„Оборонні пакети для захисту, ППО, інвестиції у виробництво дронів та іншої зброї в Україні – це все результати візиту в Лондон, Париж, Рим і Берлін”, – пояснив президент.
Зеленський також зазначив, що представив українським партнерам деталі плану перемоги.
„Тепер будемо працювати на рівні команд, щоб зробити наші кроки на фронті та в дипломатії максимально сильними. Наше спільне завдання – наблизити справедливий мир для України й всієї Європи”, – наголосив глава держави.
Нагадаємо, що Україна розробила план перемоги, який передбачає низку кроків з боку держав-партнерів для забезпечення Києву сильних позицій під час будь-яких переговорів з Росією, зокрема на майбутньому Саміті миру.
Наприкінці вересня Зеленський представив план перемоги американському лідеру Джо Байдену та кандидатам в президенти США Камалі Гарріс та Дональду Трампу.
Австрія залишається єдиною такою країною в ЄС, але й цього достатньо для права вето. Румунія та Болгарія тривалий час борються за те, щоб стати повноправними членами і в Шенгенській зоні.
Однак Австрія й досі залишається основною перешкодою для їхньому шляху. Нещодавно австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер перед зустріччю зі своїми колегами з Євросоюзу вчергове заявив, що час для повного членства цих двох країн ще не настав.
За його словами, напрям хороший, але кінця дороги ще не досягнуто. З березня Румунія та Болгарія є частиною Шенгенської зони в повітряному просторі та на морі, однак контроль на сухопутних кордонах усе ще існує. Єдиною перешкодою залишається Австрія, повідомляє румунське видання Adevarul.
Лідери ЄС і більшість держав-членів підтримують вступ Румунії та Болгарії. Комісарка Євросоюзу з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон також схвалює повноправне членство Румунії та Болгарії в Шенгенської зоні й навіть хоче, щоб це відбулося до закінчення її мандата.
Згідно з планами, після інавгурації нової комісії Ілву Йоханнсон у грудні чи січні замінить Магнус Бруннер, чинний міністр фінансів саме Австрії.
За словами Йоханссон, позитивний досвід повітряного Шенгену підтверджує необхідність скасування прикордонного контролю. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також підтримує членство Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні, як і Угорщина, яка наразі вчергове головує в ЄС. Однак вступ вимагає одностайного схвалення всіма міністрами внутрішніх справ Євросоюзу.
Австрійське вето вже тривалий час накладає відбиток на відносини між Румунією та Австрією. Зокрема воно спричинило кілька дипломатичних конфліктів, а також появу закликів до бойкоту австрійських компаній.
[type] => post
[excerpt] => Австрія залишається єдиною такою країною в ЄС, але й цього достатньо для права вето. Румунія та Болгарія тривалий час борються за те, щоб стати повноправними членами і в Шенгенській зоні.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1728745440
[modified] => 1728762855
)
[title] => Австрія так і не хоче пускати Румунію та Болгарію до Шенгенської зони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=129208&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 129105
[uk] => 129208
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 129106
[image] => Array
(
[id] => 129106
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be.jpg
[original_lng] => 121113
[original_w] => 1024
[original_h] => 686
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be-300x201.jpg
[width] => 300
[height] => 201
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be-768x515.jpg
[width] => 768
[height] => 515
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be.jpg
[width] => 1024
[height] => 686
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be.jpg
[width] => 1024
[height] => 686
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be.jpg
[width] => 1024
[height] => 686
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/ee3783cefb324b87bb1748321568f0be.jpg
[width] => 1024
[height] => 686
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 403
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 129106
[_edit_lock] => 1728752055:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
)
)
[2] => Array
(
[id] => 129068
[content] =>
Це путінська відповідь тим, хто каже, що мир з Путіним можливий, наголосив речник Євросоюзу.
Російські атаки на цивільні кораблі із зерном в Одеській області є кричущим порушенням міжнародного права. Зацікавлені країни повинні тиснути на Москву з вимогою припинити такі дії. Відповідну заяву зачитав на щоденному брифінгу в Брюсселі речник ЄС Петер Стано, повідомила Європейська правда у четвер, 10 жовтня.
Він нагадав, що вчора балістичними ракетами були вражені два кораблі, один з Панами, другий – з Палау. Кілька днів тому було атаковане судно з Сент-Кітс і Невіс, минулого місяця Росія бомбардувала корабель з зерном для Єгипту, а перед цим – судно з Туреччини.
„Всі ці країни, які Путін називає дружніми”, – зазначив Стано.
За його словами, всі ці дії відбуваються на додачу до того, що Росія продовжує знищувати в Україні зерносховища і портову інфраструктуру під час щоденних атак і продовжує викрадати українське зерно.
„Всі ці дії є кричущим порушенням міжнародного права і мають бути припинені негайно. Це доводить, що Росія налаштована і далі робити продовольство свою зброєю, наражаючи на ризик мільйони людей не в Україні чи Європі – а вразливих людей в Азії та Африці. І це путінська відповідь тим, хто каже, що мир з Путіним можливий”, – наголосив речник ЄС.
За його словами, ЄС закликає всі країни світу засудити російські атаки на свободу навігації та глобальну продовольчу безпеку.
„Також ми закликаємо їх звернутися до Росії і тиснути на неї з метою негайно припинити ці атаки і її незаконну агресію проти України”, – сказав він.
У Європарламенті визначилися з графіком розгляду кандидатур нових єврокомісарів, яких запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Про це повідомила пресслужба Європарламенту, пише „Європейська правда”.
Графік розгляду кандидатур, який буде відбуватися у профільних комітетах Європарламенту відповідно до сфери відповідальності комісара, визначили після консультацій за участі лідерів політичних груп, очільників комітетів та президентки Європарламенту Роберти Метсоли.
Слухання щодо призначень відбудуться у період з 4 по 12 листопада. Так, кандидатуру комісарки з питань розширення, словенки Марти Кос, розглядатимуть 7 листопада. Нову очільницю дипломатії ЄС, колишню прем’єрку Естонії Каю Каллас заслухають 12 листопада, а литовця Андрюса Кубілюса на посаду комісара з оборони – 6 листопада.
Перед тим, до 22 жовтня, кандидати повинні будуть відповісти на письмові запитання, які для них підготували профільні комітети.
Після засідань на комітетах проходитимуть зустрічі очільників комітетів і представників політичних груп-фракцій, на яких дадуть оцінку тому, як кандидати підтвердили свою відповідність посаді.
Із завершенням цього процесу на спецзасіданні голів комітетів підбиватимуть підсумки та оформлять свій висновок-рекомендацію. Далі на засіданні 21 листопада буде вирішуватися, чи на цьому процедура вважається завершеною і чи виносити увесь склад Єврокомісії на голосування у залі Європарламенту.
Зазначимо, у разі ризику незатвердження складу ЄК парламентом через проблемність якоїсь кандидатури її найімовірніше спробують замінити до цього часу, не доводячи до провального голосування.
Склад Єврокомісії має бути затверджений простою більшістю голосів із тих, які віддали під час голосування. Це має відбутися під час сесії Європарламенту у Страсбурзі 25-28 листопада.
8 жовтня, Рада Європейського Союзу ухвалила новий механізм санкцій, спрямований проти фізичних та юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій росії за кордоном.
Це рішення, прийняте за пропозицією Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, є частиною відповіді ЄС на триваючу кампанію гібридної діяльності росії, яка останнім часом посилилася завдяки новим операціям на європейській території.
Згідно з повідомленням, новий механізм дозволить ЄС націлюватись на фізичних та юридичних осіб, причетних до дій та політики уряду російської федерації, які „підривають фундаментальні цінності ЄС та його держав-членів, їхню безпеку, незалежність та цілісність, а також цінності міжнародних організацій та третіх країн”.
„Відтепер ЄС зможе протистояти різноманітним гібридним загрозам, таким як: підрив виборчих процесів та функціонування демократичних інститутів; загрози та саботаж економічної діяльності, послуг, що становлять суспільний інтерес, або критичної інфраструктури; використання скоординованої дезінформації, іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI); зловмисна кібердіяльність, інструменталізація мігрантів та інша дестабілізуюча діяльність”, – заявили у пресслужбі Ради ЄС.
Обмеження передбачатимуть заморожування активів та заборону на отримання фінансової підтримки від громадян та компаній ЄС. Крім того, фізичні особи потраплять під дію заборони на в’їзд до ЄС.
За його словами, керівництво Грузії віддаляє народ країни від членства в ЄС попри його бажання.
Герчинський вважає надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС своїм найбільшим успіхом у дипломатичній кар’єрі.
„Але що сталося після того, як ви отримали статус кандидата? Більшість населення, опозиційні партії хочуть вступити до Європейського Союзу, але уряд відчужує людей від членства в ньому. Члени грузинського уряду далекі від цінностей Європейського Союзу”, – зазначив дипломат.
Він висловив сподівання, що після жовтневих парламентських виборів Грузія повернеться „до шляху до ЄС, який було призупинено на цьому етапі”.
Герчинський додав, що ЄС готовий відновити переговори з Грузією, якщо у неї буде демократичний уряд
„На жаль, я маю сказати вам, що за нинішньої керівної партії Грузія ніколи не стане членом Європейського Союзу”, – резюмував він.
Після ухвалення парламентом Грузії скандального закону „Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом про „іноагентів”, саміт ЄС заявив, що це фактично призупиняє процес євроінтеграції Грузії.
[type] => post
[excerpt] => Посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що за правління партії "Грузинська мрія" країна ніколи не стане членом Європейського Союзу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1728318180
[modified] => 1728316614
)
[title] => Посол ЄС: За нинішньої влади Грузія ніколи не стане членом Євросоюзу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128752&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 128820
[uk] => 128752
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 128753
[image] => Array
(
[id] => 128753
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg
[original_lng] => 60096
[original_w] => 1140
[original_h] => 641
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1728305814:3
[_thumbnail_id] => 128753
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 469
[translation_required_done] => 1
[_oembed_412bc7ecdb1b68a161347bbcb9c8aa73] =>
7 out of 10 Europeans think that their country has benefitted from EU membership - a figure that has remained relatively stable in recent years.
Причинами називають більшу співпрацю між країнами (36%), захист миру і зміцнення безпеки (32%), позитивні фактори для економічного зростання (28%), більше можливостей для роботи (24%).
Найбільше задоволених членством їхньої країни у ЄС – у Португалії, Нідерландах, Люксембурзі, Данії, Ірландії, Польщі і країнах Балтії, Хорватії, Угорщині.
Найбільше „євроскептиків” – у Франції, Австрії та Болгарії.
65% опитаних позитивно налаштовані щодо майбутнього Євросоюзу, що на 4 процентних пункти більше, ніж в попередньому опитуванні на початку року.
Показник позитивного сприйняття Європарламенту виявився найвищим за час опитування – 42%.
Польща планує порушити питання ексгумацій польських жертв Волинської трагедії у першому розділі переговорів про членство України у Європейському Союзі.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Polsat News.
„Першим розділом переговорів щодо вступу України до ЄС буде верховенство права та правосуддя. У рамках цього, безумовно, обговорюватиметься питання ексгумацій (жертв Волинської трагедії – ред.)”, – сказав Бартошевський.
Він зазначив, що „якщо цей розділ не буде закрито, то Україна не просунеться в наступних розділах”.
За словами заступника глави МЗС Польщі, можливість проведення ексгумацій польських жертв і гідного поховання „абсолютно очевидне в нашій культурі”.
„Ми не шантажуємо Україну, ми просто говоримо, що вони повинні поводитися за європейськими правилами. Ми не хочемо помсти, ми не вимагаємо покарання, ми просто хочемо гідного поховання наших предків”, – додав Бартошевський.
Кілька держав – членів Європейського Союзу просять відкласти запровадження Entry-Exit System (EES) – системи біометричного контролю на зовнішніх кордонах, стверджуючи, що авіакомпанії та аеропорти не готові до неї.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Financial Times.
За інформацією FT, Німеччина, Нідерланди та Франція досі не готові до впровадження EES, який, за попередженням об’єднань авіакомпаній та аеропортів, призведе до „широкомасштабних збоїв” для пасажирів.
На ці три держави припадає 40% пасажиропотоку на території Євросоюзу.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що його головною проблемою є центральна комп’ютерна система, яку контролює агентство eu-LISA і якій „все ще бракує необхідної стабільності та функціональності”.
Деякі країни ЄС хочуть, щоб Європейська комісія розглянула альтернативи запровадженню EES – наприклад тестовий запуск у пілотних регіонах з подальшим поступовим розширенням.
Уряд Великої Британії також занепокоєний можливими чергами в портах Ла-Маншу і на станції швидкісного поїзда Eurostar в лондонському аеропорту Сент-Панкрас, де пасажири повинні будуть реєструватися в EES під час проходження французької митниці.
Європейська комісія повідомила Financial Times, що вона працює над запуском прикордонних перевірок „як і передбачалося”, але розгортання системи є „складною операцією, і затримки не можуть бути повністю виключені”.
Наприкінці вересня в німецькому місті Гузум відбулася цьогорічна конференція правозахисної організації «Федеральний союз європейських національних меншин» (FUEN). На засіданні робочої групи угорських громад організації учасники заходу обговорили становище національних меншин у Карпатському басейні, а також процеси вступу України та Сербії до Європейського Союзу.
Політика України щодо нацменшин у світлі вступу до ЄС
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що наразі в Україні не помітно видимого наміру належним чином урегулювати права національних меншин. На його думку, цьому питанню недостатньо уваги приділяють також лідери Євросоюзу. Такий стан справ становить серйозну небезпеку, адже якщо Україну приймуть до ЄС без забезпечення прав нацменшин, це може стати поганим прикладом для інших країн, які теж готуються до вступу. На зустрічі зазначалося, що під час переговорів з Євросоюзом має суворо дотримуватися система Копенгагенських критеріїв, яка вимагає від країн-кандидаток поважати права нацменшин.
Угорські громади в Румунії та результати виборів
Представник Демократичного союзу угорців Румунії, депутат Європарламенту, голова FUEN Лорант Вінце поінформував про останні успіхи організації. Він детально розповів про досягнення на червневих виборах та подальші виклики, зокрема майбутні президентські й парламентські вибори. Лорант Вінце підкреслив, що рішучі об’єднані дії в питанні захисту інтересів нацменшин є надзвичайно важливими і на європейській арені.
Становище угорських громад у Словаччині та Сербії
Як зазначив мер словацького міста Штврток-на-Острові Пейтер Йоврі, організація угорців Словаччини готується до переобрання голови. За його словами, їм вдалося отримати посаду уповноваженого з питань нацменшин у словацькому уряді, її обійняв Акош Горонь. Представниця Товариства угорців сербського Воєводина, депутатка Європарламенту Аннамарія Вічек та членкиня Парламентської асамблеї Ради Європи Ельвіра Ковач повідомили, що незважаючи на нестабільність політичної ситуації в Сербії, угорській громаді вдалося зберегти свій вплив на регіональному, місцевому та парламентському рівнях.
Проблеми нацменшин у Хорватії та Словенії
Янош Андочі, заступник голови Демократичної спілки угорців Хорватії зазначив, що на сьогодні організація перебуває у фазі розбудови. Маючи свого представника в парламенті, вона може відігравати ключову роль у хорватському законодавчому органі, особливо після розпаду ультраправої коаліційної партії. У свою чергу, представник угорської громади Словенії Душан Орбан повідомив про доволі тривожну ситуацію, адже уряд країни скасував важливий для угорської громади проєкт.
Вирішення проблем нацменшин під час вступу до ЄС
Головною темою на заході стали угорські аспекти під час процесу приєднання Сербії та України до Європейського Союзу. Василь Брензович висловив тверду позицію стосовно того, що на переговорах про вступ до ЄС слід приділяти особливу увагу правам нацменшин. За його словами, ігнорування цього питання може створити небезпечний прецедент, який негативно вплине на становище національних меншин, що проживають у країнах Євросоюзу.
Пропозиція щодо конференції в Брюсселі
Голова FUEN Лорант Вінце, який вважає виправданим занепокоєння Василя Брензовича, запевнив, що підтримує ідею розгляду питання щодо становища нацменшин у країнах, дотичних до розширення ЄС, на конференції в Брюсселі. Це стало б важливим кроком для привернення уваги до проблем національних меншин у процесі розширення Європейського Союзу.
Наступна зустріч робочої групи угорських громад FUEN відбудеться в Хорватії в першій половині 2025 року. Цей захід дасть можливість представникам нацменшин обговорити виклики та подальші кроки для захисту прав своїх громад.
