Спікер парламенту Словаччини Петер Зіга підтвердив, що новий закон про мову, який планують прийняти в країні, жодним чином не обмежуватиме використання рідної мови національними меншинами. Про це під час свого візиту до Братислави повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Після зустрічі з Петером Зігою він заявив, що доля угорців словацької Верховини важлива для Будапешта й привітав те, що представники словацького уряду бачать їхню громаду як ресурс для подальшого розвитку двосторонніх відносин.
«Сьогодні я отримав чітке підтвердження від спікера, що можливе прийняття нового закону про мову жодним чином не загрожує використанню рідної мови національними меншинами, які проживають у Словаччині», – повідомив Сійярто. Він зазначив, що працює із Зігою вже 8 років, має з ним навіть особисті дружні стосунки й не пам’ятає жодного випадку, коли б він не дотримав слова.
Як наголосив Сійярто, якщо йдеться про національні меншини, завжди краще запобігти біді, але наразі в цій сфері все йде в правильному напрямку. «Зрештою, якщо очільник словацького парламенту каже, що вони не приймуть закон, який обмежить або поставить національну громаду в гіршу ситуацію, думаю, ми можемо сподіватися, що ситуації, коли нам доведеться втручатися, не виникне», – зауважив він.
«Слова спікера для мене є гарантією», – додав Сійярто. Він також зазначив, що сторони домовилися підтримувати під час можливого законодавчого процесу постійний контакт. «Тому, якщо хтось із нас помітить проблему, яка може створити небажану ситуацію, ми негайно обговоримо її й будемо діяти разом», – підкреслив міністр.
Сійярто вважає, що співпраця між Угорщиною та Словаччиною нині є успішнішою, ніж будь-коли раніше.
За його словами, про це свідчить тісне співробітництво в найбільш чутливих сферах, зокрема щодо безпеки, у тому числі енергетичної. Як приклад Сійярто навів участь угорських військово-повітряних сил у виконанні завдань з охорони повітряного простору Словаччини, а також дуже тісну співпрацю в галузі поставок сирої нафти.
«Ми готові й далі розвивати наші відносини і будувати нові мости на річках Дунай та Іпой», – сказав він.
Насамкінець Сійярто зазначив, що на сьогодні надії на повернення миру в Центральній Європі є максимальними.
«Ми, угорці, разом з урядом Словаччини завжди з гордістю належали до миролюбної глобальної більшості, яка бачить вирішення війни в Україні не в поставках зброї, а в припиненні вогню», – підкреслив міністр.
Петер Зіга підтвердив, що ані уряд, ані парламент Словаччини не мають наміру змінювати поточний статус-кво щодо прав національних меншин. За його словами, натомість вони хочуть зробити ще більший акцент на покращенні якості життя угорської громади на півдні країни. Особливо це стосується розвитку транспортної інфраструктури, тобто будівництва нових доріг і мостів.
Як зазначив спікер словацького парламенту, ідеться про мовний закон, деталі якого поки що невідомі, його текст лише готується. Міжміністерські консультації розпочнуться тільки після цього. Відтак документ повинні схвалити уряд та парламент, тому буде достатньо часу для обговорення будь-яких питань, зазначив Зіга.
У межах робочого візиту на Закарпаття керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та його угорський колега Петер Сіярто особисто поспілкувалися з лідерами угорської спільноти.
Андрій Єрмак подякував громаді за підтримку та переказав вітання від Президента Володимира Зеленського. У вирішальний момент для майбутнього країни лідери угорської громади публічно звернулися до голови Європейської Ради Шарля Мішеля та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з проханням підтримати рішення про відкриття переговорів щодо вступу України в ЄС.
Представники угорської національної спільноти, які проживають на території Закарпаття, є громадянами України, невід’ємними, інтегрованими та органічними членами українського суспільства. Їм усім, як і іншим громадянам незалежно від етнічного походження, належності до національних спільнот, гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні права і свободи, визначені Конституцією України.
Керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак зазначив, що, на жаль, вороги України використовують національні спільноти, які проживають у нашій країні, у власних цілях, маніпулюючи фактами. Вони сіють ворожнечу, напружують суспільну обстановку, намагаються розхитати нас зсередини. Але не мають успіху.
В умовах повномасштабної війни, яку розвʼязала росія проти нашої країни, українські угорці довели собі та всьому світу, що є справжніми патріотами України.
Лідери угорської громади Закарпаття подякували Президенту Володимиру Зеленському, Андрію Єрмаку та Петеру Сіярто за всебічну підтримку й увагу до національних спільнот краю.
Цю підтримку бачить уся країна та весь світ. Громада ж своєю чергою віддячує конструктивом і міцною проукраїнською позицією.
Рівень зустрічі свідчить про високу довіру з боку держави та комунікації у середовищі національних спільнот регіону.
Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Так прокоментував «угорське питання в українській освіті» Йосип Борто, депутат Закарпатської облради, заступник голови Закарпатського угорського культурного товариства (KMKSZ) на панельній дискусії під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023.
Йосип Борто зауважив, що днями в Офісі Президента висловили готовність внести зміни в Закон України про освіту. «Є сподівання, що тими змінами представники національних меншин будуть задоволені і це не буде бар’єром для вступу України в ЄС. Більшість українського народу підтримує курс України до ЄС. На Закарпатті ця цифра дуже велика. В угорській громаді 100% підтримує вступ у ЄС. Ми хочемо, щоб в Україні панував мир, спокій, стабільність», – додав Йосип Борто.
«Найкраще, якщо дитина навчається рідною мовою. Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Я сам написав та ініціював програму для покращення володіння державною мовою в школах для нацменшин. Це проблема для дитини, яка не є конкурентно спроможною для вступу в університет, проблема для спільноти. Угорська спільнота не може існувати без своєї еліти, а вона може бути тільки тоді, коли ці люди знають українську мову», – прокоментував Йосип Борто.
За його словами, на сьогодні у 72 школах на Закарпатті ведеться навчання є угорською мовою. 26 шкіл, де є паралельно дві мови – українська та угорська.
У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні, покращення їхнього правового статусу та приведення у відповідність до європейських стандартів. Закарпатських угорців на заході представляла зокрема голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та національних меншин Закарпатської обласної ради Ільдико Орос.
У форумі взяли участь зокрема голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голова ГО «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян, а також лідери організацій нацменшин, які проживають в Україні.
Закарпаття, окрім Ільдико Орос, також представляли начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Олександр Лях, голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич, депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, а також голова Благодійного фонду «Закарпатські угорці» Борис Вашкеба.
Ільдико Орос повідомила, що з-поміж представників меншин ситуацію в Україні критикували лише вона та очільниця Асоціації румунських вчителів України Ауріка Божеску. Щодо застосування європейських стандартів у сфері забезпечення прав національних меншин виступила депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. Ільдико Орос у своїй презентації пояснила, які права мали нацменшини України в період 1991–2017 років, а також які права залишилися у них донині. Вона зазначила – Президент Володимир Зеленський під час візиту до Берегова пообіцяв, що Україна готова надати закарпатським угорцям усі ті права, які мають національні меншини, котрі проживають в Угорщині, тобто, «можна говорити про «дзеркальні закони». Насамкінець Ільдико Орос також окреслила, які саме права надаються національним меншинам в Угорщині.
«Цікавою була реакція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який зазначив, що в Україні немає проблем із питаннями меншин, тому що національні меншини, зокрема угорська, не зверталися до нього з жодного питання. Він також зовсім інакше підійшов до можливості «дзеркальних» законів, бо почав протиставляти кількість угорських та українських шкіл у двох країнах, а не можливості, які дає законодавство», – повідомила Ільдико Орос. Вона звернула увагу Уповноваженого та інших учасників заходу на те, що закарпатські угорці, не біженці, а громадяни України, які платять податки, і що держава має забезпечити їм можливість навчання рідною мовою, а також право використовувати національну символіку, бо це стандарти Європейського Союзу.
Оцінюючи краківський форум, Ільдико Орос підкреслила: «Сподіваюся, що форум сприяв наближенню до європейських позицій бодай на крок. Рада, що мала можливість висловити свою думку, водночас шкодую, що Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), яке представляє інтереси угорської громади Закарпаття, не брало участі у цьому форумі. Сподіваюся, що до наших зауважень прислухаються та врахують їх.
Подібною була позиція й Ауріки Божеску, яка представляла Асоціацію румунських педагогів України. Хоча їй не надали можливості виступити з окремою доповіддю, але після окремих блоків форуму вона кілька разів виступала і підтверджувала нашу позицію. Зокрема повідомила, що вони також не просять більшого, лише просять повернути ті права, які румунська громада України мала до 2017 року», – резюмувала Ільдико Орос.
[type] => post
[excerpt] => У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1696688040
[modified] => 1696684132
)
[title] => Ільдико Орос про форум «Права національних меншин в Україні», який відбувся в Кракові
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=91990&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 91922
[uk] => 91990
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 91923
[image] => Array
(
[id] => 91923
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[original_lng] => 448355
[original_w] => 2560
[original_h] => 1710
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1536x1026.jpg
[width] => 1536
[height] => 1026
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-2048x1368.jpg
[width] => 2048
[height] => 1368
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1710
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2244
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 91923
[_edit_lock] => 1696673202:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_6f7cfe90b023a63673bb4943f5e7e1b1] =>
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
Угорщина підтримає інтеграційні зусилля України лише за умови повернення прав угорської нацменшини Закарпаття, повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці в соцмережі.
На пресконференції після засідання Комісії Україна – НАТО Сійярто зазначив, що зустріч у такому форматі відбулася вперше за шість років, оскільки на Генерального секретаря Альянсу чинився такий тиск, що він був змушений скликати зустріч, незважаючи на незмінну позицію Угорщини.
За словами урядовця, Генсек та міністри закордонних справ Греції, Хорватії, Канади й Туреччини говорили на заході про повагу до прав національних меншин.
Сійярто нагадав, що права закарпатських угорців в Україні систематично урізають з 2015 року. Останнім прикладом цього є те, що з вересня 2023-го не зможуть функціонувати школи національної меншини, незважаючи на те, що зараз в Угорщині українці навчаються в 1300 навчальних закладах. На Закарпатті під загрозою припинення роботи опинилося 99 угорськомовних шкіл. Більше того, права вибору мови навчання позбавили і виші, це нововведення торкнеться двох угорськомовних вищих навчальних закладів.
«Я чітко дав зрозуміти, що поки угорській громаді в Україні, закарпатським угорцям не повернуть ті права, які вони мали до 2015 року, ми не будемо підтримувати жодне інтеграційне рішення щодо України», – повідомив Сійярто.
«Як і досі, ми завжди будемо відстоювали інтереси закарпатських угорців, їхні права», – попередив він.
Сійярто підкреслив, що деякі учасники зустрічі робили доволі войовничі заяви про військову перемогу та поставки зброї, тоді як про мир ішлося мало.
«Тож позиція Угорщини і тут, у НАТО, є унікальною, адже ми говоримо голосом миру, ми не посилюємо риторику війни», – зазначив він, а відтак підкреслив, що серед жертв бойових дій є й угорці, оскільки у військо призвали дуже багато представників закарпатської угорської громади.
Міністр наголосив, що Угорщина як сусідня країна беззастережно прийняла понад мільйон біженців з України й українські діти-біженці та студенти навчаються у 1300 угорських освітніх закладах.
«Наслідки війни для Угорщини серйозні, але ми понад наші сили підтримуємо Україну гуманітарною допомогою. Більше того, уже беремо участь у відбудові шкіл та лікарень», – зазначив Сійярто.
Відтак міністр додав, що угорський уряд вважає мирний план Китаю пропозицією, яку варто обговорити.
Сійярто переконаний, що на сьогодні ризик третьої світової війни великий як ніколи, тому важливо підтвердити рішення НАТО, згідно з якими Альянс не є стороною у війні й робитиме все, щоб уникнути прямого конфлікту НАТО – росія.
Представники Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) назвали неприйнятними репресії проти угорської нацменшини на Закарпатті у світлі нового закону, який з вересня фактично закриває в країні школи нацменшин, повідомив Петер Сійярто, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини.
Фото: Facebook/szijjarto.peter.official
За словами урядовця, суперечливий закон ще більше погіршує становище угорської нацменшини.
«Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кайрат Абдрахманов завжди ставився до цього питання з розумінням і був готовий розглядати його з точки зору фактів, а не під впливом політичних очікувань чи ідеологій. Він визнав, що це явно неприйнятна ситуація, яка суперечить міжнародному праву», – заявив Сійярто.
Міністр додав, що звернувся до Верховного комісара з проханням допомогти відтермінувати закон, оскільки він призведе до закриття 99 угорськомовних шкіл.
Завдяки своїй активній участі в суспільному житті, співпраці з румунською більшістю в дусі взаємної поваги, багатій культурній спадщині та традиціям, а також прихильності європейським цінностям свободи та демократії угорці в Румунії являють собою додаткову цінність для суспільства, заявив прем’єр-міністр країни Ніколає Чуке в привітанні з нагоди національного свята угорців 15 березня.
У своєму зверненні до співгромадян угорської національності, оприлюдненому пресслужбою уряду, прем’єр зазначив, що 15 березня – нагода привітати угорців Румунії та відзначити їхній внесок у розвиток і модернізацію держави.
Протягом трьох останніх десятиліть країна досягла значного прогресу в розбудові демократичного та інклюзивного суспільства, і цьому сприяв, зокрема, внесок угорської нацменшини, підкреслив Ніколає Чуке.
За його словами, підтримка та зміцнення культури, історії, етнічної, мовної та релігійної ідентичності національних меншин є характеристиками зрілого, демократичного європейського суспільства, а Румунії потрібна творча енергія, ідеї та натхнення всіх громадян, незалежно від етнічної належності, мови та релігії.
«Цього особливого дня я шлю щирі вітання громадянам Румунії угорської національності, яким бажаю здоров’я та процвітання! Бережи вас Бог!» – резюмував прем’єр-міністр.
Про це заявила депутатка Закарпатської обласної ради Юдіта Петеї на своїй сторінці у мережі Facebook.
„Маємо хороші сигнали від представників центральної влади, які стосуються угорської спільноти на Закарпатті.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь учора публічно заявив, що на Закарпатті за останні роки виріс рівень володіння українською мовою, навівши у приклад Берегово.
Також чиновник підкреслив, що угорці нашого краю є повноцінними громадянами України, котрі сьогодні й в лавах Збройних сил, і в поліції, і в закладах освіти, і в органах місцевого самоврядування докладають зусиль для консолідації своєї громади.
Те, що на рівні центральної влади є розуміння та публічна підтримка угорської громади, — велике досягнення, яке вказує, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Упевнена, що ми досягли цього разом, зокрема й публічно висловивши свою позицію про неприпустимість маніпуляцій щодо угорської громади.
Ми готові вдосконалюватися, рухатися зустрічними курсами, комунікувати та розвиватися. Все, що нам потрібно, — це час і підтримка.
Дякую усім угорцям Закарпаття за консолідацію та витримку. Дякую владі на усіх рівнях за те, що почули нас і підтримали”, – написала Петеї.
В Україні тривають виступи проти закарпатських угорців, у Мукачеві пропонують зменшити політичний вплив Угорщини на Закарпатті, тобто, зусилля, направлені на захист угорської громади заради «захисту суверенітету України».
Сайт Mukachevo.net, який став основним майданчиком для нападів на закарпатських угорців, опублікував статтю політичного аналітика Юрія Дзямкулича, яка спочатку з’явилася у його Телеграм-каналі, у котрій він стверджує, що тоталітарні режими діють за однаковою схемою – захоплення території інших країн вони завжди починають з захисту своїх національних меншин.
«Гітлер, починав з німецького питання та об’єднання в одну державу етнічних німців в Австрії та Чехії», – зазначає аналітик, цитуючи фюрера, котрий, у 1938 році, звертаючись до Австрії та Чехословаччини заявив, що «Рейх більше не буде миритись із пригнобленням німців за кордоном». За його словами, Путін, починав із твердження про те, що Росія закінчується там, де закінчується російська мова та «захисту» російськомовних від геноциду влаштованого «київським режимом» в Криму та на Донбасі.
Далі аналітик переходить до мантри очевидної брехні про прем’єр-міністра Угорщини, а саме, що «Орбан, багато років марить ідеєю «Великої Угорщини» й Тріанонським реваншем та постійно «захищає» угорську меншину. Але оскільки Угорщина покищо член НАТО та ЄС, він публічно говорить лише про автономію та подвійне громадянства для угорців, які живуть у сусідніх країнах, зокрема, в Україні. Хоча після початку широкомасштабної агресії Росії, Орбан, очевидно, сподіваючись на перемогу свого друга Путіна, став менш обережний, тому публічно вдягає шарф з картою «Великої Угорщини», яка включає частину Закарпаття й називає Україну «нічийною територією».
Заходячи здалеку до нападу на КМКС, Дзямкулич стверджує, що між подібними діячами є ще одна схожість – в реалізації загарбницької політики їм завжди допомагають кишенькові політичні сили, які готують грунт для легалізації майбутніх анексій. «У Гітлера були місцеві націонал-соціалісти в Австрії та Нідерландах, Судето-німецька партії створена з представників німецької національної меншини в Чехословаччині. У Путіна – була спочатку «Партія Регіонів», а потім ОПЗЖ та цілий ряд більш мілких місцевих партій: «Російський блок», «Російська єдність», «Союз», «Русь єдина» та інші», – проводить хибну паралель автор.
Переходячи до суті, політолог знову дає волю своїй злобній уяві та пише: «У Орбана є партія угорців України «КМКС». Кожного разу в історії, при територіальній експансії, саме такі політичні сили допомагали пропаганді агресорів та відігравали ключову роль в подальшій легалізації анексії. Так, австрійські націонал-соціалісти вимагали більше прав для справжніх німців. Представники ОПЗЖ заявляли про порушення прав російськомовних. Представника КМКС також підіграють угорській пропаганді та заявляють про «утиски угорців в Україні за фашистськими методами». За кожною з цих місцевих політичних сил, завжди стирчать вуха господарів. Публічна підтримки на рівні перших осіб, спільні фото, обмін візитами та гроші».
Пробиваючись крізь мережу брехні та викривлень, Дзямкулич відкрито погрожує Угорщині та закарпатській угорській меншині, роблячи неправдиві висновки: «Дуже великі гроші на вибори, в лояльність місцевих політиків, владу, експертів, ЛОМів та іншу обслугу, яка легалізує всі потрібні пропагандистські кліше. Ми всі знаємо чим закінчилася реалізація ідеологеми про життєвий простір для німців в Європі. Ми всі бачимо, як захист російськомовних в Україні привів до російської агресії та геноциду українців на окупованих територіях. Ми всі розуміємо, чим може закінчитися істерія Орбана щодо угорської національної меншини».
На завершення фахівець робить заяву, яка викривляє реальну ситуацію: «І тут, перефразовуючи одного проугорського експерта з Закарпаття, можна зазначити лише одне: боротьба із зростанням впливу орбанівської Угорщини на Закарпаття дійсно є політичним питанням – питанням забезпечення суверенітету України на своїй території. Тому дуже важливо розібратись, як Орбан вербує агентів впливу на Закарпатті».
