025 році показало, що 90% європейських громадян вважають нагальною додаткові кроки для захисту дітей в онлайн-середовищі, а основними викликами вважають проблеми для ментального здоров’я внаслідок “зависання” онлайн, кібербулінг та контент, невідповідний віку.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто підтримує обмеження соцмереж для дітей і доручила групі експертів до кінця року подати звіт про заходи, які можна вжити на рівні ЄС.
Президент Франції Емманюель Макрон висловився за заборону соцмереж для дітей до 15 років.
За підсумками пленарних дебатів у Страсбурзі 26 листопада Європейський парламент підготує резолюцію «Позиція ЄС щодо запропонованого мирного плану для України». Вона буде винесена на голосування у четвер, 27 листопада.
Про це повідомили у прес-службі Європарламенту.
Євродепутати сформують власну позицію щодо обговорюваного мирного плану для України.
«Рішення про те, що на основі дебатів щодо мирного плану для України має бути підготована резолюція, було прийняте Європарламентом увечері в понеділок, 24 листопада», – повідомили в прес-службі.
Текст резолюції планується фіналізувати до вечора середи, а голосування відбудеться у четвер, 27 листопада, у проміжок з 13:00 до 15:00 (14:00–16:00 за київським часом).
Доповідач Європарламенту Міхаель Галер дав зрозуміти, що переговори про вступ України в ЄС можуть так і не відкритися до виборів в Угорщині, оскільки “Віктор Орбан не передумає”.
Галер погодився, що переговори про вступ фактично заморожені, якщо ЄС не знайде інший шлях або якщо Орбан не передумає. Однак, за його словами, “він не передумає”.
“У квітні переговори відкриються, так чи інакше. Або Орбан “закінчиться”, або він отримає нові причини, чому йому краще припинити це блокування”, – сказав євродепутат.
“І тоді все буде у ваших руках. І не забувайте, що ухвалення законів у Верховній Раді – це важливо, але вирішальне значення має практичне втілення, імплементація правил ЄС”, – додав він.
Поки ж, за його словами, Україна може говорити з іншими країнами-кандидатами, які просунулися далі на шляху до членства.
“У нас є кілька країн-кандидатів, які вже ведуть переговори – говоріть з ними. Питайте у Хорватії, яка останньою вступила до ЄС, як це було, коли вона починала свої переговори. Крім того, завдяки процесу скринінгу ви знаєте, де у вас все гаразд, а де є недоліки. Це дає вам змогу діяти ще до завершення формальностей”, – зазначив Галер.
