Нaпepeдoднi кaнцлep Нiмeччини Aнгeлa Мepкeль зaкликaлa про необхідність peфopмувaти OOН для пoдaльшoгo poзвитку. Пpo цe вoнa, зoкpeмa, зaявилa нa уpoчистoму зaсiдaннi Гeнepaльнoї Aсaмблeї (ГA) OOН з нaгoди 75-piччя opгaнiзaцiї. Дo peчi, сaмi виступи нa Гeнaсaмблeї пpoxoдять у вiдeoфopмaтi у зв’язку з oбмeжeннями чepeз пaндeмiю кopoнaвіpусу.
Як відомо, сьогодні усі проєкти реформи ООН зводяться до різних варіантів розширення складу цього органу, який іноді називають «радою директорів» ООН, маючи на увазі привілеї членства і виконавчу силу рішень.
До прикладу, африканські країни також уже давно пропонують розширити Раду Безпеки до 26 місць, включивши туди шість нових повноправних постійних членів, у тому числі дві держави Африки. На ці місця претендують ПАР, Нігерія та Єгипет. Проте, на думку фахівців, цей варіант нереалістичний. Однак, не слід забувати, що африканські держави мають 53 голоси, і у разі їхнього небажання підтримати ті чи інші проєкти останні будуть приречені на провал.
Ще одна група – це ряд економічно потужних держав, їх називають «групою чотирьох» – Німеччина, Бразилія, Індія і Японія. Вони також вже досить давно лобіюють свій проєкт реформи Ради Безпеки. Він також передбачає розширення РБ ООН до 25 членів з шістьма новими постійними місцями, – але без права вето. Ці країни домагаються голосування Генеральної Асамблеї відразу ж після дебатів.
У цій ситуації скептики вважають, що «група чотирьох» навряд чи приверне на свій бік у Генеральній Асамблеї більшість, необхідну Статутом ООН. Їм потрібно отримати дві третини голосів, тобто майже 130 країн із понад 190 повинні проголосувати за реформу Ради Безпеки.
Як зауважив представник Німеччини в ООН Гюнтер Плойгер (Günter Pleuger), «кожна держава має свої уявлення про реформу і заходи, необхідні для її здійснення». Разом з тим він зазначив, що три з п’яти держав, що володіють правом вето, виступають за збільшення числа постійних членів Ради Безпеки ООН. За словами пана Плойгера, до такої реформи позитивно ставляться Франція, Великобританія і Росія. Дипломати у кулуарах Генеральної Асамблеї уже проводять переговори, прагнучи заручитися їхньою підтримкою. А Вашингтон хотів би бачити у реформованій Раді Безпеки ООН Японію, проте Китай – категорично проти.
До прагнення Німеччини стати постійним членом Ради США ставиться прохолодно, оскільки не може забути її рішучу опозицію війні в Іраці. Втім, ще президент Джордж Буш заявляв: «Ми не проти бажання будь-якої країни увійти до Ради Безпеки. Ми згодні з необхідністю реформувати Раду Безпеки ООН. Але ООН потребує також і більш широкої реформ… реформ управління, реформ Комісії з прав людини… І частина цієї (широкої) реформи – Рада Безпеки ООН».
Ще одна група країн, куди входять Італія, Пакистан і Мексика, також виступають зі своїм проєктом розширення складу Ради Безпеки до 25 членів, але з повним скасуванням інституту постійного членства. І, у цій ситуації, Пакистан не хоче посилення міжнародних позицій Індії, Мексика – Бразилії, а Італія – Німеччини.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
After committing the crime of aggression against Ukraine, numerous war crimes, undermining global food and energy security, should Russia still occupy the seat of a permanent member of the UN Security Council? Remember that Russia is there on dubious legal grounds. @United24mediapic.twitter.com/x7eQ3KmDSy
??Ukrainian peace summit to be held on February 24 at the #UN headquarters in #NewYork
The summit will discuss #Ukraine's security, food and energy security, as well as the de-occupation of Ukrainian territories. pic.twitter.com/iyfJ5MaQnw
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
Humbled and honored to be chosen as the next Director General of @UNmigration. I am ready to work with ALL our member states and global partners to unleash the opportunities provided by effective, orderly and humane migration. ?︎ pic.twitter.com/cTpfjjlKHp
Напередодні стало відомо, що уряд Шотландії готує план проведення повторного референдуму про свою незалежність. У сучасних політико-економічних обставинах у Шотландської національної партії є всі підстави вважати, що у цей раз жителі проголосують за вихід із Сполученого Королівства.
Як відомо, попереднього разу – 18 вересня 2014 року на референдумі прихильники незалежності Шотландії отримали менше половини – 44,7% голосів. Тоді голосування проводилося за офіційною згодою центральної британської влади. І тоді діючий прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон поставив главі Шотландської національної партії (ШНП) Алексу Селмонду умову – найближчі кілька поколінь шотландців не оскаржуватимуть ці результати. Здавалося, що на цьому питання незалежності Шотландії можна вважати закритим на роки і навіть десятиліття.
Але у 2016 році Великобританія у цілому прийняла рішення вийти з Євросоюзу, а у Шотландії 62% населення висловилися проти цього. Але чого варті голоси 5,5 мільйона шотландців проти голосів 55 мільйонів англійців?
А того, що цей прецедент дав наступниці Алекса Селмонда – Ніколі Стерджен нові аргументи на користь повторення референдуму. А низка змін урядів країни, що послідувала за голосуванням за Brexit, нездатність парламенту Британії прийти до спільного рішення про майбутнє королівства і плутанина у відносинах з Євросоюзом, що продовжується до сьогодні привели до ще більшого зростання числа прихильників незалежності Шотландії.
Так, нещодавно проведене британським аналітичним центром YouGov опитування показало, що якби референдум відбувся вже у серпні цього року, то 53% жителів висловилися б за вихід із Сполученого Королівства. А криза, викликана пандемією COVID-19, тільки зміцнила ці настрої і віру у те, що Шотландія у змозі самостійно протистояти всім викликам.
У той час, як британський прем’єр Борис Джонсон метався від відмови від карантину до повного локдауна, глава шотландського місцевого уряду Нікола Стерджен, користуючись відносною автономією, твердою рукою ввела епідемічні обмеження. У підсумку – 72% шотландців вважають, що вона впоралася з кризою, а ось про прем’єра Джонсона такої ж думки дотримуються лише 20% опитаних.
Тож, за таких умов не дивно, що за даними центру YouGov, 52% місцевих жителів вважають, що Шотландія зможе існувати як абсолютно самостійна держава. А, ще рік тому, такої точки зору дотримувалися лише 32% шотландців.
Нагадуємо, що у грудні минулого року пані Стерджен направила Борису Джонсону звернення, в якому підкреслюється, що вибір, чи залишатися у Сполученому Королівстві або виходити з нього, повинні зробити шотландці. «У такому добровільному об’єднанні народів, як Великобританія, жодна зі сторін не може бути зацікавлена у тому, щоб наше право вибирати своє майбутнє залежало від якихось умов, було обмежено за часом або надавалося тільки один раз», – писала пані Нікола.
І, незважаючи на те, що тоді британський уряд відповів їй відмовою, а парламент визнав чергове голосування недоцільним, напередодні Нікола Стерджен оголосила, що референдум все одно відбудеться. На початку наступного року шотландський уряд представить місцевому парламенту проект закону, що визначає правову базу для нового референдуму про незалежність. Очікується, що він буде схвалений місцевими депутатами до травня, на який у Шотландії заплановані чергові парламентські вибори.
Європейський Cоюз не визнає незаконну анексію Криму Росією і проведення РФ на території півострова референдуму про внесення поправок в російську Конституцію.
Про це заявив представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Петер Стано в коментарі агентству „Інтерфакс-Україна”.
„ЄС не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією, що є порушенням міжнародного права. Тому ЄС не визнає проведення голосування Росією на території півострова, який є частиною України”, – заявив він.
Крім того, Стано констатував, що „аналогічним чином власники російських паспортів, виданих в районах, які зараз не перебувають під контролем українського уряду, всупереч Мінським угодам, не повинні брати участь у виборах, організованих Російською Федерацією”.
„Європейський Союз залишається незмінним у своїй підтримці територіальної цілісності і суверенітету України”, – додав дипломат.
On International Day of Peace, we urge Russia to end its occupation of Crimea, withdraw from the Donbas, and cease its aggression against Ukraine. pic.twitter.com/HOOFORclXX
Interior Minister #Seehofer on today’s #JHA videoconference: „When #Europe works together to fight terrorism and extremism, then Europe is a superpower. All ??member states have adopted the declaration on the latest terrorist attacks. This sends a strong signal of #solidarity.“ pic.twitter.com/nP1b9vnsGB
Мав предметну розмову з Президентом ЄК @vonderleyen. Висновок ЄК щодо заявки України на членство в #ЄС буде підготовлений протягом декількох місяців. Уряду та ЄК надано доручення. Спільно рухаємося до нашої стратегічної мети.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
23 червня в онлайн-режимі відбулось перше у 2020 році засідання Ради донорів з питань впровадження реформи децентралізації в Україні під спільним головуванням міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова і радника, керівника відділу Посольства Швеції Сесилії Круни, повідомляє пресслужба міністерства.
У цьому засіданні також взяли участь – спеціальний посланник уряду Німеччини з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт, представники Офісу Ради Європи в Україні, Представництва ЄС в Україні, Швейцарського бюро співробітництва в Україні, USAID в Україні, посольств Федеративної Республіки Німеччина, Швеції, Великої Британії, Королівства Данії та Канади в Україні, а також фахівці з Мінрегіону та Верховної Ради України,.
Як відомо, Рада донорів з питань впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні – це спільнота донорських агенцій, іноземних дипломатичних представництв в Україні, міжнародних організацій, що фінансують та/або впроваджують широкомасштабні програми і проект, які спрямовані на підтримку реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка сформована для здійснення стратегічної координації між урядом України, який представлений міністерством розвитку громад і територій України, іншими центральними органами виконавчої влади та донорами задля узгодження донорської підтримки до пріоритетів реформи.
На початку засідання Олексій Чернишов привітав Швецію і особисто Сесилію Круну з початком співголовування у Раді донорів та наголосив, що хоча коронакриза внесла зміни у життя України, вона не зменшила її активної позиції щодо впровадження реформ. «Попри труднощі, які постали перед Україною та багатьма країнами світу в світлі негативного впливу на всі сфери життя пандемії COVID-19, уряд України за підтримки міжнародних партнерів успішно виконає всі необхідні завдання для реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», – запевнив український міністр.
Також він презентував членам Ради донорів основні пріоритети роботи Мінрегіону на 2020-2021 роки визначені в проекті Програми діяльності Уряду. Міністр зазначив, що наразі пріоритетом номер один для Мінрегіону є формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі.
Він також зазначив, що важливим питанням є розподіл повноважень органів самоврядування та органів виконавчої влади, фінансове забезпечення виконання цих повноважень, переформатування райдержадміністрацій у відповідності до нової компетенції. Процес відбуватиметься поступово, щоб при зміні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не погіршувався рівень якості послуг, що надаються людям.
Зі свого боку, посланник уряду Німеччини з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт позитивно оцінив досягнення України у впровадженні децентралізації та висловив готовність і надалі допомагати у питанні здійснення реформи.
А Сесиліа Круна подякувала від імені партнерів за наполегливу працю і рішучість у завершенні важливих перетворень і висловила сподівання, що наступне засідання відбудеться на початку осені.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => 23 червня в онлайн-режимі відбулось перше у 2020 році засідання Ради донорів з питань впровадження реформи децентралізації в Україні
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1593029520
[modified] => 1593028542
)
[title] => У Мінрегіоні відбулось засідання Ради донорів з питань впровадження реформи децентралізації в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=7341&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 7341
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 7343
[image] => Array
(
[id] => 7343
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[original_lng] => 71351
[original_w] => 750
[original_h] => 499
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[width] => 750
[height] => 499
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[width] => 750
[height] => 499
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[width] => 750
[height] => 499
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[width] => 750
[height] => 499
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/2-12.jpeg
[width] => 750
[height] => 499
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1593017799:8
[_thumbnail_id] => 7343
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3922
[translation_required_done] => 1
[_oembed_0e4620060c6329d6d4d8ed1848768a19] =>
Clashes in the City of Tel Aviv between Protestors and Israeli Police who are trying to disperse Crowds on the Highway. https://t.co/5rbNrQpjjD
Главою Нацради реформ буде сам Володимир Зеленський, а Михеіл Саакашвілі залишається главою виконавчого комітету Національної ради реформ за згодою – на цей нюанс варто звернути увагу: фактично, якщо Саакашвілі не дає згоду, то він не бере участь в роботі Нацради реформ. Про це йдеться у сьогоднішньому Указі Президента України №245/2020.
Також цим президентським указом визначається перелік членів, які беруть участь у роботі Нацради реформ з усіх питань. До неї увійшли: прем’єр-міністр Денис Шмигаль; віце-прем’єр-міністри Михайло Федоров, Ольга Стефанішина та Олексій Резніков; керівник Офісу президента Андрій Єрмак і секретар РНБО Олексій Данилов.
«Сьогодні Україна потребує амбітних реформ, які можливо втілити лише об’єднавши зусилля різних органів влади та громадськості. Завдяки роботі Нацради реформ ми зможемо ефективно трансформувати нашу державу та вивести життя українців на новий рівень», – прокоментував віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Також за згодою у складі Нацради реформ працюватимуть: голова Верховної Ради Дмитро Разумков, голова Виконавчого комітету реформ Міхеїл Саакашвілі та його заступник Олександр Ольшанський, представник Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, представниця Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко, представник громадської спілки «Спілка українських підприємців» В’ячеслав Климов та інші.
Загалом до складу Нацради реформ увійшли практично всі міністри та голови парламентських комітетів та ряд громадських та бізнесових експертів.
Як відомо, Нацрада реформ – спеціальний консультативно-дорадчий орган при Президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їх реалізації.
Основною метою роботи Нацради реформ є забезпечення впровадження єдиної державної політики реформ в Україні. А також налагодження ефективного механізму взаємодії державних органів у процесі здійснення реформ, впровадження системного підходу до стратегічного планування задля досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина.
25 жовтня на виборчій дільниці я поставлю тобі 5 важливих питань.5 питань, які нам раніше ніхто ніколи не ставив. 5 питань, щоб дізнатися саме твою думку!
30-річчя визнання Угорщиною незалежності України та встановлення дипвідносин стало гарною нагодою вперше поговорити з #Орбан. Поки що телефоном, але впевнений, що особиста зустріч стане новим поштовхом в ??-?? взаєминах. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну у 2022 році.
Today Prime Minister @BorisJohnson presented President @ZelenskyyUa with the Sir Winston Churchill Leadership Award for incredible courage, defiance and dignity in the face of Putin’s barbaric invasion.
"Russia should be grateful if Ukraine is in NATO. Since Ukraine will never come to their territory in the future," Zelenskyi said.
"Russia says it is fighting NATO on the territory of Ukraine to justify their actions to the Russian society. But in truth it is because they don't… pic.twitter.com/9e8CNm9ZUD
Реформа децентралізації завершиться місцевими виборами, призначеними на 25 жовтня 2020 року, оскільки голосування відбуватиметься відповідно до нового адміністративно-територіального поділу, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції у четвер.
„Ми завершили формування перспективного плану громад цілої України, завершивши і підписавши всі перспективні плани всіх областей. Сьогодні ми ведемо дискусію і будемо завершувати формування районів. Коли з 430 районів ми сформуємо 129, по пам’яті, в Україні. І це буде, власне, завершенням основного процесу реформи децентралізації”, – додав Шмигаль.
Він наголосив, що це одна з найвпізнаваніших і найважливіших для суспільства реформ.
„Вона дасть поштовх для територіального і економічного розвитку всіх громад…Ця реформа буде одною з найуспішніших і буде завершена у цьому році шляхом проведення восени у жовтні місцевих виборів за новим адміністративно-територіальним поділом”, – додав Шмигаль.
У червер, 28 травня відбулася зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з послами країн Великої сімки. Під час зустрічі було обговорено ряд важливих питань поточного стану української економіки, подальше упровадження реформ тощо.
Зокрема, у зустрічі взяли участь: Тимчасова повірена у справах Сполучених
Штатів Америки в Україні Крістіна Квін, Надзвичайний і Повноважний Посол
Італійської Республіки в Україні Давіде Ла Чечилія, Надзвичайний і Повноважний
Посол Японії в Україні Такаші Кураї, Надзвичайний і Повноважний Посол
Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен, Надзвичайний і
Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен,
Надзвичайний і Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії та
Північної Ірландії в Україні Мелінда Сіммонс, Надзвичайний і Повноважний Посол
Канади в Україні Лариса Галадза, Голова Представництва Європейського Союзу в
Україні Матті Маасікас і співробітник економічного відділу Посольства США в
Україні Лін Дебевуаз, повідомляє пресслужба уряду.
З українського боку у зустрічі, крім керівника уряду, також взяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко, міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, в. о. міністра енергетики та захисту довкілля України Ольга Буславець та інші посадовці.
Учасники зустрічі обговорили ситуацію з подоланням пандемії COVID-19, схвалену Кабінетом Міністрів України «Програму
стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії корона вірусу»,
продовження медичної реформи в Україні, співпрацю України
з МВФ та інші актуальні питання співробітництва.
Зокрема, Денис Шмигаль
наголосив, що пандемія коронавірусу надала певний імпульс українським реформам,
в першу чергу реформі охорони здоров’я. «В умовах пандемії – це та реформа,
потреба в якій і недоліки якої проявилися найбільше. Реформа медицини має бути
завершена за допомогою наших міжнародних партнерів, але коронакриза показала
помилки, які були допущені при попередніх розрахунках цієї реформи, тому ми
перераховуємо і тарифи з НСЗУ, і пакети послуг… Все
це потребує окремої уваги і окремих розрахунків, тому другий етап реформи може
розтягнутись у часі. І ми будемо просити підтримати нас в реалізації цієї
реформи», –
заявив голова українського
уряду.
Також, за його словами, сьогодні на порядку денному стоять ті реформи, які нададуть поштовх і полегшать економічний розвиток. «Це реформа митниці, реформа оподаткування малого і мікробізнесу. Нам також треба робити, як ми це називаємо «регуляторну гільйотину» – реформу з дерегуляції, щоб всіляко полегшити роботу малого бізнесу», – зазначив очільник уряду.
Він також заявив, що
сьогодні на порядку денному стоїть необхідність приватизації. «Але питання у ціні, за яку можна приватизувати у час кризи підприємства. ТОП-10
підприємств уже підготовлені до приватизації в червні…», – заявив прем’єр-міністр України.
Говорячи про фінансову чи індустріальну підтримку великих промислових
підприємств з великою часткою державної власності, Денис Шмигаль наголосив, що
є ідея скористатись цим, як одним з інструментів розігріву економіки і розвитку
промисловості.
Також прем’єр-міністр подякував «всім донорам і всім країнам Великої сімки
за підтримку і допомогу в реалізації реформи децентралізації», нагадавши, що позавчора,
27 травня на засіданні Кабміну було завершено формування перспективних планів
утворення територій громад для усіх областей країни.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => У червер, 28 травня відбулася зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з послами країн Великої сімки. Під час зустрічі було обговорено ряд важливих питань поточного стану української економіки, подальше упровадження реформ тощо.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1590742680
[modified] => 1590709816
)
[title] => Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив реформи в Україні з послами країн Великої сімки (G7)
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=6258&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 6258
)
[crid] => kop3821
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 6259
[image] => Array
(
[id] => 6259
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19.jpg
[original_lng] => 105202
[original_w] => 820
[original_h] => 546
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19.jpg
[width] => 820
[height] => 546
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19.jpg
[width] => 820
[height] => 546
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19.jpg
[width] => 820
[height] => 546
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/2-19.jpg
[width] => 820
[height] => 546
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1590698919:3
[_thumbnail_id] => 6259
[_edit_last] => 3
[views_count] => 4282
[_oembed_12dc5213717f310b9b686bb536a16c5c] =>
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
Як відомо, уряд на початку цього року розпочав реформу однієї з
найкорумпованіших галузей – містобудування. Головний крок реформи галузі
містобудування – ліквідація монополіста – Державної архітектурно-будівельна
інспекції (ДАБІ). Замість цього органу, наділеного надмірними повноваженнями,
створюються три центральних органи влади, між якими розподілиться регуляторні
та контролюючі функції:
Державна сервісна служба містобудування –
виконуватиме реєстраційні функції у будівництві;
Державне агентство з питань технічного
регулювання у містобудуванні – визначатиме параметри, ДБН, єврокоди;
Державна інспекція містобудування –
здійснюватиме нагляд і контроль у будівництві.
Власне, над реформуванням Державної
архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) спільно працюють фахівці міністерства
розвитку громад та територій, міністерства цифрової трансформації України та
команда Офісу підтримки та впровадження реформ при Мінрегіоні.
І ось, кілька днів тому Кабінет Міністрів на чолі з
прем’єр-міністром Денисом Шмигалем разом із з учасниками будівельного ринку
провів нараду присвячену питанню реформування Державної
архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Про це повідомляє
Урядовий портал.
В нараді взяли участь голова виконавчого
комітету Національної ради реформ України Міхеїл Саакашвілі, міністр розвитку
громад та територій України Олексій Чернишов, голова Комітету Верховної Ради
України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,
регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко, учасники будівельного
ринку та представники будівельних асоціацій, народні депутати тощо.
Під час наради прем’єр-міністр, зокрема, наголосив на
важливості обговорення концепції реформи з усіма учасниками будівельного ринку
та презентував систему реформи ДАБІ. За словами Дениса Шмигаля, під час
розробки реформи був врахований європейський досвід. «Ніде в Європі немає контролю будівництва
на вході, є містобудівельні умови і обмеження, за які хтось несе персональну
відповідальність»,
– зазначив він.
Суть реформи, нагадав прем’єр-міністр, полягає в тому, щоб
замість ДАБІ, яка має надмірні повноваження, створити три центральних органи
влади, між якими розподіляться регуляторні та контролюючі функції. «Потрібно
відокремити контрольну функцію, викинути ліцензування як непотрібне, забрати
контроль на вході і поставити контроль лише на етапі введення в експлуатацію», –
заявив Денис Шмигаль.
За його словами,
необхідно швидко пройти цю реформу і прийняти відповідні законопроекти, які на
сьогодні вже в основному підготовлені. «Тоді і ринок інакше запрацює, і
будівництво буде іти швидше, і ми зможемо уникнути незаконних будівництв. Треба
дати всім однакові правила гри. Бо бізнес – це конкуренція. І ці правила –
завдання влади – Кабміну і Верховної Ради»,
– наголосив
Денис Шмигаль, закликавши учасників будівельного ринку взяти участь у
якнайшвидшому впровадженні реформи.
Під час обговорення прем’єр-міністр також запевнив, що виступає
за впровадження системи страхування ризиків замовника, інвестора і підрядника.
«Для вас, як для
учасників ринку, зекономлені від корупції гроші – це ресурс для страхування», – зазначив він. Крім того, очільник уряду підтримав ініціативу присутніх
депутатів про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що буде
розслідувати факти корупції в ДАБІ, та погодився з пропозицією учасників ринку
щодо створення робочої групи, яка спільно напрацює пропозиції до законопроекту.
