Останніми тижнями представники адміністрації президента США висловлювали стурбованість щодо того, чи зможуть вони контролювати використання ракет Україною.
Країни НАТО готові покрити витрати на ракети Tomahawk для України, якщо США погодяться на їх передачу. Таку інформацію у вівторок, 7 жовтня, оприлюднив портал Axios.
Водночас поки що немає чіткого розуміння, яке рішення прийняв президент Дональд Трамп. За даними джерела, наближеного до українського уряду, в останні тижні представники адміністрації Трампа висловлювали побоювання щодо контролю над використанням ракет Україною, якщо такі моделі будуть придбані за кошти країн НАТО.
Українські чиновники та джерела, пов’язані з урядом, зауважили, що не мають інформації про те, яке саме рішення остаточно ухвалив Трамп. Це дорогі ракети. За даними Reuters, Пентагон закуповує їх, приблизно, по $1,3 млн за штуку.
Україна стала провідним експертом у війні дронів і тепер навчає союзників із НАТО, як ефективно протидіяти російським безпілотникам.
Про це повідомляє Atlantic Council,
Нещодавня ескалація вторгнень російських безпілотників по всій Європі лише підкреслила зростаючу репутацію України як провідного практикуючого війну з використанням безпілотників на континенті.
Низка окремих країн, включаючи Данію та Польщу, відреагували на провокаційні дії росії, прагнучи створити спільні навчальні ініціативи з боротьби з безпілотниками з українськими інструкторами, тоді як Україна відіграла чільну роль у швидко розвиваючій дискусії щодо колективної європейської оборони від безпілотників російського диктатора Володимира Путіна.
Майстерність України у боротьбі з безпілотниками була гарячою темою на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені цього тижня.
„Єдиним експертом у світі зараз, коли йдеться про можливості боротьби з безпілотниками, є Україна, тому що вони майже щодня борються з російськими безпілотниками”, – прокоментувала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Вона закликала Європу взяти весь досвід та технології, усі інновації з України та включити їх у власне переозброєння.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте погодився з оцінкою данського лідера щодо ключової ролі України.
„Україна є провідною державою у сфері військових інновацій та технологій боротьби з безпілотниками”, – зазначив він.
Рютте додав, що готовність України поділитися своїми знаннями з партнерами країни по НАТО є „дуже важливою”.
За даними журналістів, союзники пропонують оформити постачання не напряму, а через посередників. Так, Греція могла б спочатку продати літаки Штатам, Німеччині чи Чехії, які, своєю чергою, передали б їх Україні.
При цьому самі Афіни виступають проти плану, навіть незважаючи на те, що технічна підтримка Mirage 2000-5 припиниться в 2027 році.
У Греції хочуть спочатку замінити застарілі літаки більш сучасними Rafalе, а вже потім обговорювати продаж Mirage іншим країнам.
Генсек НАТО підвищив голос під час дискусії з прем’єр-міністром Естонії про реакцію на проліт російських МіГ-31.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підвищив голос під час дискусії з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом стосовно реакції на проліт російських МіГ-31, що стався 19 вересня. Про це повідомляє телеканал Fox News.
Розбіжності між генсеком НАТО та прем’єр-міністром Естонії виникли на тому тижні після того, як Естонія задіяла четверту статтю договору НАТО, що передбачає консультації, якщо країна-член відчуває загрозу своїй безпеці.
Рютте вважає, що надто часте використання цієї статті загрожує послабленням сили договору.
„Одне з джерел повідомило, що він навіть підвищив голос на Міхала, попередивши, що НАТО має бути обережним у тому, як часто подавати сигнал тривоги”, – зазначає ЗМІ.
Українські військові в центрі працюватимуть над сучасними підходами до оборонного планування та застосуванням технологій.
Кабмін визначив порядок направлення українських військових до Спільного центру НАТО-Україна JATEC у польському Бидгощі. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
„Визначили порядок направлення українських військових до Спільного центру НАТО-Україна JATEC. Це дозволить розвивати спільні проєкти з НАТО та підвищувати сумісність наших армій”, – повідомила чиновниця.
Українські військові в центрі працюватимуть над сучасними підходами до оборонного планування та застосуванням технологій на полі бою.
„Бойовий досвід Сил оборони України – унікальний, здобутий в умовах сухопутної війни, найбільшої з часів Другої світової”, – зазначила вона.
За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, в межах JATEC відбувається обмін досвідом між Україною та Альянсом.
„Спрямування додаткового контингенту до Спільного центру дозволить ще більше активізувати роботу та набути повних оперативних спроможностей в усьому спектрі взаємодії Україна-НАТО”, – підкреслив він.
За словами Роберта Калінака, віце-прем’єр-міністра Словацької Республіки та міністра оборони Словацької Республіки, зараз важливішим для їхньої країни є будівництво лікарень.
Міністерство оборони, ймовірно, не матиме фінансового фонду на видатки в розмірі 2% від ВВП країни в наступному році, що є зобов’язанням Словаччини перед НАТО.
фото: Прапор Словаччини
Роберт Калінак у програмі JOJ 24 заявив, що консолідація буде першочерговим завданням, а його міністерство також хоче допомогти іншим міністерствам заощадити кошти– пише Sita.
Міністерство оборони цього року внесло сотні мільйонів у заощадження, а наступного року ця цифра становитиме десятки мільйонів. Крім того, ми провели скорочення і, безсумнівно, раціоналізуємо нашу діяльність, – зазначив Калінак. «Завдяки заощадженим коштам ми мали можливість розпочати будівництво лікарень», – додав він.
Словаччина опинилася у скрутному становищі
Уповільнення зростання ВВП, зростання безробіття, скасування державних свят. Зупинка економічного зростання Словаччини стане ціною вимушеного пакету коригувальних заходів уряду Фіцо. Словацька національна банка б’є на сполох: наступного року економічне зростання Словаччини практично зупиниться, реальна заробітна плата не зростатиме, а кількість безробітних може знову зрости. Словацька економіка цього року зросте максимум на 0,8%, а наступного року – лише на 0,5%, як випливає з останнього прогнозу Словацького національного банку.
В осінньому прогнозі, детально описаному головою центрального банку Петром Казіміром, цифри були жорстко знижені, оскільки в червні очікували зростання на 1,2% до 2025 року і на 1,6% до 2026 року– пише портал Világgazdaság.
За словами голови банку, економіку країни тиснуть два фактори:
• несприятлива міжнародна ситуація та
• новий пакет консолідаційних заходів, вартість якого оцінюється в 2,7 млрд євро.
До кінця 2026 року кількість безробітних може зрости на 30 тисяч порівняно з поточним рівнем, тобто показник, який зараз перевищує 5 відсотків, може піднятися до 6 відсотків.
Хоча рівень інфляції може знизитися з 4,2-4,3% цього року до 3-4% наступного року, це не позначиться на зростанні реальних заробітних плат, а навпаки.
Росія перевіряє, як далеко вона може зайти і хоче відвернути увагу від війни в Україні.
Про це президент Володимир Зеленський заявив під час виступу на Варшавському форумі з безпеки, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Реагуючи на нещодавні порушення повітряного простору Зеленський пояснив, що росія „випробовує, як далеко вона може зайти”. Він також попередив про загострення ситуації в Грузії та Білорусі.
„Ось чому ми не можемо дозволити собі втратити жодного дня чи жодної країни. Після виборів у Молдові ми повинні продовжувати підтримувати Молдову. Найважче завдання – виправдати очікування виборців”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що сьогодні в Європі основна увага приділяється безпосереднім загрозам, але не слід забувати про довгострокові політичні цілі.
Президент нагадав про недавнє вторгнення російських безпілотників до Польщі та порушення російськими літаками повітряного простору Естонії, підкресливши, що це було «випробуванням не лише для Польщі, а й для всього НАТО».
Зеленський також стверджує, що росія використовувала танкери в Балтійському морі для запуску безпілотників, які спричинили „серйозні порушення порядку в Північній Європі”.
За його словами, такі дії неприпустимі, і росія „не повинна мати права вільно діяти в Балтійському морі”.
„Росія хоче відвернути увагу від жорстокої війни в Україні. Вона хоче, щоб НАТО відреагувало… без США”, – підкреслив Зеленський, закликаючи союзників до єдності.
У відповідь на запитання журналістки BBC щодо можливого нападу росії на інші європейські країни, Зеленський зауважив: „Важко сказати. Ви бачили сигнали з Естонії, Польщі, Данії, Норвегії та Швеції”.
Він додав, що спостерігається широка тенденція повторюваних порушень повітряного простору та кордонів, що „має викликати реакцію”.
Президент також наголосив на необхідності захищати колишні країни СРСР та регіони, де росія втрачає вплив, зокрема Казахстан.
„Я не можу сказати, що на думці у Путіна, тому ми повинні бути готові захищатися та дивитися, куди може піти Путін”, – підсумував Зеленський.
Протягом десятиліть росія час від часу порушувала національний повітряний простір союзників по НАТО. Але за останній рік ці порушення приблизно подвоїлися і стали серйознішими.
Про це повідомляє The Economist.
Видання пише, що порушення повітряного простору Естонії стало найсуттєвішим подібним вторгненням у цій країні за понад 20 років.
А масована атака дронів на Польщу стала найбільшим порушенням за 76-річну історію альянсу.
The Economist зазначає, що до цього року НАТО лише сім разів за свою історію застосовувало статтю 4, що ініціює консультації між 32 членами альянсу. Але за останні два тижні її застосували двічі: спочатку Польща, а потім Естонія.
Також 19 вересня Італія, Фінляндія та Швеція підняли винищувачі, щоб зустріти три російські літаки, які підтвердили перехоплення помахом крила, але не зв’язалися по радіо та не змінили курс.
Країни НАТО «серйозно пошкодують», якщо вони ухвалять рішення збивати російські повітряні об’єкти в російському повітряному просторі, оскільки Москва нібито ніколи не направляє свої дрони і ракети на територію країн Європи.
Про це заявив міністр закордонних справ рф Сергій Лавров, якого цитують росЗМІ.
Зазначається, що Лавров пригрозив «наслідками» після того, як низка країн НАТО заявила про готовність збивати російські повітряні об’єкти, якщо вони порушать повітряний простір союзників.
«Якщо країни НАТО спробують збивати повітряні об’єкти в російському повітряному просторі – вони про це серйозно пошкодують», – сказав Лавров у майже порожній залі Генасамблеї ООН.
При цьому російський міністр заявив, що Москва нібито ніколи не направляє свої дрони і ракети на територію країн ЄС і НАТО.
«Ми ніколи не атакуємо цивільні об’єкти. Інциденти трапляються, але ми ніколи не ведемо прицільний вогонь по них. І ми ніколи не направляємо наші безпілотники або ракети по державах, які розташовані в Європі, членах ЄС, країнах Північноатлантичного альянсу», – сказав очільник російського відомства.
Він запевнив, що «у росії не було і немає подібних намірів», але пригрозив, що будь-яка агресія проти рф «отримає рішучу відсіч».
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив на конференції Військового комітету НАТО у Ризі, що Росія не повинна сумніватися в здатності НАТО захищати держави-члени та стримувати будь-які загрози.
Як повідомляє „Європейська правда”, заяву латвійського президента наводить Delfi.
Рінкевичс відкрив у Ризі конференцію Військового комітету НАТО на рівні командувачів збройними силами. Він зазначив, що це перша зустріч найвищих військових керівників НАТО після саміту в Нідерландах, в Гаазі, де країни-члени Альянсу зобов’язалися зміцнювати можливості альянсу і оборонний потенціал.
Це також перша зустріч Військового комітету НАТО в Латвії.
Президент Латвії підкреслив, що збільшення витрат на оборону є випробуванням як для кожної країни, так і для Європи в цілому, яка бере на себе справедливу частку витрат. На його думку, в інтересах держав-членів НАТО – забезпечити нові оборонні плани Альянсу необхідними силами і можливостями.
„Мова йде не про Excel-таблиці або політичні гасла, а про реальні можливості, які необхідні арміям, військово-морським і військово-повітряним силам, щоб протистояти як новим, так і традиційним загрозам… Росія є довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці і випробовує Європу та НАТО всіма можливими способами”, – сказав латвійський президент.
Він підкреслив, що найкращий спосіб захистити країни-члени – це стримування, проте воно має бути ефективним.
Президент зазначив, що Латвія продовжує вкладати сили в розвиток оборонних можливостей і найближчим часом буде готова направляти на оборону 5% ВВП.
Президент підкреслив значення Балтійської лінії оборони, присутність союзних сил в Латвії і боєздатність багатонаціональної бригади НАТО в Латвії під керівництвом Канади. Він також позитивно оцінив операції НАТО проти активності російського „тіньового флоту”.
У Ризі в суботу, 27 вересня, триває конференція найвищого військового органу НАТО – Військового комітету. Засідання веде голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне.
Під час засідання військове керівництво НАТО обговорює реалізацію рішень саміту НАТО в Гаазі, зосереджуючись на зміцненні колективного стримування і оборони союзників.
