Прогрес у правовому визнанні соціальної статі в Європі повільний, тож необхідні подальші кроки щодо громадянських прав і прав людини, ідеться в нещодавно опублікованій доповіді Ради Європи (РЄ), міжнародної організації 46 держав-членів у європейському просторі, яка базується в Страсбурзі.
Доповідь була підготовлена робочою групою, створеною Керівним комітетом Ради Європи з питань різноманітності, інклюзивності та боротьби з дискримінацією. Зокрема там зазначається, що підтримка прав ЛГБТ вже «міцно вкорінена в Європі», але між країнами існують значні відмінності.
У 38-ми із 46 держав – членів РЄ існує юридична чи адміністративна процедура для забезпечення юридичного визнання статі, у 9-ти з них будь-хто може визнати свою гендерну ідентичність на основі самовизначення. Проте в деяких країнах такої процедури немає, а в інших її унеможливили, пишуть автори звіту. На думку колегії, це, зокрема, призводить до того, що трансгендери та інтерсекс-особи мають офіційні документи, які не відповідають їхній гендерній ідентичності, тож стають більш уразливими до дискримінації та насильства, звертають увагу фахівці. 26 держав – членів Ради Європи досі вимагають медичного огляду для юридичного визнання зміни статі. У 13-х є обов’язковою стерилізація, а в 19-х, щоб отримати дозвіл на це, потрібне розлучення. Щодо правового забезпечення гендерного самовизначення дітей і підлітків, згідно зі звітом, у багатьох державах-членах ведуться дискусії про перегляд вікових обмежень, особливо у випадках, коли молоді трансгендери стикаються з неприйняттям, виключенням або іншими проблемами у своєму повсякденному житті.
«Держави-члени повинні гарантувати, що юридичні процедури визнання статі повною мірою враховують інтереси дитини, і відповідним чином переглянути вікові обмеження», – пропонує Рада Європи у своїй доповіді.
Згідно з рекомендаціями РЄ, ті держави-члени, які наразі не мають антидискримінаційних законів, що захищають гендерну ідентичність, повинні вжити заходів для їхнього впровадження. У кримінальному праві мотиви, пов’язані з гендерною ідентичністю або гендерними характеристиками потерпілого, повинні вважатися обставиною, що обтяжує покарання, додають члени робочої групи.
Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у вівторок під час пленарного засідання заявила, що незабаром міжнародна організація представить план дій щодо допомоги Україні.
«Ми повинні зробити все можливе для підтримки країни», – підкреслила Генеральна секретарка, висловивши солідарність з українським народом.
Марія Пейчинович-Бурич повідомила, що поїде до Києва, щойно отримає офіційне запрошення, аби оцінити коротко- та довгострокові потреби держави. Вона також наголосила, що Рада Європи співпрацювала з Генеральним прокурором України у створенні експертної групи для розслідування грубих порушень прав людини в країні. А відтак додала, що банк Ради Європи надав Україні п’ять мільйонів євро для подолання міграційної кризи.
Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович на засіданні повідомила, що у 2021 році були поширені тенденції, які підривають інститут захисту прав людини. «Ці тенденції не нові. Однак особливо тривожним є те, що в багатьох сферах захисту прав людини були невдачі. Крім того, значно поширився підрив верховенства права», – сказала вона. Посилаючись на звіт свого офісу за минулий рік, комісарка акцентувала, що у 2021-му не покращилася ситуація зі свободою ЗМІ, безпекою журналістів, захистом мігрантів, представників ЛГБТ-спільнот, людей з інвалідністю.
Міятович висловила сподівання, що країни – члени Ради Європи підтримають українську судову систему, а також Міжнародний кримінальний суд для забезпечення правосуддя та відшкодування збитків жертвам війни в Україні.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у вівторок під час пленарного засідання заявила, що незабаром міжнародна організація представить план дій щодо допомоги Україні.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1651066740
[modified] => 1651063538
)
[title] => Рада Європи пропонує план дій для підтримки України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=47367&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 47326
[uk] => 47367
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 47327
[image] => Array
(
[id] => 47327
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric.jpg
[original_lng] => 75400
[original_w] => 870
[original_h] => 489
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric.jpg
[width] => 870
[height] => 489
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric.jpg
[width] => 870
[height] => 489
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric.jpg
[width] => 870
[height] => 489
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/marija-pejcinovic-buric.jpg
[width] => 870
[height] => 489
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1589
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 47327
[_edit_lock] => 1651052756:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 19119
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Рада Європи
)
)
[3] => Array
(
[id] => 47301
[content] =>
Рада Європи може відіграти важливу роль у встановленні миру між росією та Україною і здійсненні правосуддя. Про це в Страсбурзі в інтерв’ю МТІ наголосив голова Комітету з питань закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет.
За підсумками дебатів, які відкривали весняну сесію Парламентської асамблеї Ради Європи, політик заявив, що Рада Європи на відміну від інших міжнародних організацій згуртовано та швидко відреагувала на початок війни. Збереження цієї єдності є важливою умовою для досягнення нашої мети – встановлення миру, додав він.
«Сторони повинні якомога швидше досягти домовленості про припинення вогню і повернутися на шлях дипломатії», – наголосив Жолт Неймет.
Рада Європи відіграє також важливу роль у здійсненні правосуддя, зокрема в належному міжнародному розслідуванні воєнних злочинів, геноциду та злочинів проти людства, додав він.
Жолт Неймет підкреслив, що 46 країн – членів Ради Європи солідарні з Україною, серед них і Угорщина, яка втілює наймасштабнішу гуманітарну акцію у своїй історії й приймає другу найбільшу кількість біженців після Польщі. «Виявляти цю солідарність буде вкрай потрібно і в наступний період», – сказав він.
Відтак Жолт Неймет подякував спостерігачам Ради Європи за роботу під час парламентських виборів в Угорщині у квітні й назвав ставлення організації до виборів у країні «зразковим».
«Рада Європи не втручалася у виборчий процес. Було б відрадно, якби й інші міжнародні організації підходили до цього питання в найближчий період так само», – зазначив політик. На його думку, формування думки в Раді Європи «на крок ближче до реальності, тут значно більше простору для діалогу».
MTI
[type] => post
[excerpt] => Рада Європи може відіграти важливу роль у встановленні миру між росією та Україною і здійсненні правосуддя. Про це в Страсбурзі в інтерв’ю МТІ наголосив голова Комітету з питань закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1650980760
[modified] => 1650976993
)
[title] => Жолт Неймет: Рада Європи може відіграти важливу роль у встановленні миру
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=47301&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 47277
[uk] => 47301
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 7267
[image] => Array
(
[id] => 7267
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[original_lng] => 563459
[original_w] => 1508
[original_h] => 848
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1825
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 7267
[_edit_lock] => 1650966343:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 64280
[1] => 19119
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Жолт Неймет
[1] => Рада Європи
)
)
[4] => Array
(
[id] => 45956
[content] =>
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович наголошує, що винні у жахливій загибелі мирного населення в Краматорську повинні бути притягнуті до відповідальності.
Про це повідомляється на сайті Ради Європи.
“Винні у серйозних порушеннях прав людини, як-от напад у Краматорську, мають бути притягнуті до відповідальності. Такі напади також можуть бути воєнними злочинами за міжнародним гуманітарним правом. Усі, хто бажає залишити райони, які постраждали або перебувають під загрозою воєнних дій, повинні мати можливість зробити це безпечно”, – зазначила Міятович.
На її думку, удар по міському району України „є черговою демонстрацією відвертої зневаги до життя мирних жителів, що, на жаль, стала стійкою ознакою цієї воєнної агресії”.
Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про припинення будь-яких відносин з білоруссю через її активну участь в агресії російської федерації проти України.
Як зазначається, Комітет міністрів призупиняє право білорусі брати участь у засіданнях і заходах РЄ.
Це стосується й участі білорусі у часткових угодах Ради Європи включаючи Венеційську комісію, але без шкоди для прав білорусі як договірної сторони міжнародних конвенцій.
Комітет міністрів РЄ також вирішив призупинити будь-яке технічне співробітництво з білоруссю.
Водночас Комітет міністрів Ради Європи підтримуватиме та зміцнюватиме зв’язки з білоруським громадянським суспільством та опозицією в еміграції. Незабаром буде оприлюднено інші ініціативи в цьому напрямку, йдеться у повідомленні.
[type] => post
[excerpt] => Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про припинення будь-яких відносин з білоруссю через її активну участь в агресії російської федерації проти України.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1647541020
[modified] => 1647541585
)
[title] => Рада Європи припиняє відносини з Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=44164&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 44192
[uk] => 44164
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 44165
[image] => Array
(
[id] => 44165
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[original_lng] => 147934
[original_w] => 1140
[original_h] => 639
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-768x430.jpg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-1024x574.jpg
[width] => 1024
[height] => 574
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1647534562:8
[_thumbnail_id] => 44165
[_edit_last] => 8
[views_count] => 1842
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 446
[1] => 19119
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Білорусь
[1] => Рада Європи
)
)
[6] => Array
(
[id] => 44003
[content] =>
Шість країн з 46 держав-членів Ради Європи утрималися під час історичного голосування за вигнання РФ з організації.
Про це йдеться у статті „Європейської правди”.
Рішення вигнати Росію Асамблея підтримала рекордною більшістю голосів, але від шести країн не проголосував жоден депутат. Це Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Сербія, Словаччина, Словенія.
Рішення не брати участі в голосуванні вочевидь зумовлене небажанням ображати Росію.
Молдова до останнього вагалася зі своєю позицією і її депутати не висловлювалися на дебатах щодо нападу РФ на Україну, хоча таку можливість мали усі.
Два депутати від правлячої партії PAS натиснули кнопку „за” на фінальному голосуванні, але вони стали єдиними у асамблеї, хто не голосував за більшість поправок, що робили резолюцію сильнішою.
Спільний комітет Ради Європи, що об’єднує керівництво ПАРЄ, представників держав-членів та генерального секретаря організації, рекомендує застосувати щодо Росії виключну процедуру, що веде до виключення цієї держави з РЄ.
Про це заявив президент ПАРЄ Тіні Кокс на пресконференції у Страсбурзі.
Тіні Кокс заявив, що під час засідання Спільного комітету був консенсус щодо рішення, яке має бути офіційно ухвалене пізніше у п’ятниці.
„Я давно в ПАРЄ, і вперше бачу таку єдність на всіх рівнях. Рішення за Комітетом міністрів, але в розумінні, що (очікуване рішення) це стаття 8 – призупинення участі РФ у всіх органах Ради Європи”, – пояснив Тіні Кокс.
Формально це рішення має ухвалити Комітет міністрів РЄ, засідання якого відбудеться надвечір, однак Кокс кілька разів наголосив, що наразі розглядається лише один варіант дій. „Розпочавши війну проти України, Росія дала відповідь, що вона не може бути частиною нашої організації”, – заявив Кокс, відповідаючи на запитання „Європейської правди”.
Варто зауважити, що Тіні Кокса вважають одним з найбільш проросійських членів ПАРЄ, досі він системно захищав інтереси РФ в усіх ситуаціях, зокрема, був адвокатом зняття санкцій з РФ у ПАРЄ у 2019 році, однак цього разу він висловлювався з абсолютною категоричністю про неприпустимість дій РФ та про її несумісність з принципами організації.
Згадана ст. 8 каже, що будь-який член Ради Європи, який cерйозно порушив статтю 3 Статуту РЄ (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод. – ЄП), може бути покараний шляхом „призупинення представництва (в КМРЄ), а також Комітет може попросити його вийти з Ради Європи”. За словами Кокса, наразі формально йдеться про призупинення. Утім, за бажання, Комітет міністрів може також розглянути виключення РФ з організації, додав Кокс.
У березні планується провести термінову позачергову сесію ПАРЄ через події в Україні, представників Росії на неї вже не допустять.
„Якщо КМРЄ ухвалить рішення про те, щоби призупинити членство, це означатиме, що РФ не зможе брати участь у всіх активностях організації… Не можна так порушити фундаментальні принципи Ради Європи і далі продовжувати працювати у ній”, – заявив Кокс.
Russia unleashed another salvo of missiles on Ukraine this Saturday. Russia will not stop until it is stopped. The global community must focus on enforcing a just and lasting peace: arming Ukraine, including with F-16s to close the sky, and implementing Ukraine’s Peace Formula.
На своєму засіданні 8 грудня 2021 року Комітет з питань національної єдності Національних зборів Угорщини погодився, що питання національних меншин має залишатися на порядку денному Ради Європи, та одноголосно ухвалив резолюцію щодо пріоритету питання національних меншин під час головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи.
На засіданні Комітету з питань національної єдності Національних зборів Угорщини в середу Державний секретар з питань політики безпеки Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Пейтер Стараі наголосив: питання національних меншин маємо залишати на порядку денному Ради Європи, оскільки небагато держав-членів це зроблять разом із нами чи без нас.
Держсекретар нагадав, що під час головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи наприкінці листопада першочерговою метою було внесення зазначеного питання до порядку денного.
Пейтер Стараі назвав головування Угорщини успішним, але у зв’язку з ситуацією меншин він зазначив, що зараз у Раді Європи набагато більший політичний інтерес приділяється роботі «з іншими типами меншин». «Ми повинні бути пильними, ми повинні бути уважними, тому що в сучасній Європі це не один із пріоритетів», – зауважив він і наголосив, що це одне з питань, щодо якого має існувати національний консенсус, щоб ефективно представляти угорські інтереси.
Держсекретар зазначив, що не очікує досягнення консенсусу щодо колективних прав національних меншин у найближчому майбутньому, оскільки ці права не закріплені в законодавстві ЄС. Це схоже на подвійні стандарти, коли у випадку національних меншин йдеться про індивідуальні права, а у випадку ЛГБТ — про колективні права, зазначив Пейтер Стараі.
Ференц Андраш Калмар, уповноважений міністра, відповідальний за питання розвитку політики сусідства Угорщини, під час виступу згадав про проведені заходи на зазначену тему під час головування Угорщини.
За його словами, на першій великій конференції на цю тему розглянули рамки, на які можна покладатися в цій сфері. Зазначалося, що питання захисту національних меншин є «забутою темою» і що серйозного прогресу щодо нього в нинішньому політичному контексті не очікується, але необхідно використовувати наявні можливості. На другій зустрічі запрошені етнічні дослідницькі інститути та НУО зазначили, що європейські інституції не використовуватимуть свій досвід та потенціал у прийнятті рішень чи моніторингу. На другому заході запрошені дослідницькі інститути та громадські організації наголосили, що європейські інституції не використовують свій досвід та потенціал у прийнятті рішень чи моніторингу, додав уповноважений міністра, нагадавши, що під час третьої конференції розглянули діючу юридичну практику, а на наступній на тему «Перспективи збереження ідентичності» наголошувалося на принципах, закладених протягом шести місяців угорського головування, та важливості продовження розпочатої роботи. Ференц Андраш Калмар назвав успіхом повернення питання захисту національних меншин «на головну політичну арену».
Уповноважена прем’єр-міністра Каталін Сілі на зустрічі наголосила на важливості проголошення права на захист національної ідентичності громадянським правом п’ятого покоління. Вона зазначила, що права корінних європейських меншин мають бути закріплені у резолюції Європейського парламенту, як і права людей африканського походження.
Уповноважена міністра Гайналка Югас наголосила на важливості того, як Угорщина позиціонує себе в дискурсах про національні меншини в Раді Європи та Європейському Союзі, оскільки це також може вплинути на період головування Угорщини в Раді Європейського Союзу в 2024 році.
Комітет одноголосно схвалив текст резолюції, який винесуть на розгляд парламенту.
У прийнятій резолюції Комітет з питань національної єдності висловлює задоволеня тим, що Угорщина винесла питання національних меншин на перший план під час свого шестимісячного головування в Комітеті Міністрів Ради Європи, тим самим відстоюючи права закордонних угорських громад на міжнародній арені. Комітет також вітає проведення п’яти міжнародних конференцій з питань національних меншин під час головування за участі міжнародних партнерів, спрямованих сприяти змістовному двосторонньому та багатосторонньому діалогу у сфері захисту меншин. Комітет надає великого значення «Страсбурзькій декларації про покращення становища та прав національних меншин у Європі», схваленій на конференції «Ідентичність національних меншин у різноманітних суспільствах: європейські перспективи» у Страсбурзі 19 жовтня 2021 року. У декларації Угорщина, як головуюча в Комітеті Міністрів ЄС, закликала Комітет міністрів доручити Міжурядовому комітету експертів з питань боротьби з дискримінацією створити відповідно робочу групу. Завдання робочої групи – до кінця наступного року підготувати проєкт рекомендації щодо активної політичної участі молоді – представників національних меншин, а також дослідження про регулярні проблеми та передові практики захисту регіональних мов та мов меншин у державах – членах ЄС.
Комітет вітає включення до Страсбурзької підсумкової декларації принципів, викладених у брошурі «Принципи захисту національних меншин у Європі – посилення ролі Ради Європи у захисті національних меншин», розробленої Каталін Сілі та Ференцом Калмарем.
Комітет продовжує підтримувати закордонні угорські громади, включаючи корінні національні меншини, які проживають в Європі. Комітет переконаний, що співпраця – це єдиний спосіб подолання труднощів та підтримки миру й стабільності.
[type] => post
[excerpt] => На своєму засіданні 8 грудня 2021 року Комітет з питань національної єдності Національних зборів Угорщини погодився, що питання національних меншин має залишатися на порядку денному Ради Європи, та одноголосно ухвалив резолюцію щодо пріоритету пит...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1639152540
[modified] => 1639149465
)
[title] => Питання національних меншин має залишатися на порядку денному в Раді Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=35434&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35408
[uk] => 35434
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 35409
[image] => Array
(
[id] => 35409
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-scaled.jpg
[original_lng] => 593323
[original_w] => 2560
[original_h] => 1333
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-2048x1066.jpg
[width] => 2048
[height] => 1066
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1333
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1867
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35409
[_edit_lock] => 1639142266:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 19119
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Рада Європи
)
)
[9] => Array
(
[id] => 32987
[content] =>
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна та Рада Європи можуть продовжувати спільну роботу, бо зуміли „перегорнути сторінку” та подолати турбулентність у відносинах. Вона була викликана необґрунтованим та безпідставним поверненням російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи.
Про це йшлося на брифінгу за участю голови МЗС Дмитра Кулеби спільно з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Буріч.
За словами глави МЗС, Україна та Рада Європи налагодили відносини у тому числі й завдяки принциповій позиції генсекретаря Ради.
„Можемо на повній швидкості надолужувати втрачене та розвивати відносини з Радою Європи на користь і України, і Європи загалом”, – додав він.
Крім того, Кулеба на зустрічі з Пейчинович-Бурич домовилися про початок спільної роботи з підготовки плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.
[type] => post
[excerpt] => Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна та Рада Європи можуть продовжувати спільну роботу, бо зуміли "перегорнути сторінку" та подолати турбулентність у відносинах. Вона була викликана необґрунтованим та безпідставним поверненням російської дел...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1636051980
[modified] => 1636047609
)
[title] => Зуміли «перегорнути сторінку». Україна та Рада Європи можуть розвивати відносини, – Кулеба
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=32987&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 32978
[uk] => 32987
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 32979
[image] => Array
(
[id] => 32979
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[original_lng] => 896571
[original_w] => 1750
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-300x123.png
[width] => 300
[height] => 123
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-768x316.png
[width] => 768
[height] => 316
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-1024x421.png
[width] => 1024
[height] => 421
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-1536x632.png
[width] => 1536
[height] => 632
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[width] => 1750
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[width] => 1750
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2043
[_thumbnail_id] => 32979
[_edit_lock] => 1636040410:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_f151c0d5173cd7090d9cb93c6b1d0f51] =>
#Russia's wild terror will not be stopped by any negotiations. Only air defense systems, tanks and long-range artillery can stop it. No more restrictions on arming #Ukraine. #ATACMS.
Following our honest and constructive discussion, we instructed our diplomatic teams to work on the next steps in our bilateral relations and peace efforts.
Brazilian representative will continue to take part in the Peace Formula meetings. pic.twitter.com/kC7f6MF0FZ
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 20, 2023
Hoje me reuni em Nova York com o presidente ucraniano Volodymyr Zelensky. Tivemos uma boa conversa sobre a importância dos caminhos para construção da paz e de mantermos sempre o diálogo aberto entre nossos países.
