ЄС надасть Україні 160 млн євро для підготовки енергосистеми до опалювального сезону.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, інформує ЄП.
„Ми надамо додаткову суму обсягом близько 160 млн євро на цю зиму, що включатиме 60 млн євро гуманітарної допомоги – наприклад, на облаштування пунктів обігріву, обігрівачі, та близько 100 млн євро на ремонтні роботи і генерацію з відновлюваних джерел. І ця сума – 100 млн – надається з доходів від заморожених у Європі російських активів”, – зазначила вона.
За словами фон дер Ляєн, це абсолютно справедливо, щоб рф заплатила за зруйноване.
Також президентка Єврокомісії нагадала, що ЄС від початку повномасштабного вторгнення ЄС надав на енергетичну підтримку України близько 2 млрд євро
Також Україна отримала понад 10 тисяч генераторів і трансформаторів через Механізм цивільного захисту ЄС.
Посол зазначила, що Україна своєю ініціативністю у прагненні вступити до ЄС, починаючи із заявки в перші дні повномасштабної війни, „зламала матрицю”, і досить швидкі темпи – порівняно з тим, як бувало в інших країн-кандидатів, – можуть зберігатися і далі.
„Я вже говорила в інтерв’ю раніше і повторюся: вважаю, що мета, яку поставив президент Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття, – є реалістичною”, – сказала Катаріна Матернова.
На ремарку „ЄвроПравди” про 2030 рік вона повторила, що вважає це реалістичним терміном.
„Але вступ до ЄС – і це необхідно усвідомити – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. А це також політична ратифікація в усіх країнах-членах, тому що вступ нового члена означає зміну договору ЄС. Тому він має бути ратифікований у тому форматі, якого вимагає кожна з країн Євросоюзу. А це завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року”, – додала посол.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила склад своєї нової комісії. Усі кандидати мають з’явитися на слухання до комітетів Європейського парламенту, перш ніж депутати проголосують за них.
Під час представлення кандидатів фон дер Ляєн описала свою команду як таку, що має «більш компактну» і «інтерактивну і взаємопов’язану структуру», зосереджену на основних принципах «процвітання, безпеки та демократії».
Голова Єврокомісії призначила шість виконавчих віцепрезидентів — чотирьох жінок та двох чоловіків, яким буде надано більше впливу на діяльність виконавчої влади і які контролюватимуть роботу групи комісарів.
Список портфелів також включає нещодавно створені посади, у тому числі єврокомісара з оборони та безпеки, Середземномор’я та житлового будівництва та енергетики.
Усі кандидати повинні пройти юридичну перевірку, опитування парламентськими комітетами та голосування щодо затвердження, перш ніж вони зможуть розпочати виконання своїх обов’язків.
Ось як фон дер Ляєн запропонувала розділити портфелі:
Магнус Бруннер (Австрія) – комісар з внутрішніх справ та міграції
Хаджа Лахбіб (Бельгія) – комісар з готовності та управління кризами
Катерина Захарієва (Болгарія) – комісарка зі стартапів, досліджень та інновацій
Дубравка Шуїца (Хорватія) – комісарка із Середземномор’я
Костас Кадіс (Кіпр) – комісар з рибальства та океанів
Йозеф Сікела (Чехія) – комісар з міжнародного партнерства
Ден Йоргенсен (Данія) – комісар з енергетики та житлового будівництва
Кая Каллас (Естонія) – виконавча віцепрезидентка із зовнішньої політики та політики безпеки та Верховна представниця із закордонних справ та оборонної політики
Хенна Віркунен (Фінляндія) – виконавча віцепрезидентка з технологічного суверенітету, безпеки та демократії, комісарка з цифрових та передових технологій
Стефан Сежурне (Франція) – виконавчий віцепрезидент з питань процвітання та промислової стратегії, комісар з питань промисловості, бізнесу та єдиного ринку
Апостолос Ціцикостас (Греція) – комісар зі стійкого транспорту та туризму
Олівер Вархелі (Угорщина) – комісар з питань охорони здоров’я та захисту тварин
Майкл Макграт (Ірландія) – комісар з питань демократії, правосуддя та верховенства закону
Раффаеле Фітто (Італія) – виконавчий віцепрезидент з питань згуртованості та реформ, комісар з питань політики згуртованості, регіонального розвитку та міст
Валдіс Домбровскіс (Латвія) – комісар з економіки та продуктивності
Андрюс Кубілюс (Литва) – комісар з оборони та космосу
Крістоф Хансен (Люксембург) – комісар із сільського господарства та продовольства
Гленн Мікаллеф (Мальта) – комісар з питань міжпоколінської справедливості, культури, молоді та спорту
Вопке Хукстра (Нідерланди) – комісар з питань клімату, чистого зростання та нульового балансу
Петро Серафін (Польща) – комісар з бюджету, боротьби з шахрайством та державним управлінням
Марія Луїс Альбуркерке (Португалія) – комісарка з фінансових послуг та Союзу заощаджень та інвестицій
Роксана Мінзату (Румунія) – виконавча віцепрезидентка з кадрів, навичок та готовності, комісарка з навичок, освіти, якісних робочих місць та соціальних прав
Марош Шефчович (Словаччина) – комісар з питань торгівлі та економічної безпеки, міжвідомчих відносин та прозорості
Марта Кос (Словенія) – комісарка з питань розширення, також відповідальна за східне сусідство та відновлення України
Тереза Рібера (Іспанія) – виконавча віцепрезидентка з чистого, справедливого та конкурентоспроможного переходу, комісарка з питань конкуренції
Джесіка Росвалл (Швеція) – комісарка з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної економіки замкнутого циклу
[type] => post
[excerpt] => Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила склад своєї нової комісії. Усі кандидати мають з'явитися на слухання до комітетів Європейського парламенту, перш ніж депутати проголосують за них.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1726587540
[modified] => 1726581003
)
[title] => Урсула фон дер Ляєн оголосила новий склад Європейської комісії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=126854&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 126891
[uk] => 126854
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 126856
[image] => Array
(
[id] => 126856
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[original_lng] => 69207
[original_w] => 780
[original_h] => 427
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-300x164.jpg
[width] => 300
[height] => 164
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-768x420.jpg
[width] => 768
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1726570203:8
[_thumbnail_id] => 126856
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 803
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b7d33e89eacac68640b6d99ab660ab5d] =>
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Суд Європейського Союзу відмовив російським олігархам Геннадію Тимченко та його дружині Єлені, Михаїлу Фрідману, Петру Авену та Герману Хану у скасуванні європейських санкцій проти них.
Про це таке рішення повідомили у Суді ЄС 11 вересня, передає „Європейська правда”.
Як відомо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, були накладені санкції на Тимченка, Фрідмана, Авена та Хана. Вони вимагають від них декларувати свої кошти та співпрацювати з компетентними національними органами в ЄС.
Після цього позивачі намагалися довести у суді, що не мають звʼязку з російською війною в Україні. Росолігархи стверджували, що Рада ЄС не має права накладати на фігурантів санкційного списку будь-які додаткові зобов’язання.
Наприклад, Тимченко у своєму позові стверджував, що його тісні зв’язки з очільником Кремля Владіміром Путіним не означають, що він є союзником у війні в Україні.
Однак, юристи Ради ЄС наполягали, що Тимченко, якого в ЗМІ називають „головним скарбником Путіна”, робить внесок у російську економіку завдяки своїм звʼязкам в банку „Россия”.
Як пояснили в суді, у зв’язку з ускладненням схем ухилення від санкцій Рада ЄС 21 липня 2022 року ухвалила постанову, яка зобов’язує повідомляти про кошти та співпрацювати з компетентними органами. Невиконання цих зобов’язань сприймається як обхід санкцій.
„З практичної точки зору мета полягає в тому, щоб запобігти використанню складних юридичних та фінансових механізмів, здатних якщо не полегшити обхід заходів, то принаймні ускладнити компетентним національним органам виявлення коштів та економічних ресурсів, що підпадають під дію обмежувальних заходів”, – сказано у пресрелізі Європейського суду.
Не вдалося також оскаржити європейські санкції і Національному розрахунковому депозитарію (НРД) Росії, який є основним зберігачем російських цінних паперів та відіграє істотну роль у функціонуванні російського фінансового ринку.
Як зазначили у рішенні суду – НРД надає „фінансові послуги, які мають значну цінність як для російського уряду, так і для російського Центрального банку”.
„Це підприємство надає уряду Росії кількісно та якісно значну матеріальну чи фінансову підтримку, надаючи йому свої фінансові ресурси з метою продовження діяльності з дестабілізації України”, – акцентували у рішенні.
Командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) спростував чутки про те, що Іран постачав ракети до росії, повідомили в понеділок іранські ЗМІ.
Жодна ракета не була доставлена до росії, ця заява є лише інструментом психологічної війни. Іран не підтримує жодну зі сторін, що беруть участь в українсько-російському конфлікті, цитує іранське інформаційне агентство Ilna слова заступника керівника генерального штабу найбільшої вітчизняної промислово-розвиваючої компанії, підконтрольної КВІР.
Європейський Союз, зі свого боку, заявив, що інформація в повідомленнях ЗМІ є достовірною.
“Ми знаємо про достовірну інформацію, надану нашими союзниками про постачання іранських балістичних ракет до росії», – заявив речник Єврокомісії з питань закордонних справ Пітер Стано під час листування. Він додав, що вони продовжують розслідувати це питання з країнами-членами, що в разі підтвердження означатиме значне фінансове збільшення підтримки Іраном «незаконної війни» з боку росії.
Лідери ЄС раніше чітко дали зрозуміти, що вони швидко відреагують у такому випадку, в координації зі своїми міжнародними союзниками, в тому числі за допомогою нових і значних обмежувальних заходів проти Ірану, додав Стано.
Минулого тижня американська мережа новин CNN і щоденна американська газета The Wall Street Journal повідомили, що Іран поставив росії ракети малої дальності.
Реагуючи на повідомлення американської преси, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок: «Не вся така інформація відповідає дійсності». Він також наголосив, що росія продовжить співпрацювати з Іраном у всіх сферах, включаючи найбільш чутливі.
Минулого тижня Україна заявила, що поглиблення військової співпраці між Тегераном і Москвою становить загрозу для України, Європи і Близького Сходу, і закликала міжнародне співтовариство посилити тиск на Іран і росію.
У п’ятницю Сполучені Штати повідомили, що будь-яка передача балістичної ракети з Ірану до росії може спричинити помітну ескалацію війни в Україні.
У понеділок цю позицію підтримав речник НАТО, який заявив, що оборонному альянсу відомо про повідомлення ЗМІ, але відмовився коментувати, чи відповідають вони дійсності.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн мала представити 26 кандидатів у комісії у середу, 11 вересня.
Про це пише Politico із посиланням на трьох посадовців.
Спочатку очікували, що в середу вранці команда фон дер Ляєн проведе зустріч з лідерами різних політичних фракцій Європейського парламенту, а потім публічно оголосить наступний склад колегії комісарів. Тепер ця зустріч перенесена на наступний тиждень, коли Європарламент засідатиме у Страсбурзі.
У понеділок Словенія висунула кандидатуру Марти Кос, що допоможе досягти мети фон дер Ляйєн щодо більш гендерно збалансованого складу Єврокомісії. Однак словенський парламент все ще має схвалити цю зміну, що відтерміновує оголошення.
Час оголошення в середу не був визначений остаточно. На початку тижня деякі європейські посадовці обговорювали, чи буде зустріч з політичними лідерами в парламенті просто обміном думками, чи збігатиметься з офіційним оголошенням про нову команду фон дер Ляєн.
Але поширеним припущенням було те, що фон дер Ляєн не пропустить дедлайн у середу, оскільки це сприйняли б як ганьбу.
Очікування „зеленого світла” від словенського парламенту для нової кандидатки дає фон дер Ляєн більше часу для консультацій з європейськими столицями, її комісарами та іншими щодо розподілу найвищих посад у наступній виконавчій владі ЄС.
Раніше фон дер Ляєн звернулася до європейських столиць з проханням запропонувати кандидатури як чоловіків, так і жінок до її команди з 26 комісарів. Болгарія стала єдиною країною, яка виконала цю вимогу, після чого фон дер Ляєн чинила тиск на такі країни, як Словенія, щоб вони змінили свого кандидата.
Наступного тижня фон дер Ляєн зустрінеться з політичними лідерами Європарламенту, хоча точний день зустрічі ще не підтверджений. За словами двох високопосадовців з Європарламенту, це буде або у вівторок вранці, або в середу вранці в Страсбурзі.
Європейський союз підготував для України 700 тисяч артилерійських снарядів з обіцяного мільйона. Промисловість продовжує набирати обертів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву головного європейського дипломата Жозепа Борреля перед зустрічі з міністрами закордонних справ країн ЄС.
„Ми зараз на рівні приблизно 700 тисячі снарядів 155-мм калібру. Ми ще не на цільовому показнику, але Захід нарощує можливості”, – сказав він.
Боррель наголосив, що промисловість країн Європейського союзу ще нарощує потужність, тому виробництво боєприпасів продовжується.
„Я хочу наполягати на тому, що ми будемо підтримувати Україну, ми передбачаємо можливість націлювання на території Росії”, – додав дипломат.
При цьому Боррель заявив, що Європейський союз не хоче вступати у війну з Росією, а лише допомогти Україні у боротьбі з російською агресією.
Боррель наголосив, що відправлення військові інструкторів в Україну не стоїть на порядку денному. За його словами, йде обговорення створення координаційного центру в Україні.
Крім того, дипломат повідомив, що буде збільшено кількість українських військових, які навчаються в ЄС. Йдеться про мету підготувати 60 тисяч військових.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що багато держав-членів Європейського союзу підтримали операцію Збройних Сил України в Курській області росії.
Про це він сказав на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, передає „Європейська правда”.
Боррель нагадав свої слова про те, як контрнаступальна операція України на Курщині „завдала удару по путінському наративу”.
„Україна показала стратегічну зухвалість і перетворила наратив путіна про „спеціальну операцію” на цілком марний”, – зазначив він.
За його словами, на засіданні глав МЗС „багато держав-членів висловили підтримку Курській операції” як частині невід’ємного права України на самооборону відповідно до Статуту ООН.
Боррель також згадав про виступ українського міністра Дмитра Кулеби, який підкреслив, що наступ у Курській області підточив міф про „невразливість росії”.
„У лютому, два з половиною роки тому, путін почав війну, вважаючи, що вона триватиме пару тижнів. І вона вже триває понад пару років. І він не захопив Київ, а натомість навіть територія росії зазнала нападу”, – підсумував він.
Європейська комісія відхилила прохання Угорщини та Словаччини виступити посередником у процедурі консультацій з Україною щодо санкцій, запроваджених проти російської нафтовидобувної компанії “Лукойл”, повідомив у п’ятницю речник Комісії.
“Служби Комісії попередньо дійшли висновку, що термінові консультації не виправдані”, – сказав речник.
Він додав, що у Брюсселя немає ознак того, що санкції України створили ризик для європейської безпеки енергопостачання, оскільки російська нафта все ще надходить через нафтопровід “Дружба”, який з’єднує росію через Україну з Чехією, Словаччиною та Угорщиною.
“Схоже, що санкції, введені Україною проти “Лукойлу”, не впливають на поточні операції з транзиту нафти через “Дружбу”, які здійснюють трейдерські компанії, оскільки “Лукойл” не є формальним власником нафти”, – сказав речник.
Словаччина та Угорщина поскаржилися в Брюссель на рішення України включити “Лукойл” у свій список санкцій, заявивши, що це заважає їм купувати російську нафту.
Цього тижня Угорщина надала Комісії додаткову інформацію з цього питання, яку Комісія проаналізує.
Європейський Союз у листопаді планує запустити нову автоматизовану систему реєстрації в’їзду і виїзду (EES) на зовнішніх кордонах Шенгенської зони.
Про це повідомляє Euronews.
Зазначають, що таке нововведення покликане замінити ручне проставлення штампів у паспортах громадян третіх країн і посилити безпеку кордонів Союзу.
Очікується, що нові правила набудуть чинності 10 листопада.
„Цей момент нарешті настав. А колись здавалося, що цього ніколи не станеться. Перевізники, оператори, вокзали, аеропорти – усі готуються до цього знаменного дня”, – заявила комісар ЄС із внутрішніх справ Ілва Йоханссон.
EES призначена для цифрового збору і зберігання персональних даних мандрівників з країн, що не входять до ЄС, незалежно від того, чи потрібна їм віза для в’їзду в Шенгенську зону.
Запуск системи був запланований на 2022 рік, проте він неодноразово зривався через технічні проблеми та затримки з встановленням автоматизованих бар’єрів, які необхідно було встановити на всіх міжнародних сухопутних, морських та повітряних кордонах Шенгенської зони.
Коли восени нова система реєстрації почне діяти, мандрівники з країн, що не входять до ЄС, які в’їжджають до Шенгенської зони, проходитимуть прикордонний контроль „по-новому”.
Під час перетину кордону мандрівники використовуватимуть термінали самообслуговування для сканування своїх паспортів або інших проїзних документів. Система фіксуватиме ім’я, біометричні дані, а також дату і місце в’їзду та виїзду.
Скани обличчя і відбитки пальців зніматимуться раз на три роки і діятимуть для кількох поїздок протягом цього періоду. Нова система не поширюється на власників посвідки на проживання в країнах ЄС і власників довгострокових віз.
Зазначають, що система EES діятиме в усіх країнах ЄС, крім Кіпру та Ірландії, де збережеться традиційна процедура проставлення штампів. Також система застосовуватиметься в чотирьох державах Шенгенської зони, що не входять до ЄС: Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії.
