Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна отримає від Євросоюзу ще 9 мільярдів гривень підтримки в умовах війни. Кошти мають надійти до кінця 2025 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Кос під час пресконференції представників Єврокомісії та прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
„Європейська підтримка України – це не лише наше зобов’язання, це стратегічна інвестиція в безпеку, надійність функціонування Європи як континенту. Ми є найбільш стабільним прихильником України”, – зазначила Кос.
Єврокомісарка додала, що ЄС надав 144 мільярди євро підтримки Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Вона включає гуманітарну, економічну, військову допомогу та підтримку українців, які знайшли прихисток від воєнних дій в європейських країнах.
Кос згадала програму Ukraine Facility, назвавши її базою для відновлення та реконструкції України. Підтримка в рамках цієї програми, за її словами, продовжиться цього року.
„Вже було надано 20 мільярдів. І ми готові надати ще 9 мільярдів в цьому році по мірі виконання важливих реформ”, – підкреслила Кос.
Вона додала, що це більше, ніж просто інвестиції в Україну, але й вкладу процвітання та майбутнє Європи.
Сторони обговорили, зокрема, створення більш сприятливого бізнес-середовища для підприємств.
Китай і Євросоюз обмінялись думками про зміцнення співпраці в економіці та торгівлі у відповідь на тарифи з боку Сполучених Штатів Америки. Про це повідомляє Reuters
Зокрема, міністр комерції Китаю Ван Веньтао обговорив відповідне питання з єврокомісаром з питань торгівлі та економічної безпеки Марошем Шефчовичем. Мова була про відновлення переговорів про торгові пільги та негайний початок перемов стосовно зобов’язань стосовно цін на електромобілі.
Розмова між двома чиновниками відбулась до набуття чинності мит, запроваджених президентом США Дональдом Трампом.
Ван Веньтао зауважив, що Китай готовий до поглиблення торгівельної, інвестиційної і промислової співпраці з Євросоюзом.
Сторони обговорили й створення більш сприятливого бізнес-середовища для підприємств.
До кінця 2025 року Європейський Союз може передати Україні 2 млн артилерійських снарядів.
Як повідомляє РБК-Україна про це заявила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
За словами Каллас, Єврокомісія вважає, що можливо збільшити кількість переданих Україні боєприпасів.
„ЄС і країни-члени можуть досягти цього результату вже цього року. Відколи ми почали діалог з країнами-членами, Україна вже отримала понад мільйон снарядів – у вигляді замовлень або обіцянок. Я продовжу роботу над тим, щоб ми цього року вийшли на показник у 2 мільйони”, – зазначила глава дипломатії ЄС.
Майбутнє України – в Європейському Союзі. І вона вже виконала важливий крок, необхідний для вступу до ЄС.
Про це заявила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, повідомляє РБК-Україна.
„Ми зазначили важливий прогрес у скринінгу. Україна повністю виконала попередній крок, необхідний на шляху до вступу. Не буде скорочень, шорткатів. Підхід як для всіх”, – зазначила Каллас.
При цьому головна дипломатка Європи похвалила Україну за те, що в часи війни їй вдалося зробити значний прогрес щодо реформ, яких вимагає ЄС.
„Хочу запевнити, що ваше майбутнє у ЄС. Ми будемо спільно працювати для цього. І чекаємо, що цей день настане якомога швидше, коли ми привітаємо Україну як члена ЄС”, – наголосила Каллас.
Прем’єр-міністр у відповідь запевнив представницю ЄС, що Україна докладає усіх зусиль, щоб нарощувати динаміку євроінтеграції.
„Вірю, що Україна може досягти вагомих результатів не за роки, а за місяці. Зможемо зробити всю “домашню роботу” для того, щоб відразу після завершення війни стати повноправним членом Євросоюзу”, – підкреслив Шмигаль.
Він додав, що Україна очікує на проведення Міжурядової конференції після рішення Ради ЄС про відкриття Кластеру 1 „Основи процесу вступу до ЄС”. Загалом на 2025 рік Київ розраховує, що всі шість кластерів у переговорах про вступ до Євросоюзу будуть відкриті.
Європейський Союз сприймає санкції проти росії як важливий важіль тиску. Послаблення санкцій можливе лише для досягнення міцного миру між Москвою та Києвом.
Про це це головний представник ЄС із санкцій Девід О’Салліван заявив у інтерв’ю Bloomberg TV.
О’Салліван прокоментував російські вимоги про скасування санкцій для початку перемир’я з Україною в Чорному морі. Посадовець наголосив, що питання послаблення обмежень ще не обговорювалося зі США.
«Європейський Союз вважає, що це дуже важливий інструмент впливу у будь-яких переговорах з росією, і його слід використовувати, але обережно, поступово і лише в контексті досягнення тривалого та сталого миру», — сказав головний представник ЄС із санкцій.
У суботу, 5 квітня 2025 року, тисячі протестувальників вийшли на вулиці міст США та Європи, щоб висловити свою незгоду з полiтикою президента Дональда Трампа.
Як відом, протести відбуваються під гаслом «Руки геть» у відповідь на, за словами організаторів, авторитарні тенденції, що виникають у адміністрації Трампа.
У США ці масові акції охоплюють не лише великі міста, як Вашингтон, Нью-Йорк, Бостон, але й менші населені пункти. Протестувальники висловлюють занепокоєння через політику Трампа щодо охорони здоров’я, навколишнього середовища, прав людини та правосуддя, а також проти його зв’язків з найбагатшими людьми світу, такими як Ілон Маск.
Крім того, у великих європейських містах, зокрема в Лондоні, Парижі, Франкфурті та Берліні, проходять протести на підтримку американських демонстрантів. Демократичний конгресмен Джеймі Раскін зазначив, що ці протести є частиною стратегічної боротьби проти Трампа, яка поєднує масові акції з розумною законодавчою діяльністю.
Протести, хоча й мирні, відображають глибоке незадоволення політикою нинішнього президента США, який, на думку багатьох демонстрантів, загрожує основам демократії та правопорядку в країні.
Президент Франції Еммануель Макрон має намір представляти Європу в переговорах із російським диктатором володимиром путіним про мир в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
За даними видання, деякі члени „коаліції охочих” наполягають, щоб європейський лідер очолив взаємодію з РФ у рамках зусиль з підтримки Києва.
The Telegraph пише, що Макрон і прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, були виділені як найімовірніші співрозмовники з Москвою. Однак британський прем’єр не планує проводити переговори з путіним у рамках зусиль Великої Британії з підтримки оборони України.
Водночас джерело в Єлисейському палаці повідомило, що Макрон готовий обійняти цю посаду, „коли прийде час”.
ЗМІ зазначає, що президент Франції від самого початку повномасштабної війни позиціонував себе як посередника між Європою і главою Кремля. Він залишив дипломатичні канали з Москвою відкритими довше, ніж будь-хто з найзатятіших прихильників Києва в Європі, незважаючи на різку критику його дій.
Однак, Макрон припинив будь-які прямі контакти з Кремлем, коли йому стало очевидно, що путін не має наміру припиняти вторгнення. Але на запитання, чи настав час відновити контакти з главою РФ, представник Єлисейського палацу відповів: „Судячи з усього, поки що ні”.
Місяцем раніше після засідання Євроради Макрон заявив журналістам таке:
„Я готовий поговорити з президентом путіним, коли ми разом із президентом Зеленським і нашими європейськими партнерами вважатимемо, що настав слушний час”, – сказав президент Франції.
Його заява сталася в той момент, коли президент США Дональд Трамп оголосив про початок мирних переговорів із путіним. Також The Telegraph зазначило, що наразі Трамп є єдиним світовим лідером, який безпосередньо взаємодіє з главою Кремля з питань механізму угоди про припинення вогню в Україні.
Замість 51-го штату – 28-а країна-член Євросоюзу. Такий шлях для Канади запропонував колишній міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Ґабріель, який нині очолює організацію Atlantic Bridge.
Як пише Welt, політик припустив, що це допомогло б Канаді уникнути зазіхань Сполучених Штатів, а також разом з об’єднаною Європою протистояти економічному тиску, пов’язаному із запровадженням адміністрацією Дональда Трампа митних тарифів. При цьому йдеться скоріше про часткову інтеграцію.
Ґабріель вважає, що ЄС варто чинити опір торговельній війні, розв’язаній Вашингтоном, але бути готовими до переговорів. Успіх стратегії США колишній урядовець оцінює як малоймовірний: реалії „наздоженуть американську політику і змусять її змінитися”, коли у Білому домі побачать, в який хаос кинула світову торгівлю їхня позиція.