Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки проголосував за виключення із законопроєкту про мобілізацію розділу щодо обмежень для ухилянтів.
„Тільки що на засіданні комітету з нацбезпеки і оборони з перевагою в ОДИН голос пройшла правка, яка ВИКЛЮЧАЄ з тексту законопроекту весь розділ змін до Кодексу адміністративного судочинства! Таким чином знімаються пропозиції по замороженню рахунків, банківських карток, обмежень по виїзду за кордон та керування автівкою”, – пояснив парламентар.
Рішення підтримали 7 нардепів, 6 виступили проти.
Після цього засідання комітету було закрито, продовжиться воно завтра, 13 березня.
[type] => post [excerpt] => Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки проголосував за виключення із законопроєкту про мобілізацію розділу щодо обмежень для ухилянтів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710257940 [modified] => 1710252203 ) [title] => Комітет ВР прибрав із законопроєкту про мобілізацію норми щодо блокування рахунків та обмеження права керування авто, - Гончаренко [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=106442&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 106460 [uk] => 106442 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 106443 [image] => Array ( [id] => 106443 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg [original_lng] => 73438 [original_w] => 1024 [original_h] => 768 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-768x576.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg [width] => 1024 [height] => 768 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg [width] => 1024 [height] => 768 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg [width] => 1024 [height] => 768 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg [width] => 1024 [height] => 768 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1710245003:8 [_thumbnail_id] => 106443 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2511 [translation_required_done] => 1 [_oembed_7cf03ae7130c319eb5b4569ae8a2063a] =>
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
Законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий Верховною Радою України вже до кінця березня. До нього надійшло 4 195 поправок, які зараз доопрацьовуються в комітеті та юридичному управлінні.
Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
«Законопроєкт перебуває на розгляді в Комітеті. Подано понад 4 тис. поправок, а якщо конкретно – 4 195 поправок над якими продовжує працювати Комітет національної безпеки та оборони. Робота в Комітеті ще триває, як тільки робота буде завершена він буде переданий на роботу в юридичне управління, вичитаний і після цього буде готовий для винесення в зал», – розповів Стефанчук в ефірі телемарафону.
За його словами, скільки часу займе весь вищезгаданий процес стане відомо після проведення консультації з фракціями та групами, а також залежатиме від кінцевої редакції законопроєкту, який вийде з Комітету.
«Законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий до кінця березня», – сказав Стефанчук.
[type] => post [excerpt] => Законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий Верховною Радою України вже до кінця березня. До нього надійшло 4 195 поправок, які зараз доопрацьовуються в комітеті та юридичному управлінні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1709832180 [modified] => 1709836244 ) [title] => Закон про мобілізацію можуть прийняти до кінця березня - Стефанчук [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105996&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 106061 [uk] => 105996 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 105997 [image] => Array ( [id] => 105997 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [original_lng] => 96282 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-main-v1709814143.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1709829045:8 [_thumbnail_id] => 105997 [_edit_last] => 8 [views_count] => 2588 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1202856671001 [_oembed_9a10024b950b8dfda6f1e9e5af84f6e5] =>
NEW: Belarus President Alexander Lukashenko says the country is shifting to a rotational mobilisation model, calling up selected military units in cycles to prepare them for possible war scenarios, including what he described as a potential "ground operation."
Seems like we need to prepare for a WW3, especially Europe, Especially Poland and the neighbors.
Belarusian dicktator Lukashenko announced that the country is launching “targeted mobilizations," and Belarus is preparing for war. pic.twitter.com/5jva2R7PVd
У Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони обговорюють ряд можливих обмежень для ухилянтів. Наразі допускається можливість їх позбавлення права керування транспортними засобами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву члена комітету, нардепа Федора Веніславського під час брифінгу.
За його словами, у нардепів була дискусія про надання ТЦК повноважень у судовому порядку обмежувати права громадян, щодо права на розпорядження грошовими коштами на рахунку, права виїзду за кордон і права керування транспортним засобом.
„Депутати дійшли консенсусу на цей момент. І ми допускаємо лише одне обмеження – на право керування транспортним засобом, якщо людина не виконала умови ТЦК і не з’явилася для оформлення документів, для уточнення даних, або не з’явилася за повісткою, яку вона отримала”, – зазначив Веніславський.
Також нардеп зауважив, що законопроєкт передбачає уникнення зловживань особами, які вирішили спеціально здобувати вищу освіту, щоб „відкосити” від мобілізації.
„Нинішній закон не лімітує кількість вищих освіт. Тобто людина може здобувати другу, третю, п’яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно приберемо і буде вже послідовна вища освіта, тобто вища, вища, магістерська і аспірантура, – зазначив він.
З початку повномасштабного вторгнення Верховна рада працює у режимі триваючого пленарного засідання, що дозволяє нардепам зібратися в будь-який момент. А перерва в засіданнях цього тижня пов’язана з необхідністю роботи нардепів у місцях дислокації військових.
Про це заявив глава фракції „Слуга народу” Давид Арахамія, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Telegram-канал.
„Хочу нагадати, що з початку повномасштабного вторгнення ВР працює в режимі триваючого пленарного засідання. Це дозволяє нам, по-перше, збиратися в будь-який час і приймати рішення, а по-друге, оперативно реагувати на зміни безпекової ситуації, важливі дедлайни чи особливості ухвалення рішень нашими партнерами. Тому неможливо скасувати те, що триває і по факту, і згідно з регламентом”, – пояснив нардеп.
За словами Арахамії, найближчим часом народні депутати за аналогією з роботою в округах будуть працювати з військовими. Як на передовій, так і в навчальних центрах та пунктах постійної дислокації.
„Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи в сесійній залі. Такі речі не можуть і не повинні анонсуватися з питань безпеки”, – зазначив він.
[type] => post [excerpt] => З початку повномасштабного вторгнення Верховна рада працює у режимі триваючого пленарного засідання, що дозволяє нардепам зібратися в будь-який момент. А перерва в засіданнях цього тижня пов'язана з необхідністю роботи нардепів у місцях дислокації... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1709665440 [modified] => 1709664576 ) [title] => Нардепи поїдуть до військових. В «Слузі народу» пояснили паузу в засіданнях Ради [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105790&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 105788 [uk] => 105790 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 3599 [image] => Array ( [id] => 3599 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [original_lng] => 25493 [original_w] => 705 [original_h] => 445 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [width] => 705 [height] => 445 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [width] => 705 [height] => 445 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [width] => 705 [height] => 445 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [width] => 705 [height] => 445 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg [width] => 705 [height] => 445 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2474 [_thumbnail_id] => 3599 [_edit_lock] => 1709657936:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_c6ffdabc4f5967fda6d9c26ddf3db234] =>
Am heutigen orthodoxen Osterfest denken wir besonders an die vielen orthodoxen Christinnen und Christen in der Ukraine, die dieses Fest nicht im Kreis ihrer Familie, nicht in Frieden feiern können. Klar ist: Wir unterstützen die Ukraine – so lange wie nötig.
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) May 5, 2024
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС.
За проєкт №10337 проголосували 236 депутатів з 226 необхідних, схваливши його в цілому.
Ухвалення закону про лобізм було однією з чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення у листопаді 2023 року. Водночас його критикували за те, що норми проєкту можуть стати перешкодою для доброчесної діяльності експертних громадських організацій, які просувають ті чи інші реформи.
Закон визначає правові рамки лобістської діяльності в Україні, права та обов’язки суб’єктів; передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості, звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання, і контроль за дотриманням ними правил лобіювання.
Закон має набути чинності через 2 місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
ГО „Центр протидії корупції” перед голосуванням висловила позицію, що проєкт у поточному вигляді не вирішує проблему лобізму через окремих депутатів і радників у владних структурах.
Депутатка від опозиційної „Європейської солідарності” Ірина Геращенко зазначила, що перед другим читанням врахували деякі поправки, на яких наполягали громадські організації, але не всі, „тому є загроза різночитання певних норм”.
Голова Комітету ВР з питань правової політики від „Слуги народу” Денис Маслов заявив, що перед голосуванням у другому читанні „переглянули суть лобіювання” і ключовим маркером лобізму визначили комерційний інтерес.
„Визначальним для того, чи буде вплив особи на ухвалення нормативно-правового акту вважатися лобіюванням, стане наявність у неї комерційного інтересу”, – зазначив він.
Просувати інтереси через лобістів не можна буде політичним силам, медіа, релігійним організаціям, кандидатам на виборах.
Також, за його словами, внаслідок поправок спростили звітність для суб’єктів лобіювання: не потрібно буде зазначати точні фінансові показники, але потрібно буде звітувати про свої зустрічі з топ-посадовцями.
[type] => post [excerpt] => Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1708710480 [modified] => 1708705187 ) [title] => Рада схвалила проєкт про лобізм, який є однією з вимог Єврокомісії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=104584&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 104584 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 104585 [image] => Array ( [id] => 104585 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [original_lng] => 90220 [original_w] => 1473 [original_h] => 834 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-300x170.jpg [width] => 300 [height] => 170 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-768x435.jpg [width] => 768 [height] => 435 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-1024x580.jpg [width] => 1024 [height] => 580 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1708698022:3 [_thumbnail_id] => 104585 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1850 [translation_required_done] => 1 [_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Верховна рада може розглянути законопроект про мобілізацію у другому читанні вже на цьому тижні. Попри те, що ще й досі є спірні питання, „є всі шанси” проголосувати законопроект удругому читанні в цілому.
Про це розповів перший заступник голови комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк, пише РБК-Україна з посиланням на його коментар в ефірі телемарафону.
„Я сподіваюся, що ще цього тижня у Верховної ради є шанс проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у другому читанні. 21 лютого крайній день подачі поправок. Якщо фахово спрацює, а для цього є всі підстави, Комітет з нацбезпеки оборони й розвідки, і ще цього тижня можна розглянути в другому читанні”, – сказав він.
Нардеп вважає, що „закон буде складно проходити”, але „є всі шанси його проголосувати в другому читанні в цілому„.
По яких питаннях йде жвава дискусія?
Демобілізація строковиків
Він додав, що зараз важливі які правки все-таки будуть кардинальними.
„І ми вважаємо, що найбільша дискусія буде довкола питання демобілізації строковиків. Ми вимагаємо, щоб негайно, до 2 місяців вони були демобілізовані. Вони цього заслуговують, вони прослужили декілька місяців, а дехто декілька років. І їхній термін відстрочки має бути 12 місяців, щоб вони могли влаштувати своє цивільне життя, а дехто з них і підписати контракт на продовження служби”, – пояснив Цимбалюк.
Питання щодо осіб з інвалідністю
Наступна тема, за його словами, це догляд за особою з інвалідністю.
„Так, особа з інвалідністю має право визначити, хто за нею буде доглядати. Це одна особа з-поміж родичів, близьких родичів. Але ще раз підкреслю – це має бути лише одна особа, яку визначить сама людина, за якою потрібен догляд. Але це має бути закріплено в цьому законі. Навколо цього тривають дискусії. І я думаю, що ми знайдемо спільну думку. Бо особа з інвалідністю має право на догляд”, – констатував нардеп.
Відстрочка для викладачів ВНЗ
Що стосується викладачів вищих навчальних закладів без наукового ступеня і вченого звання, то за словами Цимбалюка, в Раді вважають, що вони теж мають право на відстрочку.
„І докторанти, які на контрактній формі навчання. Вони теж мають право на відстрочку. А те, що їх велика кількість, то це, мабуть, не їхня вина. Це вина уряду, який давав вищим навчальним закладам самі квоти. Тобто ліцензійні умови. Можна говорити про те, що з наступного року буде обмежена кількість, але це вже інша історія. Але ті, хто сплатив кошти, хто навчається, вони повинні завершити навчання. Але завдання МОН і вишів, чи будуть вони захищати цю наукову роботу чи ні”, – дав пояснення нардеп.
Демобілізація і ротація
Як каже Цимбалюк, демобілізація через 36 місяців – це занадто довгий термін.
„Ми пропонуємо 18 місяців, якщо 12 з них боєць перебував в зоні бойових дій. Це буде справедливо. І ротація – за який період. А для цього потрібна певна кількість людей, щоби можна було ротувати ті підрозділи, які сьогодні на території виконання бойового завдання, могли відходити на відпочинок, мати право поновитися і відпочити”, – каже він.
Він також навів статистику, згідно з якою, що тільки 30% з усіх мобілізованих перебувають в зоні бойових дій.
„Всі інші знаходяться у тилових підрозділах. Потрібно переглянути позицію. І Верховний головнокомандувач дав доручення Сирському як головкому, щоб все-таки переглянули як ефективно використовуються ті сили, які є сьогодні. А мобілізувати потрібно додаткову кількість, їх навчити, і після певної фахової підготовки поповнювати сили”, – констатував перший заступник голови комітету.
Верховна рада України станом на 24 січня не отримувала від Міністерства оборони законопроект, що стосується мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Як повідомляє РБК-Україна, про це у своєму Facebook написав голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Вранці середи, 24 січня, деякі ЗМІ опублікували інформацію щодо того, що Рада вже отримала доопрацьований законопроект про мобілізацію. А вже завтра він нібито мав бути представлений на робочій групі.
Пізніше нардепи відреагували на цю інформацію. Зокрема Олександр Завітневич, заявив, що ЗМІ поширили недостовірну інформацію про те, що уряд начебто вніс до Верховної Ради доопрацьований законопроект щодо мобілізації та проходження військової служби.
„Станом на зараз ( 17:10 середи, 24 січня – ред.) жодних подібних законопроектів від уряду до Верховної Ради не надходило”, – написав він.
При цьому Завітневич заявив, що як тільки такий документ з’явиться то про це буде повідомлено з офіційних джерел, а сам законопроект буде доступний для ознайомлення на сайті парламенту.
„Ще раз просимо представників ЗМІ користуватися офіційними джерелами”, – підкреслив він.
Законопроект про мобілізацію Верховна рада України розгляне у першому читанні завтра, 11 січня. Документ розглянуть з пропозиціями Комітету з нацбезпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата України Ярослава Железняка у Telegram та нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Обидва парламентарії зазначають, що голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про початок розгляну законопроекту про мобілізацію у сесійній залі. Рада почне розгляд документа у першому читанні 11 січня.
Народні депутати будуть розглядати законопроект з пропозиціями Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Нардепи наголошують, що це не означає, що законопроект ухвалять у тому вигляді, яким він надійшов до Ради. Законопроєкт відправлять на доопрацювання до другого читання.
im Westen der #Ukraine errichtet die #FFG - Flensburger Fahrzeugbaugesellschaft ein Instandsetzungshub für reparaturbedürftige Panzerfahrzeuge - wie den von ihr gelieferten #Leopard1. pic.twitter.com/p7qv8I64OX
Президент України Володимир Зеленський призначив свого нового представника у Верховній раді. Ним стала нардеп Галина Михайлюк.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ №823, опублікований на сайті Офісу президента.
„Призначити Михайлюк Галину Олегівну представником президента України у Верховній раді України (за згодою)”, – йдеться у документі.
Указ датований сьогоднішнім днем, 20 грудня 2023 року.
Галина Михайлюк народилася у 1987 році у Києві. Закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю „Банківська справа”, а також аспірантуру кафедри цивільного права Національного університету „Одеська юридична академія”. Навчалася в Університеті Йорка (Велика Британія, міжнародне корпоративне та комерційне право).
Михайлюк була обрана народною депутаткою від „Слуги народу” за номером 47 у партійному списку. З 2019 року вона є заступницею голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
Верховна Рада України ухвалила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри” (реєстр. №10140-д).
„Ухваленим законом вноситься комплекс суттєвих змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, а також відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України „Про запобігання корупції”, „Про забезпечення права на справедливий суд”, „Про Вищу раду правосуддя”, „Про Вищий антикорупційний суд”, „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, – йдеться в повідомленні.
Так, змінено структуру розділу IV „Порядок зайняття посади судді” та викладено його в новій редакції, розділивши його зміст на самостійні глави: глава 1 „Кандидат на посад судді”; глава 2 „Добір на посаду судді місцевого суду”; глава 3 „Конкурс та призначення на посаду судді”; глава 4 „Переведення судді до іншого суду”.
Положеннями вказаного розділу визначено основні критерії доброчесності та компетентності суддів (кандидата на посаду судді), а також передбачено, що Вища рада правосуддя буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності, що відповідає заходам з виконання Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки.
Крім того, змінено правила складання кваліфікаційного іспиту (як в межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду, вирішено проблему, яка довгий час існує із переведенням суддів за результатами конкурсу.
На переконання членів комітету, реалізація ухваленого закону забезпечить удосконалення процедур суддівської кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які стоять перед судовою владою та державою.
Як пояснив народний депутат Олексій Гончаренко, законопроєкт передбачає:
– зміну строку, до якого суддя зобов’язаний щорічно подати декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності з 1 лютого на 1 травня;
– врегульовується норма, що не може претендувати на посаду судді особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ);
– уповноважує ВРП затверджувати Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після погодження з ВККСУ, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності (ГРД).
