Палата представників США схвалила законопроєкт про фінансування федерального уряду до початку березня та запобігання його часткового закриття, відправивши його на остаточне затвердження президенту Джо Байдену.
The House of Representatives hold a third vote on Republican Rep. Jim Jordan’s candidacy to become the speaker, at the Capitol in Washington, Friday, Oct. 20, 2023. Jordan, the House Judiciary chairman and staunch ally of Donald Trump, was rejected again by some members of his own party. (AP Photo/J. Scott Applewhite)
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Reuters.
За законопроєкт проголосували 314 голосів, проти проголосували 108 законодавців, серед яких – 106 республіканців та двоє демократів.
Спікер Палати представників від республіканців Майк Джонсон може зіткнутися з критикою з боку жорстко налаштованих членів своєї партії, які виступають проти таких законопроєктів про тимчасове фінансування без глибокого скорочення видатків.
Аналогічне невдоволення призвело минулої осені до відставки його попередника Кевіна Маккарті.
Верховна Рада України на засіданні 16 січня прийняла в цілому законопроєкт №10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», відомий як цифровізація армії. Відповідне рішення підтримали 249 депутатів.
Як зазначив у своєму Telegram депутат Ярослав Железняк, законопроєкт ухвалили після довгих і складних дискусій і провалу багатьох правок.
Очікується, що законопроєкт сприятиме швидкому збору військових даних і переведе послуги для військовослужбовців у цифровий формат – електронний військовий квиток.
Як зазначила депутатка Ірина Геращенко, закон спрощує отримання статусу Учасника бойових дій під час воєнного стану.
«З мільйону військовослужбовців, які брали участь у захисті держави, лише 20% отримали відповідний статус УБД. Процедура є бюрократичною і складною, потрібно збирати купівлю паперів, це принизливо й несправедливо. Законопроект це спрощує», – написала вона.
Також законопроєктом передбачено створення єдиного реєстру мобілізованих, який привʼязаний до єдиного реєстру виборців. Проект також забезпечує обробку зібраних особистих даних.
«До другого читання, на жаль, законопроєкт значно погіршили поправками, які стосуються сильного втручання в приватне життя військовозобов’язаних», – додала Геращенко.
Вранці Міністерство оборони заявило, що прийняття закону розблоковує цифровізацію української армії та дозволить діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.
Також в Міноборони зазначили, що законодавчі зміни створять можливості для посилення кіберзахисту та нададуть право МО розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Це, за словами відомства, вивільнить засоби ППО, які захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів, та прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників.
Ухвалити законопроєкт раніше публічно закликали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Рустем Умєров та очільник Мінцифри Михайло Федоров.
[type] => post [excerpt] => Верховна Рада України на засіданні 16 січня прийняла в цілому законопроєкт №10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1705430220 [modified] => 1705423433 ) [title] => Рада ухвалила законопроєкт про цифровізацію армії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=100801&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 101030 [uk] => 100801 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 100802 [image] => Array ( [id] => 100802 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [original_lng] => 136936 [original_w] => 630 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63-main-v1705408519.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1705416236:2 [_thumbnail_id] => 100802 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 3097 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508263936000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 53447 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 242 [1] => 319215 ) [tags_name] => Array ( [0] => законопроєкт [1] => цифровізація ) ) [2] => Array ( [id] => 97482 [content] =>
Парламент Данії схвалив законопроєкт, що забороняє осквернення текстів важливого релігійного змісту, зокрема ісламської священної книги Коран.
За порушення закону загрожує до двох років позбавлення волі.
Після дебатів, які тривали майже чотири години, пропозиція була прийнята парламентом у третьому читанні 94 голосами «за».
Противники законопроєкту стверджували, що положення про покарання за «неправильне поводження» з релігійними текстами обмежить свободи.
Уряд Данії обґрунтував необхідність внесення законопроєкту міркуваннями безпеки, аргументуючи це тим, що включені в нього правила не матимуть істотних наслідків для зазначених прав і що критика релігій іншими способами все ще не заборонена.
У Данії цього року активісти спалили кілька примірників Корану, що викликало обурення та хвилю протестів у всьому мусульманському світі, а також дипломатичну напругу. Після однієї з таких акцій у липні сотні протестувальників штурмували посольство Данії в Багдаді.
??FM @larsloekke: “The rebuilding of Ukraine can’t wait till the war is over. Happy to announce that Denmark will open embassy office in #Mykolaiv this week. We’ve been given a special responsibility for the city and region – and we take it upon us.” #StandWithUkraine ?? pic.twitter.com/5I8WYlHQln
BREAKING: Denmark's Queen Margrethe II has announced she will abdicate on January 14th after 52 years on the throne. The Queen delivered the surprise decision during a live TV new year address.pic.twitter.com/s2E8iZ8lau
I am grateful to @Statsmin Mette Frederiksen for participating in the Peace Summit and for Denmark's active assistance in engaging the countries of the Global South in the Peace Formula implementation.
During our meeting, we discussed preparations for the transfer of Danish F-16… pic.twitter.com/2YRobRpctq
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) June 16, 2024
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що до американського Конгресу внесено законопроєкт про арешт активів РФ на користь відновлення України.
„Ще один крок до конфіскації заморожених російських активів на користь України! До американського Конгресу внесено законопроєкт про арешт активів на користь відновлення України (The Asset Seizure for Ukraine Reconstruction Act). Серед його співавторів як демократи, так і республіканці”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, законопроєкт дасть Міністерству юстиції США необхідні інструменти для того, щоб швидше конфісковувати активи підсанкційних російських олігархів.
„Доходи від цих активів будуть передаватися Україні для нашої стійкості та відновлення. Сподіваємося на якнайшвидше ухвалення цієї ініціативи. Працюємо над тим, щоб усі заморожені на Заході російські гроші, зокрема суверенні активи, були конфісковані на користь України”, – підсумував Шмигаль.
Стефанишина заявила, що частина правок гальмує процес ухвалення законопроєкту про медичний канабіс.
Народні депутати від Батьківщини фактично заблокували законопроєкт про медичний канабіс. Про це заявила народна депутатка Ольга Стефанишина.
Вона показала стос паперів із 882 поправками до закону, які аналізували понад три місяці.
Стефанишина зазначила, що команда робила все, щоб законопроєкт запрацював одразу, як Кабмін ухвалить всю підзаконку. А пацієнти вже наступного року могли отримати ліки і втамувати свій біль. Разом з тим, частина правок лише гальмує процес ухвалення.
„226 з цих поправок – гроб. Бо це поправки Батьківщини, які Юлія Тимошенко та її колеги погрожують ставити на врахування, щоби виснажити залу і позбавити закон голосів. Це понад 400 хвилин часу роботи Ради, а по факту два дні абсолютно безглуздого спектаклю: коли правки ставлять на голосування, просто щоб тягнути час і не дати закону пройти залу”, – заявила Стефанишина.
Народні депутати відкликають підписи під законопроектом 7381, який пропонує позбавляти українського громадянства тих військовозобов’язаних, хто виїхав з країни і протягом місяця не повернувся. Таким чином, парламент не буде його розглядати.
Про це повідомляється у Telegram представника Верховної ради в Конституційному суді Ольга Совгиря.
„Законопроект 7381 про позбавлення громадянства за неповернення з-за кордону, зареєстрований в парламенті днями, розглядатися не буде. Колеги відкликають свої підписи під законопроектом. Чому законопроект не може бути прийнятий, колегам пояснила. Баланс між суспільним запитом і Конституцією відновлено”, – зазначила вона.
У Польщі набули чинності зміни до законодавства, які передбачають, що якщо нелегала затримали одразу після незаконного перетину кордону, така особа повинна негайно залишити територію країни за рішенням командира прикордонного загону.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє RMF24.
Ці зміни кардинально змінюють ситуацію для мігрантів, які шукають нагоди потрапити до Польщу та глибше у ЄС з території Білорусі.
Командир загону прикордонників, які виявляють нелегального мігранта, повинні будуть скласти акт про незаконний перетин кордону і видати рішення про те, що ця особа має покинути територію Польщі. На додачу, таким мігрантам буде тимчасово заборонено в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони – на період від 6 місяців до 3 років, а інформацію про це буде внесено до інформаційних систем Шенгену.
Рішення командира прикордонного загону можна оскаржити вище, але це не означає відкладення рішення про видворення.
Крім того, зміни дозволяють залишати без розгляду заявку на отримання притулку, якщо вона подана негайно після незаконного перетину кордону ЄС, якщо тільки ця особа не прибула „напряму з території, де її життя і свободи під серйозною загрозою”, і не навела правдоподібні причини нелегального перетину кордону.
[type] => post [excerpt] => У Польщі набули чинності зміни до законодавства, які передбачають, що якщо нелегала затримали одразу після незаконного перетину кордону, така особа повинна негайно залишити територію країни за рішенням командира прикордонного загону. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1635262380 [modified] => 1635254465 ) [title] => У Польщі оновили законодавство, щоб уможливити негайне видворення нелегальних мігрантів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=32372&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32390 [uk] => 32372 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 32373 [image] => Array ( [id] => 32373 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [original_lng] => 69492 [original_w] => 1024 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1635243667:3 [_thumbnail_id] => 32373 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 3780 [translation_required_done] => 1 [_oembed_17b7ae259af8d77145df7a17a7378f0d] => [_oembed_time_17b7ae259af8d77145df7a17a7378f0d] => 1649311814 [_oembed_54ef33ca15f0b51b0ce5bb23c249c901] =>
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
Do Polski?? dostarczone zostały drony MQ-9A Reaper klasy MALE (Medium Altitude Long Endurance), wyleasingowane od USA?? w ramach pilnej potrzeby operacyjnej. Będą one służyć w ??Siłach Powietrznych, prowadząc rozpoznanie m. in. na naszej wschodniej granicy. pic.twitter.com/eWunUzxhmG
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Poland's agriculture minister has resigned amid ongoing protests by farmers Announcing his departure, Henryk Kowalczyk said "it is very clear that the basic demand of farmers [regarding Ukrainian grain imports] will not be met by the European Commission" https://t.co/OXaWpYaApz
— Notes from Poland ?? (@notesfrompoland) April 5, 2023
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
ABW zatrzymała kolejnego członka siatki szpiegowskiej pracującej dla rosyjskiego wywiadu. Podejrzany prowadził obserwację obiektów militarnych i portów morskich. Był systematycznie wynagradzany przez Rosjan. To już 15. osoba zatrzymana w tym śledztwie.
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
23 вересня народні обранці проголосували у другому читанні за закон про олігархів, який дає законодавче визначення цій категорії громадян та урізає деякі їхні права.
У законі йдеться зокрема про те, що буде створено спеціальний реєстр для олігархів. А останні будуть змушені подавати електронні декларації про доходи так само, як і державні службовці. Під забороною фінансування партій та участь у великий приватизації. А про контакти між державними посадовцями та олігархами потрібно буде звітувати. Термін дії закону – 10 років.
Які критерії олігарха?
До олігархів зараховуватимуть осіб, які беруть участь у політичному житті, мають значний вплив на засоби масової інформації, їхній бізнес є монопольним за останній рік, активи перевищують 2,3 млрд грн. Якщо багатій підходить під три критерії з цих чотирьох, тоді він матиме статус олігарха.
Хто потрапить до списку?
Хто ж може потрапити до реєстру олігархів в Україні? Міністр юстиції Денис Малюська ще на початку червня в ефірі “Свобода слова. Савіка Шустера” заявив, що першими до реєстру олігархів імовірно потраплять Ігор Коломойський та Петро Порошенко, адже вони підпадають під визначені законом критерії.
За словами секретаря РНБО Олексія Данілова олігархів в Україні налічується 13. Вони мають не тільки величезний вплив на економіку, але й на політичні процеси країни, передає РБК-Україна.
Як будуть визначати хто олігарх?
Особу будуть визнавати олігархом на основі рішення, яке видаватиме РНБО. Підставою для такого рішення може бути подання члена РНБО, СБУ, Антимонопольного комітету, Нацбанку або Кабінету Міністрів.
Після ухвалення рішення РНБО особа потрапить до реєстру олігархів.
Критика експертів
Борис Малишев, доктор юридичних наук та експерт Центру політико-правових реформ в коментарі Слово і Діло говорить про те, що незрозумілою є позиція президента, згідно з якою строк дії закону тільки 10 років, а вступить він у дію аж через пів року після ухвалення.
Адже метою закону є зменшення впливу олігархів на політику та суспільну думку.
Однією із заборон закону є обмеження фінансування політичний партій чи мітингів. Однак, за словами Бориса Малишева ці ризики зберігаються і після ухвалення закону, адже олігархи давно навчилися робити це обхідними шляхами. Тому тут все залежить від того, як РНБО буде відстежувати фінансування та вирішувати, чи є достатньо підстав включати людину в реєстр олігархів.
Політолог Олександр Радчук переконаний, що вказаний закон не зупинить цілковито вплив олігархів на політику, але хоча б його суттєво обмежить. Це спосіб надати право власникам великих активів впливати на процеси у владі й політиці в цивілізований спосіб. Саме так ми зможемо повернути змагальність ідей та політичних рухів, а не тільки капіталів і брендів.
Заключення Венеціанської комісії ще немає
Нагадаємо, що закон “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічного політичного у суспільному житті (олігархів) ” був ініційований президентом в середині квітня 2021-го.
В червні законопроект був внесений президентом на розгляд Верховної ради як невідкладний. В липні нардепи підтримали попередньо законопроект від президента. Остаточно за закон про олігархів народні депутати проголосували 23 вересня у другому читанні.
Експерти очікують, що цей закон будуть оскаржувати в Конституційному суді.
Закон про олігархів було подано на розгляд Венеціанської комісії, однак досі не отримано заключення. Результати розгляду Венеціанської комісії очікуються не раніше грудня 2021р.
Уряд Чеської Республіки ухвалив законопроєкт, який під час національної епідемії надає повноваження уряду вживати надзвичайних заходів, заявив прем’єр-міністр Андрей Бабіш після засідання уряду в понеділок.
Прискорене прийняття урядом і парламентом так званого закону про пандемію було однією з вимог керівників регіонів, аби ввести новий надзвичайний стан на два тижні, до 28 лютого. Ян Хамачек, віцепрем’єр-міністр, заявив журналістам, що законопроєкт буде внесений до Палати представників на затвердження без зволікань.
Законопроєкт про пандемію був розроблений Міністерством охорони здоров’я та доповнений Міністерством внутрішніх справ.
На думку політиків та юристів, якби в Чехії вже існував закон про пандемію, під час серйозних епідемій не потрібно було б оголошувати надзвичайний стан, подібний до нинішнього, який значно обмежує життя суспільства.
Законопроєкт про пандемію уповноважує Міністерство охорони здоров’я вживати обмежувальних заходів у таких сферах, як громадський транспорт, торгівля, надання послуг чи масові заходи.
Проєкт також регламентує, як залучати армію, поліцію та службу з надзвичайних ситуацій до боротьби з епідемією та як з цією метою використовувати кошти державного бюджету.
Уряд також має право самостійно оголошувати надзвичайні ситуації на національному рівні не тільки під час епідемій, але і під час надзвичайної посухи або інших стихійних лих. Надзвичайний стан може бути оголошений, якщо країні загрожує небезпека. Крім того, з міркувань безпеки може бути введений вищий стан готовності, навіть військовий стан. Закон про пандемію буде одним із так званих конституційних законів, прийняття якого вимагатиме три п’ятих голосів як у Палаті представників, так і в Сенаті.
Наступного пленарного тижня нардепи можуть взятись за законопроєкт про народовладдя через український референдум. Про те, чим займатимуться парламентарі, розповів перший віцеспікер Руслан Стефанчук.
Наразі Стефанчук на самоізоляції, оскільки нещодавно у нього діагностували коронавірус. Про плани парламенту віцеспікер розповів у відео, яке оприлюднив президент Володимир Зеленський.
Стефанчук зазначив, що окрім законопроєкту про референдум, народні обранці приступлять до розгляду інших важливих ініціатив.
Окремої уваги парламент планує приділити законопроєкту про інвестиційних нянь, яким передбачена державна підтримка інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями,
– сказав Стефанчук.
Також розглянуть документи про систему громадського здоров’я, про віртуальні активи, та низку соціальних ініціатив, зокрема про підтримку дітей-сиріт та про захист населення в період пандемії.
