Всесвітньо відомий ірландський боєць MMA Конор МакГрегор оголосив, що балотуватиметься на виборах президента Ірландії й просить лобіювати його кандидатуру, пише The Irish Times.
Коннор МакГрегор офіційно оголосив про намір балотуватися на посаду президента Ірландії. У своєму зверненні, опублікованому в соціальних мережах, він попросив підписників закликати місцевих депутатів висунути його кандидатуру на президентських виборах.
«Якщо ви хочете, щоб моє ім’я було в списку кандидатів на президентських виборах, прошу вас ще сьогодні звернутися до вашого місцевого депутата і попросити його висунути мою кандидатуру», – написав МакГрегор, а також оголосив про свою участь у президентських виборах у відео, опублікованому в соціальних мережах.
Спортсмен різко розкритикував ірландський уряд. На його думку, «кількість безпритульних ірландських дітей досягла небачених висот», а це свідчить про те, що уряд не дотримується «нашої декларації, згідно з якою кожна ірландська дитина повинна бути в пошані».
Для офіційної номінації МакГрегору потрібна підтримка чотирьох муніципалітетів або 20 членів парламенту.
Хоча боєць стверджує, що «є муніципалітети, депутати, сенатори», поки що він не фігурує серед офіційно зареєстрованих кандидатів. Намір балотуватися затьмарюється минулим МакГрегора. У 2024 році спортсмен програв апеляцію проти Нікіти Генд, після того як суд зобов’язав його виплатити 250 тисяч євро компенсації у справі про зґвалтування.
Виборчий „Блок національної єдності” розпочав свою агітаційну кампанію перед парламентськими виборами 28 вересня 2025 року у Молдові
Представники блоку стверджують, що його метою, серед іншого, є оголошення Республіки Молдова „другою румунською державою”. Про це було заявлено під час урочистого зібрання уніоністів (так у Молдові називають прихильників об’єднання з Румунією), що мало місце 30 серпня у кишиневському парку Валя-Молілор, передає Newsmaker.md.
Блок утворено Партією національного возз’єднання „Вдома” (Acasă) на чолі з Валентином Долганюком та Націонал-ліберальною партією Молдови на чолі з Міхаїлом Северованом.
– наполягати на „негайному вступі Республіки Молдова до ЄС шляхом возз’єднання румунського національного простору”;
– укласти з Румунією договір про „братерство”, який передбачатиме об’єднання грошової, енергетичної, медичної, освітньої, дорожньої, соціальної тощо систем.
– провести територіально-адміністративну реформу, організувавши повіти та комуни за румунською моделлю;
– повернути „церкві народу – Бессарабській митрополії – всю спадщину, конфісковану режимом (комуніста – ред.) Вороніна”.
Протестна акція розпочалася близько 20:00 за місцевим часом біля будівлі штабу армії у сербській столиці. Демонстранти почали кидати піротехнічні засоби в напрямку співробітників поліції, що змусило правоохоронців вдатися до застосування спеціальних засобів. Для відтіснення протестувальників були використані балончики зі сльозогінним газом.
Антиурядові акції відбулися не лише в столиці, а й у кількох інших містах країни. Протести пройшли в Новому Саді, Крагуєваці, Валєво та Нішу, де правоохоронці також застосували сльозогінний газ проти демонстрантів. Офіційної інформації про кількість постраждалих під час сутичок поки що не надходило
На тлі масових протестів президент Сербії Александар Вучич оголосив про можливість проведення дострокових виборів. В інтерв’ю місцевим засобам масової інформації він заявив: „Будуть вибори, і вони будуть достроково, і не дивуйтеся, коли вони настануть”.
За повідомленням Балканського оглядача, таким чином керівник держави продемонстрував готовність виконати головну вимогу протестувальників.
Водночас Вучич підкреслив, що остаточне рішення про терміни виборів ухвалюватимуть відповідні державні інституції.
„Вибори відбудуться до встановленого законом та конституційного терміну. Ці терміни закінчаться навесні 2027 року. До того часу компетентні інституції вирішуватимуть, коли вони відбудуться, а не коли ви цього хочете чи коли хтось інший цього хоче, бо держава – це не іграшка”, – наголосив сербський президент.
Він зазначив, що рішення щодо дати проведення виборів прийматимуть парламент та виборча комісія, а не президентська адміністрація. Такою заявою Вучич намагався продемонструвати дотримання конституційних процедур у питанні організації виборчого процесу.
Президент США Дональд Трамп вважає вірогідним, що його наступником на посаді президента стане чинний віцепрезидент Джей Ді Венс.
Про це він сказав у вівторок, 5 серпня, на пресконференції в Білому домі.
„Зараз, очевидно, ще зарано про це говорити, але безперечно, він (Джей Ді Венс. – ред.) виконує чудову роботу і, ймовірно, на цьому етапі був би фаворитом”, – сказав Трамп.
При цьому Трамп припустив, що Венс може об’єднатися з держсекретарем Марко Рубіо „у тій чи іншій формі”.
Центральна виборча комісія Молдови представила 22 липня карту можливого розташування виборчих дільниць за кордоном для проведення парламентських виборів 28 вересня – вона передбачає лише дві дільниці у Росії.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило видання Newsmaker.
У комісії повідомили, що проконсультувалися з Міністерством закордонних справ, а остаточне рішення ЦВК ухвалить до 24 серпня.
Так, ЦВК планує відкрити загалом 293 дільниці для голосування в 40 країнах для громадян Молдови.
Згідно з планами, найбільше дільниць для голосування відкриють в Італії (73 дільниці), Німеччині (36 дільниць), Франції (26 дільниць). У Британії та Румунії планується відкрити по 23 дільниці.
При цьому в країнах, що зазнали військових конфліктів – у Росії, в Україні та в Ізраїлі – ЦВК Молдови вирішила відкрити лише по дві виборчі дільниці.
Торік на президентських виборах та референдумі щодо євроінтеграції Молдова також відкрила тільки дві дільниці в Росії. ЦВК пропонувала відкрити п’ять дільниць, але в МЗС визнали неможливим організувати вибори на всіх. Це викликало обурення у Москви.
Росія звинуватила молдовську проєвропейську владу у тому, що вона не дає права голосу виборцям, які підтримують тісні взаємини з РФ. Молдовська діаспора у Росії зазвичай голосує за проросійських кандидатів.
У день виборів у МЗС Молдови заявляли про штучні черги, які утворились на дільницях у Москві.
Вибори в Україні будуть лише після завершення дії воєнного стану. Але Верховна Рада вже готується до майбутніх виборів.
Про це заявив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, якого цитує „Новини.Live”.
Як зазначив спікер, Рада наразі працює над підготовкою виборів, аби відповісти на майбутні виклики.
Стефанчук додав, що серед таких викликів – голосування військових, які знаходяться на передовій, та українців за кордоном, участь іноземних спостерігачів, фінансова підтримка виборів.
„Є конституційне обмеження – (заборона, – ред.) проведення в один день. Але є фінансові речі – більш фінансово завбачливо провести одні вибори, або окремо. Це купа питань, на які ми повинні дати відповідь… Ми працюємо, ми його (закон, – ред.) зараз не активізуємо, тому що будь-які такі речі підіймають хвилю в суспільстві, що вибори завтра”, – сказав він.
Держсекретар США Марко Рубіо доручив американським дипломатам у всьому світі не коментувати справедливість чи чесність виборів, проведених іншими державами.
Так, всім дипломатичним представництвам США було надіслано записку, в якій зазначається, що Департамент не робитиме пов’язаних із виборами заяв та не публікуватиме дописи у соцмережах, якщо не буде „чіткого і переконливого” зовнішньополітичного інтересу.
„Коли доречно коментувати іноземні вибори, наше повідомлення має бути коротким, зосередженим на привітанні кандидата-переможця і, коли це доречно, відзначати спільні зовнішньополітичні інтереси.
У посланнях слід уникати висловлювань щодо чесності або цілісності виборчого процесу, його легітимності або демократичних цінностей відповідної країни”, – зазначається в записці, яка була позначена як „конфіденційна”, але не засекречена.
Також там додається, що повідомлення, пов’язані з виборами, повинні надходити або від самого міністра, або від речника Департаменту. Американським дипломатам заборонено робити такі заяви без чіткого схвалення вищого керівництва.
У записці згадувалася промова Трампа від 13 травня в Ер-Ріяді, в якій він розкритикував тих, кого він назвав „західними інтервенціоністами”, які вказували країнам Близького Сходу, як керувати своїми власними справами, заявивши, що це більше не справа Вашингтона, і він прагне налагодити партнерські відносини.
„Сполучені Штати традиційно розглядають просування прав людини та демократії, а також свободи преси як одну з основних цілей зовнішньої політики, хоча критики неодноразово вказували на подвійні стандарти, які Вашингтон має щодо своїх союзників”, – пише видання.
Молдова прагне розпочати переговори по суті про вступ до Європейського Союзу до парламентських виборів у вересні, аби протидіяти російській дезінформації в країні про ЄС.
Про це в інтервʼю Reuters заявила віцепремʼєр-міністерка Молдови Крістіна Герасімов, пише „Європейська правда”.
Герасімов висловила сподівання, що держави-члени ЄС „знайдуть рішення як для Молдови, так і для України, щоб у найближчому майбутньому відкрити перший кластер”.
„Для Молдови час має вирішальне значення. 28 вересня у нас відбудуться парламентські вибори, на яких, на жаль, велику роль відіграє дезінформація, і більша частина цієї дезінформації спрямована проти ЄС”, – сказала вона.
„Ми маємо показати, що коли ми виконуємо свої зобов’язання, ЄС відповідає нам взаємністю. Це допоможе нам заглушити наративи, які хочуть довести протилежне”, – додала віцепремʼєрка Молдови.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підозри у порушеннях під час голосування на президентських виборах, які відбулися 1 червня в країні, навряд чи призведуть до скасування перемоги націоналіста Кароля Навроцького.
Про це він сказав журналістам у Брюсселі у пʼятницю, повідомляє Bloomberg.
Туск повторив заклик до перерахунку голосів на деяких виборчих дільницях, де були виявлені порушення.
„Малоймовірно, що масштаб порушень змінить результат виборів. Але ми маємо перевірити всі порушення, щоб переконатися, що вони не вплинули на остаточний результат”, – наголосив він.
Як відомо, поразка кандидата від партії влади Рафала Тшасковського на виборах президента Польщі стала ударом для коаліції Туска.
Верховий суд Польщі 1 липня визнав президентські вибори 2025 року дійсними, а отже і те, що за результатами голосування обраним лідером став Кароль Навроцький.
Про це пише RMF24.
Загалом суд отримав понад 54 000 скарг на вибори. З такої кількості лише 21 визнали обґрунтованою, однак вони не вплинули на загальний результат виборів.
«Усі обставини чітко вказують на те, що Кароль Навроцький отримав більше голосів у другому турі, ніж Рафал Тшасковський», — підсумував президент Палати надзвичайного контролю та громадських справ Верховного суду Кшиштоф Вяк.
Поки судді ухвалювали рішення щодо виборів, під Верховним судом зібралися кілька сотень протестувальників. Одна група вимагала визнати вибори дійсними, інша — поставила під сумнів роботу Палати надзвичайного контролю та зв’язків з громадськістю.
Голова Сейму Шимон Головня обіцяв, що якщо Верховний Суд не визнає президентські вибори недійсними, то він скличе Національні збори 6 серпня, щоб новообраний президент Кароль Навроцький склав присягу та вступив на посаду.
