Стубб вважає, що спочатку Україна матиме двосторонні гарантії безпеки з США, Великобританією чи Франція, після чого країна стане членом ЄС і лише потім – членом НАТО.
Перед вступом до НАТО Україна має стати членом ЄС. Таку думку на Гельсінському безпековому форумі висловив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє у п’ятницю, 27 вересня, Європейська правда.
Він зазначив, що запрошення України до НАТО до кінця року нереалістичне, але він вважає запрошення України до НАТО реалістичним у довгостроковій перспективі.
„Я думаю, що своєрідною послідовністю буде: перше – членство у ЄС, друге – членство у НАТО”, – сказав Стубб.
На його думку, спочатку з Україною будуть узгоджені безпекові домовленості, потім Україні слід було б домовитись про двосторонні гарантії безпеки з такими країнами, як США, Великобританія чи Франція, після чого Україна може стати членом ЄС і лише потім – членом НАТО.
При цьому Стубб відкинув припущення, що Росія зможе таким чином війною утримувати Україну від членства у НАТО, оскільки, за його словами, війна рано чи пізно все одно закінчиться.
[type] => post
[excerpt] => Стубб вважає, що спочатку Україна матиме двосторонні гарантії безпеки з США, Великобританією чи Франція, після чого країна стане членом ЄС і лише потім – членом НАТО.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1727516520
[modified] => 1727482039
)
[title] => Перед вступом до НАТО Україна має стати членом ЄС - президент Фінляндії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=127976&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 128011
[uk] => 127976
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 127977
[image] => Array
(
[id] => 127977
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[original_lng] => 74823
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1727501337:3
[_thumbnail_id] => 127977
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 436
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 117
[2] => 3880
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => НАТО
[2] => Фінляндія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 127873
[content] =>
У Нью-Йорку понад 30 країн і Європейський Союз ухвалили Спільну декларацію про підтримку відновлення та реконструкції України.
Про це повідомив Офіс президента.
Під час ухвалення Спільної декларації виступили представники інших держав, зокрема, президент США Джо Байден, лідерка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єри Великої Британії та Канади.
Відповідне рішення передбачає координацію відповідних зусиль через Українську платформу донорів. Президент України Володимир Зеленський акцентував, що ця підтримка має стати відчутною вже цьогоріч.
Головні пункти декларації:
всебічне сприяння відбудові України на її шляху до членства в ЄС;
координація підтримки через Українську платформу донорів;
надання до кінця року додаткової фінансової підтримки на суму близько $50 млрд коштом доходів від заморожених російських активів, частину з яких спрямують на оборонні потреби.
„Це свідчить про наш спільний погляд на життя – ми захищаємо людей, і забезпечуємо людям можливість жити. І абсолютно виправдано, що ті, хто допомагає нам вистояти зараз, першими – разом з Україною – отримають користь від масштабної відбудови”, – заявив Зеленський.
Україна планує спрямувати 35 млрд євро від Євросоюзу на енергетичний сектор і сектор безпеки.
Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Києві.
„Ці 35 млрд євро ми будемо витрачати передусім на енергетику, на захист. Також на бомбосховища для дітей в школах, садочках, університетах. Це великий для нас дефіцит”, – розповів він.
За словами Зеленського, частину грошей витратять на зброю, передусім вітчизняного виробництва. Мова йде про ракети й дрони, які є дешевшими, ніж у західних партнерів.
„Але ми вдячні нашим партнерам за ту якісну зброю, яку вони запроваджують. І тому частину цих коштів ми готові витрачати передусім на протиповітряну оборону, яка виробляється не в нашій державі”, – додав глава держави.
Також він заявив, що провів „максимально змістовні” переговори з Урсулою фон дер Ляєн, обговоривши майже всі ключові питання, включно з безпекою, енергетикою і майбутнім вступом України до ЄС.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розповіла, що у Києві вже розпочав роботу Офіс оборонних інновацій Євросоюзу.
Про це вона заявила під час пресконференції із президентом Володимиром Зеленським, передає Інтерфакс-Україна.
„Наш Офіс оборонних інновацій ЄС уже працює зі співробітниками ЄС тут, у Києві, і групою підтримки в Брюсселі. Він працюватиме як хаб для зв’язку між українською та європейською оборонною промисловістю”, – зазначила вона.
За словами президентки Єврокомісії, українська оборонна промисловість – одна з найбільш провідних, тому це принесе користь обом сторонам.
„Тому ми дуже сподіваємося на поглиблення наших зв’язків у цій царині ще до того, як ви вступите до Європейського Союзу”, – додала фон дер Ляєн.
Європарламент вітає громадські ініціативи у країнах ЄС, які допомагають для стабільного постачання зброї в Україну. ЄС закликають заохочувати такі ініціативи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на резолюцію Європарламенту.
Європарламент засуджує російську агресію проти України, а також її атаки на енергетику та цивільну інфраструктуру.
У Страсбурзі закликають Європейську комісію брати участь у стратегічній комунікації в державах-членах, щоб пояснити важливість оборони України для ширшої стабільності в Європі та забезпечити, щоб жителі ЄС були добре поінформовані про значення цієї допомоги як для суверенітету України, так і для миру та безпека в ЄС.
Крім того, у резолюції закликають жителів країн ЄС більше „донатити” на допомогу Україні, щоб забезпечити стабільність постачань озброєння.
„Європарламент вітає та схвалює громадські зусилля та громадські ініціативи краудфандингу (спільного фінансування, – ред.) в деяких державах-членах для забезпечення стабільного постачання зброї в Україну; заохочує подібні ініціативи в ЄС для сприяння солідарності та залученню громадськості до цієї важливої справи”, – йдеться у резолюції.
Крім того, Європарламент закликає країни ЄС негайно скасувати обмеження на використання західних систем озброєнь, наданих Україні, проти законних військових цілей на території Росії.
У резолюції наголошують, що обмеження перешкоджають України повною мірою здійснювати своє право на самооборону згідно з міжнародним публічним правом.
Голосування за резолюцію пройде на пленарній сесії парламенту у четвер, 19 вересня. Депутати в документі також висловлюють „глибокий жаль” щодо скорочення обсягів військової допомоги з боку держав-членів.
ЄС надасть Україні 160 млн євро для підготовки енергосистеми до опалювального сезону.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, інформує ЄП.
„Ми надамо додаткову суму обсягом близько 160 млн євро на цю зиму, що включатиме 60 млн євро гуманітарної допомоги – наприклад, на облаштування пунктів обігріву, обігрівачі, та близько 100 млн євро на ремонтні роботи і генерацію з відновлюваних джерел. І ця сума – 100 млн – надається з доходів від заморожених у Європі російських активів”, – зазначила вона.
За словами фон дер Ляєн, це абсолютно справедливо, щоб рф заплатила за зруйноване.
Також президентка Єврокомісії нагадала, що ЄС від початку повномасштабного вторгнення ЄС надав на енергетичну підтримку України близько 2 млрд євро
Також Україна отримала понад 10 тисяч генераторів і трансформаторів через Механізм цивільного захисту ЄС.
Посол зазначила, що Україна своєю ініціативністю у прагненні вступити до ЄС, починаючи із заявки в перші дні повномасштабної війни, „зламала матрицю”, і досить швидкі темпи – порівняно з тим, як бувало в інших країн-кандидатів, – можуть зберігатися і далі.
„Я вже говорила в інтерв’ю раніше і повторюся: вважаю, що мета, яку поставив президент Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття, – є реалістичною”, – сказала Катаріна Матернова.
На ремарку „ЄвроПравди” про 2030 рік вона повторила, що вважає це реалістичним терміном.
„Але вступ до ЄС – і це необхідно усвідомити – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. А це також політична ратифікація в усіх країнах-членах, тому що вступ нового члена означає зміну договору ЄС. Тому він має бути ратифікований у тому форматі, якого вимагає кожна з країн Євросоюзу. А це завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року”, – додала посол.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила склад своєї нової комісії. Усі кандидати мають з’явитися на слухання до комітетів Європейського парламенту, перш ніж депутати проголосують за них.
Під час представлення кандидатів фон дер Ляєн описала свою команду як таку, що має «більш компактну» і «інтерактивну і взаємопов’язану структуру», зосереджену на основних принципах «процвітання, безпеки та демократії».
Голова Єврокомісії призначила шість виконавчих віцепрезидентів — чотирьох жінок та двох чоловіків, яким буде надано більше впливу на діяльність виконавчої влади і які контролюватимуть роботу групи комісарів.
Список портфелів також включає нещодавно створені посади, у тому числі єврокомісара з оборони та безпеки, Середземномор’я та житлового будівництва та енергетики.
Усі кандидати повинні пройти юридичну перевірку, опитування парламентськими комітетами та голосування щодо затвердження, перш ніж вони зможуть розпочати виконання своїх обов’язків.
Ось як фон дер Ляєн запропонувала розділити портфелі:
Магнус Бруннер (Австрія) – комісар з внутрішніх справ та міграції
Хаджа Лахбіб (Бельгія) – комісар з готовності та управління кризами
Катерина Захарієва (Болгарія) – комісарка зі стартапів, досліджень та інновацій
Дубравка Шуїца (Хорватія) – комісарка із Середземномор’я
Костас Кадіс (Кіпр) – комісар з рибальства та океанів
Йозеф Сікела (Чехія) – комісар з міжнародного партнерства
Ден Йоргенсен (Данія) – комісар з енергетики та житлового будівництва
Кая Каллас (Естонія) – виконавча віцепрезидентка із зовнішньої політики та політики безпеки та Верховна представниця із закордонних справ та оборонної політики
Хенна Віркунен (Фінляндія) – виконавча віцепрезидентка з технологічного суверенітету, безпеки та демократії, комісарка з цифрових та передових технологій
Стефан Сежурне (Франція) – виконавчий віцепрезидент з питань процвітання та промислової стратегії, комісар з питань промисловості, бізнесу та єдиного ринку
Апостолос Ціцикостас (Греція) – комісар зі стійкого транспорту та туризму
Олівер Вархелі (Угорщина) – комісар з питань охорони здоров’я та захисту тварин
Майкл Макграт (Ірландія) – комісар з питань демократії, правосуддя та верховенства закону
Раффаеле Фітто (Італія) – виконавчий віцепрезидент з питань згуртованості та реформ, комісар з питань політики згуртованості, регіонального розвитку та міст
Валдіс Домбровскіс (Латвія) – комісар з економіки та продуктивності
Андрюс Кубілюс (Литва) – комісар з оборони та космосу
Крістоф Хансен (Люксембург) – комісар із сільського господарства та продовольства
Гленн Мікаллеф (Мальта) – комісар з питань міжпоколінської справедливості, культури, молоді та спорту
Вопке Хукстра (Нідерланди) – комісар з питань клімату, чистого зростання та нульового балансу
Петро Серафін (Польща) – комісар з бюджету, боротьби з шахрайством та державним управлінням
Марія Луїс Альбуркерке (Португалія) – комісарка з фінансових послуг та Союзу заощаджень та інвестицій
Роксана Мінзату (Румунія) – виконавча віцепрезидентка з кадрів, навичок та готовності, комісарка з навичок, освіти, якісних робочих місць та соціальних прав
Марош Шефчович (Словаччина) – комісар з питань торгівлі та економічної безпеки, міжвідомчих відносин та прозорості
Марта Кос (Словенія) – комісарка з питань розширення, також відповідальна за східне сусідство та відновлення України
Тереза Рібера (Іспанія) – виконавча віцепрезидентка з чистого, справедливого та конкурентоспроможного переходу, комісарка з питань конкуренції
Джесіка Росвалл (Швеція) – комісарка з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної економіки замкнутого циклу
Суд Європейського Союзу відмовив російським олігархам Геннадію Тимченко та його дружині Єлені, Михаїлу Фрідману, Петру Авену та Герману Хану у скасуванні європейських санкцій проти них.
Про це таке рішення повідомили у Суді ЄС 11 вересня, передає „Європейська правда”.
Як відомо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, були накладені санкції на Тимченка, Фрідмана, Авена та Хана. Вони вимагають від них декларувати свої кошти та співпрацювати з компетентними національними органами в ЄС.
Після цього позивачі намагалися довести у суді, що не мають звʼязку з російською війною в Україні. Росолігархи стверджували, що Рада ЄС не має права накладати на фігурантів санкційного списку будь-які додаткові зобов’язання.
Наприклад, Тимченко у своєму позові стверджував, що його тісні зв’язки з очільником Кремля Владіміром Путіним не означають, що він є союзником у війні в Україні.
Однак, юристи Ради ЄС наполягали, що Тимченко, якого в ЗМІ називають „головним скарбником Путіна”, робить внесок у російську економіку завдяки своїм звʼязкам в банку „Россия”.
Як пояснили в суді, у зв’язку з ускладненням схем ухилення від санкцій Рада ЄС 21 липня 2022 року ухвалила постанову, яка зобов’язує повідомляти про кошти та співпрацювати з компетентними органами. Невиконання цих зобов’язань сприймається як обхід санкцій.
„З практичної точки зору мета полягає в тому, щоб запобігти використанню складних юридичних та фінансових механізмів, здатних якщо не полегшити обхід заходів, то принаймні ускладнити компетентним національним органам виявлення коштів та економічних ресурсів, що підпадають під дію обмежувальних заходів”, – сказано у пресрелізі Європейського суду.
Не вдалося також оскаржити європейські санкції і Національному розрахунковому депозитарію (НРД) Росії, який є основним зберігачем російських цінних паперів та відіграє істотну роль у функціонуванні російського фінансового ринку.
Як зазначили у рішенні суду – НРД надає „фінансові послуги, які мають значну цінність як для російського уряду, так і для російського Центрального банку”.
„Це підприємство надає уряду Росії кількісно та якісно значну матеріальну чи фінансову підтримку, надаючи йому свої фінансові ресурси з метою продовження діяльності з дестабілізації України”, – акцентували у рішенні.
