Кілька десятків працівників румунського парламенту зібралися на акцію протесту, висловивши невдоволення низькими зарплатами та рішенням коаліції скоротити бюджет на оплату праці.
Про це повідомляє Digi24.
Співробітники парламенту Румунії протестували проти наміру коаліції урізати зарплатний бюджет на 10%.
«У нас вже мізерна заробітна плата, а вони ще більше урізають її. Тобто з 4000 леїв (приблизно 790 євро) буде 3600 леїв… Це надто мало», – заявив один з працівників.
«Для посади радника заробітна плата складає приблизно 6000 леїв (близько 1180 євро). Стільки ж отримує працівник у сфері сільського господарства, який також отримує харчування і при цьому не підписує інвойси на мільйонні суми», – заявив один зі співробітників технічного управління парламенту
Президент Палати депутатів оголосив про намір зустрітися з протестувальниками, щоб обговорити ситуацію.
Лідер ультраправого «Альянсу за об’єднання румунів» Джордже Сіміон скористався цим для чергової критики уряду за заходи жорсткої економії.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою засудила російський обстріл території України, внаслідок якого на румунській території також міг упасти безпілотник.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це вона написала на X.
Цою розповіла, що внаслідок бомбардування Росією інфраструктури українських торгових портів в населеній зоні на території Румунії упали уламки дрона.
„Ці дії є частиною серії подібних інцидентів і є характерною рисою загарбницької війни, яку веде Росія. Це також відображається в систематичних провокаціях Росії проти ЄС і НАТО”, – написала вона.
Очільниця румунського МЗС додала, що „ми не вагатимемося підвищити ціну, яку Росія платить за такі необдумані та незаконні дії”.
„Румунія, ЄС та США прийняли санкції, які вже мали значний вплив. Ми готуємо нові санкції та конкретні заходи, які накладуть істотні витрати на агресора”, – сказала міністерка.
Польща та Румунія почали розгортання американської контрбезпілотної системи Merops. Рішення ухвалене в рамках посилення оборони східного флангу НАТО після серії вторгнень безпілотників у повітряний простір союзників.
Представники НАТО заявили про намір зміцнити обороноздатність від Норвегії до Туреччини та зробити кордон із росією „настільки добре озброєним, щоб Москва не наважилась його перетнути”. Одним із ключових елементів цього плану стане розгортання американської системи протидії безпілотникам Merops.
Система здатна виявляти та знищувати дрони за допомогою штучного інтелекту, зберігаючи ефективність навіть у разі глушіння супутникового чи електронного зв’язку. Комплекси Merops мобільні та зазвичай розміщуються в кузові пікапа.
За словами полковника Марка Маклеллана, заступника начальника штабу з оперативних питань Об’єднаного сухопутного командування НАТО, система забезпечує „дуже точне виявлення” і здатна збивати дрони за відносно низькою вартістю.
[type] => post [excerpt] => Польща та Румунія почали розгортання американської контрбезпілотної системи Merops. Рішення ухвалене в рамках посилення оборони східного флангу НАТО після серії вторгнень безпілотників у повітряний простір союзників. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1762527300 [modified] => 1762526221 ) [title] => У Польщі та Румунії розгортають нову систему для виявлення та знищення дронів рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167969&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 167991 [uk] => 167969 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 167970 [image] => Array ( [id] => 167970 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94.png [original_lng] => 703834 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94-1024x683.png [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94.png [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94.png [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-94.png [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1762519022:8 [_thumbnail_id] => 167970 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1156 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 495272260001 [_oembed_09d40e522936f24b49334a2d2dfeb8ae] => {{unknown}} [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 223 [1] => 276 [2] => 7017 ) [tags_name] => Array ( [0] => Польща [1] => росія [2] => Румунія ) ) [3] => Array ( [id] => 167606 [content] =>
Міністерство оборони Румунії в понеділок підписало контракт на придбання 18 літаків F-16 Fighting Falcon та відповідного обладнання від уряду Нідерландів.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це на Facebook написав румунський міністр оборони Йонуц Муштяну.
За словами Муштяну, придбані у Нідерландів винищувачі будути використовуватись виключно для навчання на базі Європейського навчального центру F-16 у Фетешті, „який став регіональним центром підготовки пілотів з країн-членів НАТО та країн-партнерів”.
„Придбання здійснюється за символічною ціною 1 євро. Це розумна інвестиція в навчання, співпрацю і майбутнє”, – додав міністр.
Після оголошення про скорочення американського контингенту в Румунії інші члени НАТО надішлють свої війська до країни, щоб заповнити прогалину.
Про це сказала міністр закордонних справ Румунії Оана Цою в інтерв’ю RFE/RL, передає Укрінформ.
«Звісно, ми всі хотіли, щоб ця (військова – ред.) присутність США залишалася незмінною або щоб існували сценарії, за яких ця присутність буде збільшена», – зазначила глава румунської дипломатії.
За її словами, Вашингтон ухвалив рішення на основі «обґрунтованого аналізу», який передбачає, що європейським членам НАТО необхідно «збільшити власну обороноспроможність».
«До кінця цього року та в наступному ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – сказала Цою.
Вона уточнила, що «йдеться про союзні сили».
Раніше президент США Дональд Трамп применшив важливість рішення про скорочення американської військової присутності в Румунії. «Я можу вам про це (скорочення контингенту в Румунії – ред.) розповісти, але це не дуже суттєво. Це не має великого значення», – сказав Трамп у розмові з журналістами на борту літака Air Force One під час повернення з Південної Кореї до Вашингтона.
Водночас рішення про скорочення чисельності військових США викликало критику з боку експертів з оборонної політики від Республіканської партії у Вашингтоні. У спільній заяві голови комітетів Сенату та Палати представників з питань збройних сил Роджер Вікер та Майк Роджерс заявили, що виступають «рішуче проти» цього кроку. Вони наголосили, що, хоча європейські союзники погодилися взяти на себе «історичний рівень» тягаря колективної оборони, переозброєння Європи потребуватиме часу.
«Передчасне виведення американських військ зі східного флангу НАТО, і лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії, підриває стримування та ризикує спровокувати подальшу російську агресію», – додали вони.
Скорочення чисельності американських військ у Європі очікувалося протягом кількох місяців, відколи було оголошено, що Пентагон проведе Глобальний огляд збройних сил.
Сторони домовились активізувати контакти на технічному та інституційному рівні та реалізовувати спільні оборонні проєкти у межах ініціативи SAFE.
Заступник міністра оборони Сергій Боєв під час візиту до Румунії обговорив із главою Міноборони Лівіу-Іонуцем Моштяну розвиток військово-технічної співпраці, зокрема спільне виробництво боєприпасів, FPV-дронів та проєкти у сфері ППО й оборонної промисловості. Про це інформує Міноборони.
„Україна вдячна Румунії за підтримку та розвиток партнерських відносин у сфері безпеки. Окрема вдячність за наданий раніше Patriot та підготовку українських пілотів на F-16”, – зазначив Боєв.
Під час розмови сторони розглянули кроки для розширення співпраці в галузі оборонної промисловості, спільні проєкти в галузі військових досліджень та інновацій, а також програми навчання та взаємодії між збройними силами двох країн.
Окрему увагу приділили можливості спільного виробництва боєприпасів та FPV-дронів. Також українська сторона запропонувала Міністру оборони Румунії реалізацію спільних проєктів у галузі ППО/ПРО, морських дронів, артилерії та інших видів озброєння. Домовились про подальший діалог для затвердження цих проєктів до дедлайну подачі заявок на фінансування в межах ініціативи SAFE.
„Румунія залишається відданою підтримці України. Ми зацікавлені у збільшенні регіональних виробничих потужностей та модернізації оборонної промисловості шляхом реалізації спільних проєктів”, – запевнив міністр Румунії.
На засіданні в четвер Вища рада оборони (CSAT) доповнила правила зі збивання військових дронів та літаків, якібез дозволу проникають у румунський повітряний простір, повідомив міністр оборони Румунії.
Іонут Мостеану заявив, що відтепер рішення про виявлення, перехоплення та збиття військових дронів і літаків, які порушують повітряний простір Румунії, військове командування прийматиме на основі процедур НАТО.
Рішення про можливе збиття цивільних літаків, що порушують повітряний простір Румунії, як і раніше, може приймати тільки міністр оборони.
Два тижні тому, під час російського повітряного удару по українській портовій інфраструктурі, румунський повітряний простір порушив дрон. Пілоти двох винищувачів F16, відправлених для його перехоплення, мали дозвіл на збиття, але після аналізу супутніх ризиків усе-таки не відкрили вогонь.
Серед обвинувачень – співучасть у підриві конституційного ладу, поширення неправдивої інформації та створення антисемітської організації.
Генеральний прокурор Алекс Флорента заявив, що Джорджеску був „бенефіціаром гібридної війни росії”, яка включала кібератаки на ключові інституції, дезінформаційні кампанії та агресивну рекламу в соціальних мережах, значна частина якої була згенерована за допомогою штучного інтелекту.
За його словами, для впливу на громадськість було задіяно близько 2000 акаунтів у Facebook та близько 20 000 ботів задля послаблення довіри до румунської демократії та посилення соціальних заворушень.
У цій справі також висунуто обвинувачення ще 21 особі.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року в Румунії відбулися президентські вибори, на яких з-поміж 13 кандидатів найбільше голосів здобув маловідомий досі ультраправий політик Келін Джорджеску.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що „швидше” не підтримує ідею щодо створення безпольотної зони над Україною, однак не виключив, що може змінити думку.
Заяву румунського президента наводить Agerpres, повідомляє „Європейська правда”.
Дан зазначив, що в Румунії проходили попередні дискусії щодо підтримки безпольотної зони над Україною з представниками уряду, радниками, військовими та фахівцями з питань зовнішньої політики.
„Наразі ми схиляємося до того, що ні. Але, залежно від того, як розвиватимуться події, ми можемо передумати…Існують міжнародні конвенції про те, що означає перебувати в конфлікті чи ні. І в цьому питанні, згідно з більшістю інтерпретацій, робити це означає якимось чином брати участь у конфлікті”, – сказав він.
Після того, як минулого тижня велика кількість російських дронів увійшла в повітряний простір Польщі в Європі почали дискутувати про можливість збиття ракет і дронів у повітряному просторі України.
До Міністерства закордонних справ Румунії викликали посла рф через вторгнення російського безпілотника в повітряний простір країни.
Міністерка закордонних справ Оана Цою заявила, що посла росії в Бухаресті Володимира Ліпаєва викликали до штаб-квартири МЗС 14 вересня.
На запитання, чи існує “червона лінія”, про яку Румунія повідомила рф, і чи можуть бути вжиті більш суворі заходи, вона відповіла: “Звичайно, що так”.
“Ми працюємо разом з нашими партнерами з Європейського Союзу, зокрема над 19-м пакетом санкцій. І ви побачите реакцію кількох міжнародних партнерів, які сьогодні солідарні з Румунією”, – наголосила Цою.
У відомстві додали, що румунська сторона висловила “рішучий протест” проти неприйнятного і безвідповідального акту, який є порушенням суверенітету Румунії.
“Такі повторювані ситуації призводять до ескалації та посилення загроз регіональній безпеці. Російській стороні запропонували негайно вжити всіх необхідних заходів, щоб уникнути порушення повітряного простору Румунії в майбутньому. Румунія перебуває в постійному контакті зі своїми союзниками та іншими членами ЄС”, – йдеться у заяві МЗС країни.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
