Стефанишина заявила, що частина правок гальмує процес ухвалення законопроєкту про медичний канабіс.
Народні депутати від Батьківщини фактично заблокували законопроєкт про медичний канабіс. Про це заявила народна депутатка Ольга Стефанишина.
Вона показала стос паперів із 882 поправками до закону, які аналізували понад три місяці.
Стефанишина зазначила, що команда робила все, щоб законопроєкт запрацював одразу, як Кабмін ухвалить всю підзаконку. А пацієнти вже наступного року могли отримати ліки і втамувати свій біль. Разом з тим, частина правок лише гальмує процес ухвалення.
„226 з цих поправок – гроб. Бо це поправки Батьківщини, які Юлія Тимошенко та її колеги погрожують ставити на врахування, щоби виснажити залу і позбавити закон голосів. Це понад 400 хвилин часу роботи Ради, а по факту два дні абсолютно безглуздого спектаклю: коли правки ставлять на голосування, просто щоб тягнути час і не дати закону пройти залу”, – заявила Стефанишина.
Народні депутати відкликають підписи під законопроектом 7381, який пропонує позбавляти українського громадянства тих військовозобов’язаних, хто виїхав з країни і протягом місяця не повернувся. Таким чином, парламент не буде його розглядати.
Про це повідомляється у Telegram представника Верховної ради в Конституційному суді Ольга Совгиря.
„Законопроект 7381 про позбавлення громадянства за неповернення з-за кордону, зареєстрований в парламенті днями, розглядатися не буде. Колеги відкликають свої підписи під законопроектом. Чому законопроект не може бути прийнятий, колегам пояснила. Баланс між суспільним запитом і Конституцією відновлено”, – зазначила вона.
У Польщі набули чинності зміни до законодавства, які передбачають, що якщо нелегала затримали одразу після незаконного перетину кордону, така особа повинна негайно залишити територію країни за рішенням командира прикордонного загону.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє RMF24.
Ці зміни кардинально змінюють ситуацію для мігрантів, які шукають нагоди потрапити до Польщу та глибше у ЄС з території Білорусі.
Командир загону прикордонників, які виявляють нелегального мігранта, повинні будуть скласти акт про незаконний перетин кордону і видати рішення про те, що ця особа має покинути територію Польщі. На додачу, таким мігрантам буде тимчасово заборонено в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони – на період від 6 місяців до 3 років, а інформацію про це буде внесено до інформаційних систем Шенгену.
Рішення командира прикордонного загону можна оскаржити вище, але це не означає відкладення рішення про видворення.
Крім того, зміни дозволяють залишати без розгляду заявку на отримання притулку, якщо вона подана негайно після незаконного перетину кордону ЄС, якщо тільки ця особа не прибула „напряму з території, де її життя і свободи під серйозною загрозою”, і не навела правдоподібні причини нелегального перетину кордону.
[type] => post [excerpt] => У Польщі набули чинності зміни до законодавства, які передбачають, що якщо нелегала затримали одразу після незаконного перетину кордону, така особа повинна негайно залишити територію країни за рішенням командира прикордонного загону. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1635262380 [modified] => 1635254465 ) [title] => У Польщі оновили законодавство, щоб уможливити негайне видворення нелегальних мігрантів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=32372&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32390 [uk] => 32372 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 32373 [image] => Array ( [id] => 32373 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [original_lng] => 69492 [original_w] => 1024 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/59405810-101.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1635243667:3 [_thumbnail_id] => 32373 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 3285 [translation_required_done] => 1 [_oembed_17b7ae259af8d77145df7a17a7378f0d] => [_oembed_time_17b7ae259af8d77145df7a17a7378f0d] => 1649311814 [_oembed_54ef33ca15f0b51b0ce5bb23c249c901] =>
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
Do Polski?? dostarczone zostały drony MQ-9A Reaper klasy MALE (Medium Altitude Long Endurance), wyleasingowane od USA?? w ramach pilnej potrzeby operacyjnej. Będą one służyć w ??Siłach Powietrznych, prowadząc rozpoznanie m. in. na naszej wschodniej granicy. pic.twitter.com/eWunUzxhmG
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Poland's agriculture minister has resigned amid ongoing protests by farmers Announcing his departure, Henryk Kowalczyk said "it is very clear that the basic demand of farmers [regarding Ukrainian grain imports] will not be met by the European Commission" https://t.co/OXaWpYaApz
— Notes from Poland ?? (@notesfrompoland) April 5, 2023
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
ABW zatrzymała kolejnego członka siatki szpiegowskiej pracującej dla rosyjskiego wywiadu. Podejrzany prowadził obserwację obiektów militarnych i portów morskich. Był systematycznie wynagradzany przez Rosjan. To już 15. osoba zatrzymana w tym śledztwie.
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
23 вересня народні обранці проголосували у другому читанні за закон про олігархів, який дає законодавче визначення цій категорії громадян та урізає деякі їхні права.
У законі йдеться зокрема про те, що буде створено спеціальний реєстр для олігархів. А останні будуть змушені подавати електронні декларації про доходи так само, як і державні службовці. Під забороною фінансування партій та участь у великий приватизації. А про контакти між державними посадовцями та олігархами потрібно буде звітувати. Термін дії закону – 10 років.
Які критерії олігарха?
До олігархів зараховуватимуть осіб, які беруть участь у політичному житті, мають значний вплив на засоби масової інформації, їхній бізнес є монопольним за останній рік, активи перевищують 2,3 млрд грн. Якщо багатій підходить під три критерії з цих чотирьох, тоді він матиме статус олігарха.
Хто потрапить до списку?
Хто ж може потрапити до реєстру олігархів в Україні? Міністр юстиції Денис Малюська ще на початку червня в ефірі “Свобода слова. Савіка Шустера” заявив, що першими до реєстру олігархів імовірно потраплять Ігор Коломойський та Петро Порошенко, адже вони підпадають під визначені законом критерії.
За словами секретаря РНБО Олексія Данілова олігархів в Україні налічується 13. Вони мають не тільки величезний вплив на економіку, але й на політичні процеси країни, передає РБК-Україна.
Як будуть визначати хто олігарх?
Особу будуть визнавати олігархом на основі рішення, яке видаватиме РНБО. Підставою для такого рішення може бути подання члена РНБО, СБУ, Антимонопольного комітету, Нацбанку або Кабінету Міністрів.
Після ухвалення рішення РНБО особа потрапить до реєстру олігархів.
Критика експертів
Борис Малишев, доктор юридичних наук та експерт Центру політико-правових реформ в коментарі Слово і Діло говорить про те, що незрозумілою є позиція президента, згідно з якою строк дії закону тільки 10 років, а вступить він у дію аж через пів року після ухвалення.
Адже метою закону є зменшення впливу олігархів на політику та суспільну думку.
Однією із заборон закону є обмеження фінансування політичний партій чи мітингів. Однак, за словами Бориса Малишева ці ризики зберігаються і після ухвалення закону, адже олігархи давно навчилися робити це обхідними шляхами. Тому тут все залежить від того, як РНБО буде відстежувати фінансування та вирішувати, чи є достатньо підстав включати людину в реєстр олігархів.
Політолог Олександр Радчук переконаний, що вказаний закон не зупинить цілковито вплив олігархів на політику, але хоча б його суттєво обмежить. Це спосіб надати право власникам великих активів впливати на процеси у владі й політиці в цивілізований спосіб. Саме так ми зможемо повернути змагальність ідей та політичних рухів, а не тільки капіталів і брендів.
Заключення Венеціанської комісії ще немає
Нагадаємо, що закон “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічного політичного у суспільному житті (олігархів) ” був ініційований президентом в середині квітня 2021-го.
В червні законопроект був внесений президентом на розгляд Верховної ради як невідкладний. В липні нардепи підтримали попередньо законопроект від президента. Остаточно за закон про олігархів народні депутати проголосували 23 вересня у другому читанні.
Експерти очікують, що цей закон будуть оскаржувати в Конституційному суді.
Закон про олігархів було подано на розгляд Венеціанської комісії, однак досі не отримано заключення. Результати розгляду Венеціанської комісії очікуються не раніше грудня 2021р.
Уряд Чеської Республіки ухвалив законопроєкт, який під час національної епідемії надає повноваження уряду вживати надзвичайних заходів, заявив прем’єр-міністр Андрей Бабіш після засідання уряду в понеділок.
Прискорене прийняття урядом і парламентом так званого закону про пандемію було однією з вимог керівників регіонів, аби ввести новий надзвичайний стан на два тижні, до 28 лютого. Ян Хамачек, віцепрем’єр-міністр, заявив журналістам, що законопроєкт буде внесений до Палати представників на затвердження без зволікань.
Законопроєкт про пандемію був розроблений Міністерством охорони здоров’я та доповнений Міністерством внутрішніх справ.
На думку політиків та юристів, якби в Чехії вже існував закон про пандемію, під час серйозних епідемій не потрібно було б оголошувати надзвичайний стан, подібний до нинішнього, який значно обмежує життя суспільства.
Законопроєкт про пандемію уповноважує Міністерство охорони здоров’я вживати обмежувальних заходів у таких сферах, як громадський транспорт, торгівля, надання послуг чи масові заходи.
Проєкт також регламентує, як залучати армію, поліцію та службу з надзвичайних ситуацій до боротьби з епідемією та як з цією метою використовувати кошти державного бюджету.
Уряд також має право самостійно оголошувати надзвичайні ситуації на національному рівні не тільки під час епідемій, але і під час надзвичайної посухи або інших стихійних лих. Надзвичайний стан може бути оголошений, якщо країні загрожує небезпека. Крім того, з міркувань безпеки може бути введений вищий стан готовності, навіть військовий стан. Закон про пандемію буде одним із так званих конституційних законів, прийняття якого вимагатиме три п’ятих голосів як у Палаті представників, так і в Сенаті.
Наступного пленарного тижня нардепи можуть взятись за законопроєкт про народовладдя через український референдум. Про те, чим займатимуться парламентарі, розповів перший віцеспікер Руслан Стефанчук.
Наразі Стефанчук на самоізоляції, оскільки нещодавно у нього діагностували коронавірус. Про плани парламенту віцеспікер розповів у відео, яке оприлюднив президент Володимир Зеленський.
Стефанчук зазначив, що окрім законопроєкту про референдум, народні обранці приступлять до розгляду інших важливих ініціатив.
Окремої уваги парламент планує приділити законопроєкту про інвестиційних нянь, яким передбачена державна підтримка інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями,
– сказав Стефанчук.
Також розглянуть документи про систему громадського здоров’я, про віртуальні активи, та низку соціальних ініціатив, зокрема про підтримку дітей-сиріт та про захист населення в період пандемії.
Кабінет міністрів України підготував законопроект про зміни до деяких законів для посилення підтримки літніх людей. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
За словами Шмигаля, законопроєкт щодо пенсійного забезпечення та соціальний захист громадян похилого віку затвердили для направлення до Верховної Ради, оскільки в чинному законодавстві є проблеми.
„У чинному законі є низка невідповідностей, які пропонуємо цим законопроєктом урегулювати. Зокрема, в частині забезпечення рівних можливостей для громадян похилого віку, надання їм гарантій, необхідних для створення умов активного й здорового довголіття, вчасного надання допомоги”, – йдеться в повідомленні.
Також він додав, що орієнтовна вартість цієї програми становитиме понад 500 мільйонів гривень.
Водночас нардеп від „Європейської солідарності” Олексій Гончаренко повідомив, що в документі до переліку пільг для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, додали:
першочергове безоплатне забезпечення готовими лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом лікаря,
доставку за його висновком готових ліків додому,
звільнення від оплати житлово-комунальних (в будинках, що не мають постачання теплової енергії або індивідуальної системи опалення) у межах норм, встановлених законодавством,
звільнення від сплати за користування домашнім телефоном (абонплата) згідно з нормами законодавства.
Також законопроєктом передбачається, що особи передпенсійного та похилого віку матимуть право на надання соціальних послуг з пошуку роботи в разі збереження працездатності, звернувшись до Державної служби зайнятості.
[type] => post [excerpt] => Кабінет міністрів України підготував законопроект про зміни до деяких законів для посилення підтримки літніх людей. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1603909893 [modified] => 1603909895 ) [title] => Уряд підтримав закон про посилення підтримки літніх людей [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=13079&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 13095 [uk] => 13079 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 13080 [image] => Array ( [id] => 13080 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [original_lng] => 27291 [original_w] => 582 [original_h] => 334 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n-300x172.jpg [width] => 300 [height] => 172 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [width] => 582 [height] => 334 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [width] => 582 [height] => 334 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [width] => 582 [height] => 334 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [width] => 582 [height] => 334 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/71402588-1166799036851251-669738246447562752-n.jpg [width] => 582 [height] => 334 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1603902696:8 [views_count] => 5945 [_thumbnail_id] => 13080 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [_oembed_4bf896e954a6b500c32268748e71ce01] => [_oembed_time_4bf896e954a6b500c32268748e71ce01] => 1645312682 [_oembed_44b98188702257d3bb9f74a4bdefa5d8] =>
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
В Україні ведеться робота над законодавчим визначенням корінних народів та статусу кримськотатарського народу як корінного, наголошує Президент Володимир Зеленський.
«Врегулювання цього питання назріло давно, і ми нарешті маємо поставити в ньому крапку. Впевнено можемо сказати – обов’язково відзначимо це свято солідарності у вільному Бахчисараї та по всьому Криму», – зазначив Глава держави з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу.
Володимир Зеленський зауважив, що з початком тимчасової окупації Криму Російською Федерацією питання захисту прав і законодавчого визначення особливого статусу кримськотатарського народу в нашій державі стало ще більш актуальним.
«Саме тому нашим спільним завданням зараз є захист прав кримських татар, допомога у всебічному розвитку мови, культури та збереження самобутності народу, який зараз не може повноцінно розвиватися на своїй історичній Батьківщині – в Криму. Для нас дуже важливо робити все від нас залежне, щоб відновити права кримськотатарського народу як корінного народу України», – сказав Президент.
Чеський уряд підтримав пропозицію сенату надати громадянам Чехії конституційне право застосовувати зброю для оборони та самооборони, передає MTI.
У понеділок увечері про це розповіла на пресконференції після засідання уряду в Празі міністр юстиції Марі Бенесова. Вона повідомила журналістам, що схвалення не очікувалося. Згідно з документами для засідання, кабінет міністрів мав висловити нейтральну думку. Як зазначила Бенесова, уряд підтримав цю пропозицію після бурхливого обговорення.
Міністр оборони Любомир Метнар заявив, що ряд міністрів, у тому числі й він, змінили своє негативне ставлення або стриману думку в ході обговорення пропозиції, зокрема, через розвиток ситуації у сфері безпеки в Чеській Республіці.
Верхня палата пропонує включити право громадян на збройну самооборону та оборону до переліку прав людини, які входять до чеської конституції. Мета розширення конституційного закону – запобігти тенденціям роззброєння в Європейському Союзі та можливості того, щоб право на самозахист у майбутньому могло бути обмежене простим законодавством.
Ця тема стала предметом гострих дискусій у чеській пресі та громадському житті в останні місяці. Одна сторона стверджує, що збройна самооборона є базовим правом людини, тоді як інша вважає, що зміна законодавства призведе до погіршення ситуації з безпекою в країні.
Для прийняття пропозиції про внесення змін до конституційного закону необхідна більшість у співвідношенні три п’ятих в обох палатах парламенту.
На сайті Верховної Ради України з’явився проєкт внесення змін до Закону «Про освіту».
Згідно з текстом законопроєкту, пропонується повернути право отримувати в повному обсязі освіту рідною мовою не лише представникам корінних народів (до яких в Україні відносять лише кримськотатарський народ), але й усім національним меншинам. Його зареєстрували Максим Бужанський, народний депутат від «Слуги народу», відомий дніпропетровський блогер, та Олег Волошин, представник «Опозиційної платформи – За життя», колишній речник МЗС України.
Законопроєкт Бужанського й Волошина також пропонує, щоб держава сприяла вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської та російської. Приватним освітнім закладам (від дитячих садочків до вишів) має надаватися право самостійно обирати мову навчання.
Ці двоє депутатів раніше внесли й інший законопроєкт, у котрому пропонують дозволити народним депутатам виступати у Верховній Раді України російською мовою.
