«Якщо цей процес буде відхилений, ми всі погоджуємося, що слід посилити санкції і зайняти позицію, яка створить додатковий тиск на російську сторону», – сказав Макрон журналістам у Вашингтоні.
Французький лідер підкреслив, що у разі зупинки мирного процесу міжнародне співтовариство має реагувати рішуче, щоб посилити вплив на Кремль і змусити його до конструктивних кроків.
Вже наступного місяця може бути затверджений наступний, 19-й європейський пакет санкцій проти Росії.
Новий пакет санкцій проти РФ через її війну з Україною буде ухвалений на початку вересня поточного року. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає Інтерфакс-Україна у неділю, 17 серпня
„Доки триватиме кровопролиття в Україні, Європа чинитиме дипломатичний і, зокрема, економічний тиск на Росію. Ми продовжуватимемо посилювати санкції. Наразі ми ухвалили 18 пакетів і просуваємо підготовку до 19-го. Цей пакет буде опубліковано на початку вересня”, – сказала вона під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським підходу до преси в Брюсселі.
За словами фон дер Ляєн, „санкції є ефективними”. „Ми вже задіяли заморожені активи Росії на благо України, і ми продовжуватимемо тиснути на воєнну економіку Росії, щоб привести президента Путіна за стіл переговорів”, – заявила глава Єврокомісії.
Керівництво Європейського Союзу планує ухвалити 19-й пакет санкцій проти росії у вересні. Робота у цьому напрямку вже ведеться.
Про це повідомила речниця Єврокомісії Аріанна Подеста під час брифінгу 14 серпня.
«Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м. Сподіваємося, що ми зможемо ухвалити його в наступному місяці. Це термін, на який ми орієнтуємось», – сказала вона.
Подеста додала, що Єврокомісія відстежує ефективність санкцій і має намір продовжувати тиск на росію.
При цьому вона не стала розкривати подробиці і зазначила, що інформація про ще не прийняті пакети розголошується в дуже рідкісних випадках.
Європейський Союз не збирається скасовувати чи ослаблювати запроваджені санкції проти Росії, натомість готує новий, 19-й санкційний пакет, який може бути ухвалений вже у вересні 2025 року.
Як передає кореспондентка „Європейської правди”, про це у четвер, 14 серпня, заявила заступниця головної речниці Європейської комісії Аріанна Подеста.
Євросоюз наразі не обговорює скасування санкцій проти Росії, а навпаки планує посилити санкційний тиск на Росію.
„Дозвольте мені бути абсолютно чіткою. Європа зберігатиме тиск на Росію… Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м”, – заявила Подеста.
Вона висловила сподівання, що ЄС зможе ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії вже наступного місяя – тобто, у вересні.
„Ми знаємо, що санкції працюють, і ми зберігатимемо тиск на Росію. Усе інше – це чисті спекуляції. Реальність: Європа продовжує зберігати повний тиск на Росію”, – наголосила Аріанна Подеста.
Два європейські посадовці та дипломати чотирьох держав, що працюють в Брюсселі і обізнані з процесами навколо запровадження та виконання санкцій ЄС проти Росії, з якими спілкувалася кореспондентка „Європейської правди”, також заявили, що обговорення ослаблення чи відміни санкцій наразі не ведеться навіть на технічному рівні.
„Це питання зараз не на порядку денному. Навпаки, триває робота щодо посилення санкційного тиску на Росію, її економіку, щоб зменшити її спроможність вести війну проти України. Обговорюється новий, 19-й пакет санкцій”, – підтвердив один зі співрозмовників „ЄвроПравди”.
Китай вдарив санкціями по двох банках в Європейському Союзі, виконавши обіцянку про вжиття заходів у відповідь на санкції ЄС проти деяких китайських кредиторів через вторгнення Росії в Україну.
Про це пише Bloomberg, передає „Європейська правда”.
У середу, 13 серпня, у Міністерстві торгівлі Китаю заявили, що країна ввела санкції проти UAB Urbo Bankas і AB Mano Bankas. Цей крок забороняє організаціям і особам у Китаї здійснювати транзакції, співпрацю та інші види діяльності з цими установами.
В окремій заяві міністерство висловило сподівання, що ЄС буде цінувати свої відносини з Китаєм, виправить свої помилки і припинить шкодити інтересам країни.
„Наш банк не здійснює фінансових операцій у Китаї і не має ділових відносин з фізичними або юридичними особами в цій країні. Оскільки ми не маємо ділових партнерських відносин з китайськими фізичними або юридичними особами, санкції не матимуть жодного впливу”, – відповів на це генеральний директор UAB Urbo Bankas Маріус Арлаускас.
AB Mano Bankas також заявив, що „не здійснює активної діяльності” в Китаї, тому це рішення не матиме впливу на повсякденну діяльність банку.
Речник Європейської комісії Олоф Гілл, заявив, що „після офіційного затвердження цих заходів ЄС детально їх вивчить, перш ніж приймати рішення щодо будь-яких подальших кроків”.
„ЄС вже веде конструктивний діалог з Китаєм щодо питання про санкції проти китайських організацій”, – сказав Гілл, додавши, що ЄС „відкритий для пошуку взаємоприйнятного рішення, яке в кінцевому підсумку може призвести до виключення банків зі списку”.
UAB Urbo Bankas і AB Mano Bankas базуються в Литві. Пекін не назвав причину вибору саме цих банків, але це рішення було ухвалено після загострення відносин з Балтійською країною. Минулого року Литва вислала трьох співробітників китайського посольства, заявивши, що вони не були акредитовані.
Китай раніше неодноразово мусив заперечувати, що постачає Росії зброю для використання в Україні, наполягаючи на тому, що він не постачає зброю жодній зі сторін і має „неупереджену позицію” щодо війни.
Франція, Німеччина та Велика Британія (група Е3) заявили в листі до ООН, що готові застосувати механізм «snapback» для відновлення санкцій проти Ірану, якщо Тегеран не відновить переговори зі США щодо ядерної програми.
Міністри закордонних справ трьох країн попередили, що готові запустити процедуру у випадку, якщо до кінця серпня 2025 року не буде досягнуто дипломатичного рішення. Водночас вони запропонували продовжити цей термін, якщо Іран повернеться за стіл переговорів і відновить співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ).
Термін дії ключових пунктів ядерної угоди 2015 року, укладеної Іраном з E3, адміністрацією Барака Обами, росією та Китаєм, спливає у жовтні. Після одностороннього виходу США з угоди за президентства Дональда Трампа у 2018 році Іран почав активно розширювати ядерну діяльність, збагачуючи уран до рівнів, близьких до збройових.
Спроби відновити переговори були зірвані в червні цього року після 12-денної війни Ізраїлю проти Ірану, під час якої США також завдали ударів по ключових ядерних об’єктах.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що у європейців немає «правових чи моральних підстав» для застосування «snapback» і пригрозив виключити їх з майбутніх переговорів. Він наголосив, що європейські країни не виконали своїх зобов’язань за угодою, а сам механізм для Тегерана «вже не такий важливий».
Володимир Зеленський сподівається, що Нарендра Моді надішле „відповідні сигнали” до Москви.
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 11 липня.
„Детально обговорили всі важливі питання і двосторонньої співпраці, і дипломатичної ситуації загалом. Вдячний пану премʼєр-міністру за теплі слова підтримки наших людей”, – написав він.
Зеленський поінформував Моді про російські атаки на українські населенні пункти та про вчорашній обстріл автостанції в Запоріжжі, в результаті якого постраждали десятки людей.
„Свідомий удар російськими бомбами по звичайній міській забудові. І це в той час, коли нарешті зʼявилася дипломатична можливість закінчити війну. Замість того щоб продемонструвати свою готовність до припинення вогню, Росія показує тільки бажання продовжувати окупацію та вбивства”, – підкреслив глва держави.
За його словами, Індія підтримує мирні зусилля України й поділяє позицію „все, що стосується України, має вирішуватися за участі України”. Президент наголосив, що „інші формати не дадуть результату”.
Також лідери також обговорили санкції проти Росії. Зеленський відзначив необхідність обмежувати експорт російських енергоносіїв, зокрема нафти, щоб зменшувати її потенціал та здатність фінансувати продовження цієї війни.
„Важливо, щоб зараз кожен лідер, який має відчутні важелі впливу на Росію, надсилав Москві відповідні сигнали. Домовилися запланувати особисту зустріч у вересні на Генасамблеї ООН та опрацювати обмін візитами”, – резюмував Зеленський.
У свою чергу, Моді запевнив Україну у своїй підтримці. Про це він написав у соцмережі Х.
„Радий поспілкуватися з президентом Зеленським і почути його думку щодо останніх подій. Я висловив незмінну позицію Індії щодо необхідності якнайшвидшого мирного врегулювання конфлікту. Індія залишається відданою ідеї зробити все можливе в цьому напрямку, а також подальшому зміцненню двосторонніх відносин з Україною”, – запевнив Моді.
У Європі побоюються, що диктатор пішов на дипломатичні маневри, щоб уникнути санкційного гніву Трампа.
Російський диктатор Володимир Путін погодився на переговори з президентом США Дональдом Трампом під тиском його ультиматуму щодо України. Втім, це може бути спробою затягнути час і уникнути санкцій.
Як пише CNN, деякі європейські чиновники приватно заявили про побоювання щодо саміту Трампа та Путіна. За їхніми словами, ця зустріч може стати для Путіна „лише черговою спробою продовжити війну, водночас уникаючи нових санкцій США”.
Кілька європейських лідерів провели четвер у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським, обговорюючи, як підійти до нових дипломатичних зусиль.
Останніми днями Трамп висловлював не менше розчарування Путіним і не виключає нових економічних заходів. Попри це, він доручив своїй команді продовжити роботу над потенційним самітом, а американські чиновники працювали над логістикою та політичною підготовкою до зустрічі, яка, за словами Білого дому та Кремля, може відбутися вже наступного тижня.
Президент Володимир Зеленський підписав два укази про введення персональних санкцій проти осіб і компаній, причетних до незаконного вивезення українських ресурсів та культурних цінностей із тимчасово окупованих територій.
Про це йдеться в указах №579/2025 i №580/2025 та заявi уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка.
Перший указ охоплює так званий пакет «викрадачів активів з ТОТ». До нього потрапили 62 компанії та фізичні особи, які займаються:
незаконним видобутком українських корисних копалин на ТОТ,
експортом викраденого українського зерна,
участю у «тіньовому» флоті, який транспортує викрадену продукцію за кордон.
Зокрема, до переліку увійшов капітан В’ячеслав Віданов, який, за даними розслідувачів, вивіз понад 35 тисяч тонн української пшениці з окупованого Севастополя до Ємену. Також під санкції потрапило підприємство «Дніпрорудненський залізорудний комбінат», створене на базі експропрійованих українських активів у Запорізькій області.
Другий указ стосується 15 громадян рф – директорів та працівників російських музеїв, які причетні до привласнення українських культурних цінностей, організації виставок із викраденими експонатами та інтеграції окупованих українських музеїв у російську музейну систему.
Серед фігурантів – директорка Російського етнографічного музею Юлія Купіна, яка відкривала у захопленому Бердянську виставку з українськими експонатами, а також Артем Сілкін та Галина Алексєєва, які балотуються до керівних органів Міжнародної ради музеїв (ICOM).
За словами Власюка, за рік кількість українських музеїв, включених до відкритого каталогу рф, зросла з 6 до 39. Це свідчить про цілеспрямовану політику інтеграції захопленого українського культурного спадку в російську інституційну систему.
Речник очільника Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що Росія продовжує стежити за заявами президента США Дональда Трампа щодо санкцій проти Москви, але РФ „набула імунітет” до таких заходів завдяки багаторічному досвіду.
Його слова цитує Reuters, пише „Європейська правда”.
Як відомо, раніше цього тижня Трамп заявив, що США почнуть вводити мита та інші заходи проти Росії через 10 днів, якщо Москва не продемонструє прогресу в припиненні війни в Україні.
На це у Кремлі заявили, що Росія вже „досить давно живе під величезною кількістю санкцій”, а економіка країни „працює в умовах значних обмежень”.
„Тому, звичайно, ми вже виробили певний імунітет у цьому питанні і продовжуємо відстежувати всі заяви президента Трампа та інших міжнародних представників з цього приводу”, – сказав Пєсков.
