Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що світ бачить і прекрасно розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові або супутні наслідки військових дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву і холод.
На її думку, Росія використовує зиму як зброю, намагаючись створити гуманітарну катастрофу. Однак жорстокі злочини проти українців матимуть наслідки, і Європа посилить тиск на Росію.
Кос повідомила, що ЄС мобілізував безпрецедентну підтримку для стабілізації, відновлення та інтеграції енергетичної системи України і продовжує робити це щодня.
„Однак, щоб по-справжньому захистити енергетичну систему України, ми повинні захистити її небо. Це означає термінові поставки більшої кількості систем протиповітряної оборони і ракет. Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікання”, – наголосила єврокомісар.
Група європарламентарів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, „що терор Путіна проти населення України – реальний”, поділився враженнями з колегами німецький депутат від групи соціалістів Тобіас Кремер.
„Не маючи можливості виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, літніх людей. При температурі -27°C українці зараз залишаються без опалення, електрики, води, проте я не зустрів жодного українця, готового здатися”, – заявив він.
Литовський депутат-ліберал Пятрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС і ТЕЦ в найхолодніші місяці зими викликали гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої страждають сотні тисяч українців.
„Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія скоює злочини, рівнозначні геноциду і злочинам проти людяності, які повинен розглядати спеціальний трибунал”, – сказав Ауштрявічюс.
Він закликав визнати, що в цих умовах ЄС „не зміг надати Україні необхідну підтримку для захисту її неба”.
„Кожна російська ракета або безпілотник, що вразили ціль, служать нагадуванням про невиконані обіцянки”, – наголосив євродепутат.
Литовський депутат від Європейської народної партії Людас Мазіліс зазначив, що масштаби руйнувань, завданих російськими ударами по українській енергосистемі, величезні. Однак уся гуманітарна та фінансова допомога, вже надана Україні європейськими партнерами, недостатня, щоб компенсувати завдані збитки.
Мазіліс навів останні оцінки Світового банку, згідно з якими енергетичному сектору України завдано збитків на суму 68 млрд доларів.
„Співвідношення просте і жорстоке: на кожен євро, який ми виділили, Кремль знищив у десятки разів більше. Якщо не мобілізувати більше коштів зараз, то завтра ми заплатимо дорожче – не тільки грошима, а й людськими життями та послабленням безпеки всієї Європи”, – попередив депутат.
Під час дебатів навіть депутати від лівих сил, які зазвичай уникають різких заяв на адресу Росії, закликали посилювати тиск на Москву санкціями.
Шведська депутатка Лі Андерсон, представниця цієї політичної групи, заявила, що сьогодні „Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли”, щоб зламати їхній опір і змусити їх піти на поступки на переговорах”.
Вона переконана, що ЄС повинен ввести більш жорсткі санкції проти „тіньового флоту” РФ і надавати Україні більше фінансової та військової допомоги.
Лише депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
Болгарський депутат від праворадикальної групи „Європа суверенних націй” Петро Волгін заявив, що „поки лідери США та Росії намагаються припинити війну, Євросоюз робить все можливе, щоб ця війна не припинилася”.
Президент Володимир Зеленський підписав низку указів про санкції проти компаній та людей, причетних до виробництва Росією дронів та ракет.
Про це йдеться у заяві президента в соцмережах.
«У ніч на суботу Росія завдала чергового масованого удару по Україні: більш ніж 400 дронів і майже 40 ракет різних типів. Виробництво цієї зброї було б неможливим без іноземних критичних компонентів, які росіяни продовжують отримувати в обхід санкцій. І саме проти таких компаній – постачальників компонентів і виробників ракет та дронів – запроваджуємо нові санкції», – заявив український лідер.
Зеленський наголосив, що іншим указом застосовано санкції проти російського фінансового сектору. Зокрема, йдеться про компанії, через які оплачуються поставки компонентів для виробництва російських ракет і дронів.
«Також санкції запроваджені проти структур, що забезпечують російський крипторинок і майнінг. Частина цих рішень увійде до 20-го пакету санкцій Європейського Союзу, який уже на фінальній стадії. Продовжуємо синхронізацію з партнерами й нарощуємо тиск на агресора», – додав президент.
Водночас, в Офісі президента уточнили, що Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ. Зокрема, до списку внесено екосистему криптовалютної мережі A7, через яку оплачуються поставки компонентів для виробництва російських ракет і дронів.
Європейська комісія презентувала проєкт нового, 20-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, який робить основний акцент на енергетику, фінансові послуги та торгівлю.
Про це йдеться в заяві президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, текст якої є у розпорядженні „Європейської правди”.
20-й пакет санкцій ЄС про РФ вдарить по російському експорту енергоносіїв, обмежить фінансові послуги та запровадить ряд торговельних обмежень.
Варто наголосити, що тепер 20-й пакет санкцій має бути обговорений та затверджений Радою ЄС, його підтримка вимагає одностайного голосування всіх 27 держав Європейського Союзу.
„Новий пакет санкцій охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. У сфері енергетики ми запроваджуємо повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти”, – йдеться в заяві.
Планується, що цей захід „ще більше скоротить доходи Росії від енергоносіїв і ускладнить пошук покупців для її нафти”.
„Оскільки судноплавство є глобальним бізнесом, ми пропонуємо запровадити цю повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7”, – наголошує фон дер Ляєн.
„Ми вносимо до списку ще 43 судна, що входять до складу тіньового флоту, – загальна кількість сягає 640”, – додала вона.
ЄС також ускладнить Росії придбання танкерів, які будуть використовуватися для тіньового флоту, та додає заборони на надання технічного обслуговування та інших послуг для танкерів для ЗПГ та криголамів, щоб ще більше зашкодити проєктам експорту газу.
„Це доповнює нашу заборону на імпорт скрапленого газу, узгоджену 19-м пакетом та Регламентом RepowerEU”. – йдеться в заяві.
Другий блок заходів – обмеження банківської системи Росії та її здатності створювати альтернативні платіжні канали для фінансування економічної діяльності.
„Ми вносимо до списку ще 20 російських регіональних банків, і ми вживатимемо заходів проти криптовалют, компаній, які ними торгують, та платформ, що уможливлюють торгівлю криптовалютами, щоб закрити шлях для обходу санкцій”, – наголошує президентка Єврокомісії.
За її словами, санкції також націлені на декілька банків у третіх країнах, залучених до сприяння незаконній торгівлі підсанкційними товарами.
Третій блок заходів нові заборони на товари та послуги – від гуми до тракторів та послуг з кібербезпеки, на суму понад 360 мільйонів євро.
„Ми також запроваджуємо нові заборони на імпорт металів, хімікатів та критично важливих мінералів, які ще не перебувають під санкціями, на суму понад 570 мільйонів євро. І ми запроваджуємо подальші експортні обмеження на предмети та технології, що використовуються для військових зусиль Росії, такі як матеріали, що використовуються для виробництва вибухівки. Ми пропонуємо квоту на аміак для обмеження існуючого імпорту”, – йдеться в заяві.
Вашингтон розпочав підготовку нових санкцій проти Росії на випадок провалу мирних переговорів ще в грудні.
Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала нові санкції проти Росії, втім, поки не поспішає їх запроваджувати. Про це повідомляють обізнані європейські посадовці, передає Bloomberg.
На даний момент, за їхніми словами, усі стежать за мирними переговорами між Росією, США та Україною, але в Європі зростає скепсис щодо їхнього успіху. Співрозмовники агентства зазначили, що Москва, не досягнувши результатів на полі бою, посилила тиск на Київ і намагається змусити його прийняти невигідну угоду шляхом масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі.
Своєю чергою, Вашингтон розпочав підготовку нових санкцій проти Росії на випадок провалу мирних переговорів ще в грудні. Тоді обізнані джерела повідомляли, що обмеження торкнуться російського енергетичного сектору та посилять тиск на Москву. Зокрема, розглядалися заходи проти суден „тіньового флоту”, які використовуються для транспортування нафти, а також санкції проти трейдерів, які сприяють продажу російського палива.
Міністр фінансів США Скотт Бессент обговорював ці плани на зустрічі з групою європейських послів. Водночас співрозмовники наголосили, що остаточне рішення залишається за Трампом.
Сам глава Білого дому за рік перебування на посаді запровадив обмеження лише проти Роснефті та Лукойла. Це сталося наприкінці жовтня минулого року, коли зірвалася двостороння зустріч американського та російського лідерів у Будапешті, на якій вони мали обговорити мирну угоду щодо України. Після цього Вашингтон представив мирний план і погодив його з Україною та країнами ЄС.
Після переговорів з українським президентом Володимиром Зеленським президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій проти рф посилюватиме тиск на Москву.
«Дуже скоро ми представимо наш 20-й пакет санкцій. Йдеться про посилення тиску на росію, щоб вона сідала за стіл переговорів зі справжнім наміром досягти миру», – написала вона у соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн зазначила, що наближаючись до четвертого року жорстокої війни проти України, росія продовжує подвоювати кількість воєнних злочинів, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі та будинках.
Зеленський, у свою чергу, зазначив, що Урсула фон дер Ляєн поінформувала про фіналізацію 20-го пакета санкцій проти росії.
«Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки», – написав він у телеграмі.
У понеділок, 2 лютого, Велика Британія оновила свої санкції щодо Ірану.
Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Британії, пише „Європейська правда”.
До списку, зокрема, увійшли 10 фізичних осіб та одна організація.
Як зазначили в Міністерстві закордонних справ Великої Британії, під санкції потрапили посадовці та орган державної безпеки за серйозні порушення прав людини, зокрема за придушення свободи вираження поглядів, обмеження права на мирні зібрання, а в окремих випадках – за порушення права на життя.
Запроваджені заходи передбачають замороження активів, заборону обіймати керівні посади, а також заборону на в’їзд до країни для осіб, включених до санкційного списку.
💬 Britain has been magnificent in its support for Ukraine, for many of the same reasons that we are helping Ukraine.
You, too, have been a victim of Russia's actions. In fact, the term 'hybrid war' does not quite capture it; this has amounted to state terrorism. Your citizens…
— Ministry of Foreign Affairs 🇵🇱 (@PolandMFA) May 31, 2026
Також під обмеження подрапили компанії з ОАЕ і В’єтнаму, які є частиною російського танкерного флоту.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо синхронізації санкцій із Євросоюзом. Застосовано обмеження проти 10 фізичних і шести юридичних осіб, повідомила преслужба глави держави у понеділок, 2 лютого.
„Санкції запроваджені проти іноземних громадян і громадян Росії, які причетні до функціонування російського танкерного флоту, здійснення кібератак проти України та держав – членів Євросоюзу й НАТО, обходу санкцій та поширення проросійської пропаганди”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що серед них особи, які через свої компанії забезпечують постачання та експорт російської нафти, повʼязані з Кремлем пропагандисти, члени терористичної групи ГРУ, що здійснювала кібератаки на урядові організації в Україні й інших країнах, щоб отримати конфіденційну інформацію та дестабілізувати політичну ситуацію.
Також санкції запроваджені проти компаній із Росії, ОАЕ і В’єтнаму, які є частиною російського танкерного флоту. Вони володіють або ж управляють танкерами, що перевозять російську нафту, зокрема на експорт.
Під санкції потрапив і російський 142-й окремий батальйон РЕБ, що причетний до порушення GPS-сигналів у країнах Балтії. Маніпуляції GPS-сигналами призводять до перешкод для посадки цивільних літаків.
„Загалом Україна синхронізувала 15 санкційних пакетів, які запровадили партнери протягом минулого року. Надзвичайно важливо й надалі посилювати спільний тиск на агресора, перекриваючи можливості для фінансування війни та підривної діяльності Росії проти країн Євросоюзу й НАТО”, – додали в ОП.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду 30 січня розпочав розгляд позову народного депутата та експрезидента України Петра Порошенка про оскарження санкцій, введених проти нього рішенням РНБО.
Про це повідомляє Суспільне.
Засідання було недовгим – після закінчення робочого часу суд оголосив перерву. Наступне засідання у справі призначено на 6 березня о 9:30.
За інформацією журналістів, сьогодні суд розглядав справу у малій залі, через що слухачів до приміщення не допустили. Порошенко вважає таке рішення умисним.
Коментуючи слухання, нардеп заявив про нібито тиск і провокації з боку влади, назвавши це виявом «слабкості і страху», що, за його словами, не відповідає принципам верховенства права та демократичним стандартам, зокрема Копенгагенським критеріям вступу до ЄС.
Також він закликав владу «не тиснути на суд» та зосередитися на вирішенні нагальних проблем Києва.
Водночас, представниця Офісу президента Людмила Третякова заявила про законність рішення РНБО щодо санкцій. Вона вважає, що процедуру ухвалення та голосування було дотримано повністю.
«Ми жодних суперечностей не бачимо і сумнівів про те, що рішення було легітимним, що воно було прийняте не менше ніж двома третинами кількості членів Ради, як це передбачено законом», – сказала вона.
Рада ЄС вирішила вжити обмежувальних заходів проти ще шести осіб на тлі продовження гібридної діяльності Росії проти Європейського Союзу, його членів та партнерів.
Зазначається, що до «чорного списку» були внесені російські телеведучі Дмитро Губернієв, Катерина Андрєєва та Марія Сіттель, а також пропагандист Павло Зарубін.
«Вони працюють на російські пропагандистські телеканали або підтримують їх, або проводили пропагандистські мітинги та шоу, такі як „Пряма лінія з Володимиром Путіним”, де поширювали дезінформацію про війну в Україні та вихваляли режим Путіна», – йдеться у повідомленні.
Також санкції були запроваджені проти російських діячів культури: актора Романа Чумакова та російського танцівника балету українського походження Сергія Полуніна, які своєю роботою поширюють проросійську пропаганду та теорії змови щодо вторгнення Росії в Україну, а також антиукраїнські та антизахідні наративи.
«Усі ті, кого сьогодні внесли до санкційного переліку, активно сприяють війні Росії проти України, наприклад, шляхом збору коштів для російських Збройних сил», – заявили у Раді ЄС.
Загалом обмежувальні заходи через дестабілізуючу діяльність з боку Росії тепер застосовуються до 65 осіб та 17 компаній.
Міністри закордонних справ ЄС погодили санкції проти близько 30 фізичних та юридичних осіб в Ірані у відповідь на жорстоке придушення антиурядових протестів, включаючи членів уряду, прокурорів, керівників поліцейських підрозділів та Корпус вартових Ісламської революції.
Санкції передбачають замороження активів і заборону на в’їзд до ЄС для причетних до репресій. „Якщо ви репресуєте людей, це має свою ціну, і за це на вас також будуть накладені санкції”, – заявила перед ухваленням рішення головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
Імена конкретних осіб і організацій ЄС оприлюднить найближчим часом. За словами міністра закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро, серед них – представники уряду, прокурори, керівники поліцейських підрозділів, члени Корпусу вартових Ісламської революції та відповідальні за блокування інтернету.
Під час насильницького розгону протестів загинули від 3 до 10 тисяч людей, за даними італійського та люксембурзького МЗС, втрати могли сягати до 30 тисяч.
Через масштабність репресій зростає підтримка в ЄС ідеї визнати Корпус вартових Ісламської революції Ірану терористичною організацією. Очікується, що рішення щодо цього ухвалять найближчим часом.
Міжнародні ЗМІ повідомляють про різке загострення внутрішньої ситуації в Ірані. За даними журналу Time, лише протягом 8–9 січня 2026 року під час загальнонаціональних протестів могли загинути до 30 тисяч осіб.
