Президент Естонії Алар Каріс призначив у понеділок на посаду п’ять нових членів уряду за поданням прем’єр-міністра Крістена Міхала.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
П’ять нових міністрів, які не входили до складу попереднього уряду, були призначені у зв’язку зі змінами в керівній коаліції, з якої Партія реформ і „Естонія 200” виключили соціал-демократів.
Від Партії реформ новачками в уряді стали міністр інфраструктури Кулдар Лейс, міністерка соціальних справ Кармен Йоллер і міністр енергетики та екології Андрес Сутт. Від партії „Естонія 200” – міністр внутрішніх справ Ігор Таро та міністр у справах регіонів і сільського господарства Хендрік Террас.
Перед призначенням нових міністрів президент Каріс поспілкувався з кожним із них, щоб дізнатися про їхні плани.
В Естонії у суботу, 22 березня, став відомий склад нового уряду на чолі з Крістеном Міхалом, повноваження на формуваня якого ще повинен буде надати парламент.
Зокрема, до складу нового уряду увійшли троє новачків – міністерка соціальних справ Кармен Йоллер, міністр енергетики та навколишнього середовища Андрес Сутт і міністр інфраструктури Кулдар Лейс.
Посаду міністра клімату, яку зараз обіймає Йоко Алендер, буде скасовано, а в Міністерстві соціальних справ, яким дотепер керували два міністри – соціального захисту та здоров’я, залишиться лише один.
Офіційно уряд на посаді повинен буде затвердити президент Алар Каріс. Після цього він зможе скласти присягу перед парламентом.
Однак першим кроком з боку Крістена Міхала буде клопотання перед Рійгікогу (парламентом) про надання йому повноважень на формування нового уряду. У нової коаліції в Рійгікогу 52 голоси зі 101.
Усе це може статися після призначеного на понеділок підписання коаліційного договору.
До списку допомоги входять різні безпілотники, водні транспортні засоби та обладнання, які випускають естонські підприємства.
Україна передала список бажаної військової техніки на суму 100 млн євро, яку Естонія швидко закупить у своєї вітчизняної оборонної промисловості. Про це напередодні повідомило Міноборони Естонії.
„До асортименту входять безпілотні літальні апарати та безпілотні наземні транспортні засоби, водні транспортні засоби, медичне обладнання та приладдя, пропоновані естонськими оборонними підприємствами”, – йдеться у повідомленні.
Подробиці, кількість і терміни поставок не розголошуються з міркувань безпеки.
„Ми домовилися минулого року, що і цього, і наступного року будемо підтримувати Україну у військовому плані, виділяючи 0,25% нашого ВВП на рік на продукцію естонської оборонної промисловості…Сьогодні ми отримали зворотній зв’язок від України, що дозволить нам якнайшвидше доставити допомогу українцям”, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Основна частина військової допомоги Естонії буде вкладена в заходи, що дають змогу естонським підприємствам зробити свій внесок у перемогу України.
Крім того, Естонія надаватиме Україні пряму військову матеріальну допомогу, братиме участь у навчанні військовослужбовців українських сил оборони і разом із Люксембургом очолюватиме IT-коаліцію з надання допомоги Україні.
Естонія з 31 березня більше не визнає російські небіометричні закордонні паспорти.
У МЗС Естонії заявили, що люди, які мають дозвіл на проживання в Естонії або іншій країні-члені Європейського Союзу і наразі користуються небіометричним російським паспортом, мають час до 30 вересня 2025 року, щоб подати заяву на отримання біометричного паспорта.
„Небіометричні закордонні паспорти, які видає Росія, не відповідають рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації і несуть у собі різні ризики для безпеки”, – наголосили у естонському зовнішньополітичному відомстві.
Там пояснили це тим, що небіометричні закордонні паспорти не містять електронних носіїв інформації, через що неможливо порівняти персональні дані власника паспорта з даними на мікрочіпі.
„На відміну від біометричного паспорта, виданого Росією, установу, яка видала паспорт, визначити не так просто, що ускладнює ідентифікацію невизнаних документів (наприклад, виданих на окупованих територіях)”, – наголосили у заяві.
Також у МЗС країни наголосили, що російські паспорти – в тому числі біометричні –, видані в невизнаних регіонах, не приймаються країнами Шенгенської зони як проїзні документи.
Принц Уельський відвідав Естонію, щоб підтримати британських військових у операції НАТО „Кабріт”. Він ознайомився з військовою технікою та обговорив загрозу безпілотників.
Принц Уельський Вільям відвідав Естонію для підтримки британських військовослужбовців, які беруть участь у найбільшій закордонній операції британської армії на даний момент. Метою операції є захист балтійських держав від потенційної агресії з боку росії. Про це повідомляє BBC.
За даними видання, під час своєї дводенної поїздки в Естонію принц Вільям відвідав частину з 900 британських військовослужбовців у складі цих багатонаціональних сил, включно з солдатами Мерсійського полку, головнокомандувачем якого є принц.
Йому провели екскурсію військовими навчальними полігонами в таборі Тапа, які є частиною операції „Кабріт”, що є внеском Великої Британії в забезпечення „колективної безпеки і оборони” НАТО в цьому вразливому регіоні Балтії.
Принцу показали польові навчання цієї бойової групи, а також він зустрівся з естонськими та французькими військовослужбовцями. Він також розпитав солдатів про їхню службу на передовій, особливо в умовах близькості до російського кордону.
Крім поїздки на танку Challenger 2, принц побачив бронетранспортер Warrior, французьку бойову машину Griffon, реактивну систему залпового вогню, машину для розмінування перешкод Trojan, а також керував мобільною артилерійською системою Archer.
Війна в Україні показала, як швидко змінюються технології ведення бойових дій, тож принц також оглянув безпілотник, що працює на водні.
На військовій базі Тапа він розпитав солдатів про нову „загрозу безпілотників”, з якою стикаються сучасні армії, і про „зміну тактики”, що для цього знадобиться.
Президент Естонії Алар Каріс переконаний, що після суперечки між президентом України Володимиром Зеленським і очільником Білого дому Дональдом Трампом на весь світ покладено обов’язок налагодити їхні відносини.
Про це він сказав в інтерв’ю Sky News, повідомляє „Європейська правда”.
Каріс зазначив, що у налагодженні відносин між Трампом і Зеленським могла б допомогти Європа.
„Тепер ми думаємо про те, що ми можемо зробити. Як допомогти Зеленському і Трампу виправити ці відносини і що може зробити Європа, щоб стати надійним партнером США”, – сказав він.
Крім того, Каріс не став особливо коментувати запропонований план місячного перемир’я, запропонований президентом Франції Емманюелем Макроном, сказавши, що все перебуває на початковому етапі.
„Ми дуже, дуже уважно стежимо за тим, що відбувається в цей момент, і за всіма цими різними планами, і ми готові взяти участь у цих планах. Але наразі це дуже рання стадія, і ми не знаємо, якими насправді є ці плани, але ми, безумовно, підтримуємо будь-яку дискусію, яка веде до миру в Україні”, – додав він.
За останній тиждень не було жодних ознак того, що Росія готується до можливого припинення вогню, навпаки, окупанти збільшують кількість обстрілів, щоб досягти кращих умов для переговорів.
Про це заявив підполковник Маттіас Пуусепп, командир оперативної секції дивізії Сил оборони Естонії, передає „Європейська правда” з посиланням на ERR.
„За перший тиждень четвертого року війни Росія не досягла жодного тактичного прогресу в жодному секторі. Згідно з відкритими геолокаційними даними, просування російських збройних сил у напрямку Покровська повністю зупинилося, а Україні вдалося локальними контратаками збільшити периметр оборони Покровська”, – зазначив Пуусепп.
Водночас російські збройні формування не зменшують свою наступальну активність: на початку місяця вона впала до межі 100 обстрілів за добу і залишається на рівні 103 обстрілів в середньому за останній тиждень.
За словами Пуусеппа, також немає жодних ознак того, що Росія готується до можливого перемир’я.
„У публічній інформації більше спекулюють на можливості того, що Росія збільшить кількість обстрілів, в першу чергу в районі Курської операції, щоб досягти кращих умов для переговорів. Однак, за відомою нам інформацією, Росія не має такого балансу сил, який би дозволив швидко досягти успіху у відвоюванні Курської області”, – сказав Пуусепп.
Головною ціллю залишається Покровськ та його околиці, де все ще відбувається від чверті до третини атак сухопутних військ.
„Однак у діях російських збройних сил стало менше рішучості, і вони шукають слабкі місця в обороні України в інших секторах”, – сказав Пуусепп.
[type] => post [excerpt] => За останній тиждень не було жодних ознак того, що Росія готується до можливого припинення вогню, навпаки, окупанти збільшують кількість обстрілів, щоб досягти кращих умов для переговорів. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1740751250 [modified] => 1740751251 ) [title] => В Генштабі Естонії не бачать жодних ознак, що рф готується до перемир’я [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=142712&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 142826 [uk] => 142712 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 142713 [image] => Array ( [id] => 142713 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image.jpg [original_lng] => 258236 [original_w] => 1920 [original_h] => 1059 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image-300x165.jpg [width] => 300 [height] => 165 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image-768x424.jpg [width] => 768 [height] => 424 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image-1024x565.jpg [width] => 1024 [height] => 565 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image-1536x847.jpg [width] => 1536 [height] => 847 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image.jpg [width] => 1920 [height] => 1059 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/f79d998669c54d9b9ed31aa4b1b232a3mmxcsdiqlosybmu-image.jpg [width] => 1920 [height] => 1059 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1740744186:3 [views_count] => 2129 [_thumbnail_id] => 142713 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508427728000 [_oembed_79180d1c99eb4a897300af01e32fbc9b] =>
In my phone call today with Russian Foreign Minister Sergey Lavrov, I reiterated @POTUS's message: the death and destruction must stop. The U.S. has presented a strong peace plan and we welcome the Prisoner of War exchange agreement reached in Istanbul. Let's not miss this huge…
Естонія відправила 10 тисяч артилерійських боєприпасів і 750 тисяч продуктових наборів для українських військових.
Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
«Для зміцнення позицій України та посилення тиску на росію Естонія відправляє 10 тисяч артилерійських боєприпасів та 750 тисяч продуктових наборів для українських бійців», – йдеться у повідомленні.
За першої ж нагоди до цієї допомоги Естонія додасть продукцію власної оборонної промисловості на суму понад 100 мільйонів євро.
Міхал наголосив, що Україна сама вирішує своє майбутнє і що завжди може розраховувати на підтримку Естонії.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив в інтерв’ю виданню, що Європа стикається з «новою ерою». З наступного року і принаймні до 2030-го Литва витрачатиме на оборону 5-6% від свого ВВП.
«Звичайно, тиск є, і це хороший і конструктивний тиск з боку нашого стратегічного та найбільшого союзника в НАТО (США – ред.). Ми не можемо ігнорувати ці повідомлення. Але це не єдина причина… Для нас життєво важливо мати реальні можливості для війни», – сказав Будріс.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомив, що його країна також має намір виділяти 5% ВВП на оборонні витрати замість нинішніх 3,7%.
«Наш ключовий безпековий партнер при новому президенті надіслав чіткий сигнал: витрати НАТО на оборону мають збільшитися. Ми знаємо нашого супротивника, і я повністю згоден — наша мета має бути 5%», – заявив він.
Будріс сказав, що Литва фінансуватиме різке збільшення оборонних витрат за рахунок державних запозичень. Міхал говорив про невизначені «скорочення державного сектора».
Інші країни НАТО також розглядають можливість збільшення своїх витрат на оборону, хоч і не до того рівня, якого вимагав Трамп.
[type] => post [excerpt] => Литва та Естонія стали першими країнами НАТО, які пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону. Раніше цього вимагав президент США Дональд Трамп. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1737993420 [modified] => 1737985370 ) [title] => Литва та Естонія пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону - FT [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139030&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 139108 [uk] => 139030 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 139031 [image] => Array ( [id] => 139031 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [original_lng] => 879233 [original_w] => 1140 [original_h] => 739 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-300x194.png [width] => 300 [height] => 194 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-768x498.png [width] => 768 [height] => 498 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-1024x664.png [width] => 1024 [height] => 664 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1737978171:8 [_thumbnail_id] => 139031 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1884 [translation_required_done] => 1 [_oembed_f43164dd974769c00c66bf0b7f2ddc5c] =>
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Кордон між двома країнами простягається на 338 кілометрів, найбільш критичні – місто Нарва та район навколо річки Нарва.
Нарва — третє за величиною місто Естонії, розташоване вздовж російсько-естонського кордону, на березі річки Нарва. Місто тривалий час протистояло російським провокаціям, але після початку війни в Україні в лютому 2022 року ситуація погіршується. Очільник прикордонної служби Естонії Егерт Белішев каже, що росіяни втручаються в роботу супутникової навігації, видаляють прикордонні розділові буї та відправляють у повітря дрони спостереження. «Ми не хочемо розпочинати Третю світову війну, але нас постійно провокує Росія. Ніби чекають, що ми відреагуємо», – повідомив Беліцев виданню Politicó.
Близько чверті 1,4-мільйонного населення Естонії становлять росіяни. Більшість російськомовних – громадяни Естонії і прив’язані до країни, але Кремль вміє майстерно розпалювати етнічні розбіжності. Для Москви характерно представляти себе захисником російської діаспори і таврувати країни, де живе діаспора, називаючи їх репресивними.
У Таллінні наразі побоюються, що Кремль спробує анексувати східну частину країни, де проживає значна частка росіян. Президент Росії Володимир Путін у 2022 році (незабаром після вторгнення Росії в Україну) натякнув, що Нарва історично була частиною Росії. Місто ближче до Санкт-Петербурга, ніж до Таллінна, його населення становить 53 тисячі осіб, 96 відсотків з яких розмовляють російською, а третина з них має російські паспорти.
Беліцев назвав місто «кінцем вільного світу» і вважає, що союзники Естонії по НАТО недостатньо готові до ситуації, якщо в регіоні відбуватимуться екстремальні події, а вторгнення Росії змусить НАТО діяти.
Близько 900 британських солдатів дислокується в Естонії у складі сил НАТО на авіабазі на захід від Таллінна, і британський уряд пообіцяв поставити групу в режим очікування, якщо в Естонії знадобиться швидке розгортання. Чисельність діючої армії естонців становить 7700 осіб, у разі війни її можна збільшити до 43 тисяч. Якби Росія завдала удару по регіону, Таллінн разом із силами НАТО матиме достатньо вогневої потужності, щоб відбити атаку.
Зараз Естонія витрачає на оборону 3,4 відсотка ВВП, а наступного року цю суму збільшать до 3,7 відсотка, що значно більше, ніж у інших країнах ЄС (члени Північноатлантичного договору повинні щорічно витрачати щонайменше 2 відсотки свого ВВП на військові витрати). Збільшення не є дивним у світлі того, що Таллінн побоюється – якщо війна в Україні буде закінчена, Росія вибере мішенню вразливу країну НАТО, якою може стати Естонія. Саме тому країни Балтії посилюють свою прикордонну службу. «Коли відбудеться вторгнення, буде вже надто пізно», – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Естонія має гіркі спогади про російське правління. Держава залишила радянську еру позаду та здобула незалежність у 1991 році, стала членом НАТО в березні 2004 року, а 1 травня одночасно з Угорщиною приєдналася до Європейського Союзу.
Небезпека з боку Москви стала очевидною в 2014 році, коли Естон Кохвер, офіцер естонської служби безпеки, був викрадений і ув’язнений Росією. Кохвер був звільнений через рік завдяки обміну полоненими.
Бєлішев не виключає, що подібний інцидент може статися і в майбутньому, тому, за його словами, кожен метр 338-кілометрового кордону Естонії з Росією має бути під контролем.
Зі згаданих 338 кілометрів 77 припадає на річку Нарва, з якої росіяни зняли багато прикордонних буїв. За попередні два роки кількість порушень кордону зросла з 18 до 96 на рік. Без буїв естонським прикордонникам важко відрізнити випадкові вторгнення від спроб вторгнення в ЄС. Крім того, росіяни часто блокують сигнали GPS, що ускладнює відстеження літаків і безпілотників.
На південь від Нарви кордон на 126 кілометрів проходить вздовж Чудського озера і далі ще на 136 кілометрів на південь. Кохвер був викрадений на цій території, де значна частина ґрунту болотиста. Влітку волога земля створює природний бар’єр, але взимку її зміцнює мороз і місцевість стає прохідною, тож, за словами Бєліцева, на ній навіть може сісти літак.
Для посилення охорони кордону започатковано програму вартістю 157 мільйонів євро, в її рамках встановлять систему блокування безпілотників, наймуть тисячу співробітників резерву, а також близько 30 тисяч волонтерів. Збільшення чисельності персоналу є складним завданням, оскільки претенденти повинні вільно володіти естонською мовою і, крім того, повинні бути громадянами Естонії, щоб служити в прикордонній поліції.
Разом із планами на майбутнє Естонія намагається не допустити погіршення відносин з місцевими росіянами та Росією. Поки Фінляндія закрила всі свої сухопутні пункти пропуску на кордоні з РФ, Естонія залишила міст у Нарві відкритим для пішохідного руху. Перевірки займають багато часу в обох напрямках, але особливо – при виїзді за межі ЄС.
За словами Бєлішева, у затримках винні росіяни. Водночас, за його словами, не варто переживати, що в державу-агресорку важко потрапити, адже це виключно відповідальність Москви.
