Уряд Данії буде готовий дозволити США посилити свою присутність на території Гренландії.
Про це заявила прем’єр-міністерка країни Метте Фредеріксен, її цитує Bloomberg.
Вона зазначила, що США вже мають у Гренландії військову базу, яка відстежує ракетні загрози, і Вашингтон «може мати більше можливостей» в цьому напрямку.
«Я повністю згодна з американцями в тому, що Крайня Північ, Арктичний регіон стають все більш важливими, коли ми говоримо про оборону, безпеку та стримування. І можна знайти спосіб забезпечити сильнішу присутність у Гренландії», – заявила Фредеріксен.
Вона також вкотре наголосила, що Гренландія є частиною Данії і не може бути продана Сполученим Штатам.
Лідери обговорили посилення двосторонньої співпраці між Україною та Північною Європою, а також спільні зусилля для наближення справедливого й тривалого миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Про це український лідер повідомив у соцмережі Х в середу, 29 січня.
„Обговорили важливість єдності та солідарності в Європі у подоланні глобальних безпекових викликів і загроз, які стоять перед кожним європейцем”, – написав він.
Також лідери говорили про посилення двосторонньої співпраці між Україною та Північною Європою, про спільні зусилля задля наближення справедливого й тривалого миру.
„Дякую Данії та її народу за незмінну підтримку України й наших людей”, – додав Зеленський.
A good and detailed conversation with Federal Chancellor of Germany @_FriedrichMerz.
I once again congratulated him on his appointment and wished him success. We count on Germany to continue playing one of the key roles in supporting Ukraine—both in protecting our people now and… pic.twitter.com/9MLw9k1VzF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 8, 2025
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен звертається до своїх європейських союзників по допомогу в боротьбі з вимогами президента США Дональда Трампа віддати Гренландію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Фредеріксен здійснює турне великими столицями після вливання 2 млрд доларів на оборону арктичного острова, на який поклав око Трамп. Це частина ширшого плану з посилення патрулювання у водах Північної Атлантики.
За словами обізнаних джерел, Данія, яка зазнає практично щоденних нападок з боку нового Білого дому, вирішила не надто активно підтримувати риторику Трампа на публіці і попросила європейських союзників зробити те саме.
За словами джерел, ідея полягає в тому, щоб применшити загрози і не загострювати ситуацію.
Трамп ясно дав зрозуміти, що його плани щодо Гренландії, які сягають його першого терміну, не зникнуть. Він наполягає, що хоче захопити найбільший у світі острів з міркувань безпеки, і відмовився виключити застосування сили.
Фредеріксен відвідала канцлера Олафа Шольца в Берліні, а потім зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі 28 січня.
Відповідно до стратегії Данії Фредеріксен і Шольц уникали прямої згадки про гренландську кризу у своїх заявах журналістам перед переговорами.
Проте, у тонко завуальованому посиланні на територіальні вимоги, висунуті президентом США, Шольц заявив, що непорушність кордонів є основоположним принципом міжнародного права, якого має дотримуватися кожна країна.
„Цей принцип має застосовуватися до всіх”, – сказав Шольц, додавши: „Я також ясно дав це зрозуміти тут кілька днів тому: кордони не повинні переміщатися силою, кого б це не стосувалося”.
Зі свого боку Фредеріксен заявила в Берліні: „Ми стикаємося з більш невизначеною реальністю, реальністю, яка вимагає ще більш згуртованої Європи і більшої співпраці. Європа, наш континент, заснована на ідеї, що співпраця, а не конфронтація, призведе до миру, прогресу, процвітання, і давайте шанувати цю ідею”.
Президент США висміяв здатність Данії захищати острів, який має велике самоврядування, але не має власних збройних сил і є частиною Королівства Данія. США мають авіабазу в Гренландії з кінця Другої світової війни і мають право збільшувати там свою військову присутність, якщо вони консультуються та інформують як Данію, так і Гренландію.
Кошти на нові військові кораблі надходитимуть з наявного оборонного бюджету Данії, який було збільшено після нападу Росії на Україну. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив минулого тижня, що Данії, одному із засновників НАТО, можливо, доведеться витратити понад 70 млрд доларів на свої військові потреби до 2033 року.
Міністерство повідомило, що уряд Данії та більшість опозиційних партій домовилися почати переговори наприкінці 2025 року щодо другого пакету військових заходів в Арктиці.
Данія передала команді обраного президента США Дональда Трампа повідомлення про те, що готова обговорити посилення безпеки в Гренландії або збільшення військової присутності США на острові, але не його продаж, пише Axios із посиланням на джерела.
Уряд Данії хоче переконати Трампа, що його побоювання щодо безпеки можна вирішити, не заявляючи про свої права на Гренландію.
Одне із джерел видання зазначило, що Данію розглядають як один із найближчих союзників США в ЄС, тож ніхто не міг уявити, що вона стане першою державою, із якою Трамп вступить у конфлікт.
Цього тижня відбулася зустріч прем’єр-міністрів Данії та Гренландії, за підсумками якої Метте Фредеріксен і Муте Егеде висловили готовність поговорити із обраним президентом США. Зокрема, данський уряд хоче уникнути публічного зіткнення з новою адміністрацією США, тож попросив членів команди Трампа роз’яснити, що саме той мав на увазі.
«Гренландія – для гренландців. Ми не хочемо бути данцями, ми не хочемо бути американцями. Ми хочемо бути гренландцями», – заявив у свою чергу Егеде.
Уряд Данії тим часом чітко дав зрозуміти Вашингтону, що Гренландія не продається, але країна готова обговорити будь-які інші запити США щодо острова. А данські офіційні особи вже заявили, що вивчають подальші заходи щодо збільшення інвестицій у військову інфраструктуру та потенціал Гренландії.
Як відомо, США уже мають військову базу в Гренландії та угоду з Данією від 1951 року про захист острова, відповідно до якої можна було б легко обговорити збільшення чисельності американських військ.
[type] => post [excerpt] => Данія передала команді обраного президента США Дональда Трампа повідомлення про те, що готова обговорити посилення безпеки в Гренландії або збільшення військової присутності США на острові, але не його продаж, пише Axios із посиланням на джерела. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1736625900 [modified] => 1736621171 ) [title] => Данія звернулася до команди Трампа через ідею посилення безпеки у Гренландії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=137536&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 137557 [uk] => 137536 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 137537 [image] => Array ( [id] => 137537 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70.png [original_lng] => 1058041 [original_w] => 960 [original_h] => 540 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70-300x169.png [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70-768x432.png [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70.png [width] => 960 [height] => 540 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70.png [width] => 960 [height] => 540 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70.png [width] => 960 [height] => 540 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-70.png [width] => 960 [height] => 540 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1736613972:8 [_thumbnail_id] => 137537 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1974 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831790944002 [_oembed_6c960c701d8223e84d7fcfe802878ed4] =>
I recently visited Hiroshima, and stood at the epicenter of a city scarred by the unimaginable horror caused by a single nuclear bomb dropped in 1945. What I saw, the stories I heard, and the haunting sadness that remains, will stay with me forever. pic.twitter.com/TmxmxiGwnV
В оновленій версії більш помітні білий ведмідь та баран, які символізують Гренландію і Фарерські острови.
Король Данії Фредерік змінив королівський герб, аби на ньому був помітнішим символ Гренландії. Про це повідомляє The Guardian в понеділок, 6 січня.
Протягом 500 років на попередніх данських королівських гербах були зображені три корони – символ Кальмарської унії між Данією, Норвегією та Швецією протягом 1397-1523 років.
В оновленій версії корони прибрані та замінені на більш помітних білого ведмедя і барана, які символізують Гренландію і Фарерські острови відповідно.
Королівський дім Данії заявив, що герб, який використовується на офіційних документах і печатках, „зміцнює авторитет співдружності”. А три корони були вилучені, оскільки вони більше не є актуальними.
Рух за незалежність у Гренландії в останні роки набрав обертів частково через викриття неправомірних дій данської влади у ХХ столітті, зокрема кампанії з примусового контролю народжуваності, розпочатої у 1960-х роках.
Гренландія була данською колонією до 1953 року, але тепер є автономною територією Данії. У 2009 році острів здобув право вимагати незалежності шляхом проведення голосування. У 2023 році уряд Гренландії представив свій перший проєкт конституції.
Уряд Данії вирішив різко збільшити витрати на оборону Гренландії після заяви обраного президента США Дональда Трампа.
Про це повідомив міністр оборони країни Троелс Лунд Поульсен, його цитує ВВС.
За його словами, Данія виділить на оборону острова додатково «двозначну цифру мільярдів у кронах». Точна сума не розкривається, але відомо, що йдеться як мінімум про 1,5 млрд доларів США.
Поульсен зазначив, що на ці кошти, серед іншого, закуплять два нові інспекційні кораблі і два нові безпілотники великої дальності.
Пакет також передбачає фінансування збільшення штату Арктичного командування у столиці Нуук та модернізацію одного з трьох аеропортів Гренландії для обслуговування надзвукових винищувачів F-35.
«Ми багато років недостатньо інвестували в Арктику, тепер ми плануємо збільшити присутність присутність», – наголосив міністр.
Влада Данії виділила новий пакет допомоги для Збройних сил України. До нього увійде озброєння та обладнання на 2,1 млрд крон (приблизно 280 млн. євро).
Про це йдеться у повідомленні, опублікованому на сайті данського уряду.
Кошти спрямують на посилення протиповітряної оборони України, а також на експлуатацію українських можливостей F-16.
«Одна із найнагальніших потреб України зараз – це здатність захистити себе від російських авіаударів. Ось чому ми приділяємо пріоритетну увагу більшій підтримці протиповітряної оборони. Пакет також містить фінансовий внесок у експлуатацію потенціалу бойової авіації України», – заявив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Крім того, Данія в рамках цього пакету передасть Україні кілька бойових машин піхоти CV90, а також надішле більше персоналу для розширеної підтримки України з боку НАТО.
Франція та Данія пришвидшать передачу Україні самохідних артилерійських установок Caesar.
Про це повідомляє Міноборони Данії.
Початково заплановані на 2026 рік постачання будуть здійснені вже у 2025 році.
Як повідомляється, це стало можливим завдяки додатковим коштам, виділеним для закупівлі озброєння Збройним силам України. Зокрема, міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив, що оборонна промисловість змогла швидко адаптуватися до потреб України.
„Оборонна промисловість показала, що вона може надати те, що необхідно Україні. Тому уряд збільшить промисловий пул, щоб останні контракти могли бути підписані цього року”, – зазначив Поульсен.
Данія вже виділила 2,6 млрд данських крон (понад 360 млн доларів), і найближчим часом ця сума зросте. Крім того, прискориться постачання боєприпасів до установок Caesar.
Україна отримала від Данії другу партію винищувачів F-16. Західні літаки вже в Україні.
Про це повідомляє президент Володимир Зеленський в Telegram.
„Друга партія F-16 для України від Данії вже в Україні. Це лідерство в захисті життя, яке вирізняє Данію”, – написав президент.
Надані Данією літаки з першої партії вже збивають російські ракети і рятують українців та інфраструктуру.
„Зараз наш повітряний щит посилений додатково. Якби всі партнери були саме такими рішучими, вже б вдалось унеможливити російський терор. Метте, (прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, – ред.) дякую тобі, твоїй команді і всьому данському народові”, – наголосив Зеленський.
Швеція та Данія підписали контракт з компанією BAE Systems Hägglunds на закупівлю 205 бойових машин CV9035MkIIIC. Частину з них буде відправлено до України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу уряду Швеції.
За даними шведського уряду, з 205 бойових машин 115 будуть поставлені до Данії, а 50 будуть закуплені для Швеції на заміну раніше переданих Україні. А ось решта 40 машин будуть закуплені для поставки в Україну. Фінанси на це виділені з коштів, раніше переданих Данією та Швецією. Загальна сума контракту становить 25 мільярдів шведських крон.
„Ці інвестиції дозволять отримати більше шведської бронетехніки, яка зробить Європу, і особливо Україну, безпечнішою. Шведська оборонна промисловість є унікальним і потужним активом для нашої національної та колективної обороноздатності, – заявив міністр оборони Пол Йонсон.
За його словами, в Україні бронетранспортер отримав високу оцінку у використанні. Зокрема, його рівень захисту врятував життя солдатів під час прямих влучень.
Загалом 10 країн вирішили придбати систему CV90. Це Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Швеція та Україна.
Раніше Україна вже отримала 50 бойових машин CV90.
