Це перший офіційний візит лідера Сирії до ФРН після вступу на посаду з часу повалення режиму Башара аль-Асада наприкінці 2024 року.
Президент Сирії Ахмед аль-Шара прибув до Німеччини для переговорів у Берліні, що мають зосередитися на питаннях біженців та відновлення країни після років війни. Про це інформує DW у понеділок, 30 березня.
Аль-Шара особисто прийняв президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він також має зустрітися з канцлером Фрідріхом Мерцом та планує взяти участь у круглому столі з бізнес-лідерами.
Втім, напередодні поїздки критики засудили цей візит. Зокрема депутатка від Лівої партії Кансу Оздемір назвала зустріч Мерца з аль-Шараа „моральним банкрутством” і звинуватила у нормалізації ісламістських діячів, пов’язаних із насильством проти меншин.
Курдська громада Німеччини звинуватила аль-Шара у порушенні прав людини та воєнних злочинах. Голова громади Алі Ертан Топрак заявив, що він має відповідати перед судом, а не перебувати у канцелярії глави уряду.
На вулицях Берліна заплановано кілька демонстрацій проти візиту, очікують близько 5 тисяч учасників.
Як зазначається, перше запрошення Мерц зробив у листопаді минулого року, алевтім, візит, запланований на січень, відтермінували через нову хвилю насильства у Сирії.
Аль-Шара прийшов до влади після того, як ісламістське угруповання Hayat Tahrir al-Sham (HTS) скинуло диктатора Башара Асада наприкінці 2024 року, завершивши майже 14-річну громадянську війну та відзначивши зближення з західними країнами.
За даними джерел, Трамп розглядає можливість масштабної перебудови альянсу, а також варіант виведення американських військ із Німеччини. У Білому домі вважають, що союзники повинні збільшити витрати на оборону, інакше їхній вплив у НАТО має бути обмежений.
За словами співрозмовників видання, у Вашингтоні обговорюють підхід, за якого країни, що витрачають на оборону менше 5% ВВП, можуть втратити право голосу у стратегічних питаннях альянсу.
„Роздратування, яке ми відчуваємо щодо європейців, цілком реальне. Будь-яка країна, яка не платить п’ять відсотків, не повинна мати права голосу у питаннях майбутніх витрат НАТО”, — зазначило урядове джерело США.
Наразі чинний стандарт для членів альянсу передбачає витрати на рівні не менше 2% ВВП. Водночас Трамп наполягає на суттєвому підвищенні цього показника.
Серед питань, де можуть обмежити вплив окремих країн, — розширення НАТО, проведення спільних операцій і навіть застосування статті 5 про колективну оборону.
Польща до 1 жовтня продовжила тимчасовий контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою. Рішення набуде чинності 5 квітня.
Як пише «Польське радіо», перевірки проводитимуть прикордонники разом із поліцією та військовими у мінімум 63 пунктах: близько 50 – на кордоні з Німеччиною та ще 13 – з Литвою.
Контролюватимуть зокрема важливий туристичний Мужаковський прикордонний перехід.
Варшава запровадила контроль ще 7 липня 2025 року. Згодом його продовжували. Причина – загроза нелегальної міграції.
Згідно із правилами ЄС, країни можуть тимчасово відновлювати перевірки на внутрішніх кордонах у разі загрози безпеці – спочатку до шести місяців із можливістю продовження, але не довше ніж на два роки.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц вважає, що зростання кількості насильницьких злочинів у країні пов’язане із міграцією до Німеччини.
Про це він сказав під час години запитань до уряду в Бундестазі у середу, 25 березня, цитує Spiegel, пише „Європейська правда”.
Мерц заявив, що у Німеччині спостерігається „вибух насильства в суспільстві, як у фізичному, так і в цифровому світі”.
„Ми також мусимо визнати, що значна частина цього насильства походить від іммігрантських груп у Німеччині”, – сказав він.
За словами канцлера, це зауваження є „частиною загальної картини”.
Зауважимо, у Німеччині вже проживає найбільша в Європі іранська діаспора, яка налічує близько 319 000 осіб іранського походження, в тому числі близько 128 000 німецьких громадян.
За останні роки Німеччина пережила кілька великих напливів біженців, які вплинули на її міграційну політику та суспільні дебати.
Найбільша хвиля припала на 2015-2016 роки, коли прибуло понад 1 мільйон шукачів притулку – багато з них із Сирії, Іраку та Афганістану. Німеччина також приймає українців після того, як росія розпочала своє вторгнення в лютому 2022 року.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить потреби в передачі Україні крилатих ракет Taurus, враховуючи розвиток власних оборонних можливостей Києва.
Слова політика наводить портал N-TV.
За його словами, Україна суттєво просунулася у створенні далекобійного озброєння і вже має ефективні рішення власного виробництва.
«Україна досягла набагато більшого прогресу в технологіях озброєння порівняно з тим, що ми обговорювали на початку цієї війни», – додав Мерц.
Він також заявив, що раніше підтримував ідею передачі Києву Taurus, оскільки «припускав, що у Бундесверу на озброєнні достатня кількість справних крилатих ракет, які ми також могли б поставити Україні».
За попередніми оцінками, на виборах у землі Рейнланд-Пфальц християнські демократи набрали трохи більше 30% голосів. Вони однозначно випереджають соціал-демократів, і, судячи з усього, наступний прем’єр-міністр землі представлятиме саме їхню політичну силу.
Новий удар по СДПН: після поразки на виборах у федеральній землі Баден-Вюртемберг, що відбулися два тижні тому, партія зазнала чергової значної поразки в Рейнланд-Пфальці, поступившись ХДС приблизно на 9%.
Згідно з прогнозами ARD і ZDF (Infratest dimap і Forschungsgruppe Wahlen), опублікованими після 20:00, ХДС лідирує з 30,6%, тоді як соціал-демократи, які 35 років керують землею під керівництвом прем’єр-міністра Олександра Швейцера, посідають лише друге місце з 25,7%.
Найбільший приріст отримала AfD, яка, за прогнозами, посідає третє місце приблизно з 20%.
У той час як усі три правлячі партії (СДПН, «Зелені» та ВДП) зазнали більш-менш значних втрат, а приріст ХДС та Лівої партії у 2–3% виявився доволі скромним, стрибок AfD на понад 11% є вражаючим.
Це, імовірно, найкращий результат правих популістів на виборах у федеральній землі Західної Німеччини.
На сьогодні партія вважає себе значною опозиційною силою. Голова AfD Аліса Вайдель уже в неділю ввечері пообіцяла «відмінну опозиційну роботу».
Загалом у парламенті лише чотири партії
«Зелені» стали четвертою за силою партією з результатом 7,9%. «Вільні демократи», третій партнер коаліції «Світлофор» у Рейнланд-Пфальці, за прогнозами, не потраплять до земельного парламенту, адже набрали приблизно 2%. Ліві також не будуть представлені в парламенті – у них трохи більше 4% голосів.
Спочатку було незрозуміло, наскільки велика кількість поштових голосів ще може вплинути на результат. Однак за поточними прогнозами, у земельному парламенті будуть представлені лише чотири партії.
Велика коаліція з ХДС як провідним партнером
Наступним прем’єр-міністром землі ХДС, очевидно, обере Гордона Шнідера, брата федерального міністра транспорту Патріка Шнідера. Наразі велика коаліція з СДПН видається найімовірнішим варіантом.
Для федеральної ХДС канцлера Фрідріха Мерца це безперечний успіх після напруженої боротьби в Рейнланд-Пфальці. Два тижні тому в Баден-Вюртемберзі протистояння із «Зеленими» було набагато напруженішим.
Голова фракції партії у федеральному парламенті Єнс Шпан назвав цю перемогу «історичною». В інтерв’ю телеканалу ARD він сказав, що вважає її сигналом для національної політики і сподівається на «попутний вітер» на федеральному рівні.
Однак у лавах СДПН панує глибокий шок. Ларс Клінгбейль, голова партії та віцеканцлер, в інтерв’ю ARD оголосив про кадрові дискусії у зв’язку з цією ситуацією, а генеральний секретар СДПН говорив про «гіркий провал».
До переліку країн, на які поширюється новий механізм, входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман та Україна.
Уряд Німеччини запровадив тимчасове спрощення процедур експорту окремих видів озброєнь до України та країн Перської затоки, зокрема для посилення протиповітряної та морської оборони. Про це повідомляється у пресрелізі федерального Міністерства економіки та енергетики Німеччини.
„Невибіркові атаки Ірану на країни Перської затоки призвели до того, що там нагально потрібні озброєння, насамперед для протиповітряної оборони. Водночас потреба України у військовій підтримці, зокрема у сфері ППО, залишається незмінною. З новим, обмеженим у часі AGG 48 (загальний дозвіл на експорт озброєнь – ред.) ми адаптуємо наші процедури контролю за експортом озброєнь для постачання в ці країни вкрай необхідних озброєнь до нових умов”, – прокоментувала рішення очільниця відомства Катаріна Райхе.
Передбачається спрощена процедура постачання військової продукції без необхідності попереднього погодження кожної окремої заявки з федеральним відомством з економіки та експортного контролю. Дозвіл охоплює постачання озброєнь для протиповітряної та морської оборони, включно із засобами протидії морським мінам.
До переліку країн, на які поширюється новий механізм, входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман та Україна.
Компанії-експортери повинні пройти реєстрацію, яку дозволено здійснити протягом 30 днів після першого постачання. Водночас передбачено щомісячну звітність щодо експорту. Новий дозвіл діятиме до 15 вересня 2026 року.
Німецький військовий контингент у Литві досяг 1700 осіб, до кінця 2026 року його планують збільшити до понад 2000. Про це повідомило Міністерство оборони Литви.
„Литва інтенсивно готується до прийому німецької бригади, котра, як планується, досягне повної бойової готовності у 2027 році. Наразі в Литві служать 1700 німецьких солдатів, а до кінця року планується, що їхня кількість перевищить 2000. Також у країні вже проживає 71 сім’я та 133 дитини”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначив міністр оборони Робертас Каунас, Литва неодноразово отримувала запевнення, що Німеччина залишатиметься відданим союзником незалежно від обставин чи зовнішніх переговорів.
„Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб своєчасно та безперешкодно прийняти союзних військових і їхні сім’ї”, – додав він.
45-а бригада німецької армії у складі трьох маневрених батальйонів, а також підрозділів бойової підтримки та постачання поетапно перекидається до Литви. Планується, що повну чисельність бригади, 5 тисяч військовослужбовців та цивільних осіб, буде досягнуто 2027 року. Бригада, що розгортається, буде повністю підготовленим до бойових дій підрозділом, оснащеним всією необхідною технікою, особовим складом і матеріальними засобами.
Місцями постійної дислокації бригади стануть військові містечка Руднінкай та Рукла (перший об’єкт розташований у східній частині Литви, поблизу кордону з Білорусією, другий – у центральній частині країни).
Не лише Україна, а й країни Євросоюзу „на прицілі” Росії. Зокрема, значно зросла тема гібридної війни та кібератак.
Про це заявила президентка Бундестагу Юлія Кльокнер, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Укрінформ„.
„Ми – німці і також інші європейські країни – добре усвідомлюємо, що Росія має на прицілі не лише Україну. До речі, можу сказати, що тема гібридної війни, кібератак тощо дуже сильно зросла – також проти німецького Бундестагу. Росія є великою загрозою, ми це знаємо”, – підкреслила вона.
Кльокнер додала, що ЄС „дуже реалістично” оцінює ситуацію і не виключає нічого з того, що може планувати російський диктатор Володимир Путін. Так вона прокоментувала запитання щодо можливих провокацій РФ на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Крім того, Кльокнер наголосила на важливості вжиття заходів щодо обмеження можливостей країни-агресорки фінансувати війну проти України.
Президентка Бундестагу зауважила, що Німеччина „не відвертає увагу” від України попри зосередження уваги значної частини світу на Близькому Сході.
Кльокнер також відзначила досвід України у протидії безпілотникам і гібридним загрозам, який є важливим для партнерів.
„Ви напрацювали неймовірну експертизу у питаннях виявлення дронів та протидії дронам”, – зазначила вона.
У вівторок, 10 березня, Україна отримала від Німеччини ракети PAC-3 для систем Patriot. Про постачання ракет було домовлено під час останнього засідання у форматі “Рамштайн”.
Про це журналістам повідомив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Бундестагу Юлією Кльокнер, інформує “Укрінформ”.
“Дійсно на останньому Рамштайні була домовленість партнерів, що ми отримаємо приблизно ту кількість ракет, для систем Patriot саме PАC-3, про яку ви сказали (35 ракет, – ред.) для систем Patriot, саме PAC-3. Це було не від однієї країни, будемо чесними, від кількох країн. Сумарно було стільки, скільки ви сказали. Це один із пакетів протиповітряної оборони, про який час від часу ми домовляємось з партнерами. Ми хотіли б більше, вийшло, як вийшло. Німецька частина від цих ракет вчора зайшла, дякуємо за це”, – сказав глава держави.
Раніше повідомлялося, що Німеччина разом із європейськими партнерами передасть Україні понад 30 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot.
