Виборчий „Блок національної єдності” розпочав свою агітаційну кампанію перед парламентськими виборами 28 вересня 2025 року у Молдові
Представники блоку стверджують, що його метою, серед іншого, є оголошення Республіки Молдова „другою румунською державою”. Про це було заявлено під час урочистого зібрання уніоністів (так у Молдові називають прихильників об’єднання з Румунією), що мало місце 30 серпня у кишиневському парку Валя-Молілор, передає Newsmaker.md.
Блок утворено Партією національного возз’єднання „Вдома” (Acasă) на чолі з Валентином Долганюком та Націонал-ліберальною партією Молдови на чолі з Міхаїлом Северованом.
– наполягати на „негайному вступі Республіки Молдова до ЄС шляхом возз’єднання румунського національного простору”;
– укласти з Румунією договір про „братерство”, який передбачатиме об’єднання грошової, енергетичної, медичної, освітньої, дорожньої, соціальної тощо систем.
– провести територіально-адміністративну реформу, організувавши повіти та комуни за румунською моделлю;
– повернути „церкві народу – Бессарабській митрополії – всю спадщину, конфісковану режимом (комуніста – ред.) Вороніна”.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Молдову чекають у Європейському Союзі, що її членство принесе користь й самому ЄС.
Як повідомляє „Європейська правда”, заяву Туска наводить TV8.
Польський прем’єр зазначив, що розширення Європейського Союзу за рахунок Молдови та інших країн-кандидатів, „звичайно, в інтересах усіх цих держав”.
„Нам потрібна безпечна і процвітаюча Молдова у складі ЄС, це життєво важливо. Мир, благополуччя і безпека Євросоюзу та його держав-членів нерозривно пов’язані зі спокоєм, миром і процвітанням Республіки Молдова. Європа стане сильнішою з Молдовою”, – сказав він.
Туск висловив „захоплення” зусиллями і досягненнями Молдови на шляху до ЄС.
„”Сьогоднішня Республіка Молдова – це вже не країна між двома світами. Сьогодні – це держава, яка обрала свій шлях і рухається вперед”, – підкреслив він.
TikTok у понеділок оголосив про заходи для посилення боротьби з фейковими новинами перед парламентськими виборами в Молдові.
Про це повідомляє NewsMaker.
У TikTok повідомили, що сформували спеціальну команду фахівців з кібербезпеки та протидії дезінформації, серед яких – експерти, обізнані з молдовським контекстом.
Додаток також запустить „Центр виборів”, у якому користувачі зможуть знайти перевірену інформацію про виборчий процес у Молдові.
Разом із виданням Stop Fals! у TikTok підготували і навчальні матеріали про медіаграмотність, щоб користувачі могли розпізнавати потенційно неправдиву інформацію.
„Ми також маркуємо акаунти державних ЗМІ, верифікуємо TikTok-акаунти для підтвердження їхньої автентичності та вимагаємо від авторів позначати реалістичний контент, створений за допомогою технологій штучного інтелекту”, – додали в компанії.
Європейський Союз розглядає можливість відкрити для Молдови перший переговорний кластер, що надасть Кишиневу суттєвий крок уперед на шляху до вступу до блоку.
За сценарієм, який розглядають європейські чиновники, країни ЄС можуть відкрити для Молдови перший «переговорний кластер» – ключовий юридичний крок на шляху до членства – на початку вересня після засідання міністрів ЄС.
Такий крок надасть потужний електоральний імпульс президентці Маї Санду, чия партія проводить кампанію на проєвропейській платформі і стикається з рішучими зусиллями росії, спрямованими на те, щоб схилити голоси на користь Москви.
«Потрібно знайти спосіб відкрити перший кластер. Це надішле сигнал росії та спростує їхню тезу про відсутність прогресу на шляху до членства в ЄС», – зазначив європейський депутат Сігфрід Мурезан.
Однак просування Молдови без одночасного руху України може викликати неправильну реакцiю у Києва, чия спроба приєднання до ЄС йшла синхронно з Молдовою від початку 2023 року.
«Є ризик подати українцям неправильний сигнал. У час обговорення майбутнього миру в Алясці перспектива членства України в ЄС має залишатися максимально сильною», – зазначив один із українських дипломатів.
Обидві країни здійснили масштабні реформи для приєднання до ЄС і виконали всі необхідні кроки для відкриття першого переговорного кластера, за словами представника Європейської Комісії. Проблема полягає в тому, що заявку України блокує Угорщина, прем’єр-міністр якої Віктор Орбан зробив опір вступу Києва до ЄС одним із головних пунктів власної кампанії з переобрання.
Таким чином, хоча Молдова може отримати схвалення всіх 27 держав-членів для відкриття переговорного кластера на неформальному засіданні Ради загальних справ 1 вересня, Україна навряд чи отримає одностайну підтримку.
В ЄС розглядають альтернативні кроки для України: надання доступу до програми Horizon Europe або студентського обміну Erasmus.
«Є багато способів наблизити Україну до Європи поза формальною процедурою переговорів», – зазначив дипломат ЄС.
При цьому ситуація може швидко змінитися через зустріч Дональда Трампа та володимира путіна на Алясці. Якщо лідери домовляться, що членство України в ЄС є ключовим елементом угоди, Трамп може вплинути на Орбана, щоб той зняв блокування.
Президентка Молдови Майя Санду звинуватила російську федерацію у підготовці масштабного втручання в парламентські вибори, які заплановані на вересень.
Про це вона заявила після засідання Вищої ради безпеки країни, повiдомляє NewsMaker.
За словами Санду, Кремль підтримує кілька політичних проєктів з метою провести до парламенту лояльних до Москви кандидатів. Ці проєкти координуються з єдиного центру та значною мірою фінансуються через злочинні схеми, пов’язані з молдовським олігархом Іланом Шором.
Серед загроз, озвучених президенткою:
масштабний підкуп виборців і незаконне зовнішнє фінансування (зокрема через криптовалюти передбачено близько 100 мільйонів євро);
дезінформаційні кампанії та маніпулювання громадською думкою з-за кордону;
організація проплачених протестів;
кібератаки на виборчу та критичну інфраструктуру;
використання церкви в інтересах іноземної держави;
залучення онлайн-інфлюенсерів і так званих лідерів думок до розповсюдження антиєвропейських наративів;
участь організованої злочинності у дестабілізації ситуації;
саботаж голосування в діаспорі;
гібридний вплив на виборців у Гагаузії та Придністров’ї;
радикалізація суспільства через екстремістську пропаганду онлайн.
«Це не має нас лякати, це має нас мобілізувати», – наголосила Санду. Вона додала, що державні інституції знають, як діяти, і в найближчий період мають працювати більш скоординовано та професійно задля захисту національних інтересів.
Президентка підкреслила, що російське втручання становить серйозну загрозу громадському порядку, національній безпеці та суверенітету країни, а також може поставити під загрозу її європейське майбутнє.
Центральна виборча комісія Молдови представила 22 липня карту можливого розташування виборчих дільниць за кордоном для проведення парламентських виборів 28 вересня – вона передбачає лише дві дільниці у Росії.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило видання Newsmaker.
У комісії повідомили, що проконсультувалися з Міністерством закордонних справ, а остаточне рішення ЦВК ухвалить до 24 серпня.
Так, ЦВК планує відкрити загалом 293 дільниці для голосування в 40 країнах для громадян Молдови.
Згідно з планами, найбільше дільниць для голосування відкриють в Італії (73 дільниці), Німеччині (36 дільниць), Франції (26 дільниць). У Британії та Румунії планується відкрити по 23 дільниці.
При цьому в країнах, що зазнали військових конфліктів – у Росії, в Україні та в Ізраїлі – ЦВК Молдови вирішила відкрити лише по дві виборчі дільниці.
Торік на президентських виборах та референдумі щодо євроінтеграції Молдова також відкрила тільки дві дільниці в Росії. ЦВК пропонувала відкрити п’ять дільниць, але в МЗС визнали неможливим організувати вибори на всіх. Це викликало обурення у Москви.
Росія звинуватила молдовську проєвропейську владу у тому, що вона не дає права голосу виборцям, які підтримують тісні взаємини з РФ. Молдовська діаспора у Росії зазвичай голосує за проросійських кандидатів.
У день виборів у МЗС Молдови заявляли про штучні черги, які утворились на дільницях у Москві.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга поспілкувався зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшоєм щодо майбутньої тристоронньої міністерської зустрічі у трикутнику Україна-Молдова-Румунія.
Про це повідомило МЗС у суботу, 19 липня.
19 липня Сибіга провів розмову з Попшоєм, щоб „підтвердити міцне партнерство між Україною та Молдовою”.
Він зазначив, що під час розмови вони обговорили майбутню тристоронню міністерську зустріч у трикутнику Україна-Молдова-Румунія.
„Ми також скоординували зусилля для полегшення транзиту українських громадян, які повертаються додому. Молдова може розраховувати на Україну як на доброго сусіда і надійного партнера”, – додав Сибіга.
За даними російської зовнішньої розвідки, країну вже почали готувати до війни, хочанаразі Молдова та росія не межують одна з одною.
Згідно з повідомленням російської зовнішньої розвідки (СВР), НАТО хоче використати Молдову як таран проти рф, тож уже почало активно готувати країну до збройного конфлікту з росією, враховуючи просування російської армії в Україні. На сьогодні росія та Молдова не мають спільного кордону.
За повідомленням російського інформаційного агентства ТАСС, СВР вважає, що триває перетворення мирної аграрної республіки на військовий полігон: Молдову намагаються підготувати до швидкого вторгнення військ НАТО. З цією метою ширину колії залізничних шляхів країни приводять у відповідність до європейських стандартів, а також збільшують пропускну здатність мостів.
Крім того, будуються логістичні центри й великі склади, реконструюють аеропорти Маркулешті та Белци, щоб вони могли приймати більшу кількість бойових і військово-транспортних літаків. СВР вважає, що згідно з планами НАТО, у разі прямого зіткнення між росією та Північноатлантичним альянсом головного удару зазнає Молдова, а її жителів НАТО розглядає як гарматне м’ясо. Відповідно, у країні з’явилися інструктори західної організації.
На думку СВР, компрадорський режим на чолі з Маєю Санду готовий виконувати західні вимоги, розраховуючи на значну та організовану допомогу НАТО під час парламентських виборів, які мають відбутися наприкінці вересня. За даними російської розвідки, у разі перемоги партії Санду країна відмовиться навіть від нейтралітету, що означатиме початок кінця Молдови.
У частині Молдови, Придністров’ї, при владі перебувають проросійські сепаратисти.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз готовий допомогти Молдові в захисті від гібридних атак з боку „агентів автократії”.
Про це вона сказала на пресконференції за підсумками першого саміту Молдова-ЄС у Кишиневі в пʼятницю ввечері, передає „Європейська правда”.
Фон дер Ляєн відзначила солідарність Молдови з Європейським Союзом, коли вона прийняла сотні тисяч українських біженців і допомогла в гасінні пожеж у європейських державах минулого літа.
„І саме в цьому полягає членство в ЄС. Це насамперед солідарність і захист. Європейський Союз захищатиме свободу, демократію, ідентичність і безпеку Молдови”, – пообіцяла вона.
Глава Єврокомісії також заявила, що ЄС готовий захищати Молдову „від гібридних атак та енергетичних шоків”.
„Хто стоїть за цими атаками, всім нам тут добре відомо. Це ті самі агенти автократії, які намагаються підірвати наші демократії по всій Європі. І ми продемонструємо їм силу демократій”, – сказала фон дер Ляєн.
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
G7 representatives met this morning with international business associations in Ukraine to discuss ways to improve Ukraine’s business and investment climate. Despite Russian threats, all G7 countries are staying in Kyiv and will continue their work to support Ukraine! pic.twitter.com/TXv6C59GL7
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Про це повідомляє Newsmaker, пише „Європейська правда”.
Керівництво ЄС прибуло до столиці Молдови надвечір 4 липня. Зокрема, це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта. Їх з урочистою церемонією зустріла президентка Молдови Мая Санду.
Вона назвала саміт „історичним кроком” для Молдови і ЄС.
„Минулого року народ Молдови проголосував за те, щоб закріпити своє майбутнє у Європі. Ми поруч з вами на цьому шляху. Тому що успіх Молдови – це успіх Європи”, – зазначилаз нагоди відкриття саміту Урсула фон дер Ляєн.
Це перший для Молдови захід такого формату. Обговорювати планують співпрацю Молдови з ЄС на тлі триваючої війни РФ проти України, подальші кроки для євроінтеграції Молдови, безпекові питання та План економічного зростання Молдови, на реалізацію якого ЄС виділяє 1,9 млрд євро.
Молдова прагне розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу до парламентських виборів у вересні, аби протидіяти російській дезінформації в країні про ЄС.