Європейський Союз розчарований підходом США до вирішення війни в Україні й „дуже поганим мирним планом”, який передбачає поступки Києва.
Про це повідомляє Politico.
Високопосадовець ЄС, знайомий з новою пропозицією США, заявив, що це лише перелік „пунктів для задоволення (російського диктатора – ред.) Путіна і дуже поганий план”.
„Але сигнали свідчать про те, що українці повинні це прийняти. Київ чітко дає зрозуміти, що тиск на Україну є зайвим і нікому не допоможе”, – сказав він.
Інший європейський високопосадовець заявив, що час останніх зусиль Білого дому є особливо невдалим, враховуючи, що президент України Володимир Зеленський „вже переживає важкий тиск через військові здобутки росії та внутрішні проблеми, спричинені корупційним скандалом”.
Як зазначає видання, європейці стикаються з ще одним суворим усвідомленням: їхні зусилля вихопити собі місце за столом переговорів, погодившись оплатити військову допомогу Україні, схоже, не дають результатів.
„Як європейці мають так мало можливостей впливу, навіть коли ми зараз оплачуємо весь рахунок?” – наголосив високопосадовець ЄС, назвавши запропоновані поступки, яких вимагають від України, „нерозумними”.
Європейські країни виступили проти нового „мирного плану” США щодо завершення війни росії проти України, який, ймовірно, вимагатиме від Києва відмови від більшої кількості територій та часткового роззброєння.
Про це повідомляє Reuters.
Міністри закордонних справ Європейського Союзу, які зустрілися сьогодні в Брюсселі, надто детально не коментували „мирний план” США, який ще не був оприлюднений.
Водночас вони чітко дали зрозуміти, що не приймуть вимоги для України, які стосуються поступок територіями.
„Українці хочуть миру – справедливого миру, який поважає суверенітет кожного, міцного миру, який не може бути поставлений під сумнів майбутньою агресією. Але мир не може бути капітуляцією”, – сказав міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
„Мирний план” США щодо України
Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомили, що чинні та колишні американські й російські чиновники підготували „мирний план” для завершення війни рф проти України. Він складається з 28 пунктів.
Однак план передбачає виконання максималістських вимог Кремля, зокрема, відмову України від частини територій і деяких видів озброєнь та скорочення чисельності ЗСУ.
Будь-який план щодо завершення війни росії проти України потребує залучення українців та європейців.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час спілкування зі ЗМІ перед засіданням Ради із закордонних справ ЄС.
Коментуючи інформацію про новий „мирний план” США щодо України, Каллас зазначила, що ці „останні новини” також будуть предметом обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.
„Ми як європейці завжди виступали за досягнення тривалого, сталого і справедливого миру, і вітаємо будь-які зусилля, спрямовані на це. Звісно, аби будь-який план працював, він має залучати Україну та Європу. Українці і європейці також мають погодитися на ці плани”, – сказала вона.
Головний дипломат ЄС також зазначила, що важливо пам’ятати, що у випадку російсько-української війни є агресор і країна, яка зазнала нападу.
„Поки що ми не чули про будь-які поступки з боку росії. Якби росія справді хотіла миру, вона могла б погодитися на безумовне припинення вогню вже якийсь час тому, натомість ми знову бачимо удари по цивільних”, – наголосила Каллас.
Вона зазначила, що 93% російських цілей – це цивільна інфраструктура – школи, лікарні, житлові будинки – щоб вбити багато людей і спричинити якнайбільше страждань.
„Ми вітаємо усі змістовні зусилля задля завершення цієї війни – але, як вже було сказано, має йтися про справедливий і сталий мир. І це також означає, що на цей план мають погодитися й українці, і європейці”, – додала Каллас.
Україна спонукає європейських союзників прийняти політичне рішення про виплату „репараційного кредиту” в розмірі 163 млрд доларів, який базується на заморожених активах Росії, наступного місяця.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Агентство нагадало, що європейські лідери минулого місяця не змогли домовитися про „репараційний кредит” для Києва та знову обговорять його на саміті 18 грудня.
При цьому очікується, що Україні знадобляться перші великі ін’єкції фінансової підтримки з другого кварталу 2026 року.
Заступник керівника Офісу президента України Ірина Мудра заявила Reuters, що саміт, схоже, є останнім шансом для Європи цього року погодитися на надання Україні кредиту, що, за словами Росії, викличе „болісну реакцію”.
„Ми не очікуємо, що всі технічні деталі будуть остаточно узгоджені до того часу, але архітектура видачі кредиту має бути узгоджена”, – зазначила вона.
За словами заступниці глави ОП, Україна очікує, що її європейські союзники визначать структуру та систему управління, за допомогою яких будуть надаватися кошти.
Також для України життєво важливо брати участь у рішеннях щодо розподілу та визначення пріоритетів коштів.
„Без прямої участі України допомога ризикує стати неефективною лише тому, що ми знаємо реальні потреби на місцях, але рішення однозначно має прийматися разом з нашими партнерами”, – підкреслила Мудра.
Комісія прагне стимулювати революційні інновації у військовій галузі та зміцнити оборонну промисловість Європи за допомогою Дорожньої карти трансформації оборонної промисловості ЄС.
Європейська комісія представила пакет заходів для створення єдиного військового простору в ЄС та модернізації оборонної промисловості. Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.
Мета – забезпечити швидке та безпечне переміщення військ, техніки та ресурсів по всій Європі та прискорити впровадження інновацій у галузі оборони.
„Створюючи загальноєвропейську зону військової мобільності до 2027 року, пакет заходів наближає ЄС до військового Шенгену”, – мовиться у повідомленні.
Запропонований „Військовий Шенген” запроваджує перші в історії ЄС гармонізовані правила щодо військової мобільності та встановлює чіткі правила та процедури для транскордонних військових переміщень з максимальним триденним часом обробки та спрощеними митними формальностями.
Пакет заходів з військової мобільності передбачає:
усунення регуляторних бар’єрів та встановлення гармонізованих правил для трансєвропейських військових переміщень із максимально триденним терміном оформлення;
створення надзвичайної системи швидкого реагування (EMERS) для пріоритетного доступу до інфраструктури;
покращення транспортних коридорів до стандартів подвійного використання та захист стратегічної інфраструктури;
об’єднання та спільне використання можливостей для транспорту і логістики;
посилення управління та координації, зокрема через нові групи та національних координаторів.
Тоді як Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС спрямована на:
прискорення модернізації та підтримку нових оборонних гравців;
інтеграцію технологічних і оборонних спільнот;
швидке впровадження новітніх технологій у військові можливості;
збільшення виробничих потужностей через інновації.
Основні пріоритети дорожньої карти: інвестиції у оборонні компанії, прискорена розробка нових технологій, розширення доступу до оборонних можливостей та розвиток необхідних навичок для підтримки технологічної переваги Європи.
„Війна Росії проти України продемонструвала, як швидко розвиваються оборонні технології. Такі інновації, як штучний інтелект, квантові системи, дрони та космічні технології, змінюють обличчя поля бою. Нові учасники оборонної галузі, від стартапів до інноваційних малих і середніх підприємств, змінюють спосіб, у який Європа розвиває та виробляє військові можливості”, – зазначили у заяві ЄК.
У повідомленні наголосили, що заходи вже починають реалізовуватися, водночас Регламент про військову мобільність представлять на розгляд Ради ЄС та Європарламенту для ухвалення.
На початку тижня надійшло кілька чітких сигналів від європейських партнерів щодо необхідності посилення мобілізації в Україні. Спочатку мер Києва Віталій Кличко під час візиту до Берліна несподівано закликав знизити вік мобілізації з 25 до 22 років. Ця заява виглядала дивно, оскільки такі питання не належать до компетенції мера, що свідчить про можливе узгодження позиції з німецькими партнерами.
Наступного дня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уже безпосередньо звернувся до президента Зеленського з вимогою закрити кордони для молодих чоловіків, щоб вони могли „послужити своїй країні”. Того ж дня Зеленський публічно визнав, що Захід тисне на Україну щодо збільшення масштабів мобілізації.
Європейські країни, ймовірно, ув’язують питання фінансової підтримки України з посиленням мобілізаційних заходів. Обговорення „репараційного кредиту” за російські активи зайшло в глухий кут через позицію Бельгії та інших країн. ЄС важко буде переконати своїх громадян нарощувати борги для допомоги Україні без видимих результатів у стабілізації фронту.
Зниження віку мобілізації є для Європи одним із ключових індикаторів готовності України серйозно ставитися до власної оборони. Однак Зеленський поки що не готовий до цього кроку, особливо на тлі внутрішньополітичної кризи через корупційні скандали. Натомість українська влада працює над впровадженням контрактної системи, яка дозволить бійцям завершувати службу навіть під час війни.
[type] => post
[excerpt] => На початку тижня надійшло кілька чітких сигналів від європейських партнерів щодо необхідності посилення мобілізації в Україні. Спочатку мер Києва Віталій Кличко під час візиту до Берліна несподівано закликав знизити вік мобілізації з 25 до 22 рокі...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1763414820
[modified] => 1763408996
)
[title] => ЄС вимагає від Зеленського знизити вік мобілізації в обмін на фінансову допомогу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=169038&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 168941
[uk] => 169038
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 168942
[image] => Array
(
[id] => 168942
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[original_lng] => 54426
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/zelenszkij-22.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 654
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 168942
[_edit_lock] => 1763402263:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 563750046000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 612
[1] => 215
[2] => 51776
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => ЄС
[2] => мобілізація
)
)
[6] => Array
(
[id] => 169032
[content] =>
Українських солдатів можуть направити для допомоги в обороні Євросоюзу від росії. Але це можливо тільки після мирної угоди між Києвом і Москвою.
Про це заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, повідомляє Politico.
„Було б добре, якби українська армія, яка пройшла бойовий досвід, після встановлення миру в Україні, була готова бути присутньою у всіх країнах нашого прикордонного регіону – починаючи з Балтійського регіону та в Литві, поряд з німецькою бригадою і батальйонами США, що ротуються”, – зазначив Кубілюс.
Він також уточнив, що будь-яке розгортання українських військ не вплине на відправлення Німеччиною бронетанкової бригади до Литви, присутність американських військ у регіоні і положення про колективну оборону НАТО за статтею 5.
„Ми, литовці, винесли з нашої історії урок, що краще мати кілька гарантій своєї безпеки”, – заявив він, уточнивши, що норму про колективну оборону НАТО має бути підкріплено власними безпековими ініціативами ЄС „із чітким механізмом їхньої реалізації”.
Politico звертає увагу, що наразі відправлення українських військових для допомоги в захисті кордонів ЄС – дуже віддалена перспектива, оскільки росіяни продовжують свій наступ на сході України, а диктатор Володимир Путін не демонструє готовність піти на компроміси для завершення війни.
Європейська комісія вперше офіційно закладає у фінансове планування сценарій, за яким повномасштабна війна росії проти України може завершитися наприкінці 2026 року.
Про це йдеться у внутрішньому листі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, який отримали в своє розпорядження журналісти Euronews.
У документі фон дер Ляєн описує потреби України на найближчі роки та можливі механізми підтримки.
За оцінками МВФ і української влади, у 2026—2027 роках Києву знадобиться €83,4 млрд на утримання армії та €55,2 млрд на стабілізацію економіки та покриття бюджетного дефіциту. Саме ці цифри Єврокомісія бере за основу, моделюючи майбутню допомогу.
Попри те що припинення вогню поки залишається недосяжним, ЄС уже готується до переходу України у післявоєнну фазу, що потребуватиме значних фінансових вливань для відбудови та підтримки держави.
У документі фон дер Ляєн описала три можливі сценарії фінансування:
€90 млрд у вигляді грантів від країн-членів — без повернення, але з навантаженням на національні бюджети;
€90 млрд спільного боргу ЄС, для якого потрібна одностайність країн-членів. Угорщина вже виступила проти;
€140 млрд у формі «репараційної позики», забезпеченої прибутками заморожених російських активів. Україна почне погашення лише після того, як росія погодиться компенсувати збитки від війни.
Перші два варіанти збільшують фіскальний тиск на бюджети ЄС, тоді як третій дозволяє уникнути додаткових витрат — саме тому він розглядається як найбільш політично прийнятний.
Європейський Союз працює над 20 пакетом санкцій проти росії. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після зустрічі в Берліні з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, пише DW.
Каллас наголосила, що санкційний тиск має залишатися високим.
«Війни програють ті, у кого першими закінчуються гроші або солдати. Тому ми повинні продовжувати тиснути на росію санкціями», — сказала вона.
Головна дипломатка ЄС також позитивно оцінила останні обмежувальні заходи США проти російських нафтових компаній. За її словами, ефективність санкцій значно зростає, коли їх підтримують міжнародні партнери. Подробиць щодо майбутнього пакета Каллас не розкрила.
Водночас, за даними брюссельських дипломатів, нові обмеження можуть торкнутися російського енергетичного сектору та суден так званого «тіньового флоту», що використовуються Москвою для обходу нафтових санкцій.
23 жовтня країни ЄС погодили 19-й пакет санкцій проти росії, який передбачає заборону на імпорт російського скрапленого природного газу та інші обмеження.
Новий пакет також передбачає додаткові обмеження на пересування російських дипломатів і включає ще 117 суден із тіньового флоту Москви, переважно танкерів, збільшуючи їхню загальну кількість до 558.
Європейські партнери очікують від України чітких пояснень та додаткових гарантій прозорості у використанні фіндопомоги після того, як антикорупційні органи викрили схему відкатів у державній компанії „Енергоатом” на суму близько $100 млн.
Як зазначили у виданні, скандал з Енергоатомом розділив європейських партнерів Києва: частина союзників розцінила роботу антикорупційних органів як знак їхньої незалежності, однак інші вимагають від Києва додаткових зобов’язань щодо запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
„Ендемічна корупція, виявлена в ході розслідування, є огидною, – заявив один з чиновників ЄС. – Це означатиме, що (Європейська – ред.) комісія, безсумнівно, буде змушена переглянути, як вона витрачає кошти на енергетичний сектор Києва”.
На його переконання, в майбутньому „Україна буде змушена приділяти більше уваги та забезпечувати більшу прозорість у тому, як вона витрачає кошти”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після телефонної розмови із Зеленським заявив, що Україна повинна продовжувати антикорупційні реформи і забезпечити зрозумілі правила щодо контролю за фінансовими потоками.
Один із представників ЄС додав, що президент має представити план подальшої боротьби з корупцією, щоб „заспокоїти всіх” партнерів.
