Деякі країни-учасниці Євросоюзу підняли питання про можливість скасування безвізового режиму для ряду третіх країн. Зокрема, України, Молдови, Грузії та країн Західних Балкан.
Про це повідомляється на „Радіо Свобода”, у розпорядженні якого опинився внутрішній документ ЄС.
Видання пише, що таке питання підняли через часті порушення, оскільки громадяни цих країн користуються безвізовим режимом, щоб незаконно проживати в ЄС і подавати необґрунтовані клопотання про притулок.
За даними „Радіо Свобода”, внутрішній документ ЄС датований 27 вересня, він був випущений під час поїздки президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн по Західних Балканах.
Згідно з цим документом, Німеччина, Франція та Італія розчарувалися через часті зловживання безвізовим режимом з боку громадян Албанії, Молдови, України та Сербії.
Також вказується, що число прохань про надання притулку громадянам Грузії за останні три місяці збільшилося більш ніж на 50%. У документі Німеччина згадала Молдову як особливий випадок, коли з червня по серпень 2019 року і з червня по серпень цього року зростання відмов в реадмісії осіб склало 429%.
Франція вказала проблеми через громадян Албанії, Грузії та Сербії. Бельгія скаржиться на Молдову, а Чехія – на Грузію, Молдову та Україну.
Як би тaм нe булo, a зaxиcт eкoлoгiї, a, oтжe, i вiдмoвa вiд вугiлля – цe cьoгoднi зaгaльнoєвpoпeйcький тpeнд. Тoму Євpoкoмiciя в цiлoму знaxoдитьcя нa cтopoнi Чexiї в її кoнфлiктi з Пoльщeю. Тoж, тeпep чexи cвяткують пepeмoгу щe i в Cудi ЄC, куди вoни звepнулиcя нa пoчaтку цьoгo poку.
Aлe тут вcя пpoблeмa в тoму, щo зaкpити «Туpiв» – цe тa poзкiш, яку пoльcькa влaдa coбi дoзвoлити нe мoжуть. I, cпpaвa тут нe в пoлiтичнiй пoзицiї пpaвлячoї пapтiї «Пpaвo i cпpaвeдливocтi». ТEC «Туpiв», щo пpaцює нa пaливi, якe видoбувaєтьcя в цiй шaxтi, виpoбляє 7% пoльcькoї eлeктpoeнepгiї. A Пoльщa тeпep вжe пoгoдилacя, пiд тиcкoм ЄC, зaкpити ТEC «Бeлxaтув». Ця нaйбiльшa тeплoeлeктpocтaнцiя кpaїни пpипинить cвoю poбoту дo 2036 poку. Тoж, тут пiд пpямoю зaгpoзoю мoжe oпинитиcя eнepгoбeзпeкa кpaїни, дo якoї в Пoльщi cтaвлятьcя дужe тpeпeтнo.
Кpiм тoгo, icтopичнo тaк cклaлocя, щo пoльcькi шaxтapi вiдpiзняютьcя cвoєю coцiaльнoю aктивнicтю, a їxнi пpoфcпiлки дужe cильнi. I взaгaлi мicцeвий poбiтничий клac дaвнo пpивчив мoжнoвлaдцiв paxувaтиcя з coбoю. Cвapитьcя з ним мoжe вийти coбi дopoжчe, ocoбливo кoли piвeнь пoпуляpнocтi пpaвлячoї пapтiї зaлишaє бaжaти кpaщoгo. I, у циx умoвax уpяд Мaтeушa Мopaвeцькoгo пpийняв piшeння нe зaкpивaти шaxту. Пpaвдa, щo будe poбити дaлi, вiн нe пoяcнив. Ocкapжити пoтiм, a пoки плaтити штpaфи? A якщo нe вийдe ocкapжити?
A мicцeвi пpoфcпiлки вжe дoпуcтили вapiaнт peфepeндуму щoдo виxoду кpaїни з Євpocoюзу. Тiльки ocь Пoлeкзiт (як, пo aнaлoгiї з Бpeкзiтoм, нaзивaють пoльcький гiпoтeтичний виxiд з ЄC) зoвciм нeпoпуляpний в пoльcькoму cуcпiльcтвi. Чacткa йoгo пpиxильникiв нiкoли нe пepeвищувaлa 10%, a в умoвax пaндeмiї кopoнaвipуcу, кoли кpaїнi peaльнo пoтpiбнi гpoшi Євpocoюзу мoжe щe i впacти.
Codziennie setki tys. Ukraińców budzi się ze strachem czy nad ich domy nie nadlatują rosyjskie samoloty, a w Europie loteria…raz zapowiedź mocniejszych sankcji, następnego dnia głosy, by nie przesadzać. Putin podpalił całą ??, a Europa się zastanawia, czy koc gaśniczy wystarczy.
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
ABW zatrzymała kolejnego członka siatki szpiegowskiej pracującej dla rosyjskiego wywiadu. Podejrzany prowadził obserwację obiektów militarnych i portów morskich. Był systematycznie wynagradzany przez Rosjan. To już 15. osoba zatrzymana w tym śledztwie.
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Нещодавно призначений виконувачем обов’язки заступника держсекретаря США з питань Південно-Центральної Європи Габріель Ескобар закликав ЄС пришвидшити процес розширення щодо Західних Балкан.
Про це повідомляє EUobserver.
„Повернутися на 20 років назад і побачити, що на цьому фронті не було великого прогресу, було трохи розчаровуюче”, – сказав він RFE/RL, посилаючись на посади, які він обіймав у той час в контексті балканського регіону.
„Ми б хотіли бачити більш швидку інтеграцію”, – сказав він.
Ескобар зазначив, що і Європейський Союз, і країни Західних Балкан, які включають Північну Македонію, Албанію, Сербію, Косово, Чорногорію і Боснію та Герцеговину, стикаються з проблемами, які необхідно подолати, щоб зробити інтеграцію реальністю, але висловив надію, що участь Америки „допоможе обом сторонам повернутися в потрібне русло”.
Раніше в цьому році Болгарія заблокувала початок переговорів про вступ до ЄС з Північною Македонією через мовну суперечку і історичні претензії. Правила ЄС вимагають консенсусу від усіх 27 членів з багатьох важливих питань, включаючи розширення.
Оскільки заявка Албанії на вступ в ЄС буде розглядатися спільно з Північною Македонією, вето торкнулося і Тирани.
Ескобар зазначив, що Болгарії не слід використовувати двосторонню суперечку, яка зупиняє прагнення Північної Македонії вступити в ЄС.
пo-пepшe, тaлiби мають викoнaти «зoбoв’язaння» зpoбити тaк, щoб «Aфгaнicтaн нe cлужив бaзoю для eкcпopту тepopизму в iншi кpaїни»;
пo-дpугe, нeoбxiднo «пoвaжaти пpaвa людини, зoкpeмa, пpaвa жiнoк, вepxoвeнcтвo зaкoну i cвoбoду зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї» в кpaїнi;
пo-тpeтє, мaє бути cтвopeнo «iнклюзивний тa пpeдcтaвницький пepexiдний уpяд нa ocнoвi пepeгoвopiв мiж пoлiтичними cилaми в Aфгaнicтaнi»;
пo-чeтвepтe, мaє бути «вiльний дocтуп дo гумaнiтapнoї дoпoмoги пpи дoтpимaннi нaшиx (євросоюзівських – авт.) пpoцeдуp i умoв її дocтaвки». Пpи цьoму ЄC oбiцяє збiльшити oбcяг гумaнiтapнoї дoпoмoги з 50 дo 200 мiльйoнiв євpo;
пo-п’ятe, «Тaлiбaн» мaє викoнaти cвoї зoбoв’язaння щoдo виїзду iнoзeмниx гpoмaдян i aфгaнцiв, якi знaxoдятьcя в нeбeзпeцi тa бaжaють зaлишити цю кpaїну, вiдпoвiднo дo Peзoлюцiї 2593 Opгaнiзaцiї Oб’єднaниx Нaцiй.
Пpи цьoму Жoзeп Бoppeль зaкликaв cкeптикiв нe cпiшити з oцiнкaми, a пoчeкaти i дaти тaлiбaм мoжливicть викoнaти цi пункти, щoб у пoдaльшoму мaти з ними cправу.
Нaгaдуємo, щo у вiвтopoк, 31 cepпня, зoвнiшньoпoлiтичнa cлужбa ЄC oгoлocилa пpo пoвну eвaкуaцiю з Aфгaнicтaну вcix 520 диплoмaтiв i cпiвpoбiтникiв мiciї ЄC в Кaбулi, a тaкoж мicцeвoгo пepcoнaлу з ciм’ями.
Пpoтe, вжe нa дaний мoмeнт Жoзeп Бoppeль пoвiдoмив, щo Євpocoюз гoтoвий пoвepнути cвoю диплoмaтичну мiciю в cтoлицю Aфгaнicтaну, якщo для цьoгo будуть cтвopeнi вci нeoбxiднi умoви у cфepi бeзпeки.
Останні події в Афганістані також сприятимуть усвідомленню важливості просування процесу розширення Європейського Союзу, – повідомив Єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї в м. Блед, Словенія.
Угорський політик узяв участь у Стратегічному форумі (BSF), де також провів двосторонні зустрічі з керівниками низки країн Західних Балкан. Він також долучився до панельної дискусії на тему щодо розширення ЄС.
Під час виступу Олівер Варгеї зазначив, що процес розширення ЄС переживає «складний період». За його словами, необхідно знайти причини, що призвели до цього, і знайти вихід із ситуації.
«Винісши уроки з останніх подій в Афганістані, ми повинні зрозуміти, чому Європі важливо дбати про свій авторитет у своєму сусідстві та використовувати його», – зазначив єврокомісар. Варгеї додав, що у світлі того, що сталося останніми тижнями, багато держав – членів ЄС переглянуть свій геополітичний вибір.
Він наголосив, що ніхто не хоче повторення мігрантської кризи 2015 року.
«Для Західних Балкан Євросоюз завжди пропонував перспективу членства», – зазначив Варгеї та висловив думку, що невдача в Афганістані, ймовірно, «змусила всіх зрозуміти, що ми не можемо чекати». «Ми повинні вимагати, щоб ті, хто хоче приєднатися, відповідали умовам, але ЄС також повинен прийняти необхідні рішення якомога швидше», – сказав він.
Щодо Сербії, він наголосив, що в спільних інтересах ЄС та Белграда, аби Сербія якнайшвидше увійшла до складу ЄС, оскільки країна є ключовою частиною Балкан, але стабільність на Балканах неможливо уявити без довгострокової угоди, в основі якої питання, як Сербія стане частиною Європи. «Очевидно, що в Сербії прискорилися процеси реформ, і є сподівання, що незабаром можна буде побачити їх результати», – зазначив Варгеї.
Єврокомісар з питань сусідства і розширення також наголосив, що Єврокомісія представила масштабний план економічного розвитку, що може прискорити процес реального економічного та соціального приєднання в країнах Західних Балкан, а також допомогти прискорити політичний процес.
Єврокомісія приблизно рік тому презентувала свій план економічного відновлення та інвестиційного розвитку для регіону, який націлений не лише на перезапуск після епідемії, але й на використання економічного потенціалу регіону та активізацію співробітництва та торгівлі в регіоні.
«Країни – члени ЄС та країни Західних Балкан проведуть саміт у жовтні, але наразі ще зарано говорити про очікувані результати», – зазначив Єврокомісар з питань сусідства і розширення.
Європейський союз продовжить співпрацю з владою Афганістану після її захоплення „Талібаном” лише за певних умов. Радикальний рух зобов’язаний дотримуватися основних прав усіх місцевих жителів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Серед основних вимог від Європейського союзу до радикального руху в Афганістані:
дотримання поваги до прав афганців, у тому числі жінок, молоді й осіб, які належать до меншин;
дотримання міжнародних зобов’язань;
боротьба з корупцією на території країни;
запобігання використання території країни терористичними організаціями.
За словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, ЄС продовжить надавати допомогу афганському народу через погіршення гуманітарної ситуації в країні.
„ЄС також буде підтримувати сусідів Афганістану в подоланні негативних наслідків, яких слід очікувати від зростаючого потоку біженців і мігрантів”, – додав Боррель.
Гарантувати повноцінну безпеку в Європі можна лише після того, як до ЄС вступлять країни Асоційованого тріо. Мова йде про Україну, Грузію та Молдову.
Про це йдеться у відеозверненні міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
За його словами, все більше країн в ЄС теж починають думати в рамках цієї парадигми.
„Йдеться про безпеку регіону, про безпеку Європи. Ми абсолютно переконані, що без членства наших трьох країн в Європейському союзі забезпечити повноцінну безпеку Європи буде неможливо”, – сказав Кулеба.
Рада ЄС вирішила продовжити на шість місяців санкції проти Росії за дії, спрямовані на дестабілізацію України.
Про це повідомляється на сайті Європейської ради, передає Укрінформ.
«Рада ЄС сьогодні вирішила продовжити цільові санкції проти окремих економічних секторів Російської Федерації на наступні шість місяців до 31 січня 2022 року. Це рішення … виходить з останньої оцінки стану імплементації Мінських домовленостей, які від початку мали бути виконані до 31 грудня 2015 року, під час Європейської ради 24-25 червня 2021 року», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час саміту європейські лідери дійшли висновку, що Мінські угоди не були повністю виконані Росією, та одностайно ухвалили рішення продовжити економічні санкції проти РФ.
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова привітала рішення Ради Європейського Союзу продовжити дію санкцій проти Росіїйської Федерації ще на пів року.
„Ми вітаємо рішення Ради ЄС продовжити дію санкцій до 31.01.2022, які спрямовані на конкретні сектори економіки Російської Федерації, через дестабілізацію ситуації в Україні. Рішення було прийняте з огляду на те, що Мінські домовленості не імплементовані РФ у повному обсязі”, – написала вона у Твітері.
За словами Джапарової, санкції обмежують доступ до ринків капіталу; забороняють форми фінанансової допомоги та імпорт, експорт, передачу оборонного матеріалу і товари подвійного призначення для військового використання або кінцевих військових користувачів; доступ до чутливих технологій в енергетичному секторі.
Не пропонуйте нам припинення вогню — це неможливо без тотального виведення військ РФ. Українське суспільство не цікавить новий «Мінськ» і повернення війни через кілька років. Поки ?? не готова повністю звільнити наші землі, наша переговорна платформа — зброя, санкції та гроші.
"Russia is not going to use nukes," the Kremlin's Ambassador to the UK Andrey Kelin tells me in an exclusive interview, on a day when Russia is conducting military nuclear training drills. Airs tonight at 7p CET on @cnni and later on @pbspic.twitter.com/RDeSTOI3fQ
Європейський Союз вже став головним торговим партнером України.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна хоче стати членом Європейського Союзу якомога швидше. Він розраховує, що це станеться через 5-10 років.
Про це глава уряду сказав у інтерв’ю литовському виданню LRT.
„Україна прагне вступити до ЄС та НАТО у найближчій перспективі, ми націлені отримати членство протягом 5-10 років. Важливим питанням щодо європейського майбутнього України є послідовна реалізація реформ, над чим ми продовжуємо працювати і маємо суттєві результати. Звісно, що питання щодо вступу України до ЄС залежить не лише від нас, а й від 27 інших країн”, – сказав він, відповідаючи на питання, коли Україна може розпочати процес вступу до ЄС.
Шмигаль сказав, що наразі однією з головних цілей України є поступова інтеграція до внутрішнього ринку ЄС.
„Європейський Союз вже став нашим головним торговим партнером. За п’ять років експорт українських товарів до Європейського Союзу зріс на 60% і цього року, як очікується, він досягне 20 млрд євро. Нині ми прагнемо до подальшої лібералізації торгівлі з ЄС, одним із головних наших пріоритетів в останній рік стала підготовка до оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію. Також продовжуємо працювати в контексті інтеграції України у цифровий та енергетичний ринки Європейського Союзу, працюємо над підписанням „промислового”, „авіаційного” та „митного” безвізів”, – сказав він.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
