Коаліція українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) опублікувала тіньовий звіт за главами 23 та 24 майбутніх вступних переговорів.
Про це повідомляють ЛЗІ та інші учасники коаліції, серед яких є також „Європейська правда”.
Звіт, який незалежні аналітики готували за домовленістю з Єврокомісією та за підтримки проєкту ЄС „Право-Justice”, присвячений моніторингу та оцінці прогресу України у виконанні зобов’язань держав-кандидатів за розділами 23 „Правосуддя та фундаментальні права” та 24 „Юстиція, свобода та безпека”, які є частиною першого кластера 1 „Основи”, що є ключовим у всьому процесі вступних переговорів.
У документі підкреслюється не лише прогрес України, а й на виклики та проблеми у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.
Експерти сформулювали понад 500 рекомендацій – від законодавчих змін до інституційних рішень.
В Євросоюзі вважають „образою” той факт, що президент США Дональд Трамп і господар Кремля Володимир Путін запланували зустріч в угорській столиці Будапешт.
Як зазначає видання, майбутня зустріч Трампа з Путіним в Будапешті ставить глав інституцій ЄС та НАТО „у незручне та неприємне становище”, адже Путін і Трамп мають намір обговорити російсько-українську війну в країні Євросоюзу, але без участі самого ЄС.
Крім того, у матеріалі йдеться, що якщо лідери ЄС не хочуть розлютити Трампа, вони будуть змушені видати Путіну спеціальні дозволи на проліт у своєму повітряному просторі, або змусити його летіти довшим маршрутом.
„Місце було обрано ретельно, оскільки це може принести користь Росії, поглибивши розбіжності в ЄС щодо Кремля. Це також може зробити велику послугу Орбану, який наступного року чекають вибори в його країні”, – сказав неназваний європейський дипломат.
У публічних виступах лідери ЄС заявляють, що зустріч між Трампом і Путіним буде корисною, якщо вона допоможе покласти край російському вторгненню.
Однак у приватних бесідах кілька джерел заявили про „політичний кошмар” для ЄС.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час переговорів з українським прем’єром Юлією Свириденко висловив підтримку прагненню України приєднатися до Європейського Союзу, але не в НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію Кабінету міністрів.
„Якщо ваша країна ухвалила рішення і ви вірите, що ваше майбутнє – у Європейському Союзі, ми також віримо, що той факт, що ви будете в ЄС, буде корисним для стабільності регіону та для наших двосторонніх відносин”, – сказав Фіцо.
Він додав, що після вступу України до ЄС співпраця між країнами стане ще тіснішою.
„Коли ви будете в ЄС, наше співробітництво може бути більш інтенсивним, ніж воно є зараз”, – зазначив словацький прем’єр.
Водночас Фіцо наголосив, що Словаччина має іншу позицію щодо членства України в Північноатлантичному альянсі.
„У нас відрізняються погляди щодо членства України в НАТО, хоча ми за членство України в ЄС. Я відкрито говорив про це з паном Зеленським. Я вважаю, що тепер стан, який зараз, є добрим для шукання миру, який би відповідав Хартії ООН”, – сказав він.
Прем’єр також повідомив, що сторони готують спільну дорожню карту співпраці.
„Актуальний стан наших відносин буде підтверджений підписанням спільної дорожньої карти спільних дій. У нас буде підтримана дорожня карта спільних ініціатив. По суті, ми просто хочемо сказати, де ми знаходимося, що ми вже зробили, про що домовилися і що можемо додати ще”, – підсумував Фіцо.
ЄС не має іншого вибору, як створити систему захисту від дронів проти Росії.
Про це заявила у четвер глава зовнішньої політики блоку Кая Каллас після оприлюднення Брюсселем «дорожньої карти» підготовки до потенційного конфлікту до 2030 року, повідомляє AFP, передає Укрінформ.
«Дрони вже змінюють обличчя війни. Захист від дронів більше не є необов’язковим для будь-кого. Сьогодні ми пропонуємо нову систему захисту від дронів, яка має бути повністю готова до кінця 2027 року», – заявила Каллас журналістам.
Голова ЄС Урсула фон дер Ляєн вперше закликала створити «стіну від дронів» для протидії Москві минулого місяця, після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Спочатку пропозиція була спрямована на зміцнення кордонів східних країн ЄС, але згодом її було розширено.
Згідно з новим планом, Брюссель хоче, щоб проєкт, який тепер називається «Європейська ініціатива з протидії дронам», почав працювати до кінця 2026 року і був повністю готовий до кінця 2027 року. Брюссель сподівається отримати підтримку лідерів ЄС для цього плану на саміті наступного тижня.
«Росія сьогодні не має можливості завдати удару по Європейському Союзу, але вона може підготуватися до цього в найближчі роки. Небезпека не зникне, навіть якщо війна в Україні закінчиться», — сказала Каллас.
Поряд з ініціативою щодо дронів існує ширша програма «Eastern Flank Watch», покликана до кінця 2028 року посилити повітряну та наземну оборону вздовж кордонів ЄС, найближчих до Росії. ЄС прагне використати перевірений війною досвід України для впровадження недорогих засобів боротьби з дронами. Німеччина ставиться до цього проєкту скептично і побоюється, що ЄС може вступити у війну поруч з НАТО.
Наразі ЄС не надав конкретних оцінок вартості цих важливих проєктів. Також поки що немає повідомлень про потенційне фінансування, попри заклики країн ЄС, які межують з Росією, до блоку допомогти розподілити тягар нових інвестицій.
До 2030 року ЄС має сформувати потужну оборонну позицію, яка зможе стримувати ворогів і швидко реагувати на прояви агресії. План вже наступного тижня представлять лідерам ЄС.
Міністри оборони країн Європейського союзу розробили план на 5 років, який дозволить підготуватись до війни з ворогом. Про це пише 24 Канал із посиланням на Politico.
Чому міністри оборони створили такий документ?
Міністри оборони підготували документ, щоб визначити спільну стратегію посилення обороноздатності Європи. У ньому наголошується, що навіть ослаблена або демілітаризована Росія залишатиметься постійною загрозою для безпеки континенту в найближчому майбутньому.
В ЄС планують значно збільшувати фінансування свого оборонного сектору, однак наразі країни все ще більшість коштів витрачають окремо, зважаючи на свої національні інтереси. Через неузгодженість дій та брак спільності між державами зростають витрати й виникає розпорошення ресурсів.
Тож Єврокомісія закликає лідерів країн оснащувати свої держави зброєю спільно. А також вона хоче, щоб до кінця 2027 року 40% оборонних закупівель були через спільні контракти – нині цей показник не перевищує 20%.
Згідно з планом до 2028 року близько 55% закупівель зброї мають припадати на компанії ЄС та України, а до 2030 не менше 60%.
Які пріоритетні завдання плану?
План передбачає покращення та оновлення дев’яти напрямків, а саме:
протиповітряної та протиракетної оборони;
допоміжних систем;
технічної та логістичної підтримки війська;
артилерійських систем;
ШІ та кіберзахисту;
ракет та боєприпасів;
безпілотників та систем для їхньої протидії;
бойових наземних систем;
морської оборони.
Крім того, у плані підкреслюється важливість оборонної підготовки та роль України в ній. ЄС має намір озброїти та підтримати Україну, аби та стала „сталевим їжаком” у стриманні російської агресії.
В документі також передбачається створення кількох ініціатив, зокрема „Східного флангового спостереження” для інтеграції наземних систем оборони з протиповітряною обороною та боротьбою з дронами. Для кращого захисту східних країн у ЄС запропонували проєкт „Європейська стіна безпілотників”.
Інша ініціатива „Європейський повітряний щит” – щоб створити багаторівневу систему ППО та „Оборонний космічний щит” для захисту космічних активів блоку.
Згідно з планом ці ініціативи лідери Європейського союзу мають схвалити до кінця 2025 року.
А для того, щоб даний план був готовий до 2030 року, ЄС планує запустити всі ключові проєкти до середини 2026 року.
Комісія має намір розробити карту зі збільшенням виробничих потужностей, які необідні для покращення галузей із прогалинами. Проаналізувати шляхи поставок і вузькі місця щодо критичних матеріалів.
Скільки грошей піде на реалізацію плану ЄС?
Згідно з розрахунками плану, ЄС має намір виділити 800 мільярдів євро на оборону, зокрема через програму SAFE з кредитами на зброю в 150 мільярдів, Європейську програму оборонної промисловості на 1,5 мільярда євро (яка ще обговорюється), Оборонний фонд і майбутній багаторічний бюджет після 2027 року.
Про які країни йдеться в документі?
У документі наголошується, що держави ЄС і надалі залишатимуться „суверенними в питаннях національної оборони”. Однак, деякі країни навіть попри це з обережністю ставляться до розширення ролі ЄС в питаннях оборони.
А також зазначають, що у плані враховуються усі країни, а не лише ті, які є найбільш загрозливими для Росії. Документ стверджує, що „Європа не може дозволити собі бути сліпою до загроз з інших частин світу”, згадуючи Близький Схід і Африку.
Проєкт передбачає тісну співпрацю із НАТО, проте деякі держави стурбовані створенням Брюсселем аналогічної оборонної структури, адже вона може ускладнити планування.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що вступ України в Європейський Союз посилить співробітництво між країнами.
Про це він сказав на відкритті спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій в п’ятницю, 17 жовтня, передає „Європейська правда”.
Фіцо заявив, що його країна підтримує вступ України в Європейський Союз.
„Пріоритетом є транскордонне співробітництво і європейська інтеграція України: щодо цього ми ніколи нічого іншого не говорили. Якщо ваша країна ухвалила рішення і вважає, що ваше майбутнє в Євросоюзі, то ми також вважаємо, що те, що ви будете в ЄС – підтримає стабільність в регіоні і надасть нові імпульси для наших двосторонніх відносин”, – сказав він.
Прем’єр Словаччини наголосив, що коли Україна вступить в ЄС – співробітництво між Києвом та Братиславою „буде ще більш інтенсивним, ніж є зараз”.
Водночас Фіцо наголосив, що країни мають різні думки щодо питання членства України в НАТО.
Велика Британія та Канада приєднаються до плану ЄС щодо використання частини з майже 300 млрд доларів активів РФ, які знаходяться у володінні країн „Великої сімки”, аби посилити фінансову підтримку України. Про це повідомляє Bloomberg.
Як розповіли виданню західні чиновники, європейські союзники близькі до укладення угоди про надання позик через механізм, який дозволить їм уникнути прямого захоплення активів.
„Позики допоможуть країні придбати зброю, в тому числі у США, після того, як адміністрація президента Дональда Трампа вирішила почати стягувати за неї плату. Вони також будуть спрямовані на підтримку економіки України в цілому”, – пояснили у матеріалі.
За інформацією Міністерства закордонних справ Великої Британії, санкції країни заморозили російські активи на суму понад 33,3 млрд доларів, а ЄС має близько 232 млрд доларів.
„Дотепер фінансування, що надходило до України з заморожених російських активів, обмежувалося прибутками та відсотками, нарахованими на них. Більшість з них утримується через бельгійську клірингову палату Euroclear, що викликає неохоту з боку Бельгії та інших країн”, – підкреслили у Bloomberg.
Водночас Бельгія продовжує наполягати на конкретній угоді про гарантування, на випадок якщо РФ матиме претензії на ці активи, що є головною перешкодою у переговорах, за словами особи, яка обізнана з цим питанням. Таким чином ЄС або група держав-членів можуть надати Euroclear гарантії, аби забезпечити виконання будь-яких потенційних претензій РФ, якщо вони з’являться як судові позови.
[type] => post
[excerpt] => Велика Британія та Канада приєднаються до плану ЄС щодо використання частини з майже 300 млрд доларів активів РФ, які знаходяться у володінні країн "Великої сімки", аби посилити фінансову підтримку України. Про це повідомляє Bloomberg.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1760554200
[modified] => 1760551654
)
[title] => Британія та Канада долучаться до плану ЄС щодо передачі активів рф для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165747&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165738
[uk] => 165747
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 165740
[image] => Array
(
[id] => 165740
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg
[original_lng] => 50718
[original_w] => 804
[original_h] => 536
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg
[width] => 804
[height] => 536
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg
[width] => 804
[height] => 536
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg
[width] => 804
[height] => 536
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg
[width] => 804
[height] => 536
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1534
[_thumbnail_id] => 165740
[_edit_lock] => 1760541109:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 497382065000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 746742
[1] => 215
[2] => 2026
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Британія
[1] => ЄС
[2] => Канада
)
)
[7] => Array
(
[id] => 165707
[content] =>
Українці планують воювати з росією ще три роки, а європейським країнам треба бути готовими до того, що рф може завдати ударів глибоко в регіоні.
Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, повідомляє Reuters.
Під час презентації в Лондоні іранського безпілотника Shahed‑136, збитого в Україні, Сікорський назвав „безвідповідальним кроком” відмову від створення оборонних систем, таких як „стіна дронів” на сході.
Міністр закликав „залишатися на курсі” у допомозі Києву та висловив сподівання, що президент США Дональд Трамп надасть Україні далекобійні ракети Tomahawk для посилення ударів по російській інфраструктурі.
На його думку, для захисту Європи необхідно постачати Україні більше боєприпасів, зенітних засобів та зброї малої й середньої дальності – особливо враховуючи факти літаків і дронів над країнами НАТО.
Сікорський зауважив, що поки неясно, чи були дрони над Копенгагеном російськими, але підкреслив загрозу.
„росія може, на жаль, завдати удару глибоко в Європі. Ми повинні бути готові протидіяти цьому”, – сказав він.
Міністр також нагадав, що треба розбудовувати спроможності для виявлення та знищення дронів та закликав Європу планувати підтримку України ще протягом трьох років, термінів, на які, за його словами, розраховує і Київ.
„Українці планують цю війну протягом трьох років, що є розумним рішенням. І нам потрібно переконати Путіна (російський диктатор Володимир Путін – ред.), що ми готові дотримуватися цього курсу принаймні протягом цих трьох років”, – наголосив Сікорський.
[type] => post
[excerpt] => Українці планують воювати з росією ще три роки, а європейським країнам треба бути готовими до того, що рф може завдати ударів глибоко в регіоні.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1760539440
[modified] => 1760537106
)
[title] => Війна в Україні ще на 3 роки, а Європа має готуватися: Сікорський зробив заяви
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165707&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165705
[uk] => 165707
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 162578
[image] => Array
(
[id] => 162578
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[original_lng] => 31508
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sikorski.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1567
[_thumbnail_id] => 162578
[_edit_lock] => 1760526322:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 447303200001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 45
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Думки
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 10723
[1] => 215
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна
[1] => ЄС
)
)
[8] => Array
(
[id] => 165688
[content] =>
Під час візиту до Чорногорії у вівторок голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що членство країни в Європейському Союзі вже майже на відстані витягнутої руки. Вона підкреслила, що настав момент, коли Чорногорія повинна якомога швидше і найактивніше просуватися на шляху до вступу в ЄС.
Фон дер Ляєн разом із прем’єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем відкрила першу інвестиційну конференцію Чорногорія-ЄС, яка була присвячена темі «розумного та сталого економічного розвитку». На заході було представлено чотири нові європейські інвестиційні проєкти, які сприятимуть зміцненню економіки Чорногорії.
Реформи, проведені в галузі верховенства права та прозорості державних закупівель, надсилають чіткий сигнал: Чорногорія серйозно ставиться до своїх європейських цілей і є надійним простором для інвестицій, – підкреслила голова Європейської комісії.
Фон дер Ляєн високо оцінила реформаторську політику уряду Чорногорії та її результати, підкресливши, що країна пропонує чимало привабливих інвестиційних можливостей.
Чорногорія має надзвичайний потенціал, але інвестиції ще не досягли прийнятного рівня. Я закликаю інвесторів не чекати офіційного вступу країни до ЄС, а скористатися можливістю вже зараз, – зазначила вона.
Спаїч підкреслив, що ЄС є найважливішим стратегічним партнером і найбільшим інвестором Чорногорії. «Чорногорія невелика, але її можливості величезні. Наше багатокультурне суспільство – це не слабкість, а перевага, за своїм мисленням і цінностями ми вже належимо до ЄС», – сказав він.
Глава уряду додав, що в країні зараз реалізуються інфраструктурні та економічні проєкти на суму понад три мільярди євро, і Чорногорія вже зараз відповідає Маастрихтським критеріям, – повідомляє hirado.hu з посиланням на MTI.
«Чорногорія стоїть на порозі членства в ЄС. До кінця 2026 року ми завершимо всі переговорні глави, а до кінця 2028 року станемо повноправним членом», – заявив Спаїч, додавши, що прийняття Чорногорії «буде ідеальною нагодою для ЄС продемонструвати, що найуспішніша політика Союзу, а саме розширення, не є минулим, а є дуже живою і актуальною».
Фон дер Ляєн привітала рішення про приєднання Чорногорії до Єдиної європейської платіжної зони (SEPA) і оголосила, що з 2026 року скасовуються роумінг-плати за зв’язок з ЄС.
Вона також повідомила, що Чорногорія отримає 8 мільйонів євро за виконання умов реформ, але для отримання повного обсягу допомоги в розмірі 380 мільйонів євро будуть потрібні додаткові реформи.
На запитання, коли Брюссель може прийняти рішення про членство Чорногорії, фон дер Ляєн відповіла, що «договір про приєднання буде готовий, коли Чорногорія буде готова».
[type] => post
[excerpt] => Під час візиту до Чорногорії у вівторок голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що членство країни в Європейському Союзі вже майже на відстані витягнутої руки
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1760531820
[modified] => 1760521654
)
[title] => Фон дер Ляєн: рішення про членство Чорногорії в ЄС вже на відстані витягнутої руки
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165688&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165653
[uk] => 165688
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 122074
[image] => Array
(
[id] => 122074
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen.webp
[original_lng] => 40372
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/ursula-von-der-leyen.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1230
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 122074
[_edit_lock] => 1760510857:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 447095286001
[_oembed_d874afa3179a95cf98b6e045be041989] => {{unknown}}
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 602821
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => Урсула фон дер Ляєн
)
)
[9] => Array
(
[id] => 165658
[content] =>
Європейська комісія запропонувала розширити ініціативу зі створення «стіни дронів» на східному фланзі Європи на весь континент.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на свої джерела.
За даними журналістів, рішення було ухвалене після того, як деякі країни заявили, що почуваються «обділеними» через неможливість брати участь в ініціативі.
Так, країни Південної та Західної Європи вважають, що залучення лише держав Східної Європи ігнорує загрози безпілотників у їхній частині континенту.
Очікується, що пропозиція ЄК буде включена до «дорожньої карти готовності до оборони», яку Комісія як виконавчий орган Європейського Союзу представить у четвер.
