Єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї під час візиту до Києва зустрівся з лідерами національних меншин, зокрема з головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем, котрий після заходу розповів журналістам про його результати.
«Я вважаю цей візит дуже важливим. Велике значення має також те, що посаду комісара ЄС з питань політики сусідства і розширення посідає амбіційна людина угорської національності», – зазначив пан Брензович.
Раніше єврокомісар заявляв, що вважає важливим, аби Європейський Союз був активним у політиці розширення, а також щоб цей процес мав чіткі правила. Україна приймає комісара на найвищому рівні. Після зустрічі з представниками нацменшин він матиме розмову і з президентом Володимиром Зеленським.
Голова ТУКЗ-КМКС також повідомив, що єврокомісар цікавився ситуацією нацменшин в Україні. Лідери громад ознайомили його з цим питанням. Особливу увагу звернули на закони про освіту та мову, котрі обмежують права національних меншин. «Ми пояснили, що ці закони дискримінують нацменшини, порушують їхні конституційні права. Ухвалені закони потрібно переглянути», – наголосив Василь Брензович.
Політик додав, що, на його думку, Європейський Союз – це не лише економічне об’єднання, але й асоціація цінностей, отже, претенденти повинні дотримуватися цінностей щодо прав людини та нацменшин.
Під час зустрічі йшлося і про стратегії земельної реформи та децентралізації в Україні. Ми розповіли, що присутні представники трьох національних меншин (угорської, болгарської та румунської) мають спільні проблеми щодо децентралізації. Адже існує небезпека, що ті райони, де компактно та в більшості мешкають представники нацменшин, спробують розбити.
Також звернулися до комісара ЄС з проханням бути посередником вимог не розділяти зазначені райони. У випадку угорців це збереження Берегівського району, а також вирішення земельних питань.
Олівер Варгеї наприкінці зустрічі розповів, що звертатиме велику увагу на мовні та інші права нацменшин під час своєї роботи на посаді. Двері відчинені, зв’язок підтримуватиметься й надалі, таким чином відповідні органи будуть поінформовані про ситуацію нацменшин в Україні.
Calls to avoid humiliation of Russia can only humiliate France and every other country that would call for it. Because it is Russia that humiliates itself. We all better focus on how to put Russia in its place. This will bring peace and save lives.
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
«Візит Петера Сіярто, Міністра закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини, до Києва може стати виходом із глухого кута для українсько-угорських відносин, адже озвучені ним пропозиції можуть допомогти уладнати відносини між двома країнами, а також у вирішенні проблем закрпатських угорців», – заявив Василь Брензович у суботу в Ужгороді, в інтерв’ю угорському телебаченню M1 та угорському радіо Кошут (Kossuth Rádió).
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відреагував на візит голови угорської дипломатії Петера Сіярто до столиці України та пояснив, що озвучені для Києва пропозиції можуть допомогти зберегти закарпатську угорську мережу освіти та врегулювати суперечки щодо мови навчання. Набрання чинності українського закону про освіту та мову зобов’язує закарпатських угорців та представників інших національностей використовувати українську державну мову на шкоду їхній рідній мові, додав він та наголосив, що обидва закони принципово загрожують збереженню угорської нацменшини Закарпаття та прискорюють асиміляцію.
Василь Брензович назвав позитивним результатом переговорів Петера Сіярто в Києві те, що нарешті, після 7-річної перерви, у березні знову планується зустріч угорсько-українського міжурядового комітету, в рамках якого Україна та Угорщина можуть продовжити свій політичний, економічний, освітній та культурний діалог. Спільний форум може також надати можливість уладнати питання угорськомовної освіти на Закарпатті.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович пояснив: «Якщо мова йде справді про те, що Київ прийняв вищезгадані закони, аби усі могли вивчити українську мову, оскільки нинішня система освіти не в змозі цього забезпечити, то я вважаю, що це має вирішуватися не шляхом покарання чи позбавлення прав, а через вдосконалення викладання української мови».
Саме для цього угорська влада запропонувала свою допомогу через міністра закордонних справ Петера Сіярто, зауважив лідер закарпатських угорців, підкресливши, що пропозиції угорської сторони були конструктивними. «Сподіваюся, що пропозиції Петера Сіярто не будуть проігноровані та допоможуть нам досягти результатів рано чи пізно, адже у такій формі ці закони є неприйнятними», – заявив Василь Брензович.
"Стара пісня про нове" - так можна назвати слова Посла Угорщини про ?? закони. Українське законодавство ніхто не змінюватиме на вимогу іноземної країни! Трактуємо такі закиди як відхід від конструктивного треку, над яким працюють міністри @DmytroKuleba і #Szijjartohttps://t.co/T3HoNqZeAY
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Rozmawiałem dzisiaj ponownie z premierem Węgier V. Orbanem. I po raz kolejny zapewnił mnie o poparciu dla daleko idących sankcji skierowanych wobec Rosji. W tym także o zablokowaniu systemu SWIFT.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
У польському місті Жешув відбувся 13 форум Європа-Україна. Під час його роботи фахівці з України та Євросоюзу вивчали можливість співпраці у політичній, економічній та культурній сферах. Долучився до заходу і голова ТУКЗ КМКС Василь Брензович. Під час свого виступу він окреслив ситуацію закарпатських угорців.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ) Василь Брензович у середу зустрівся з керівниками Ради Європи.
Рада Європи, котра базується в Страсбурзі, є дуже важливим органом Європейського співтовариства, оскільки це єдина міжнародна організація, що об’єднує депутатів усіх європейських країн. Тут працює і Венеціанська комісія, дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, який надає висновки про відповідність проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям, а також Європейський суд з прав людини.
«Важливо інформувати Раду Європи про ситуацію закарпатських угорців, – наголосив Василь Брензович. – На жаль, ситуація залишилася такою ж, як і протягом минулих п’яти років: в Україні обмежували й обмежують мовні, освітні права нацменшин, що негативно впливає як на життя й майбутнє закарпатських угорців та інших національних меншин, так і на стабільність та мир у країні».
Василь Брензович був радий великій кількості присутніх на круглому столі на тему «Ситуація та перспективи мовних прав в Україні», який відбувся в Раді Європи у вівторок. На заході, організованому угорською делегацією, звернули увагу на звуження прав національних меншин в Україні, зокрема закарпатських угорців, дискримінаційний характер закону про повну загальну середню освіту, а також невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. Голова Комітету із закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет на засіданні підкреслив: «В Україні не можна допустити жодної дискримінації національних меншин». Іштван Черничко, у свою чергу, представив тіньовий звіт щодо імплементації Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, котрий підтверджує, що країна порушує взяті на себе «мовні» зобов’язання.
«Під час заходу вдалося чітко змалювати нинішню мовну політику в Україні», – додав Василь Брензович.
У середу перед своєю зустріччю з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович та представниками Венеціанської комісії політик повідомив: «Хочу звернути увагу фахівців на те, що Україна, незважаючи на обіцянки, досі не виконала рекомендацій Венеціанської комісії щодо «мовного» та «освітнього» законів».
«На жаль, сподівання переважної більшості населення країни на обрання президентом Володимира Зеленського та парламентські вибори не справдилися, оскільки ведеться та ж політика, що й раніше, – сказав він. – Це підтверджує і схвалення «освітнього» закону, а також невнесення змін до «мовного».
«Слід наголосити, що Україна відтермінувала до 2023 року набуття чинності Законом про освіту для учнів шкіл з мовою навчання нацменшин, мова яких належить до мов ЄС, та надала право вільного вибору мови освітнього процесу приватним закладам освіти. Проте передбачається складання іспитів виключно державною мовою. У цей перехідний період важливою є думка європейських інституцій. Ми тут для того, аби поінформувати про все це керівника Ради Європи», – заявив Василь Брензович.
На Товариство угорської культури Закарпаття чекає не менш активний рік, ніж минулий. На що розраховувати 2020-го у зв’язку зі стартом земельної реформи, продовженням реформи адміністративної системи, чого чекати від виборів до органів місцевого самоврядування за новим Виборчим кодексом, чи можливий початок українсько-угорського діалогу на найвищому рівні та чи триватимуть Програми розвитку ТУКЗ – КМКС, ми розпитали в голови Товариства Василя Брензовича.
– Які цьогорічні події в Україні, на вашу думку, матимуть вирішальнийвплив на долю закарпатських угорців?
– Вважаю, що новий рік – це нові можливості, але також і великі виклики як для угорців Закарпаття, так і для нашого Товариства. Причин цього декілька: в Україні очікується земельна реформа, що дозволить продавати землю сільськогосподарського призначення, завершиться адміністративна реформа та відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування.
– Чому земельна реформа важлива для закарпатських угорців, як вона вплине на нашу громаду?
– Земельне питання для угорців Закарпаття дуже важливе, адже в рамках реформи землі сільськогосподарського призначення стануть товаром, тобто розпочнеться їх купівля-продаж. Відомо, що в області в державній власності перебуває 180 тисяч гектарів землі, правовий статус цих територій є незрозумілим. Ці землі – якими користувалися радгоспи, тобто державні господарства, як, наприклад, Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України, – забрали колись у наший предків, але нащадки досі не мають до них доступу, на відміну від приватизованих земель колгоспів. Ми повинні приділити цьому питанню особливу увагу, щоб кожен мав доступ до землі й таким чином жив та процвітав на батьківщині.
– Чого очікувати від адміністративної реформи, котра триває вже певний час?
– Наразі спостерігається велика невизначеність щодо реформи адміністративної системи, оскільки створюються об’єднані територіальні громади та нові райони, але чи буде район з центром у Берегові, що для нас є дуже важливим, на сьогодні невідомо.
– Як Товариство угорської культури Закарпаття готується до місцевих виборів?
– Згідно із законом, вибори до органів місцевого самоврядування в Україні відбудуться в останню неділю жовтня й, імовірно, змінять «політичну карту» як країни, так і Закарпаття. Оскільки нам потрібно бути добре підготовленими до цього, ми вивчаємо новий Виборчий кодекс, котрий є надзвичайно складним і містить багато невизначеного. Першочерговим інтересом нашої громади є участь у процесі голосування, досягнення хороших результатів та сильне представництво в органах місцевого самоврядування на обласному та районному рівнях.
– Які неясності є в новому Виборчому кодексі?
– Насправді новий закон не дає відповіді на жодне змістовне питання. Так, наприклад, визначення ОТГ не є конституційним, тож хочуть внести зміни до Основного закону щодо цього. Проте виникають сумніви, чи буде це зроблено ще до виборів у жовтні. Інша проблема полягає в тому, що об’єднані територіальні громади раніше створювалися добровільно, але, як з’ясувалося нещодавно, де яке ОТГ можна створити, вирішує все ж уряд. Адже, як відомо, Холмківська та Жнятинська об’єднані територіальні громади були створені, проте їх немає в Перспективному плані, і виникла така казусна ситуація, що в Горондівській ОТГ відбулися місцеві вибори, а в Жнятині – ні, хоча цей населений пункт є її частиною. У зв’язку з цим постає питання: як бути в тому випадку, коли якась громада не бажає стати частиною певної ОТГ? Наразі не існує жодних правових інструментів, які змусили б населені пункти зробити подібний крок. Тож багато питань залишаються відкритими. Закон не визначає багатьох нюансів. Наприклад, встановлено, що з кожного населеного пункту до ради ОТГ обираються по два депутати, а з більших населених пунктів – чотири. Однак як визначаються їхні розміри, кодекс не вказує.
– До нас доходять новини, ніби Київ хоче скасувати діючу систему областей. На вашу думку, Закарпатська область може зникнути?
– Вважаю це неможливим. Хоча внесення змін до Конституції може створити такі умови. Проте, оскільки нинішній Основний закон містить перелік областей, змінити це можна лише двома третинами голосів у Верховній Раді. Якби таке вдалося зробити, опісля кордони областей можна було б регулювати прийнятими звичайною більшістю законами. Це було б украй небезпечним, тож вважаю, що Верховна Рада цього не зробить. Наступним проблемним питанням є можливе запровадження системи префектур, оскільки префекти можуть скасувати будь-яке рішення органів місцевого самоврядування, і за їхньою пропозицією президент навіть міг би розпускати органи місцевого самоврядування та оголошувати нові вибори, що саме по собі далеко не європейська концепція. Через велику кількість невирішених питань маю сумнів, що вдасться завершити адміністративну реформу до виборів восени.
– Закарпатських угорців дуже цікавить питання розвитку українсько-угорських відносин. Як ви вважаєте, вони покращаться цього року?
– Сподіваємося на покращення, адже прем’єр-міністр Угорщини під час пресконференції теж наголосив, що бажає поліпшення у відносинах з Україною, що чекає на можливість проведення двосторонньої зустрічі між Україною й Угорщиною. Для того щоб відбулося зрушення, мають відбутися переговори та зближення позицій. На превеликий жаль, минув уже майже рік з часу інавгурації президента Зеленського, а ніяких кроків у цьому напрямі не зроблено. Сподіваємося, що найближчим часом зустріч на високому рівні все ж відбудеться, а ті інституції, які закладені в договірно-правовій базі між Україною та Угорщиною, зокрема змішані комісії з питань економічного розвитку та з питань національних меншин, знову запрацюють.
– Які плани в ТУКЗ – КМКС на наступний рік? Чи діятиме й надалі програма з розвитку економіки, наприклад?
– У будь-якому разі Закарпатська програма економічного розвитку Егана Еде та всі раніше анонсовані нами проекти, включаючиПрограму розвитку дитячих садочків, опорних шкіл та Програму соціальної підтримки, безумовно, будуть впроваджуватися й 2020-го. Ми вже вирішили, як і в яких рамках вони діятимуть. Сподіваємося, що держава не перешкоджатиме втіленню цих програм у життя, як це було в попередні роки.
– Які культурні програми планує ТУКЗ – КМКС цьогоріч?
– Оскільки 2020-й оголошений роком національної єдності, наша організація планує проведення, крім уже традиційних, заходів і на цю тему. Наразі ми збираємо пропозиції, яким чином влаштувати відзначення сторіччя підписання Тріанонського договору. Сподіваюся, що з цієї нагоди вдасться відкрити центр для відвідувачів меморіального парку, створеного на честь гонфоглалашу (завоювання угорцями вітчизни), у селі Чома на Берегівщині. Крім того, товариство проведе всі свої традиційні заходи.
Karpat.in.ua
[type] => post [excerpt] => На Товариство угорської культури Закарпаття чекає не менш активний рік, ніж минулий. На що розраховувати 2020-го у зв’язку зі стартом земельної реформи, продовженням реформи адміністративної системи, чого чекати від виборів до органів місцевого са... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1579198787 [modified] => 1579198788 ) [title] => Інтерв’ю з головою ТУКЗ – КМКС Василем Брензовичем [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=1125&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 1038 [uk] => 1125 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1579191500:8 [_edit_last] => 8 [views_count] => 8595 [_oembed_77fe452d170c88fec547e5adcd7d56f6] => [_oembed_time_77fe452d170c88fec547e5adcd7d56f6] => 1582040080 [_oembed_35aaa9ffcf917d5724e8bf34a40415e9] => [_oembed_time_35aaa9ffcf917d5724e8bf34a40415e9] => 1584046806 [_oembed_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] => [_oembed_time_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] => 1585639904 [_oembed_2e0bf52c23a88d9e2efacda960c3748d] => [_oembed_time_2e0bf52c23a88d9e2efacda960c3748d] => 1589545144 [_oembed_cef836a6899b3e5169f50bab887a15fc] => [_oembed_time_cef836a6899b3e5169f50bab887a15fc] => 1600811254 [_oembed_61af0baa8aa93eff8463a0f8240a1ce6] => [_oembed_time_61af0baa8aa93eff8463a0f8240a1ce6] => 1607566388 [_oembed_f1f54fb39f4bfee151ee192fb872c54e] => [_oembed_time_f1f54fb39f4bfee151ee192fb872c54e] => 1673001776 [labels] => Array ( [0] => mic_none [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 29 [1] => 53 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Закарпаття [1] => Інтерв'ю [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 120 ) [tags_name] => Array ( [0] => Брензович Василь ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 30 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 120 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => politic ) [offset] => 30 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 120 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => politic ) [_domains] => Array ( [politic] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
