Євросоюз також забороняє операції з Альфа-банком та іншими банками, вводить обмеження проти АвтоВАЗ та інших компаній.
Новий (19-й) пакет санкцій Євросоюзу проти Росії запроваджує заборону на надання туристичних послуг для поїздок до РФ, заборону на операції з Альфа-банком та іншими банками, обмеження проти АвтоВАЗ та інших компаній, а також ряд інших обмежень. Про це йдеться на сайті ЄС.
Так, заборонено організацію поїздок до Росії (включаючи бронювання турів, маршрутів, розміщення), при цьому індивідуальні поїздки дозволені. Заборонено роботу туроператорів, турагентств, онлайн-платформ, якщо вони продають або просувають тури в РФ. Також заборонено послуги гідів, екскурсоводів, які супроводжують на території Росії. Крім того, заборонені рекламні чи інформаційні послуги, прямо спрямовані на просування туризму в Росії.
До того ж, обмежено поїздки співробітників російських дипмісій та їх сімей по Шенгену до країн-членів ЄС, введено механізм попереднього повідомлення (prior notification) для російських дипломатів, консульських співробітників, адміністративно-технічного та службового персоналу, а також членів сім’ї, при перетині кордонів.
Також 19-й пакет санкцій Євросоюзу включає заборону на транзакції з Альфа-банком, Абсолют банком, МТС-банком, Земським банком та НВО Істина (обмеження набудуть чинності 12 листопада).
Водиться заборона на операції через російські платіжні системи Мир та СБП, а також через систему СПФС Центробанку (аналог SWIFT), а також санкції проти «дочок» ВТБ, Альфа-банку та Сбербанку у Білорусі, філій ВТБ у Казахстані та Шанхаї, білоруських банків БелВЕБ та Білгазпромбанк (обмеження набудуть чинності 2 грудня).
Запроваджуються санкції проти банків Толубай та Євразійський ощадний банк у Киргизстані, таджикистанських Душанбе Сіті банк, Спітамен та Комерцбанк Таджикистану (з 12 листопада). Санкції щодо платіжного сервісу Payeer (з 25 листопада)
Крім того, діятиме заборона на транзакції з Роснафтою, Транснафтою, Газпромнефтью, Ростехом, Алмаз-Антеєм, Совкомфлото, Уралвагонзаводом, КАМАЗом, ВО Севма, Об’єднаною авіабудівною корпорацією (Об’єднаною авіабудівною корпорацією) Оборонпромомом, а також заборона на інвестиції в особливі економічні зони РФ, включаючи Алабугу та Технополіс, Вільний порт Владивостока, Інноваційний центр Сколково.
Під санкції також потрапив АвтоВАЗ, автомобільна компанія Соллерс, золотодобувна компанія Полюс, транспортної компанії FESCO, Красноярського машинобудівного заводу
Запроваджено санкції проти 12 компаній з Китаю, двох – з Таїланду і трьох – з Індії
Вводяться обмежувальні заходи щодо криптоплатформ, російського стейблкоїну А7А5 та операцій з криптовалютами з метою недопущення їх використання для обходу санкцій
Загалом Євросоюз у 19-му пакеті ввів санкції проти 21 фізособи та 45 компаній.
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає, що ймовірній зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна „намагаються завадити” та назвав ЄС „військовим кабінетом”.
„Дата зустрічі американського та російського президентів у Будапешті ще не узгоджена, а вже є очевидні докази спроб завадити їй за будь-яку ціну. Це сумно”, – заявив Фіцо.
Він згадав, що очільник МЗС європейської країни заявив про можливу затримку літака Путіна, маючи на увазі польського міністра Радослава Сікорського, а також – заяви щодо арешту очільника Кремля за ордером МКС.
„Я завжди стверджував, що ЄС перетворився на військовий кабінет, що значна частина держав-членів ЄС підтримує війну в Україні, наївно вважаючи, що таким чином можна послабити і навіть перемогти Росію. Водночас парадоксально, але типово для імпотентної зовнішньої політики ЄС, що деякі лідери ЄС вже тиснуть на проведення саміту в Будапешті, так само як і на присутність українського президента. У Словаччині це називається „кидати вила в можливу угоду”, – написав премʼєр.
На думку Фіцо, Євросоюз повинен зробити все для щонайшвидшої зустрічі Трампа й Путіна в Будапешті, „якщо дійсно хоче швидкого миру в Україні”.
23 жовтня президент України Володимир Зеленський, за даними Reuters, ймовірно візьме участь у саміті Європейської Ради, який запланований у Брюсселі. Серед тем обговорення – підтримка України та європейська оборона.
У коментарі для одного з європейських джерел посадовець не підтвердив участь голови держави у заході, але додав, що така можливість існує.
„Дійсно, є така можливість, адже голова Європейської Ради Антоніу Кошта запросив його”, – джерело інформації.
Раніше у п’ятницю, 24 жовтня, очікувалося засідання країн Коаліції охочих у Лондоні, де, як очікують, може взяти участь Зеленський. 19 жовтня глава держави казав, що доручив українським дипломатам готувати зустріч Коаліції рішучих, а 20 жовтня під час розмови з очільницею данського уряду Метте Фредеріксен анонсував «багато зустрічей і перемовин» у Європі. Чи полетить він до Лондона та Брюсселя, поки що не повідомлялося.
Останній саміт Коаліції охочих відбувся 4 вересня у Парижі. Тоді президент Франції Емманюель Макрон заявив, що 26 країн об’єднання або відправлять війська в Україну, або нададуть засоби для підтримки коаліційних сил для забезпечення безпеки на суші, морі або в небі. За його словами, миротворчий контингент буде готовий до відрядження вже наступного дня після припинення вогню чи досягнення мирної угоди.
[type] => post
[excerpt] => 23 жовтня президент України Володимир Зеленський, за даними Reuters, ймовірно візьме участь у саміті Європейської Ради, який запланований у Брюсселі. Серед тем обговорення – підтримка України та європейська оборона.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1761155760
[modified] => 1761149354
)
[title] => Зеленський може взяти участь у саміті Європейської Ради в Брюсселі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=166510&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 166328
[uk] => 166510
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 166052
[image] => Array
(
[id] => 166052
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[original_lng] => 95282
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/4360661.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1384
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 166052
[_edit_lock] => 1761138555:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 511428843000
[_oembed_13083f0b6e5166de9210d529a42f45c6] =>
We have a deal.
Decision to provide 90 billion euros of support to Ukraine for 2026-27 approved.
23 жовтня у Брюсселі відбудеться засідання Європейської Ради. Взяти участь у ньому запросили президента України Володимира Зеленського.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Європейської ради Антоніу Кошта у соцмережі Х.
Заяву голова Євроради оприлюднив 22 жовтня після чергової масованої атаки рф на територію України.
„Буду радий вітати президента Зеленського на завтрашньому засіданні Європейської Ради. Ми обговоримо, як надалі підтримувати Україну, яка стикається з агресивною війною росії”, – зазначив Кошта.
За його словами, позиція Європейського Союзу залишається незмінною: підтримка України та тиск на росію триватимуть.
„Наші зобов’язання непохитні. Наш курс чіткий. Ми продовжуватимемо посилювати тиск на росію, одночасно зміцнюючи Україну в прагненні до миру”, – додав голова Євроради.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Сьогодні вночі росія здійснила жорстку атаку на енергетичні об’єкти України у двох областях. У МЗС закликали партнерів про термінову додаткову допомогу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра закордонних справ України Андрія Сибігу у соцмережі Х.
Як зазначив Сибіга, поки російський диктатор Володимир Путін вдає, що готовий до дипломатії та мирних переговорів, цієї ночі росія здійснила жорстоку ракетну атаку та атаку безпілотниками на Чернігівську та Сумську області.
За словами глави МЗС, енергетична інфраструктура знову зазнала потужних ударів. Багато громад залишилися без електроенергії через холодні осінні температури, деякі залишилися без води.
„Поки наші групи енергетичного реагування працюють над відновленням електропостачання, я знову закликаю всіх наших партнерів у Європі та за її межами терміново мобілізувати додаткову допомогу для стійкості України: від енергетичного обладнання до джерел енергії та засобів протиповітряної оборони”, – заявив міністр.
Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас заявила, що Україна не повинна віддавати свої території в рамках мирної угоди з Росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
„Якщо ми просто віддамо території, це дасть всім зрозуміти, що можна просто застосувати силу проти своїх сусідів і отримати те, що хочеш. Я вважаю, що це дуже небезпечно”, – наголосила вона.
Заява Каллас пролунала після того, як спецпосланець Трампа Стів Віткофф закликав президента України Володимира Зеленського віддати Донбас в рамках угоди про припинення вогню.
При цьому президент США заявив в неділю, 19 жовтня, що Росія збереже частину території, яку вона захопила під час війни.
Лідери ЄС підтримали Зеленського після зустрічі в Білому домі, яка, за словами однієї з осіб, обізнаних про перебіг зустрічі, залишила українську сторону „незадоволеною”. Європейські лідери були обережними у своїх заявах про те, що Україна повинна зберегти всю свою територію в рамках угоди.
„Одне питання – що можна відвоювати, але інше питання – що ви визнаєте територією іншої країни? Я походжу з країни, яка була окупована протягом 50 років, але більшість країн світу не визнавали її російською територією. І це також мало велике значення”, – наголосила Каллас.
Атаки росії по українській енергетиці посилюються. Через це Європейський Союз забезпечить збільшення поставок газу в Україну.
Про це заявила глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас, повідомляє офіційний сайт Євросоюзу.
„Як ми почули від міністра Сибіги (глава МЗС України, – ред.), терористичні атаки росії на енергетичну мережу посилюються. росія прагне завдати якомога більшої шкоди цивільному населенню”, – наголосила вона.
Каллас зазначила, що сьогодні, 20 жовтня, закликала Європейську комісію запропонувати додаткові заходи для більшої підтримки енергетичної безпеки України.
Крім того, було ухвалено рішення звернутися до третіх країн, щоб убезпечити ремонтне обладнання та збільшити поставки газу до України.
Бельгія, де знаходиться депозитарна установа Euroclear, яка зберігає основну частину заморожених російських активів, підтримує ідею їх використання для допомоги Україні, однак це має відбуватися розумно і ефективно.
Як передає УНІАН, про це заявив посол Бельгії в Україні Люк Якобс.
За його словами, питання використання заморожених російських активів складне і не має простого рішення, яке б гарантувало безпеку для всіх сторін.
„Якби існувало просте рішення, що знімає всі ризики і дає надійні гарантії, що це хороше рішення, його вже б давно застосували. І не лише Бельгія, а вся міжнародна спільнота”, – сказав дипломат.
Він наголосив, що Бельгія не виступає проти використання заморожених російських коштів, але наголошує на необхідності враховувати низку факторів, щоб не завдати шкоди самим собі.
„Ми не опозиція, але ми звертаємо увагу на те, що використання російських активів має бути юридично бездоганним і не створювати ризиків для фінансової системи ЄС. Ми не повинні завдати більше болю собі, ніж агресору”, – пояснив посол.
Він додав, що питання подальшого використання російських активів потребує узгодженого рішення на рівні всього Євросоюзу та країн G7, оскільки Бельгія не може залишатися сам на сам із юридичними ризиками.
„Тому ми наполягаємо, щоб ризики і відповідальність були розділені між усіма партнерами”, – сказав дипломат.
За його словами, заморожені державні активи Центрального банку Росії не лежать без діла. На них нараховуються відсотки, і ці кошти використовуються для підтримки України.
„Немає жодних прихованих коштів, які не використовуються за призначенням. Питання полягає в тому, як розумніше використовувати ці активи, і саме цим ми зараз і займаємося. Ця робота триває”, – додав посол.
[type] => post
[excerpt] => Бельгія, де знаходиться депозитарна установа Euroclear, яка зберігає основну частину заморожених російських активів, підтримує ідею їх використання для допомоги Україні, однак це має відбуватися розумно і ефективно.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1760993700
[modified] => 1760985678
)
[title] => Бельгія підтримує передачу російських активів Україні, але є нюанс
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=166287&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 166233
[uk] => 166287
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 166234
[image] => Array
(
[id] => 166234
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs.jpg
[original_lng] => 328027
[original_w] => 2160
[original_h] => 1200
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-300x167.jpg
[width] => 300
[height] => 167
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-768x427.jpg
[width] => 768
[height] => 427
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-1024x569.jpg
[width] => 1024
[height] => 569
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-1536x853.jpg
[width] => 1536
[height] => 853
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-2048x1138.jpg
[width] => 2048
[height] => 1138
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs.jpg
[width] => 2160
[height] => 1200
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1147
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 166234
[_edit_lock] => 1760974879:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 507617664000
[_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Двадцять держав – членів Європейського Союзу спільно звернулися до Європейської комісії з проханням вжити конкретних заходів для сприяння добровільній або примусовій репатріації громадян Афганістану, які не мають легального дозволу на проживання в ЄС, заявила міністр з питань прихистку Бельгії Аннелін Ван Боссайт.
«Північні, південні, західні та східні держави-члени стикаються з однією й тією ж перешкодою: ми не можемо повертати громадян Афганістану, які перебувають тут незаконно або яких було засуджено», – сказала міністр. За її словами, це підриває довіру громадськості до системи надання прихистку, а також створює ризики для безпеки.
Окрім Бельгії, до ініціативи долучилися Болгарія, Кіпр, Німеччина, Естонія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Австрія, Польща, Словаччина, Чехія та Швеція. Держави-члени звернулися з листом до комісара ЄС з питань прихистку та міграції Магнуса Бруннера з проханням залишити на порядку денному питання угод про реадмісію з керівництвом Талібану та розробити дипломатичні та практичні рішення.
Ван Боссайт вважає, що прикордонному агентству ЄС Frontex можна було б надати більше повноважень в організації програм добровільного повернення та реінтеграції, а також що слід розробити правові та практичні варіанти депортації, особливо щодо осіб, які становлять загрозу громадській безпеці.
Бельгійський федеральний уряд протягом останніх тижнів активізував зусилля щодо відновлення репатріацій. Наразі близько половини заяв про надання притулку афганцям відхиляються, тоді як понад 2800 афганців утримуються в бельгійських центрах прийому, зокрема через інциденти, що загрожують громадській безпеці.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що його країна готова допомогти іншим державам-членам з депортаціями та веде переговори з керівництвом Афганістану, навіть попри те, що режим Талібану офіційно не визнаний ЄС.
Іран і Пакистан дедалі частіше відправляють афганців додому, що ще більше посилює скрутне економічне становище Афганістану. За оцінками ООН, понад половина населення країни, яке становить близько 45 мільйонів, потребує гуманітарної допомоги.
[type] => post
[excerpt] => Двадцять держав - членів Європейського Союзу спільно звернулися до Європейської комісії з проханням вжити конкретних заходів для сприяння добровільній або примусовій репатріації громадян Афганістану, які не мають легального дозволу на проживання в...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1760975400
[modified] => 1760970234
)
[title] => Двадцять держав - членів ЄС закликають до спільних дій для забезпечення виселення афганців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=166258&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 166166
[uk] => 166258
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 166259
[image] => Array
(
[id] => 166259
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg.jpeg
[original_lng] => 70839
[original_w] => 1024
[original_h] => 538
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg-300x158.jpeg
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg-768x404.jpeg
[width] => 768
[height] => 404
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg.jpeg
[width] => 1024
[height] => 538
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg.jpeg
[width] => 1024
[height] => 538
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg.jpeg
[width] => 1024
[height] => 538
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zobrazhennya-jpeg.jpeg
[width] => 1024
[height] => 538
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1348
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 166259
[_edit_lock] => 1760959479:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 464673784002
[_oembed_13083f0b6e5166de9210d529a42f45c6] =>
We have a deal.
Decision to provide 90 billion euros of support to Ukraine for 2026-27 approved.
Коаліція українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) опублікувала тіньовий звіт за главами 23 та 24 майбутніх вступних переговорів.
Про це повідомляють ЛЗІ та інші учасники коаліції, серед яких є також „Європейська правда”.
Звіт, який незалежні аналітики готували за домовленістю з Єврокомісією та за підтримки проєкту ЄС „Право-Justice”, присвячений моніторингу та оцінці прогресу України у виконанні зобов’язань держав-кандидатів за розділами 23 „Правосуддя та фундаментальні права” та 24 „Юстиція, свобода та безпека”, які є частиною першого кластера 1 „Основи”, що є ключовим у всьому процесі вступних переговорів.
У документі підкреслюється не лише прогрес України, а й на виклики та проблеми у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.
Експерти сформулювали понад 500 рекомендацій – від законодавчих змін до інституційних рішень.
