У понеділок, 16 грудня, Рада Європейського Союзу ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, куди зокрема увійшли посадовці Північної Кореї та китайські постачальники комплектів для дронів.
Про це із посиланням на документ пише „Європейська правда”.
У ЄС заявили, що ці заходи покликані протидіяти обходу санкцій ЄС через націленість на тіньовий флот очільника Кремля Владіміра Путіна та послабити російський військово-промисловий комплекс.
У цей санкційний пакет увійшли 54 людини та 30 організацій.
ЄС запровадив санкції проти військової частини, відповідальної за обстріл дитячої лікарні „Охматдит” у Києві 8 липня, топменеджерів провідних компаній в енергетичному секторі, осіб, відповідальних за депортацію дітей, пропаганду та обхідних шляхів, а також двох посадовців КНДР.
Вперше під „повноцінні” санкції ЄС (заборона на поїздки, заморожування активів, заборона надавати економічні ресурси) потрапляють різні китайські суб’єкти, які постачають компоненти для безпілотників і мікроелектронні компоненти для підтримки російської агресії проти України.
Також у перелік організацій, які потрапили під санкції увійшли:
хімічний завод;
російські оборонні та судноплавні компанії, відповідальні за транспортування сирої нафти та нафтопродуктів морем;
цивільна російська авіакомпанія, яка є важливим постачальником матеріально-технічної підтримки російських військових.
Зокрема й додали нові судна до списку тих, на які поширюється заборона доступу до портів і заборона на надання широкого спектра послуг, пов’язаних з морським транспортом.
Зазначається, що цей захід спрямований на танкери з країн, що не є членами ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, що обходять механізм обмеження цін на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії, або судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у перевезенні вкраденого українського зерна.
Відтак, 52 судна, що походять з третіх країн, стали 16 грудня об’єктами санкцій за цими ознаками. Тепер загальна кількість суден, що потрапили під санкції, сягнула 79.
Рада ЄС також додала 32 нових суб’єкти до списку тих, хто безпосередньо підтримує військово-промисловий комплекс Росії.
Деякі з цих організацій розташовані в третіх країнах – Китай, Індія, Іран, Сербія та ОАЕ – і брали участь в обході санкцій або закупівлі дронів та ракет для Росії.
Литва поповнила санкційний список проти грузинів ще 17 посадовцями, зокрема, й прем’єром Іраклієм Кобахідзе.
Про це повідомив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Литва у неділю, 15 грудня, розширила санкційний перелік грузинських політиків та урядовців. Обмеження щодо них ввели через застосування насильства проти антиурядових протестувальників.
За словами міністра, в координації з Естонією Литва додала до свого санкційного списку ще 17 грузинських посадовців. Серед них є також прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе.
«Ми не будемо миритися з насильством та репресіями проти мирних протестувальників, журналістів та опозиції.Настав час для спільних дій на рівні ЄС», – наголосив Будріс.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Сполучені Штати Америки мають намір запровадити санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS через її часткову російську власність.
Про це повідомив президент Сербії Александар Вучич, передає EuroNews.
«Ми отримали підтвердження, що в найближчі кілька днів США запровадять санкції проти NIS через російську власність», – заявив він.
Зазначається, що мажоритарним акціонером компанії є російська енергетична корпорація «Газпром», яка володіє 50% акцій, а дочірня компанія «Газпром нафта» володіє ще 6,15% акцій. Інші акції належать державі та дрібним акціонерам.
Окрім США санкції можуть запровадити Велика Британія та Європейський Союз.
Вучич висловив стурбованість, що ці санкції можуть ускладнити відносини Сербії з Росією, з якою країна підтримує значні політичні та економічні зв’язки. Він додав, що його країна розгляне можливість зниження російської частки в NIS нижче 50% та обговорить це з російськими партнерами.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що потрібно продовжувати завдавати путіну „максимального болю” шляхом запровадження додаткових санкцій та збільшення військової підтримки України.
Про це Стамер заявив під час відеоконференції лідерів країн G7, пише Європейська правда.
За словами Стармера, оскільки російський диктатор володимир путін не демонструє, що готовий до поступок, необхідно посилити підтримку України, щоб поставити країну в найкраще можливе становище для майбутнього.
Британський прем’єр закликав лідерів країн G7 продовжувати завдавати путіну „максимального болю”, збільшуючи військову підтримку України і посилюючи економічний тиск, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій, де це можливо.
Під час розмови лідери погодилися, що єдність G7 матиме вирішальне значення в нестабільний час у світі, і що необхідно працювати разом, щоб забезпечити міжнародну стабільність і безпеку.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Європейський Союз планує запровадити санкції проти понад десятка фізичних осіб і трьох організацій з росії через дезінформаційні операції та іншу гібридну діяльність.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на проєкт нового пакету санкцій.
Санкції передбачають обмеження для співробітників і груп російської розвідки, державних чиновників та медіапідприємців. Згідно з даними видання, ці заходи стануть частиною нового санкційного режиму, схваленого раніше цього року, який спрямований на боротьбу з російською дезінформацією та дестабілізаційною діяльністю у всьому світі.
Крім того, ЄС готує додаткові санкції проти Білорусі. Вони стосуватимуться близько 20 осіб, яких звинувачують у порушенні прав людини або у вигоді від співпраці з режимом Олександра Лукашенка.
Очікується, що обидва пакети санкцій затвердять міністри закордонних справ ЄС під час зустрічі в Брюсселі у понеділок. Захід приурочений до виборів, які мають відбутися в Білорусі наступного місяця.
Адміністрація Джо Байдена розглядає можливість запровадження нових, жорсткіших санкцій проти російської нафти. Ввести їх хочуть до повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Про це із посиланням на джерела повідомляє Bloomberg.
Деталі можливих нових заходів все ще опрацьовуються, але команда Байдена розглядає обмеження, які можуть зачепити деякі види експорту російської нафти.
Агентство зазначає, що Байден довго чинив опір цьому кроку через побоювання, що він може спровокувати стрибок цін на енергоносії, особливо напередодні президентських виборів у листопаді. Однак на тлі зниження світових цін на нафту та повернення на пост президента США Трампа, який може змусити Україну укласти швидку угоду з росією, нинішня адміністрація готова розглядати жорсткіші заходи.
США вже заборонили імпорт російської нафти. Нові санкції можуть торкнутися покупців російської нафти, а також тіньового флоту танкерів, які її перевозять. Про обмежувальні заходи щодо тіньового флоту, кажуть джерела, у Білому домі можуть оголосити найближчими тижнями.
Президент України Володимир Зеленський надав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти „тієї частини влади зараз у Грузії, яка здає Грузію путіну”.
Він додав, що і партнерам важливо чесно заявляти про те, що відбувається. Про це президент сказав у зверненні.
Санкції стосуюся 20 осіб, зокрема Бідзіни Іванішвілі – лідера „Грузинської мрії” Іраклія Кобахідзе – прем’єра.
Усі обмежувальні заходи – а їх загалом дев’ять включно з блокуванням активів – впроваджені на десятиліття. Указ щодо санкцій уже опублікували на президентському сайті.
Окрім Іванішвілі, санкцій вжили проти очільника Служби держбезпеки Грігола Лілуашвілі, мера Тбілісі Каладзе Кахабера, судді Чінчаладзе Міхаїла, виконавчого секретаря „Грузинської мрії” Мдінарадзе Мамука, голови МВС Гомелаурі Вахтанга, ексгенпрокурора Отара Парцхаладзе, медіабізнесмена Іраклія Рухадзе, судді Мурісідзе Левана, депутата Джапарідзе Віктора, проти Самхарадзе Дімітрія, ексміністра Хаїндрава Гіоргі, голови уряду Іраклія Кобахідзе, проти Гіоргі Кобахідзе, Шалемберідзе Звіада, Тадумадзе Шалви, міністерки Теа Цулукіані, міністра Карселадзе Іраклія, Бекуарі Кахи.
„Якщо вчасно не відреагувати, або якщо відреагувати не принципово, то далі втрачені десятиліття і країни позбавлені свободи”, – сказав Зеленський.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Російська Федерація вважає, що має право тестувати на цивільних своє нове озброєння. Це відбувається попри санкції і обмеження.
Про це в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна розповів радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Як пояснив Подоляк, Російська Федерація вважає, що має право продовжувати тестувати нове озброєння через те, що немає належної відповіді на це.
„Наприклад, на іноземний контингент у війні, чи міжконтинентальний удар по цивільному населенню, чи системні ракетні удари по критичній інфраструктурі. Все це, до речі, заборонено правилами ведення війни. Але Росія не отримує жодної відповіді”, – зауважив Подоляк.
Він звернув увагу на те, що попри всі обмеження, Росія навпаки продовжує торгувати на глобальних ринках.
„Так, „Газпромбанк” закрили, але це не означає, що Росія не може обходити і торгувати сирою нафтою,” – підкреслив він.
З початку війни в Україні Китай підтримує економіку росії, купуючи нафту та постачаючи різні товари. Водночас він також виграє від цієї співпраці.
За інформацією видання The Wall Street Journal, організація, створена Китаєм після повномасштабного вторгнення росії в Україну, постійно вивчає санкції Заходу й готує регулярні звіти для керівництва країни. Це робиться для того, щоб зрозуміти, як можна пом’якшити наслідки санкцій, особливо якщо конфлікт навколо Тайваню спонукає США та їхніх союзників застосувати аналогічні засоби впливу проти Китаю.
Пекін «цікавить майже все, починаючи з того, як уникнути їх, і закінчуючи тим, як досягти певних позитивних наслідків, зокрема стимулювання внутрішнього виробництва», – повідомило виданню джерело.
Зазначається також, що це привело до регулярних візитів у Москву китайських чиновників для переговорів з російським центральним банком, міністерством фінансів та іншими відомствами, залученими до послаблення впливу санкцій.
Однак, за словами джерел, ці кроки Китаю не означають, що він планує вторгнення в Тайвань. Швидше за все, Пекін готується до «екстремального сценарію» збройного конфлікту та його економічних наслідків.
Європарламент закликав посилити військову, гуманітарну та фінансову допомогу Україні, а також запровадити нові санкції проти Росії, КНДР, Білорусі та Ірану. Євродепутати також висловили жаль через дзвінок Шольца Путіну.
Ухваленою в четвер, 28 листопада, масштабною резолюцією Європарламент закликав посилити і прискорити надання політичної, військової, гуманітарної, економічної та фінансової підтримки Києву. Євродепутати закликали ЄС та країни-члени надавати підтримку „до перемоги України”, „аби покласти край агресивній війні Росії і дозволити Україні звільнити весь свій народ”. Документ ухвалили 390 голосами „за” за 135 „проти”, 52 парламентарів утрималися.
У своїй резолюції Європарламент, зокрема, просить ЄС і його країни-члени надати Україні літаки, ракети великої дальності, включно з TAURUS, сучасні системи ППО, а також прискорити постачання обіцяного обладнання для задоволення нагальних потреб України.
Євродепутати наголосили, що всі країни Євросоюзу і союзники по НАТО повинні колективно й індивідуально взяти на себе зобов’язання підтримувати Україну у військовому плані, щорічно виділяючи на це щонайменше 0,25 відсотка свого ВВП.
Європарламент просить Єврокомісію розробити подальші заходи підтримки української економіки як надаючи Києву додаткову фінансову допомогу, так і сприяючи інвестиціям у країну. Євродепутати також вважають за необхідне значно збільшити обсяг гуманітарної допомоги ЄС Україні у зв’язку із систематичними атаками Росії на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну, які залишили мільйони українців без основних послуг.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
