Нідерланди виділили €2 млн для допомоги Україні у пошуку та поверненні дітей, викрадених Росією з моменту незаконної анексії Криму у 2014 році. Частину коштів спрямують на постачання ДНК-наборів, які допоможуть зв’язати дітей з їхніми родинами, повідомляє Міністерство закордонних справ Нідерландів.
Розслідування показує, що з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість викрадених українських дітей значно зросла. Частину дітей насильно відправляли до „таборів з перевиховання”, де їх піддавали пропаганді, забороняли говорити українською та вводили в оману щодо батьків. Деякі з них були насильно усиновлені російськими родинами або відправлені до Росії.
Нідерланди надають Україні підтримку у створенні бази ДНК, що дозволить швидко ідентифікувати дітей та об’єднувати їх із родинами. Крім того, частину коштів використають для надання психосоціальної допомоги дітям, котрі повертаються з Росії.
Станом на кінець 2025 року вдалося зібрати близько 2 тисяч зразків ДНК батьків, котрі розшукують дітей; дослідити понад 3,6 тисячі особистих речей зниклих дітей для отримання генетичного матеріалу; провести ідентифікацію дітей, загиблих унаслідок російської агресії, з подальшим поверненням тіл родинам.
Створена база ДНК також слугуватиме доказовою базою для судових процесів щодо воєнних злочинів, зокрема в Міжнародному кримінальному суді, який видав міжнародні ордери на арешт главу РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей РФ Марії Львової-Бєлової за депортацію українських дітей.
МЗС Нідерландів наголосило, що підтримка українських дітей є частиною ширшої політики забезпечення справедливості для України та боротьби з наслідками воєнних злочинів РФ.
[type] => post
[excerpt] => Нідерланди виділили €2 млн для допомоги Україні у пошуку та поверненні дітей, викрадених Росією з моменту незаконної анексії Криму у 2014 році
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771537500
[modified] => 1771533439
)
[title] => Нідерланди виділяють додаткові 2 мільйони євро на повернення українських дітей з РФ
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178654&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178795
[uk] => 178654
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 178655
[image] => Array
(
[id] => 178655
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155.png
[original_lng] => 437614
[original_w] => 1020
[original_h] => 574
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155-768x432.png
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155.png
[width] => 1020
[height] => 574
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155.png
[width] => 1020
[height] => 574
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155.png
[width] => 1020
[height] => 574
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-155.png
[width] => 1020
[height] => 574
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1771526240:8
[_thumbnail_id] => 178655
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 600
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 754757539000
[_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
США оголосили про внесок у розмірі 10 мільярдів доларів до Ради миру. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час промови на інавгураційному засіданні Ради миру.
За його словами, ця сума є „незначною” у порівнянні з витратами на війну, але здатна стати важливим кроком до запобігання новим конфліктам та відновлення стабільності у регіонах, які тривалий час страждають від насильства.
„Сполучені Штати зроблять внесок у 10 мільярдів доларів до Ради миру. Це дуже мала сума, якщо порівнювати її з вартістю війни. Це лише два тижні бойових дій”, – зазначив Трамп.
Американський лідер висловив переконання, що ініціатива Ради миру може допомогти врегулювати навіть ті конфлікти, які десятиліттями вважалися нерозв’язними, та стати прикладом для врегулювання інших криз у світі.
Трамп також оголосив, що Казахстан, Азербайджан, ОАЕ, Марокко, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Узбекистан і Кувейт пожертвували понад 7 млрд доларів на допомогу Газі, а Індонезія, Марокко, Албанія, Косово та Казахстан „надішлють військові та поліцейські сили для стабілізації Гази”, значну допомогу нададуть також Єгипет та Йорданія. Норвегія, за словами президента США, проведе захід, на якому збереться Рада миру, а Японія також проведе благодійний захід для країн регіону.
Трамп додав, що додатково Офіс ООН з координації гуманітарних питань збирає 2 млрд доларів для підтримки Гази. Президент США висловив надію, що Китай та Росія також будуть залучені до цих зусиль.
Американський лідер також заявив, що його Рада миру певною мірою „наглядатиме” за ООН.
„Колись мене тут не буде. ООН, я думаю, стане набагато сильнішою, а Рада миру майже наглядатиме за ООН і стежитиме, щоб вона працювала як слід.. Ми збираємося зміцнити Організацію Об’єднаних Націй.. Їм потрібна допомога, і їм потрібна допомога фінансова. Ми збираємося допомогти їм фінансово, і ми збираємося переконатися, що ООН є життєздатною”, – сказав Трамп.
[type] => post
[excerpt] => США оголосили про внесок у розмірі 10 мільярдів доларів до Ради миру. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час промови на інавгураційному засіданні Ради миру в четвер, 19 лютого.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771535700
[modified] => 1771532464
)
[title] => США внесуть 10 млрд доларів до Ради миру: Трамп озвучив деталі ініціативи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178651&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178793
[uk] => 178651
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 178652
[image] => Array
(
[id] => 178652
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[original_lng] => 388711
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-154.png
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1771525264:8
[_thumbnail_id] => 178652
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 452
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 754736513000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 117
[1] => 401
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => США
[2] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 178646
[content] =>
Президент США Дональд Трамп заявив, що війна в Україні виявилася складнішою, ніж він очікував. Він зауважив, що вважав її найлегшою.
Як повідомляє РБК-Україна, про це Трамп заявив на засіданні Ради миру у Вашингтоні.
„Ми маємо перший рік, який, мабуть, не має аналогів у нашій країні, тому що ми завершили вісім воєн, і, думаю, дев’ята ще попереду. Вона виявилася складнішою. Я думав, що це буде найлегша”, – сказав президент США.
Він додав, що у війні ніколи невідомо, „що буде легко, а що – не дуже”.
Уряд Франції виділить Україні 71 млн євро грантової фінансової допомоги, частину коштів спрямують на зміцнення енергетичного сектору.
Про це повідомив глава Міненерго Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.
Шмигаль подякував французькій стороні за системну підтримку. Від початку співпраці Україна отримала понад 50 вантажів гуманітарної енергетичної допомоги, зокрема понад 140 потужних генераторів.
Додатково 5,7 млн євро Франція спрямувала до Фонду підтримки енергетики. Крім того, було ухвалено рішення про передачу ще 150 генераторів у лютому.
«Разом із Францією реалізуємо три важливі інфраструктурні проєкти для стійкості регіональних енергосистем. Бачимо залученість та готовність французьких компаній продовжувати й поглиблювати співпрацю», – написав Шмигаль.
Євросоюз хоче домогтися виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (Молдова) в рамках можливої мирної угоди щодо України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Радіо Свобода.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії у контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.
Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ із сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог – виплата репарацій та демократизація російського суспільства.
За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.
Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва.
За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.
Документ обговорять посли ЄС 17 лютого, а деякі його частини планують винести на обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі 23 лютого.
У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного „де-юре” визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.
У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.
Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та „заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Республіці Молдова, Грузії та Вірменії”. Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров’я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.
Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.
Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 млрд євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.
Серед внутрішніх вимог до РФ – проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода ЗМІ, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Аби отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі (ЄС), зазвичай потрібно прожити в тій чи іншій країні не менше 5 років. Але період проживання біженців з України для цього зараховано не буде, тому вони будуть змушені переходити на національні дозволи.
Про це повідомила „Радіо Свобода” спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон. Вона зазначає, що просувала цей дозвіл, коли обіймала посаду єврокомісарки з питань внутрішніх справ, але згодом тема зайшла в глухий кут.
Йоганссон пояснила, що в більшості країн ЄС національне законодавство передбачає можливість отримання постійного чи довгострокового дозволу на проживання після п’яти років легального перебування. Але до українців, які отримали прихисток у країнах Євросоюзу, цей механізм не буде застосовано автоматично.
За її словами, після завершення терміну дії тимчасового захисту – найімовірніше, це станеться в березня 2027 року – українцям доведеться переходити на національні дозволи для проживання. Це відбуватиметься за чинними правилами кожної окремої країни-члена або їх відповідним чином оновлять.
„Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання – я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут. Тому ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом”, – зазначила спецпредставниця.
Йоганссон запевнила, що низка країн ЄС хоче, аби українці залишилися після завершення тимчасового захисту. Для цього вони уже зараз змінюють власне законодавство.
„Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачено переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах”, – сказала Йоганссон.
Водночас, за її словами, деякі держави-члени дещо повільно починають реально аналізувати, що саме необхідно змінити в національному законодавстві, щоб дозволити українцям, які працюють та інтегровані в суспільство, залишатися на відповідній правовій основі. Через це українські громадяни можуть опинитися у невизначеності.
[type] => post
[excerpt] => Аби отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі (ЄС), зазвичай потрібно прожити в тій чи іншій країні не менше 5 років. Але період проживання біженців з України для цього зараховано не буде, тому вони будуть змушені переходити на національн...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771530720
[modified] => 1771528384
)
[title] => ЄС не зарахує роки тимчасового захисту до постійного проживання: українцям доведеться переходити на національні дозволи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178637&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178553
[uk] => 178637
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 178555
[image] => Array
(
[id] => 178555
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[original_lng] => 66380
[original_w] => 892
[original_h] => 494
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-300x166.jpg
[width] => 300
[height] => 166
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-768x425.jpg
[width] => 768
[height] => 425
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 634
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 178555
[_edit_lock] => 1771521184:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 754613018000
[_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Фінляндія збільшить гуманітарну допомогу Україні до 22 млн євро, а також протягом лютого надішле додатково 52 генератори.
Про це повідомила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, яка у вівторок зустрілася з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Гельсінкі, передає „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Верховної Ради.
„Уряд Фінляндії протягом лютого планує додатково передати Україні 52 генератори та збільшити гуманітарну підтримку до 22 млн євро. Ми вдячні Фінляндії за цю допомогу і лідерство в міжнародній Коаліції укриттів цивільного захисту”, – цитують у повідомленні Кондратюк.
За словами віцеспікерки, Фінляндія має значний досвід у сфері цивільного захисту населення і вже виділила 13,2 млн євро на будівництво перших із 10 тисяч запланованих укриттів в Україні. На думку Кондратюк, важливо поширювати цей процес і залучати більше країн до цієї гуманітарної ініціативи.
Своєю чергою, Орпо зазначив, що уряд Фінляндії продовжить надавати військову допомогу та адвокатувати прискорений вступ України до Євросоюзу.
Після завершення основного раунду тристоронніх переговорів у Женеві представники України та Росії провели окрему закриту зустріч.
Про це заявила речниця секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова Діана Давітян. Її цитує Суспільне.
За словами Давітян, участь у переговорах з української сторони взяли сам Умєров і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Російську сторону представляв керівник делегації рф Володимир Мединський.
Розмова тривала близько півтори години, проте її порядок денний офіційно не розголошується.
Зазначається, що кореспондентка Суспільного бачила Мединського після завершення цієї зустрічі поблизу готелю InterContinental Geneva, де проходив основний раунд переговорів. У коментарі російським журналістам він підтвердив окрему зустріч із представниками української делегації.
Президент Володимир Зеленський 18 лютого різко зреагував на рішення допустити росіян і білорусів до Паралімпійських ігор 2026 року під національними прапорами.
В інтерв’ю для Пірса Моргана він заявив, що такі кроки нагадують „повзучу окупацію”.
„Я не можу сказати, що це через гроші, бо не знаю. Але це брудне рішення, яке не можна поважати, і воно не європейське… Я думаю, що це абсолютно жахливе рішення, і воно несправедливе”, – зазначив Зеленський.
Окрім того, глава держави порівняв такі дії на Олімпійських іграх з „повзучою окупацією”.
„Приблизно так розвивалася російська агресія, повзуча окупація – Крим, ніхто не відповів, згодом Донбас, ніхто не відповів, згодом – повномасштабне вторгнення”, – додав він.
Нагадаємо, Міжнародний паралімпійський комітет ухвалив рішення, у зв’язку з яким кілька російських та білоруських спортсменів змагаються під власним правопорогом на Паралімпійських іграх, а для всіх золотих медалістів лунатиме національний гімн. Згодом стало відомо, що українські посадовці не вийдуть на Паралімпійські ігри 2026 року. Відповідне рішення ухвалене на тлі допуску росіян та білорусів до змагань під їхніми національними прапорами.
Україна та Росія вже домовились про наступний раунд переговорів щодо миру.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив речник МЗС Георгій Тихий на прес-брифінгу для журналістів.
„Є принципова домовленість про наступну зустріч (щодо миру з РФ – ред.). Але деталі та дати розкривати зі зрозумілих причин – не будемо”, – сказав він.
Тихий додав, що, більше деталей з’явиться після повернення переговорної групи, яка надасть більш детальний звіт президенту України Володимиру Зеленському щодо переговорів, які там відбувалися.
