Верховна рада може розглянути законопроект про мобілізацію у другому читанні вже на цьому тижні. Попри те, що ще й досі є спірні питання, „є всі шанси” проголосувати законопроект удругому читанні в цілому.
Про це розповів перший заступник голови комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк, пише РБК-Україна з посиланням на його коментар в ефірі телемарафону.
„Я сподіваюся, що ще цього тижня у Верховної ради є шанс проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у другому читанні. 21 лютого крайній день подачі поправок. Якщо фахово спрацює, а для цього є всі підстави, Комітет з нацбезпеки оборони й розвідки, і ще цього тижня можна розглянути в другому читанні”, – сказав він.
Нардеп вважає, що „закон буде складно проходити”, але „є всі шанси його проголосувати в другому читанні в цілому„.
По яких питаннях йде жвава дискусія?
Демобілізація строковиків
Він додав, що зараз важливі які правки все-таки будуть кардинальними.
„І ми вважаємо, що найбільша дискусія буде довкола питання демобілізації строковиків. Ми вимагаємо, щоб негайно, до 2 місяців вони були демобілізовані. Вони цього заслуговують, вони прослужили декілька місяців, а дехто декілька років. І їхній термін відстрочки має бути 12 місяців, щоб вони могли влаштувати своє цивільне життя, а дехто з них і підписати контракт на продовження служби”, – пояснив Цимбалюк.
Питання щодо осіб з інвалідністю
Наступна тема, за його словами, це догляд за особою з інвалідністю.
„Так, особа з інвалідністю має право визначити, хто за нею буде доглядати. Це одна особа з-поміж родичів, близьких родичів. Але ще раз підкреслю – це має бути лише одна особа, яку визначить сама людина, за якою потрібен догляд. Але це має бути закріплено в цьому законі. Навколо цього тривають дискусії. І я думаю, що ми знайдемо спільну думку. Бо особа з інвалідністю має право на догляд”, – констатував нардеп.
Відстрочка для викладачів ВНЗ
Що стосується викладачів вищих навчальних закладів без наукового ступеня і вченого звання, то за словами Цимбалюка, в Раді вважають, що вони теж мають право на відстрочку.
„І докторанти, які на контрактній формі навчання. Вони теж мають право на відстрочку. А те, що їх велика кількість, то це, мабуть, не їхня вина. Це вина уряду, який давав вищим навчальним закладам самі квоти. Тобто ліцензійні умови. Можна говорити про те, що з наступного року буде обмежена кількість, але це вже інша історія. Але ті, хто сплатив кошти, хто навчається, вони повинні завершити навчання. Але завдання МОН і вишів, чи будуть вони захищати цю наукову роботу чи ні”, – дав пояснення нардеп.
Демобілізація і ротація
Як каже Цимбалюк, демобілізація через 36 місяців – це занадто довгий термін.
„Ми пропонуємо 18 місяців, якщо 12 з них боєць перебував в зоні бойових дій. Це буде справедливо. І ротація – за який період. А для цього потрібна певна кількість людей, щоби можна було ротувати ті підрозділи, які сьогодні на території виконання бойового завдання, могли відходити на відпочинок, мати право поновитися і відпочити”, – каже він.
Він також навів статистику, згідно з якою, що тільки 30% з усіх мобілізованих перебувають в зоні бойових дій.
„Всі інші знаходяться у тилових підрозділах. Потрібно переглянути позицію. І Верховний головнокомандувач дав доручення Сирському як головкому, щоб все-таки переглянули як ефективно використовуються ті сили, які є сьогодні. А мобілізувати потрібно додаткову кількість, їх навчити, і після певної фахової підготовки поповнювати сили”, – констатував перший заступник голови комітету.
[type] => post
[excerpt] => Верховна рада може розглянути законопроект про мобілізацію у другому читанні вже на цьому тижні. Попри те, що ще й досі є спірні питання, "є всі шанси" проголосувати законопроект у другому читанні в цілому.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1708353180
[modified] => 1708348730
)
[title] => У Раді розповіли про суперечливі питання в законопроєкті про мобілізацію
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=104148&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 104142
[uk] => 104148
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 55576
[image] => Array
(
[id] => 55576
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak.jpeg
[original_lng] => 96171
[original_w] => 1175
[original_h] => 427
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak-300x109.jpeg
[width] => 300
[height] => 109
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak-768x279.jpeg
[width] => 768
[height] => 279
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak-1024x372.jpeg
[width] => 1024
[height] => 372
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak.jpeg
[width] => 1175
[height] => 427
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak.jpeg
[width] => 1175
[height] => 427
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/haboru-mozgositas-katonak.jpeg
[width] => 1175
[height] => 427
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1024
[_thumbnail_id] => 55576
[_edit_lock] => 1708341530:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 241
[1] => 51776
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Верховна Рада
[1] => мобілізація
)
)
[1] => Array
(
[id] => 101634
[content] =>
Верховна рада України станом на 24 січня не отримувала від Міністерства оборони законопроект, що стосується мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Як повідомляє РБК-Україна, про це у своєму Facebook написав голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Вранці середи, 24 січня, деякі ЗМІ опублікували інформацію щодо того, що Рада вже отримала доопрацьований законопроект про мобілізацію. А вже завтра він нібито мав бути представлений на робочій групі.
Пізніше нардепи відреагували на цю інформацію. Зокрема Олександр Завітневич, заявив, що ЗМІ поширили недостовірну інформацію про те, що уряд начебто вніс до Верховної Ради доопрацьований законопроект щодо мобілізації та проходження військової служби.
„Станом на зараз ( 17:10 середи, 24 січня – ред.) жодних подібних законопроектів від уряду до Верховної Ради не надходило”, – написав він.
При цьому Завітневич заявив, що як тільки такий документ з’явиться то про це буде повідомлено з офіційних джерел, а сам законопроект буде доступний для ознайомлення на сайті парламенту.
„Ще раз просимо представників ЗМІ користуватися офіційними джерелами”, – підкреслив він.
Законопроект про мобілізацію Верховна рада України розгляне у першому читанні завтра, 11 січня. Документ розглянуть з пропозиціями Комітету з нацбезпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата України Ярослава Железняка у Telegram та нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Обидва парламентарії зазначають, що голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про початок розгляну законопроекту про мобілізацію у сесійній залі. Рада почне розгляд документа у першому читанні 11 січня.
Народні депутати будуть розглядати законопроект з пропозиціями Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Нардепи наголошують, що це не означає, що законопроект ухвалять у тому вигляді, яким він надійшов до Ради. Законопроєкт відправлять на доопрацювання до другого читання.
im Westen der #Ukraine errichtet die #FFG - Flensburger Fahrzeugbaugesellschaft ein Instandsetzungshub für reparaturbedürftige Panzerfahrzeuge - wie den von ihr gelieferten #Leopard1. pic.twitter.com/p7qv8I64OX
Президент України Володимир Зеленський призначив свого нового представника у Верховній раді. Ним стала нардеп Галина Михайлюк.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ №823, опублікований на сайті Офісу президента.
„Призначити Михайлюк Галину Олегівну представником президента України у Верховній раді України (за згодою)”, – йдеться у документі.
Указ датований сьогоднішнім днем, 20 грудня 2023 року.
Галина Михайлюк народилася у 1987 році у Києві. Закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю „Банківська справа”, а також аспірантуру кафедри цивільного права Національного університету „Одеська юридична академія”. Навчалася в Університеті Йорка (Велика Британія, міжнародне корпоративне та комерційне право).
Михайлюк була обрана народною депутаткою від „Слуги народу” за номером 47 у партійному списку. З 2019 року вона є заступницею голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
Верховна Рада України ухвалила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри” (реєстр. №10140-д).
„Ухваленим законом вноситься комплекс суттєвих змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, а також відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України „Про запобігання корупції”, „Про забезпечення права на справедливий суд”, „Про Вищу раду правосуддя”, „Про Вищий антикорупційний суд”, „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, – йдеться в повідомленні.
Так, змінено структуру розділу IV „Порядок зайняття посади судді” та викладено його в новій редакції, розділивши його зміст на самостійні глави: глава 1 „Кандидат на посад судді”; глава 2 „Добір на посаду судді місцевого суду”; глава 3 „Конкурс та призначення на посаду судді”; глава 4 „Переведення судді до іншого суду”.
Положеннями вказаного розділу визначено основні критерії доброчесності та компетентності суддів (кандидата на посаду судді), а також передбачено, що Вища рада правосуддя буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності, що відповідає заходам з виконання Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки.
Крім того, змінено правила складання кваліфікаційного іспиту (як в межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду, вирішено проблему, яка довгий час існує із переведенням суддів за результатами конкурсу.
На переконання членів комітету, реалізація ухваленого закону забезпечить удосконалення процедур суддівської кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які стоять перед судовою владою та державою.
Як пояснив народний депутат Олексій Гончаренко, законопроєкт передбачає:
– зміну строку, до якого суддя зобов’язаний щорічно подати декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності з 1 лютого на 1 травня;
– врегульовується норма, що не може претендувати на посаду судді особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ);
– уповноважує ВРП затверджувати Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після погодження з ВККСУ, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності (ГРД).
Верховна рада прийняла законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди. Зокрема була прийнята редакція Комітету з правками на яких наполягав бізнес.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка.
За словами Железняка, законопроєкт підтримали 248 народні депутати.
Серед правок, на яких наполягав бізнес:
пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5-ть раз;
пороги для підакцизних підняти у 2 рази;
вступ в силу товарної відкладається до середини 2024-го року;
враховано наполягання щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину;
суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за „контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями. Вони повинні бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства й мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання.
Як пояснив народний депутат, прийняття законопроєкту також було вимогою макрофіну від Європейського союзу на 1,5 млрд євро.
У 2022 році Рада Європейського союзу погодила надання Україні допомоги на суму 18 млрд євро протягом 2023 року. Вже в січні поточного року наша країна отримала перший транш допомоги у розмірі 3 млрд євро. Тоді ж повідомлялось, що майбутні виплати у розмірі 1,5 мільярда євро на місяць продовжуватимуться з березня. Зокрема вони залежатимуть від задовільного прогресу у виконанні узгоджених умов
Сьогодні, 9 грудня, Верховна Рада призначила народного депутата Ярослава Юрчишина (фракція „Голос”) на посаду голови Комітету з питань свободи слова.
Про це повідомив член фракції „Голос” Ярослав Железняк.
За його словами, ухвалення відповідного проєкту постанови №10296 підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні в суботу.
Як повідомлялося, 20 вересня Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича (група „Платформа за життя і мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова.
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт №10262, яким Національне агентство із запобігання корупції отримає право на перевірку майна, набутого чиновниками до публічної служби. Відповідний законопроєкт на засіданні 8 грудня підтримали 308 депутатів.
Законопроект має усунути дірки в системі е-декларування та пропонує повернути повторну перевірку активів, які вже були перевірені, якщо щодо них є нова інформація. Також, відповідно до норм закону, НАЗК отримає можливість з’ясовувати походження майна набутого до призначення на посаду.
Єврокомісії на шляху до інтеграції в ЄС, яка у звіті звернула увагу на необхідність скасування обмежень повноважень НАЗК стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану.
Верховна рада ухвалила закон, який враховує рекомендації Венеційської комісії щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Проект №10288-1 підтримали 317 депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його словами, це доопрацьована всіма фракціями версія. Закон – вимога, вказана Європейською комісією і важлива для подальшої євроінтеграції, додав він.
Законопроект був поданий 5 грудня і поки що відсутній на сайті парламенту.
Водночас народний депутат Ірина Геращенко повідомила в Telegram, що в залу винесли депутатський, а не урядовий законопроект №10288.
„Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни”, – написала вона.
Згідно з ухваленим законом у політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни – агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС, розповіла депутат.
„Цей законопроект реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково”, – додала Геращенко.
У складі Верховної Ради залишився лище 401 народний обранець. Це новий антирекорд в історії парламенту.
Верховна Рада позбавила депутатських повноважень трьох нардепів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у п’ятницю, 8 грудня.
Зокрема, парламент достроково припинив повноваження Дмитра Шпенова (позафракційний), Максима Єфімова (депутатська група Відновлення України) і Віталія Данілова (фракція Батьківщина).
Зараз у Верховній Раді лише 401 нардеп і це новий антирекорд. Але Данілова незабаром має замінити інший депутат за списком Батьківщини.
