У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який стосується месенджера Telegram. У пояснювальній записці йдеться про те, що платформа може бути причетною до країни-агресора, тому необхідно її додатково контролювати.
Про це інформує сайт Верховної Ради.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема і месенджера Telegram. Про це стало відомо у понеділок, 25 березня.
Авторами такої пропозиції і законопроєкту є одразу 12 депутатів, зокрема, і від „Слуги народу”.
„В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Цей законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – йдеться в пояснювальній записці.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Якщо законопроєкт приймуть і він стане законом, то деякі канали, котрі фінансуються резидентами із країни-агресора, не зможуть функціонувати в Україні.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (і через відсутність представництва, і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
„Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом рф, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами”, – йдеться у пояснювальній записці.
Під час свого візиту до Києва 18 березня член Республіканської партії та Сенату США Ліндсі Грем закликав українських парламентарів якнайшвидше ухвалити новий закон про мобілізацію, який дозволить більшій кількості громадян бути призваними до армії. Також він різко поставив під сумнів звільнення від призову чоловіків віком до 27 років.
Грем закликав українських депутатів до „швидких законодавчих дій” у той час, коли американські законодавці все ще не можуть ухвалити закон про допомогу Україні на 60 млрд доларів.
При цьому сенатор закликав українців не засновувати свої рішення про вступ до армії на тому, чи продовжують їх підтримувати Сполучені Штати.
„Що б ми не робили, ви повинні боротися. Незалежно від того, що ми робимо, ви воюєте за себе”, – передає слова Грема Washington Post.
Крім того, сенатор наголосив на необхідності знизити мобілізаційний вік.
„Я сподіваюся, що ті, хто має право служити в українській армії, приєднаються до неї. Ви боретеся за своє життя, тому ви повинні служити – не у 25 чи 27 років. Потрібно більше людей в строю”, – зауважив він.
Стосовно ухвалення Конгресом США законопроєкту про допомогу Україні Грем не зміг надати будь-яких гарантів і лише додав, що „він більш оптимістично налаштований ніж коли-небудь був”.
У парламентському комітеті з питань нацбезпеки продовжують розглядати законопроект про мобілізацію. Зокрема, планують перекрити лазівку для ухилянтів, коли доглядачами людини з інвалідністю оформляють відразу кількох осіб.
Про це заявив заступник голови комітету Єгор Чернєв, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Верховної ради.
„Ми почули проблему людей з інвалідністю і тих, хто їх доглядає. Зараз шукаємо формулу, при якій люди з інвалідністю не будуть позбавлені необхідного догляду. З іншого боку, ми маємо перекрити лазівку, якою користуються деякі ухилянти. Вони знаходять людей з інвалідністю, і в однієї такої людини може бути, умовно кажучи, дев’ять доглядачів. Цього не має бути. Повинен бути тільки один доглядач”, – сказав він.
За його словами, комітет поставив перед собою мету: з одного боку, виконати запит Генштабу та Міністерства оборони, з іншого – втримати баланс прав, свобод та справедливості для людей.
Як тільки законопроект буде збалансовано, він потрапить у сесійний зал Верховної ради, повідомив депутат.
До Верховної ради України внесли законопроект, яким пропонується дозволити звільняти ув’язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби.
Відповідно до назви законопроекту, умовно-достроково звільняти від відбування покарання хочуть тих ув’язнених, які погодяться проходити військову службу за контрактом.
Станом на зараз тексту законопроекту поки немає.
Нагадаємо, раніше до Ради внесли законопроект про мобілізацію. Документом пропонується дозволити добровільну мобілізацію українців з погашеною судимістю, але за винятком низки статей.
Міністр юстиції України Денис Малюська виступив з більш радикальним підходом. Він заявив, що мобілізувати таких громадян потрібно у примусовому порядку.
Також він допустив мобілізацію ув’язнених. За словами міністра, давати їм зброю буде ризиковано, але можна „дати лопату”.
У Верховній раді зареєстрований законопроект щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №11073.
Законопроектом передбачено декриміналізацію виробництва та мирного володіння зброї з метою самозахисту шляхом виключення статей 263 та 263-1 з Кримінального кодексу України.
Зараз стаття 263 передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Стаття 263-1 передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років з незаконне виготовлення зброї.
„Метою законопроекту є відновлення конституційного правопорядку в Україні в умовах воєнного стану… Також метою законопроекту є стимулювання зброярського підприємництва та налагодження українського виробництва зброї та озброєння”, – йдеться в пояснювальній записці до проекту.
Як зазначають автори проекту, виробництво зброї завжди вважалося рушієм людського прогресу, а володіння зброєю в більшості випадків переслідує законну ціль – самозахист, полювання, спорт, колекціонування тощо.
У випадку зі статтями 263 та 263-1 Кримінального кодексу України, навіть формального кримінального правопорушення не відбувається, оскільки виробництво військової зброї в Україні з 2015 року взагалі не ліцензується, тому немає і формального порушення. Крім того, після втрати чинності закону України „Про власність” в 2007 році, зникли законні обмеження на володіння іншою зброєю для законних цілей, оскільки автоматично почали діяти норми Цивільного кодексу України.
„Варто зауважити, що обмеження та заборони на носіння чи володіння зброєю встановлюються не Кримінальним кодексом України, а відповідними законами, зокрема „Про правовий режим воєнного стану”, згідно з яким військові адміністрації відповідно до потреб можуть встановлювати певні обмеження”, – йдеться в документі.
Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки проголосував за виключення із законопроєкту про мобілізацію розділу щодо обмежень для ухилянтів.
„Тільки що на засіданні комітету з нацбезпеки і оборони з перевагою в ОДИН голос пройшла правка, яка ВИКЛЮЧАЄ з тексту законопроекту весь розділ змін до Кодексу адміністративного судочинства! Таким чином знімаються пропозиції по замороженню рахунків, банківських карток, обмежень по виїзду за кордон та керування автівкою”, – пояснив парламентар.
Рішення підтримали 7 нардепів, 6 виступили проти.
Після цього засідання комітету було закрито, продовжиться воно завтра, 13 березня.
[type] => post
[excerpt] => Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки проголосував за виключення із законопроєкту про мобілізацію розділу щодо обмежень для ухилянтів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1710257940
[modified] => 1710252203
)
[title] => Комітет ВР прибрав із законопроєкту про мобілізацію норми щодо блокування рахунків та обмеження права керування авто, - Гончаренко
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=106442&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 106460
[uk] => 106442
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 106443
[image] => Array
(
[id] => 106443
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg
[original_lng] => 73438
[original_w] => 1024
[original_h] => 768
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20240301210451.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1710245003:8
[_thumbnail_id] => 106443
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 839
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7cf03ae7130c319eb5b4569ae8a2063a] =>
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
Законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий Верховною Радою України вже до кінця березня. До нього надійшло 4 195 поправок, які зараз доопрацьовуються в комітеті та юридичному управлінні.
Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
«Законопроєкт перебуває на розгляді в Комітеті. Подано понад 4 тис. поправок, а якщо конкретно – 4 195 поправок над якими продовжує працювати Комітет національної безпеки та оборони. Робота в Комітеті ще триває, як тільки робота буде завершена він буде переданий на роботу в юридичне управління, вичитаний і після цього буде готовий для винесення в зал», – розповів Стефанчук в ефірі телемарафону.
За його словами, скільки часу займе весь вищезгаданий процес стане відомо після проведення консультації з фракціями та групами, а також залежатиме від кінцевої редакції законопроєкту, який вийде з Комітету.
«Законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий до кінця березня», – сказав Стефанчук.
У Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони обговорюють ряд можливих обмежень для ухилянтів. Наразі допускається можливість їх позбавлення права керування транспортними засобами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву члена комітету, нардепа Федора Веніславського під час брифінгу.
За його словами, у нардепів була дискусія про надання ТЦК повноважень у судовому порядку обмежувати права громадян, щодо права на розпорядження грошовими коштами на рахунку, права виїзду за кордон і права керування транспортним засобом.
„Депутати дійшли консенсусу на цей момент. І ми допускаємо лише одне обмеження – на право керування транспортним засобом, якщо людина не виконала умови ТЦК і не з’явилася для оформлення документів, для уточнення даних, або не з’явилася за повісткою, яку вона отримала”, – зазначив Веніславський.
Також нардеп зауважив, що законопроєкт передбачає уникнення зловживань особами, які вирішили спеціально здобувати вищу освіту, щоб „відкосити” від мобілізації.
„Нинішній закон не лімітує кількість вищих освіт. Тобто людина може здобувати другу, третю, п’яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно приберемо і буде вже послідовна вища освіта, тобто вища, вища, магістерська і аспірантура, – зазначив він.
З початку повномасштабного вторгнення Верховна рада працює у режимі триваючого пленарного засідання, що дозволяє нардепам зібратися в будь-який момент. А перерва в засіданнях цього тижня пов’язана з необхідністю роботи нардепів у місцях дислокації військових.
Про це заявив глава фракції „Слуга народу” Давид Арахамія, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Telegram-канал.
„Хочу нагадати, що з початку повномасштабного вторгнення ВР працює в режимі триваючого пленарного засідання. Це дозволяє нам, по-перше, збиратися в будь-який час і приймати рішення, а по-друге, оперативно реагувати на зміни безпекової ситуації, важливі дедлайни чи особливості ухвалення рішень нашими партнерами. Тому неможливо скасувати те, що триває і по факту, і згідно з регламентом”, – пояснив нардеп.
За словами Арахамії, найближчим часом народні депутати за аналогією з роботою в округах будуть працювати з військовими. Як на передовій, так і в навчальних центрах та пунктах постійної дислокації.
„Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи в сесійній залі. Такі речі не можуть і не повинні анонсуватися з питань безпеки”, – зазначив він.
[type] => post
[excerpt] => З початку повномасштабного вторгнення Верховна рада працює у режимі триваючого пленарного засідання, що дозволяє нардепам зібратися в будь-який момент. А перерва в засіданнях цього тижня пов'язана з необхідністю роботи нардепів у місцях дислокації...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1709665440
[modified] => 1709664576
)
[title] => Нардепи поїдуть до військових. В «Слузі народу» пояснили паузу в засіданнях Ради
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105790&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 105788
[uk] => 105790
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 3599
[image] => Array
(
[id] => 3599
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[original_lng] => 25493
[original_w] => 705
[original_h] => 445
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[width] => 705
[height] => 445
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[width] => 705
[height] => 445
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[width] => 705
[height] => 445
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[width] => 705
[height] => 445
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/david-arahamija.jpg
[width] => 705
[height] => 445
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 755
[_thumbnail_id] => 3599
[_edit_lock] => 1709657936:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_c6ffdabc4f5967fda6d9c26ddf3db234] =>
Am heutigen orthodoxen Osterfest denken wir besonders an die vielen orthodoxen Christinnen und Christen in der Ukraine, die dieses Fest nicht im Kreis ihrer Familie, nicht in Frieden feiern können. Klar ist: Wir unterstützen die Ukraine – so lange wie nötig.
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) May 5, 2024
Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС.
За проєкт №10337 проголосували 236 депутатів з 226 необхідних, схваливши його в цілому.
Ухвалення закону про лобізм було однією з чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення у листопаді 2023 року. Водночас його критикували за те, що норми проєкту можуть стати перешкодою для доброчесної діяльності експертних громадських організацій, які просувають ті чи інші реформи.
Закон визначає правові рамки лобістської діяльності в Україні, права та обов’язки суб’єктів; передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості, звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання, і контроль за дотриманням ними правил лобіювання.
Закон має набути чинності через 2 місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
ГО „Центр протидії корупції” перед голосуванням висловила позицію, що проєкт у поточному вигляді не вирішує проблему лобізму через окремих депутатів і радників у владних структурах.
Депутатка від опозиційної „Європейської солідарності” Ірина Геращенко зазначила, що перед другим читанням врахували деякі поправки, на яких наполягали громадські організації, але не всі, „тому є загроза різночитання певних норм”.
Голова Комітету ВР з питань правової політики від „Слуги народу” Денис Маслов заявив, що перед голосуванням у другому читанні „переглянули суть лобіювання” і ключовим маркером лобізму визначили комерційний інтерес.
„Визначальним для того, чи буде вплив особи на ухвалення нормативно-правового акту вважатися лобіюванням, стане наявність у неї комерційного інтересу”, – зазначив він.
Просувати інтереси через лобістів не можна буде політичним силам, медіа, релігійним організаціям, кандидатам на виборах.
Також, за його словами, внаслідок поправок спростили звітність для суб’єктів лобіювання: не потрібно буде зазначати точні фінансові показники, але потрібно буде звітувати про свої зустрічі з топ-посадовцями.
[type] => post
[excerpt] => Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1708710480
[modified] => 1708705187
)
[title] => Рада схвалила проєкт про лобізм, який є однією з вимог Єврокомісії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=104584&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 104584
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 104585
[image] => Array
(
[id] => 104585
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg
[original_lng] => 90220
[original_w] => 1473
[original_h] => 834
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-300x170.jpg
[width] => 300
[height] => 170
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-768x435.jpg
[width] => 768
[height] => 435
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-1024x580.jpg
[width] => 1024
[height] => 580
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg
[width] => 1473
[height] => 834
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg
[width] => 1473
[height] => 834
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg
[width] => 1473
[height] => 834
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1708698022:3
[_thumbnail_id] => 104585
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 678
[translation_required_done] => 1
[_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
