Україна хоче добитися прогресу у вступних переговорах з Євросоюзом цього року. Країна розраховує на членство в блоці відразу після завершення війни.
Про це під час виступу на конференції „Вступ України до ЄС: вибір зроблено, питання часу” заявив прем’єр України Денис Шмигаль, передає кореспондент РБК-Україна.
За словами Шмигаля, Україна та ЄС завершили двосторонній скринінг за трьома переговорними кластерами: „Основи”, „Внутрішній ринок” і „Зовнішні відносини”. Україна очікує, що ці переговорні кластери будуть відкриті в першій половині 2025 року.
„У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про приєднання одночасно. Ми активно працюємо над досягненням цієї мети. Я впевнений, що для досягнення цієї мети не існує жодних реальних перешкод – необхідні тільки політична воля і загальна прихильність до наполегливої роботи”, – підкреслив прем’єр.Play Video
Він нагадав, що Україна довела, що може рухатися „з безпрецедентною швидкістю” і досягати результатів не за роки, а за місяці.
„Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС відразу після закінчення повномасштабної війни”, – зазначив Шмигаль.
Керівництво України готове розпочати переговори щодо першого кластера у рамках вступу до Європейського Союзу.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за підсумками зустрічі з німецькою колегою Анналеною Бербок, його цитує Інтерфакс-Україна.
«Важливою темою переговорів була інтеграція України до Європейського Союзу та НАТО. Цінують підтримку міністерки Бербок на цьому шляху. Україна готова відкрити перший кластер переговорів щодо вступу до ЄС. Працюємо, щоб це сталося якнайшвидше», – сказав Сібіга.
Міністр також зазначив, що Україна сподівається на подальшу підтримку Німеччини як у сфері євроінтеграції, так і в інших питаннях. Зокрема, у питанні повноцінного використання заморожених активів рф для допомоги Україні.
Європейський Союз має намір дати рішучу відповідь на мита, які планує запровадити президент США Дональд Трамп. Водночас Брюссель сподівається знайти взаємовигідне рішення шляхом переговорів.
Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, її цитує Reuters.
Вона сказала, що розуміє намір США зміцнити свою економіку та провести повторну індустріалізацію. Однак, це хоче зробити і ЄС.
Водночас, мита лише підвищать інфляцію і змусять американські заводи платити більше за комплектуючі, що призведе до втрати робочих місць.
«Наша мета – рішення шляхом переговорів. Але, звичайно, якщо знадобиться, ми захистимо наші інтереси, наших людей та наші компанії. Ми не хочемо вживати заходів у відповідь. Але якщо знадобиться, ми маємо сильний план, і ми його використаємо», – заявила фон дер Ляєн.Play Video
Глава Єврокомісії також заявила, що ЄС має диверсифікувати свою торгівлю та усунути внутрішні бар’єри, щоб покращити взаємодію транскордонного бізнесу.
Україна та Євросоюз оновили спільний робочий план у сфері електронної ідентифікації і довірчих послуг. За умови успішного його виконання 2026 року ЄС визнає окремі українські електронні підписи, печатки та інші довірчі послуги. Згодом, з 2027 року, всі українські засоби електронної ідентифікації отримають автоматичне визнання в ЄС.
Це означатиме, що українці зможуть безперешкодно підписувати документи, користуватися європейськими онлайн-сервісами та вести бізнес у ЄС, використовуючи українські електронні підписи.
Мінцифри зазначає, що у межах цього оновленого плану Україна та ЄС проведуть:
Оцінку українського законодавства на відповідність вимогам ЄС — Регламенту eIDAS, Директиви NIS2 та GDPR
Визначення процедур співробітництва між Україною та Єврокомісією
Тестування транскордонної сумісності електронних довірчих послуг
Перевірку двосторонніх процедур співробітництва
“Україна — перша країна, яка ще не є членом ЄС, чиї електронні підписи та печатки вже технічно валідуються в Європейському Союзі. Українці можуть підписувати європейські документи Дія.Підписом-EU”, – підсумували в Мінцифри.
Група впливових американських сенаторів надіслала лист держсекретарю США Марко Рубіо. Вони закликають переконати європейські країни використати більш як 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, заморожених у західних фінансових інститутах, як інструмент тиску на росію.
У листі, підписаному сенаторами-республіканцями Ліндсі Ґремом, Тоддом Янґом і сенаторами-демократами Річардом Блументалем і Тімом Кейном, запитують, чи вірить адміністрація Дональда Трампа в використання заморожених російських активів для тиску на росію в переговорах про закінчення війни в Україні. Сенатори також запитують держсекретаря, чи готова адміністрація передати російські суверенні активи, які перебувають на рахунках в американських банках, Україні для закупівлі американських озброєнь. Автори листа запитують і про готовність адміністрації Трампа чинити тиск на європейських союзників для того, щоб переконати їх передати російські активи на фінансування відновлення України.
За різними даними, на рахунках у західних фінансових установах перебуває від 300 до 350 мільярдів активів російського Центробанку. З них лише близько 7 мільярдів – в американських. Торік Конгрес ухвалив закон, який дозволяє президенту США передати ці кошти Україні. Європейські лідери поки не дійшли єдиної думки щодо долі російських активів. Деякі з них мають сумнів у законності конфіскації суверенних активів росії. Наразі на підтримку України використовуються доходи від відсотків на ці активи.
Як зазначає Reuters, лист чотирьох впливових сенаторів є рідкісним прикладом готовності американських законодавців чинити тиск на адміністрацію Дональда Трампа з метою підтримки України.
Так, автори матеріалу заявили, що у США запевнили європейських союзників у підтримці НАТО Трампом.
За їхніми словами, лідер США збереже американську “ядерну парасольку” над Європою та залишаться відданими принципу колективної оборони.
Проте “погляди пана Трампа, як відомо, мінливі, і він продовжує розглядати НАТО як клуб, члени якого платять Америці за захист.
Цього місяця лідер США повторив свою вимогу до союзників збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. Водночас США витрачають на збройні сили близько 3,4% свого ВВП.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 відповідних проєктів, що розташовані в 13 країнах ЄС.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 стратегічних проєктів, спрямованих на збільшення виробництва в ЄС 14 з 17 матеріалів, які вона вважає критично важливими для енергетичного переходу та безпеки. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Опублікований список є частиною реалізації Закону про критичні сировинні матеріали, погодженого у 2023 році, відповідно до якого блок прагне добувати 10%, переробляти 40% та утилізувати 25% від своїх потреб до 2030 року.
Мова про такі основні метали – алюміній, мідь і нікель, а також ключовий матеріал для акумуляторів – літій і рідкісноземельні елементи, які використовуються в постійних магнітах для вітряних турбін і електромобілів.
Згадані проєкти розташовані в 13 країнах ЄС: Бельгії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Естонії, Чехії, Греції, Швеції, Фінляндії, Португалії, Польщі та Румунії.
З цього переліку 25 проєктів пов’язані з добутком, 24 – з переробкою та 10 – з утилізацією, деякі з яких поєднують ці функції.
ЄС прагне уникнути надмірної залежності від одного джерела постачання ключових металів після відмови від російського газу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та подальшого “газового” шантажу з боку Москви.
Спільні закупівлі стали новим інструментом, який просуває Комісія.
Фінансова та військова підтримка України з боку Європейського Союзу та його країн-членів збільшиться цього року, це має допомогти якнайшвидшому завершенню війни та сприяти інтеграції країни в ЄС, заявив президент Європейської Ради в Брюсселі в четвер увечері, підбиваючи підсумки одноденного саміту щодо України.
На пресконференції за підсумками саміту ЄС Антоніу Кошта підкреслив, що Європейська Рада підтримує «всеосяжний, справедливий і тривалий мир» і вітає всі зусилля, спрямовані на досягнення такого миру.
Європейський Союз та його держави-члени роблять свій внесок у мирний процес і допомагають наблизити мир в Україні, що відповідає інтересам України та Європи загалом», – підкреслив Президент Європейської Ради, яка об’єднує глав держав та урядів країн – членів ЄС.
За даними Європейської Ради, 26 глав держав та урядів схвалили текст підсумкової декларації щодо України, ухваленої на саміті ЄС.
Згідно з текстом підсумкової декларації саміту, Європейський Союз підтримує мир через силу, що вимагає від України бути в максимально сильній позиції і мати власні військові та оборонні можливості.
У документі Європейська Рада закликала Росію продемонструвати реальну політичну волю до припинення війни.
Лідери держав-членів, які підтримали текст, чітко дали зрозуміти, що ЄС залишається готовим посилити тиск на Росію, в тому числі шляхом запровадження додаткових санкцій та посилення реалізації існуючих заходів, щоб послабити здатність Росії продовжувати війну.
Європейський Союз посилить підтримку зусиль України у проведенні реформ на шляху до членства в ЄС і підкреслює важливість досягнення прогресу в переговорному процесі на основі заслуг.
На пресконференції Антоніу Коста повідомив, що лідери країн – членів ЄС зосередилися на економічному порядку денному ЄС, йдеться про те, що має стати основою для процвітання Європи та її громадян.
«Всі без винятку країни-члени погодилися, що нам потрібно прискорити наш економічний порядок денний. Це те, що Європейська Рада зробила сьогодні, прийнявши важливі рішення у трьох ключових сферах», – сказав він.
Він детально зупинився на необхідності для ЄС скоротити непотрібну бюрократію, зробити енергію більш доступною для громадян і бізнесу та перетворити заощадження на продуктивні інвестиції.
Він підкреслив, що національні лідери домовилися про чіткі цілі, чіткі завдання і чіткі терміни. «Скорочуючи бюрократію на 25% для всіх компаній і на 35% для малих і середніх підприємств, ми полегшуємо роботу всім компаніям в нашому економічному просторі», – сказав Коста, додавши, що «вживаючи заходів щодо зниження цін на енергоносії, ми допомагаємо компаніям стати більш конкурентоспроможними. А інтегруючи наші фінансові ринки, надамо підприємствам і громадянам можливості отримати доступ до фінансування».
«Цілі зрозумілі: зниження цін на енергоносії, спрощення приватних інвестицій, створення якісних робочих місць, зміцнення ключових галузей, таких як автомобілебудування, сталеливарна і металургійна промисловість, щоб Європа залишалася континентом інновацій і технологічного динамізму», – сказав у своєму виступі президент Європейської Ради.
У підсумковій декларації саміту ЄС з питань конкурентоспроможності зазначається, що більш конкурентоспроможний Союз є сильнішим і здатним краще захищати своїх громадян, цінності та інтереси на світовій арені. «Необхідність інвестувати в нашу оборону і нашу конкурентоспроможність тісно пов’язані», – йдеться в декларації.
Щодо палестино-ізраїльського конфлікту, в документі йдеться про те, що Європейська Рада закликала до негайного повернення до повного виконання угоди про припинення вогню і звільнення заручників.
Щодо Сирії, в документі йдеться про те, що лідери держав-членів засудили насильство проти цивільного населення і закликали до захисту цивільних осіб і притягнення винних у насильстві до відповідальності відповідно до міжнародних норм і стандартів.
Щодо міграції, вони заявили, що ЄС повинен зосередитися на запобіганні та боротьбі з нелегальною міграцією відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права. Він повинен прагнути полегшити і прискорити повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, використовуючи всі відповідні інструменти ЄС.
«ЄС сповнений рішучості зміцнювати безпеку своїх зовнішніх кордонів і забезпечувати їхній ефективний контроль відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права», – йдеться в підсумковій декларації.
[type] => post [excerpt] => Фінансова та військова підтримка України з боку Європейського Союзу та його країн-членів збільшиться цього року, це має допомогти якнайшвидшому завершенню війни та сприяти інтеграції країни в ЄС, заявив президент Європейської Ради в Брюсселі в чет... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1742738820 [modified] => 1742725151 ) [title] => Коста заявив, що ЄС цього року надішле Україні більше грошей і зброї [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145522&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 145319 [uk] => 145522 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 145320 [image] => Array ( [id] => 145320 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa.webp [original_lng] => 11676 [original_w] => 800 [original_h] => 533 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/costa.webp [width] => 800 [height] => 533 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 394 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 145320 [_edit_lock] => 1742718041:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 9 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 7852 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => зброя ) ) [8] => Array ( [id] => 145520 [content] =>
Я вітаю заяву президента Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати шукають додаткові засоби протиповітряної оборони для України, що є надзвичайно важливим, заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у четвер у Брюсселі.
Кая Каллас, прибувши на зустріч лідерів ЄС, повідомила: вони також обговорять, що ще можна зробити для України та для європейської оборони. Верховний представник запропонувала конкретну ініціативу для України щодо надання засобів, про які говорив Президент України Володимир Зеленський, включаючи боєприпаси на суму 5 мільярдів євро.
«Ми повинні почати робити конкретні кроки і підтримувати Україну не тільки на словах, а й на ділі. Чим сильнішими вони будуть на полі бою, тим сильнішими вони будуть за столом переговорів», – зазначила вона.
За її словами, на зустрічі також обговорюватиметься питання конкурентоспроможності, оскільки економічні показники та оборонні інвестиції тісно пов’язані між собою. «Можливості фінансування вже обговорювалися раніше, і зараз ми плануємо конкретні кроки. Адекватні оборонні інвестиції можуть стримувати агресорів, тоді як слабкість може заохочувати напад», – вважає вона.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який йде у відставку, заявив, що Європа повинна продовжувати надавати потужну підтримку Україні, незалежно від того, про що домовлятимуться Вашингтон і Москва, щоб гарантувати, що Київ залишатиметься на сильних позиціях і що будь-яке припинення вогню стане стійким.
«Ми повинні продовжувати нашу підтримку з чіткою позицією, що справедливий мир для України буде можливим», – сказав він.
Президент Литви Гітанас Науседа, прибувши до Києва, підкреслив, що 87 років тому Європа стояла перед подібним стратегічним вибором: «Або ми дозволимо агресору ескалації насильства і страху, або зупинимо його, підірвемо його стримуючі сили і побудуємо надійну лінію оборони між Європою і Росією».
За його словами, в короткостроковій перспективі Україна потребує підтримки, військової допомоги, боєприпасів і ракет дальнього радіусу дії, а також посилення тиску на Москву шляхом запровадження нового пакету санкцій щодо скрапленого природного газу (СПГ) і додаткових банків.
[type] => post [excerpt] => Я вітаю заяву президента Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати шукають додаткові засоби протиповітряної оборони для України, що є надзвичайно важливим, заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у четв... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1742737920 [modified] => 1742725056 ) [title] => Верховний представник ЄС вітає крок Трампа щодо пошуку нових засобів протиповітряної оборони США для України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145520&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 145295 [uk] => 145520 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 145296 [image] => Array ( [id] => 145296 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1.jpg [original_lng] => 340902 [original_w] => 2560 [original_h] => 1438 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-768x431.jpg [width] => 768 [height] => 431 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-1024x575.jpg [width] => 1024 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-1536x863.jpg [width] => 1536 [height] => 863 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-2048x1150.jpg [width] => 2048 [height] => 1150 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1.jpg [width] => 2560 [height] => 1438 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 420 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 145296 [_edit_lock] => 1742718043:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 10573 [2] => 401 [3] => 801 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => оборона [2] => США [3] => Трамп ) ) [9] => Array ( [id] => 145169 [content] =>
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Зокрема, сторони обговорили участь України в ініціативі щодо переозброєння Європи за планом ReArm Europe.
„Провів розмову з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою напередодні завтрашнього засідання Європейської ради й подякував за запрошення взяти в ньому участь. Скоординували наші позиції та обговорили ключові питання порядку денного”, – зазначив Зеленський.
Окрім цього, під час розмови йшлося про участь України в ініціативі щодо переозброєння Європи за планом ReArm Europe та фінансування закупівлі снарядів, а також про кроки для прискорення інтеграції України в ЄС.
„Розраховую на підтримку в розблокуванні переговорних кластерів”, – наголосив глава держави.
Також Володимир Зеленський поінформував очільника Євроради про розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої він „підтвердив готовність України реалізувати безумовну пропозицію Сполучених Штатів щодо припинення вогню”.
„Український народ прагне миру більше, ніж будь-хто, і ми готові працювати заради цього”, – резюмував Зеленський.
