Кліматичний саміт у Баку зайшов у глухий кут: малі острівні держави та групи найменш розвинених країн вийшли з центрального раунду переговорів. «Ми відчуваємо, що нас не почули», – заявила від імені багатьох міністерка навколишнього середовища Колумбії Сусана Мухамад.
Кліматична конференція COP 29 мала завершитися в п’ятницю, але навіть у суботу ще не було помітно жодних ознак можливої угоди. Тому в другій половині дня малі острівні та бідні держави, щоб привернути увагу до своїх проблем, вийшли з центрального раунду переговорів.
«Ми приїхали на цю кліматичну конференцію, аби досягти справедливої угоди», – заявила представниця Самоа, речниця Групи малих острівних держав Паолеї Лутеру, в якої склалося враження, що їхні вимоги ніхто серйозно не сприймає.
Після виходу малі острівні держави зробили емоційне звернення до громадськості: «Ми буквально тонемо. Як нам повертатися до жінок, чоловіків і дітей у наших країнах, уклавши угоду, що піддаватиме їх ще більшій небезпеці?»
Основна тема обговорення на кліматичному саміті стосується коштів, які індустріально розвинені країни зобов’язалися надати тим, що розвиваються, задля захисту клімату та адаптації до наслідків його зміни до 2035 року. Наразі загальна сума, виділена на ці потреби, становить 250–300 мільярдів доларів США, але бідніші країни хотіли б, щоб її збільшили до 1,3 трильйона доларів США.
За оцінками економістів, до кінця десятиліття країнам, що розвиваються, знадобиться щонайменше трильйон доларів на рік, аби впоратися з наслідками зміни клімату і перейти на відновлювану енергетику.
Відповідні заходи мають бути спрямовані на скорочення глобальних викидів парникового вуглекислого газу, які в основному утворюються за рахунок викопного палива, зокрема нафти, нафтопродуктів і вугілля, пише Spiegel. Дебати йдуть не тільки про те, чи варто збільшувати фінансування питань із захисту клімату, але й про те, хто повинен за це платити.
Крім того, документи, отримані німецьким виданням, схоже, підтверджують, що Саудівська Аравія та Азербайджан намагаються заблокувати прийняття кліматичної угоди.
Західні індустріальні країни наполягають на тому, щоб такі розвинені економіки, як Китай, або багаті експортери нафти, зокрема Саудівська Аравія та Азербайджан, збільшили свої внески. Наразі ці країни вважаються такими, що розвиваються, тому не надають кошти, а отримують їх.
Делегація ЄС очікує, що переговори продовжаться, незважаючи на протести з боку малих острівних держав і найменш розвинених країн. Учасники саміту зробили все можливе, щоб навести мости, зазначив головний переговірник від Євросоюзу Вопке Хукстра. Але він не впевнений, що це приведе до позитивних наслідків.
Ердоган сказав, що Путін „займається пошуком у плані досягнення постійного припинення вогню”.
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган на полях саміту БРІКС у Казані запропонував Путіну відновити контакти щодо чорноморського судноплавства.
Як зазначило видання Reuters, Туреччина і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш давно прагнуть до того, щоб торгові судна могли безперешкодно ходити через Чорне море.
Путін заявив, що Ердоган „вкотре відновив ці пропозиції щодо продовження контактів, пов’язаних із судноплавством у Чорному морі”. „У мене навіть не було часу прочитати матеріали… Подивимося. Ми ніколи не відмовлялися від цього”, – прокоментував російський диктатор.
Зі свого боку Ердоган сказав, що Путін „займається пошуком у плані досягнення постійного припинення вогню”. Турецький президент додав, що обговорював із Путіним зерновий коридор і можливий обмін полоненими.
„Ми хочемо почати мирні переговори між двома країнами якнайшвидше і досягти вигідного результату”, – зазначив Ердоган.
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ зобов’язався провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
Європейська комісія 30 жовтня надасть щорічну оцінку прогресу країнам, які претендують на членство в Європейський Союз (ЄС). Зокрема це стосуватиметься й України. Про це у п’ятницю, 18 жовтня, розповіла Суспільному посолка Європейського Союзу (ЄС) в Україні Катаріна Матернова.
Серед іншого, вона вказала на роль медіа в громадянському суспільстві і зауважила, що вони відіграють значну роль в боротьбі з корупцією та дезінформацією.
Матернова зауважила, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ЄС витратив близько 15 мільйонів євро для підтримки майже 15 засобів масової інформації (ЗМІ), які займаються перевіркою тих чи інших фактів (fact-checking), що стосуються корупції та зловживань.
„Я думаю, що в Україні особлива ситуація, тому що грошей бракує. Ви ведете війну, і це коштує багато життів, а також грошей. Тож Європейський Союз є одним із тих, хто рішуче підтримує незалежні ЗМІ”, – сказала посолка.
Матернова розповіла, що особисто брала участь у семінарах для регіональних медіа, де навчають журналістів. За її словами, незалежні ЗМІ та їх підтримка відіграють фундаментальну роль у процесі євроінтеграції України
„Тобто менш ніж за два тижні, ми побачимо видання 2024 року так званого пакету розширення. Це щорічна оцінка прогресу Європейської комісії, за якою оцінюються країни, які претендують на членство в ЄС. Оцінюватимуть й Україну”, – розповіла посолка.
Сьогодні, 9 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибуде до Хорватії для участі в саміті „Україна – Південно-Східна Європа”. Зустріч відбудеться в Дубровнику.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Index.
Захід організував Зеленський спільно з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем.
Це вже третій саміт у такому форматі: перший відбувся в Афінах у серпні 2022 року, а другий – у лютому 2024 року в Тирані.
Головна мета зустрічі в Дубровнику – продемонструвати солідарність країн регіону з Україною, яка понад два з половиною роки протистоїть російській агресії.
Подія також збирає високопоставлених представників регіону, серед яких президентка Словенії Наташа Пірц Мусар, президентка Чорногорії Яків Мілатовіч, президентка Косова Вьоса Османі, а також прем’єр-міністри Греції, Болгарії, Албанії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини.
Росія не планує брати участі у другому саміті миру.
Про це заявила речниця міністерства закордонних справ рф Марія Захарова.
„Сам цей процес нічого спільного із врегулюванням не має… Ми в таких самітах брати участь не будемо”, – заявила представниця країни-агресора.
Водночас Захарова заявляє, що Москва буцімто не відмовляється від політико-дипломатичного врегулювання війни.
„Готові до обговорення справді серйозних пропозицій, що враховують ситуацію „на землі”, геополітичні реалії, що складаються, і сформульовану 14 червня Путіним відповідну ініціативу”, – заявила речниця російського МЗС.
Нагадаємо, що 14 червня диктатор рф путін заявив, що українські військові повинні нібито вийти з тимчасово окупованих територій в межах адміністративних кордонів для „мирних переговорів” з росією. Тоді рф „негайно припинить вогонь”.
На початку 2025 року в Латвії відбудеться міжнародний саміт, з метою популяризувати діяльність коаліції дронів.
Про це повідомляє Delfi, з посиланням на заяву очільника латвійського Міноборони Андріса Спрудса під час засідання «Рамштайн».
Згідно зі словами глави латвійського оборонного відомства, для того, щоб допомогти Україні отримати перевагу у використанні безпілотників, створити надійні ланцюги поставок компонентів та розвивати виробництво дронів у країнах НАТО, необхідно сприяти діяльності коаліції дронів та обмінюватися інформацією про інновації у сфері БПЛА.
Спрудс наголосив, що саміт у Латвії стане місцем зустрічі керівництва коаліції, експертів з різних країн, представників держав та індустрії дронів.
Згідно з його словами, Латвія уклала угоду з Україною про навчання українських військових пілотуванню безпілотників, а у 2025 році країна виділить коаліції дронів 20 мільйонів євро.Play Video
Він також закликав учасників «Рамштайну» надати Україні підтримку, забезпечуючи її дронами та зробивши фінансовий вклад у фонд коаліції для підтримки виробництва нових БПЛА.
Речник Європейського Союзу Пітер Стано заявив, що тільки Україна може вирішувати питання щодо участі російської федерації у другому Глобальному саміті миру.
„Ми говорили багато разів, що, ймовірно, участь росії буде необхідною, тому що ця величезна міжнародна безпекова проблема була створена росією, коли вона здійснила атаку проти України та українського народу. Якщо ви хочете вирішити проблему, вам потрібно залучати також тих, хто є її причиною. Коли прийде вірний час для другої після Саміту миру в Швейцарії мирної конференції, буде справою організаторів, вирішувати”, – зазначив Стано.
За його словами, це буде також питанням для самої росії – чи вона матиме бажання брати участь у мирній конференції.
„На цей час ми не бачили жодних щирих зусиль зі сторони Путіна, щоб долучитися до будь-яких мирних переговорів”, – додав він.
Під час саміту НАТО на Україну чекають хороші новини щодо посилення ППО, зокрема семи систем Patriot, про які просив Київ.
Посолка США при НАТО Джуліанна Сміт заявила, що під час Саміту НАТО у Вашингтоні на Україну чекають позитивні новини щодо протиповітряної оборони, зокрема систем Patriot, передає Голос Америки.
„Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.
Вона зазначила, що у Вашингтоні „буде великий тиждень”. І закликала стежити за „конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.
Також посолка заявила про фінансові зобовʼязання й „Україна, і Москва дуже чітко зрозуміють, що ми, трансатлантичні партнери, нікуди не відступимо”.
Сміт зазначила, що під час саміту для України підготують „міст до членства”.
„Що це означає? Це означає, що альянс оголосить про те, що він візьме на себе роль координатора допомоги, яка надходить в Україну, а також навчання українських сил, яке ми всі зараз проводимо”, – сказала посолка.
Водночас вона підтвердила, що „Альянс не надасть Україні запрошення приєднатися зараз, у липні 2024 року”.
Російська Федерація може узяти участь у другому саміті миру.
Водночас не факт, що російський диктатор Володимир Путін буде присутнім, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg.
„Якщо наступний саміт миру йтиме за тим планом, який ми передбачаємо, другий саміт передбачає, що буде план з усіма пунктами як ми бачимо закінчення війни. І на нашому боці буде більшість світу. Якщо план буде готовий – ми організовуємо другий саміт миру. Там повинні бути представники РФ, а хто це буде – ми подивимось”, – сказав він.
Президент зазначив, що не впевнений, чи саме Путін представлятиме Росію.
„Мені здається, що він боїться виїзджати із РФ. Може до цього моменту в Кремлі буде інша людина, ну що ж – буде інша”, – додав Зеленський.
Україні треба удвічі посилити протиповітряну оборону за літо. Зокрема, відповідна допомога від партнерів очікується на саміті НАТО 9-11 липня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на виступ президента України Володимира Зеленського на засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад.
Він розповів, що перший пункт, над яким зараз працює влада, – це посилення протиповітряної оборони. Вже є сильні результати, оскільки сьогодні, 5 липня, запрацювала третя система протиповітряної оборони Patriot від Німеччини.
„Я дякую німецьким партнерам. Не будемо обговорювати, де працюватиме ця система і як, але це дуже важливо”, – зазначив президент.
За словами Зеленського, він ставив завдання українським чиновникам за літо посилити протиповітряну оборону вдвічі. Насамперед це стосується систем Patriot, Hawk, Iris-T та інших. І вже зараз є перший результат.
„Я також сподіваюся, що саміт НАТО дасть потужні результати. І як ми обіцяли, маємо посилити ППО у два рази протягом літа”, – додав Зеленський.
