Президент України Володимир Зеленський братиме участь у зустрічі лідерів країн Євросоюзу. Однією з ключових тем обговорень саміту буде „репараційний кредит” для України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як пише видання, голова української держави спробує заручитися підтримкою „репараційного кредиту”, який, згідно з ідеєю Єврокомісії, має бути забезпечений замороженими активами Росії. Саміт відбудеться 18-19 грудня.
Bloomberg нагадує, що лідери Європи вже кілька тижнів намагаються остаточно узгодити „репараційний кредит”, але процес зіткнувся з опором з боку Бельгії. Саме в бельгійському депозитарії Euroclear зберігається велика частина заморожених активів РФ.
Бельгія вимагає гарантій захисту від фінансових зобов’язань на випадок відповідних дій Москви або якщо Росія раптово доб’ється повернення активів через суд.
План Єврокомісії передбачає використання російських коштів для надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро (106 млрд доларів) протягом найближчих двох років.
Якщо узгодити таку ініціативу не вдасться, країнам ЄС доведеться розглянути тимчасові варіанти фінансування України.
Варто зауважити, що для того, щоб Україна отримала „репараційний кредит”, ініціативу має підтримати „кваліфікована більшість” країн Євросоюзу. Ключове голосування відбудеться саме на саміті.
Російська агресія проти України у поєднанні зі зміною зовнішньополітичних акцентів США через зростання впливу Китаю спонукає Європейський Союз активніше розвивати власну стратегію економічної автономії, безпеки та обороноздатності.
Як інформує Укрінформ, пріоритетні напрямки для наступних рішень Євроради окреслила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі.
„Цього тижня Європейська Рада зустрічається з реальністю сьогодення. Реальність світу, який став небезпечним світом воєн, світом хижаків. Реальність його означає, що ми, європейці, повинні захищати себе і покладатися на самих себе”, – наголосила вона.
За словами фон дер Ляєн незаконне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало останнім „тривожним дзвіночком”.
„Нікого з нас не повинно шокувати те, що інші говорять про Європу. Це не вперше, коли такі припущення виявляються застарілими. Так, Європа втратила частку світового ВВП з 25% у 1990 році до 14 відсотків сьогодні. Але цифри для Сполучених Штатів йдуть тим же шляхом. США також втратили частку світового ВВП з 22% у 1990 році до 14 зараз. Отже, це не історія про економіку по один бік Атлантики чи по інший. Це історія про зміни у світовій економіці” – пояснила президентка.
На думку фон дер Ляєн, Сполучені Штати заявили про зміну своїх стратегічних інтересів і пріоритетів у зв’язку з піднесенням Китаю, частка якого у світовому ВВП зросла з 4% у 1990 році до 20% сьогодні.
„Тому наше завдання на саміті цього тижня – показати, що ми зосереджені на нашій власній стратегії, наших власних інтересах і наших власних пріоритетах. Це момент незалежності Європи. Від оборони до енергетики – ми зробили неможливе можливим у рамках нашої нової реальності”, – сказала вона.
Фон дер Ляєн відзначила прогрес в енергетичній незалежності Європи, її відмові від російського викопного палива та зменшенні імпорту російського газу, як скрапленого, так і трубопровідного, з 45% на початку війни до 13% зараз, а імпорту сирої нафти – з 26% на початку війни до 2% на сьогодні.
„Цього року ми зробили для оборони більше, ніж за останні десятиліття. За останні десять років ми інвестували 8 мільярдів євро в Оборонний фонд. Цього року ми уможливили до 800 мільярдів євро інвестицій до 2030 року. І ми бачимо, наскільки переповнена наша програма SAFE, попит на яку з боку 19 країн-членів швидко перевищив 150 мільярдів євро, які є на столі. І це свідчить про нашу відданість європейській безпеці”, – підкреслила вона.
США разом із європейськими партнерами напрацювали проєкти двох документів, у яких викладено план підтримки України після можливого укладення мирної угоди.
За даними видання, план передбачає зміцнення Збройних сил України, розгортання європейських військ на українській території для стримування нового, можливого вторгнення РФ, а також активніше залучення американських розвідувальних можливостей.
Один із документів, який співрозмовники NYT називають „оперативним військовим”, містить детальні положення щодо співпраці військ США та Європи із ЗСУ з метою запобігання спробам Росії захопити додаткові території.
Жоден із документів наразі не оприлюднено. Водночас за словами обізнаних джерел, вони містять конкретні директиви для різних сценаріїв можливого нового вторгнення РФ. Неназваний американський чиновник зазначив, що в них „дуже чітко” прописано механізми стримування подальших атак та реагування у разі їхнього відновлення.
Одним із ключових завдань називається збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час. Для цього, як зазначається, Україна потребуватиме стабільної та значної підтримки з боку партнерів. Європейський дипломат повідомив, що в документах міститься перелік конкретного озброєння та військових спроможностей, необхідних Києву, однак деталей не розкрив.
Також у плані описано роль європейських сил безпеки, які можуть діяти на території України, зокрема для забезпечення безпеки в повітряному та морському просторі. Очікується, що такі підрозділи базуватимуться переважно на заході країни, однак перелік держав-учасниць поки що не визначений.
Окремо прописано механізми участі США у виявленні можливих операцій РФ під хибним прапором, які Москва може використати як привід для відновлення бойових дій.
Європейські чиновники зазначають, що співпраця з американськими перемовниками та президентом США Дональдом Трампом останнім часом суттєво покращилася.
„Ми бачимо реальний і конкретний прогрес. Він став можливим завдяки узгодженості дій України, Європи та Сполучених Штатів”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Україна вважає безпідставними побоювання щодо фінансових і юридичних ризиків, пов’язаних із наданням „репараційного кредиту” за рахунок заморожених російських активів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
Видання цитує міністра закордонних справ України в соцмережі Х, який стверджує, що ризики, на які посилаються окремі країни ЄС, значною мірою ґрунтуються на російській дезінформації.
„Жодна з цих загроз не є правдоподібною, і більшість цих побоювань абсолютно безпідставні. Москва просто продає страх, як вона зазвичай робить перед серйозними кроками щодо протидії своїй агресії”, – вважає Сибіга.
Глава МЗС закликав лідерів Європейського Союзу погодитися на використання заморожених російських активів, які зберігаються переважно в бельгійському депозитарії Euroclear, для надання Україні „репараційного кредиту”. Це питання стане предметом дискусій під час саміту ЄС у четвер, 18 грудня.
Німеччина та низка інших країн підтримують створення кредитної схеми обсягом 210 млрд євро. Водночас Бельгія, яку підтримують Італія, Болгарія та Мальта, виступає проти, заявляючи про надто високі фінансові та юридичні ризики.
Зокрема, бельгійська влада побоюється, що у разі майбутнього судового рішення на користь Росії країні доведеться самостійно покривати можливі збитки. Брюссель наполягає, що всі держави-члени ЄС мають нести однакові ризики.
Сибіга назвав це „питанням справедливості” та наголосив, що механізми, запропоновані Європейською комісією, є юридично виваженими.
„Ці механізми є юридично обґрунтованими, морально правильними та справедливими з точки зору розподілу ризиків. Ми закликаємо всі держави-члени ЄС зробити цей важливий стратегічний крок вже цього тижня”, – заявив міністр.
“Коаліція рішучих” підготувала плани щодо посилення обороноздатності України та, за потреби – розгортання військ на українській території.
Про це заявив прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, пише РБК-Україна з посиланням на APA.
“У межах “коаліції рішучих” ми мали політичний процес за участю лідерів країн, а також військовий процес за участю військових планувальників. Ми заявили, що хочемо розробити військові плани щодо забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші, а також для зміцнення власних спроможностей України”, – сказав британський прем’єр.
За його словами, наразі члени коаліції мають військові плани для кожного з цих напрямів.
“За потреби це передбачає й наземне розгортання, але зараз пріоритетом є досягнення справедливого й тривалого миру”, – повідомив Стармер.
Рада ЄС ухвалила рішення про введення санкцій проти ще дванадцяти фізичних осіб та двох організацій у зв’язку з продовженням гібридних дій росії, включно з маніпуляцією інформацією та шкідливими кібератаками на країни ЄС і їхніх партнерів.
Серед тих, кого додано до списку санкцій, – відомі аналітики зовнішньої політики, пов’язані з кремлівськими установами, аналітичними центрами та університетами, а також інфлюенсери, які поширюють проросійську пропаганду, конспірологічні теорії щодо вторгнення росії в Україну та антиукраїнські та антинатовські наративи. До списку також потрапили колишні військові та поліцейські з Західної Європи.
Крім того, санкції торкнулися Міжнародного русофільського руху, який поширює дестабілізуючі наративи у світі на користь російського уряду, а також 142-го окремого батальйону електронної війни, що базується в Калінінграді та відповідає за технології дезорганізації короткохвильового зв’язку і проведення електронних навчань. Цей підрозділ пов’язують з недавніми випадками збоїв GPS у кількох країнах ЄС.
Також до списку внесли членів Головного розвідувального управління рф (ГРУ), підрозділу 29155, та кібергрупи Cadet Blizzard, які брали участь у кібератаках на державні органи України та цільових країнах ЄС і союзниках НАТО з метою здобуття чутливої інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Загалом обмежувальні заходи ЄС поширюються уже на 59 фізичних осіб та 17 організацій росії. Санкції передбачають заморожування активів, заборону на надання коштів чи ресурсів для цих осіб та організацій, а також заборону на в’їзд або транзит через території ЄС для фізичних осіб.
[type] => post [excerpt] => Рада ЄС ухвалила рішення про введення санкцій проти ще дванадцяти фізичних осіб та двох організацій у зв’язку з продовженням гібридних дій росії, включно з маніпуляцією інформацією та шкідливими кібератаками на країни ЄС і їхніх партнерів. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1765821480 [modified] => 1765815488 ) [title] => ЄС розширив санкції проти росії через гібридні атаки та кіберзагрози [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172209&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 172233 [uk] => 172209 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 172210 [image] => Array ( [id] => 172210 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large.jpg [original_lng] => 105298 [original_w] => 980 [original_h] => 555 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large-300x170.jpg [width] => 300 [height] => 170 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large-768x435.jpg [width] => 768 [height] => 435 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large.jpg [width] => 980 [height] => 555 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large.jpg [width] => 980 [height] => 555 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large.jpg [width] => 980 [height] => 555 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229351-1-large.jpg [width] => 980 [height] => 555 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1765808291:12 [_thumbnail_id] => 172210 [_edit_last] => 12 [views_count] => 398 [_algolia_sync] => 619651863000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 250217 [2] => 277 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => кіберзахист [2] => санкції ) ) [6] => Array ( [id] => 172071 [content] =>
Федеральна рада Швейцарії у п’ятницю, 12 грудня, розширила санкції проти росії та Білорусі слідом за 19-м пакетом обмежувальних заходів від Євросоюзу.
Про це повідомляється на сайті швейцарського уряду, передає Укрінформ.
«Федеральна рада 12 грудня розширила санкційні списки щодо росії та Білорусі. Таким чином, Швейцарія впроваджує різні зміни, ухвалені ЄС у рамках 19-го пакету санкцій».- заявили в уряді.
Ухвалені заходи набудуть чинності 13 грудня.
Зазначається, що запроваждено санкції – заморожування активів – щодо 22 фізичних осіб та 42 компаній і організацій. Цим особам також заборонено в’їзд та транзит через Швейцарію. Переважно йдеться про осіб, які належать до російського військово-промислового комплексу чи російського енергетичного сектору або обслуговують їх, а також про компанії, які керують суднами тіньового флоту РФ.
Крім того іще щодо 116 суден вводяться комплексні заборони на купівлю, продаж та послуги. Це переважно танкери, що входять до складу тіньового флоту росії, та зокрема обходять обмеження цін на російську сиру нафту або нафтопродукти.
У торговельному секторі 45 нових компаній, включаючи ті, що знаходяться в третіх країнах, підпадають під суворіші заходи експортного контролю.
Крім того п’ять російських банків та чотири філії російських банків у третіх країнах також підпадають під заборону на транзакції, зокрема через те, що вони використовують російські платіжні системи.
Також 8 компаній у третіх країнах підпадають під заборону на операції, оскільки вони суттєво підривають мету санкцій.
Сьогоднішнє рішення уряду також включає продовження термінів щодо надання винятків, щоб швейцарські компанії могли вивести свої інвестиції з росії впорядкованим чином.
19-й пакет санкцій ЄС передбачає низку додаткових заходів, що стосуються фінансового, енергетичного та торговельного секторів, які були представлені Федеральній раді на її засіданні 12 грудня.
У суботу, 13 грудня, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн обговорили мирний план з припинення війни рф проти України, а також використання заморожених російських активів.
„Прем’єр-міністр сьогодні ввечері провів розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Розмова була зосереджена на поточній роботі над мирним планом під проводом США, спрямованим на припинення вбивств в Україні”, – йдеться у повідомленні.
Сторони погодились, що зараз „вирішальний момент для майбутнього України, і що Європа стоятиме поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно, щоб досягти справедливого та стійкого миру”.
Також Стармер та фон дер Ляєн обговорили „останній прогрес у питанні мобілізації заморожених суверенних активів росії”.
„Крім того, лідери обговорили поточні переговори щодо просування амбітного пакета заходів, оголошеного на саміті Великої Британії та ЄС у травні. Обидві сторони відзначили позитивну динаміку переговорів та висловили сподівання досягти подальшого прогресу в найближчі тижні”,- йдеться у повідомленні.
[type] => post [excerpt] => У суботу, 13 грудня, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн обговорили мирний план з припинення війни рф проти України, а також використання заморожених російських активів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1765704420 [modified] => 1765673643 ) [title] => Стармер і фон дер Ляєн обговорили мирний план щодо України та заморожені активи рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172066&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 172075 [uk] => 172066 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 172067 [image] => Array ( [id] => 172067 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [original_lng] => 329616 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93-300x171.png [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-93.png [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1765666444:8 [_thumbnail_id] => 172067 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 522 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 617170914000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 746742 [1] => 215 [2] => 602821 ) [tags_name] => Array ( [0] => Британія [1] => ЄС [2] => Урсула фон дер Ляєн ) ) [8] => Array ( [id] => 172038 [content] =>
Поки війна в Україні триває, Європа знаходиться у безпеці. Коли українці складуть зброю, у агресора буде час на перегрупування, а наступна його ціль – НАТО.
Про це заявив екс-очільник Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю для DW.
Ішингер високо оцінив роль України у забезпеченні безпеки Європи на тлі агресивних устремлінь Росії.
„Поки ця війна (Росії проти України. – ред.) ведеться – рішуче та мужньо – нашими українськими друзями, Європа в безпеці”, – заявив він.
Екс-чиновник зазначив, що Європа в безпеці, тому що українці протягом уже багатьох років успішно „сковують армію РФ у завзятій боротьбі”. Втім у момент, коли ця війна закінчиться, „коли зброя змовкне на Донбасі та в інших регіонах України”, Кремль знову отримає „весь час світу”.
„Росія – країна, розтягнута на десять або одинадцять часових поясів, і вона матиме достатньо часу, щоб перегрупуватися”, – пояснив він.
При цьому Ішингер вважає, що зусилля Європи, спрямовані на самозахист, на цьому не завершаться, а навпаки, по-справжньому тільки почнуться проявлятись.
„Досі тягар несуть українці. Після закінчення війни нам доведеться нести набагато більшу частину цього тягаря”, – додав екс-глава Мюнхенської конференції.
На завершення він погодився з думкою генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Північноатлантичний альянс є наступною метою Кремля після України.
Європейські чиновники стурбовані тим, що Росія може використати нову мирну угоду щодо завершення війни в Україні, укладену за посередництва США, що прокладе шлях для повторного вторгнення на територію Донбасу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
За словами джерел видання, „побоювання, що є головним каменем спотикання в останніх переговорах, полягає в тому, що план США щодо демілітаризованої зони дасть кремлю прикриття для розгортання таємних сил у спірній зоні”.
Кремль може потім використовувати гібридну тактику, включаючи так звані операції під фальшивим прапором, щоб підірвати гарантії безпеки США та створити передумови для нового вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що США обговорювали перетворення Донбасу на „вільну економічну зону” під спеціальним управлінням, тоді як Росія обрала „демілітаризовану зону”.
Цього тижня Зеленський озвучив ідею референдуму щодо потенційних територіальних рішень для цього регіону.
„Але Росія може скористатися будь-яким виведенням українських військ з територій, що контролюються Києвом. Тому головним завданням Європи найближчими днями та тижні є забезпечення того, щоб будь-яка мирна угода не містила російського троянського коня”, – заявили знайомі з ситуацією джерела.
Зазначається, що хоча російський диктатор Володимир Путін, „імовірно, зберігає свої максималістські цілі в Україні, ключове питання полягає в тому, чи продовжує Москва відкидати будь-яку мирну угоду, чи тактично підтримує спроби Америки досягти угоди в найближчі тижні”.
Окрім потенційної можливості використовувати мирний процес зі своїм звичним арсеналом гібридних атак, ще одним ризиком є втручання РФ в публічний референдум чи вибори, які можуть відбутися після мирного врегулювання.
Зеленський має намір вирушити до Берліна в понеділок для зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та іншими європейськими лідерами, включаючи прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, щоб продовжити переговори.
За словами людей, знайомих з цим питанням, „перед зустріччю радники з національної безпеки з України, Європи та США, як очікується, проведуть обговорення проєктів планів”.
Колишній радник з національної безпеки Великої Британії Пітер Рікеттс сказав, що європейці мають рацію, що їх турбує пропозиція США щодо демілітаризованої зони.
За його словами, як тільки увага Америки переключиться на щось інше, Путін може „створити інциденти як привід” – наприклад, захист російськомовних.
„Це зробить решту України вразливою до наступного російського наступу. Тож це не просто технічний момент, а фундаментальне питання – для України та для європейської безпеки”, – зазначив Рікеттс.
