У НАТО відкинули звинувачення Москви щодо нібито надання „коридору” для українських безпілотників, які летять атакувати Росію.
НАТО не становить загрози для Росії та не надавало дозволу на проліт безпілотників у Росію через свій повітряний простір. Про це заявив головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Алексуса Грінкевича, передає ЄП.
„Якби ми дозволяли безпілотникам проходити через повітряний простір Балтії, щоб дістатися до Росії, ми б їх не збивали”, – зазначив Грінкевич. – „Ми не становимо загрози для Росії”, – додав він.
За словами генерала, інциденти з дронами не свідчать про конфронтацію НАТО з Росією.
Тільки сильна Україна сьогодні та сильна Україна в майбутньому може зупинити російську агресію, тому підтримка України залишатиметься одним із головних пріоритетів НАТО, зокрема на саміті в Анкарі, що відбудеться 7-8 липня.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте у спільній пресзаяві за результатами саміту «Бухарестської дев’ятки» та Північних союзників, інформує пресслужба Генштабу ЗСУ.
«Сильна Україна сьогодні та сильна Україна в майбутньому – ось як можна зупинити російську агресію. Війна не чекає на нас. Час діяти – зараз», – наголосив генсек НАТО.
Разом із цим він зауважив, що Україна має широку міжнародну підтримку, зокрема через ініціативу PURL, яка забезпечує постачання американського озброєння. За його словами, союзники повинні й надалі мобілізовувати ресурси та допомагати Києву, оскільки безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою НАТО.
«Нам потрібно мобілізувати всі ресурси й продовжувати надавати підтримку, якої потребує Україна. Бо безпека України – це наша безпека. Наша подальша потужна підтримка України також буде пріоритетом на саміті в Анкарі», – акцентував Рютте.
Генсек НАТО запевнив, що зібрання союзників по НАТО, від Чорного моря до Арктики, підтверджує рішучість стояти разом та захищатися від будь-якої загрози з будь-якого напрямку.
Також він назвав росію найбільшою та найбезпосереднішою загрозою для Альянсу і застеріг від втрати пильності.
«Росія залишається найзначнішою та найбезпосереднішою загрозою для НАТО. І вона продовжує свою нещадну загарбницьку війну проти України. Ми не можемо послаблювати пильність», – підсумував Рютте.
[type] => post
[excerpt] => Тільки сильна Україна сьогодні та сильна Україна в майбутньому може зупинити російську агресію, тому підтримка України залишатиметься одним із головних пріоритетів НАТО, зокрема на саміті в Анкарі, що відбудеться 7-8 липня.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1778865420
[modified] => 1778859681
)
[title] => «Це наша безпека»: Рютте заявив, що підтримка України буде пріоритетом на саміті НАТО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186405&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186479
[uk] => 186405
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 186406
[image] => Array
(
[id] => 186406
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large.jpg
[original_lng] => 107795
[original_w] => 1140
[original_h] => 601
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large-300x158.jpg
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large-768x405.jpg
[width] => 768
[height] => 405
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large-1024x540.jpg
[width] => 1024
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 601
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 601
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/236846-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 601
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1778848905:3
[_thumbnail_id] => 186406
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 682
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 929671491001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 504620
[1] => 117
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Марк Рютте
[1] => НАТО
)
)
[2] => Array
(
[id] => 186376
[content] =>
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив впевненість у тому, що США не вийдуть з НАТО, аргументуючи це тим, що подальше членство в Альянсі цілком відповідає стратегічним інтересам Вашингтона.
Про це він сказав на фінсько-литовському бізнес-форумі, передає LRT, пише “Європейська правда”.
Стубб заявив, що США продовжуватимуть працювати в рамках НАТО.
“США не збираються виходити з Альянсу. Сполучені Штати продовжуватимуть працювати в рамках НАТО. Чому? Тому що це відповідає їхнім фундаментальним інтересам. Тож припинімо порожні розмови на цю тему”, – сказав він.
Президент Фінляндії акцентував, що американські військові бази в Європі є необхідними для того, щоб Вашингтон міг проєктувати свою силу на глобальному рівні.
“Америка потребує Європи. Американські бази в Європі, чи то “Рамштайн”, чи деінде, є sine qua non [необхідною умовою] для того, щоб Сполучені Штати могли проєктувати свою військову силу на глобальному рівні, особливо на Близькому Сході, в Азії чи Африці”, – наголосив Стубб.
Окрім цього, він вказав на ядерний арсенал Росії як на головну проблему безпеки для Сполучених Штатів та НАТО.
Своєю чергою, президент Литви Гітанас Науседа наголосив на важливості єдності НАТО, назвавши її критично важливою в нинішніх умовах безпеки.
У Бундесвері заявили про потенційну загрозу з боку рф, яка може отримати можливість нападу на країни НАТО вже у найближчі роки.
Про це заявив генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр у спільному з британським колегою Річардом Найтоном інтерв’ю газеті Süddeutsche Zeitung.
Відповідаючи на питання, чи здатен російський диктатор Володимир Путін атакувати НАТО, Боєр зазначив, що у 2029 році росія буде в змозі вчинити напад на НАТО, проте це може статися навіть раніше.
„Різні показники – озброєння, збільшення чисельності особового складу, економічні та політичні зміни – вказують на одну дату: 2029 рік. Чи може це статися раніше? Так.
„Саме тому нам потрібні, по-перше, готовність до негайного вступу в бій; по-друге, посилення боєздатності до 2029 року; і, по-третє, технологічна перевага до 2035 року та надалі. Нова військова стратегія та профіль боєздатності визначають шлях уперед”, – додав командувач.
Найтон також наголосив, що рф може напасти на одну з країн НАТО, проте точну дату передбачити важко.
„Але тенденція очевидна: загроза посилюється. Росія веде бойові дії в Україні, робить висновки з цього досвіду та розробляє нові технології. А Путін продемонстрував свою готовність нападати на суверенні держави. Чим ближче до російського кордону, тим сильніше це відчувається”, – зазначив Найтон.
Голова Військового комітету НАТО (2021–2025), член Ради Безпеки Київського Безпекового Форуму Адмірал Роб Бауер раніше заявив, що без підтримки Китаю росія не змогла б вести війну проти України в нинішньому масштабі. І якщо рішення про напад на НАТО і ухвалюватиметься, це буде йти від Пекіну, Москва не здатна самостійно ухвалювати такі рішення.
[type] => post
[excerpt] => У Бундесвері заявили про потенційну загрозу з боку рф, яка може отримати можливість нападу на країни НАТО вже у найближчі роки.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1778843640
[modified] => 1778839093
)
[title] => Командувач ЗС Німеччини Броєрт оцінив ризик нападу рф на НАТО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186368&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186448
[uk] => 186368
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 186369
[image] => Array
(
[id] => 186369
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[original_lng] => 261886
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206-300x171.png
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-206.png
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1778828293:8
[_thumbnail_id] => 186369
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1034
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 929145073001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 117
[1] => 1369
[2] => 1415
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => Німеччина
[2] => рф
)
)
[4] => Array
(
[id] => 186276
[content] =>
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував країнам Альянсу щорічно почати виділяти Україні по 0,25% свого ВВП. Але деякі з них вже виступили проти такої ініціативи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Двоє дипломатів розповіли виданню, що генсек НАТО виступив з цією пропозицією на закритій зустрічі постпредів Альянсу наприкінці минулого місяця.
Politico підрахувало, що з урахуванням власної оцінки Альянсу сукупного ВВП НАТО це б означало щорічне виділення Україні 143 млрд. доларів.
Співрозмовники видання зазначили, що пропозиція Рютте частково стала відповіддю на невдоволення деяких країн-членів, які вважають, що роблять для України набагато більше, ніж інші союзники по Альянсу.
Водночас у деяких країн, зокрема Франції і Британії, ця пропозиція викликала скептицизм. Зазначається, що для схвалення подібної ініціативи необхідна одноголосна підтримка членів НАТО.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідає Брюссель для участі в заходах ЄС і НАТО, а також обговорення повернення депортованих українських дітей.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на МЗС України.
Візит розпочнеться 11 травня з виступу на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС.
Головними темами стануть посилення тиску на Росію, підтримка України та прискорення процесу вступу до Євросоюзу, зокрема, відкриття переговорних кластерів.
На полях зустрічі заплановано підписання низки двосторонніх документів із європейськими партнерами.
У другій половині дня очільник МЗС відвідає штаб-квартиру НАТО для переговорів із Генеральним секретарем Марком Рютте.
Сторони обговорять зміцнення обороноздатності України, захист від російських загроз та просування мирного процесу.
Центральною подією поїздки стане участь у засіданні Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Захід організовано Україною спільно з ЄС та Канадою.
Разом із Сибігою у зустрічі візьмуть участь очільниця МЗС Канади Аніта Аннанд, голова дипломатії ЄС Кая Каллас та комісарка ЄС Марта Кос.
Учасники зосередяться на розробці практичних механізмів встановлення місцеперебування дітей, їхньої реабілітації та посиленні правового тиску на РФ.
Керівництво Північноатлантичного альянсу з’ясовує деталі рішення влади США щодо виводу частини свого контингенту військ із території Німеччини.
Про це 2 травня у соцмережі Х повідомила речниця НАТО Еллісон Гарт.
„Ми працюємо зі США, щоб зрозуміти деталі їхнього рішення внести корективи в розміщення сил у Німеччині. Ці зміни свідчать про необхідність для Європи збільшити інвестиції в оборону та взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку” — написала Гарт.
Також вона наголосила, що Європа вже демонструє „прогрес” у посиленні власної обороноздатності, нагадавши, що на саміті НАТО 2025 року союзники по блоку погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП.
Речниця Альянсу висловила впевненість, що „сильніша Європа в сильнішому НАТО” зможе забезпечити належний рівень оборони та стримування.
Уряд Естонії схвалив законопроєкт, який дозволить військовослужбовцям країн-союзників допомагати естонській армії у протидії гібридним загрозам та забезпечувати безпеку сухопутних і морських кордонів країни.
Законопроєкт про внесення змін до Закону про організацію збройних сил був розроблений Міністерством оборони. Він, крім дозволу на участь союзників у прикордонній діяльності, також розширює повноваження естонських збройних сил щодо участі в правоохоронній діяльності, яка зазвичай належить до компетенції цивільних органів.
Проєкт закону спрямований на боротьбу з такими загрозами як «зелені чоловічки» – озброєні військові у формі без розпізнавальних знаків, які були помічені в Криму та на сході України і передували початку війни, – а також гібридний міграційний тиск, який останніми роками чинить режим у Білорусі на країни східного флангу ЄС.
Персонал союзників, який підпорядковується Естонським силам оборони, протидіятиме гібридним загрозам на сухопутних та морських кордонах Естонії навіть за відсутності прямого військового нападу. Одним із ключових регіонів є Балтійське море.
Згідно з поправками, персонал союзників може бути залучений, якщо загроза походить з-за меж Естонії, а рішення прийматиме Міністерство внутрішніх справ, а не оборони.
У випадках виявлення підозрілої діяльності поблизу об’єктів, які мають важливе значення для національної безпеки (наприклад, під час зйомки об’єктів оборони або безцільного перебування в їх безпосередній близькості), служба Збройних сил отримає право допитувати осіб та перевіряти їхні документи, що посвідчують особу. Співробітники оборонних органів також матимуть повноваження конфіскувати майно або затримувати особу, якщо це буде необхідно.
Угоди з країнами-союзниками будуть укладені щодо обсягу допомоги, яку вони можуть надати, після ухвалення закону в Рійгікогу (парламенті).
Дотепер бракувало правової основи для участі персоналу союзників у подібній діяльності на території Естонії. Бойова група НАТО під керівництвом Великої Британії, що базується в Естонії, перебуває під командуванням естонської дивізії, тоді як французький та американський персонал є серед постійних учасників на місцях. Хоча персонал союзників перебуває в Естонії з метою надання військової допомоги, він, як правило, не втручається у правоохоронну діяльність.
Прогалини в можливостях були виявлені минулого літа, коли на той час виявилося неможливим піднятися на борт танкера російського тіньового флоту який заблукав у естонських водах і був зупинений.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив про рішення Гельсінкі до кінця весни офіційно приєднатися до «коаліції дронів», яка забезпечує Україну підтримкою в галузі безпілотних технологій і систем оборонного призначення.
Про це йдеться у заяві Хяккянена місцевому виданню Uutissuomalainen.
Зазначається, що Фінляндія після тривалих розмірковувань вирішила приєднуватись до «коаліції дронів», до якої входять вже понад 20 країн, і це має відбутися найближчим часом.
«Це питання оцінювали торік і цьогоріч. Зараз я можу оголосити, що Фінляндія приєднається до «коаліції дронів» цієї весни… Ми обговорювали в уряді виділення більше ресурсів для підтримки України у сфері безпілотних систем. Завдяки цьому ми зможемо додати суттєве доповнення до європейської підтримки для України», – зазначив Хяккянен.
Наразі серед країн-учасниць «коаліції дронів»: її співлідери Латвія та Велика Британія, а також Литва, Естонія, Польща, Чехія, Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Канада, Австралія і Нова Зеландія.
Чехія не виконує своїх зобов’язань перед НАТО щодо військових потужностей та обсягів витрат, які обіцяла виділити для колективної оборони, і вона стала б недієздатною, якби так робили всі члени Альянсу, заявив чеський президент Петер Павел у понеділок на конференції телеканалу CNN Prima News.
За словами глави держави, належна оборонна міць – це найкращий спосіб запобігти агресії. «Ми повинні продемонструвати, що будь-який напад на нас буде невигідним», – наголосив Петер Павел. На його думку, для цього недостатньо мати лише підготовлену армію – потрібні сильна держава, достатні фінансові ресурси та суспільство, готове до захисту. Петер Павел додав, що в європейських членів НАТО повинен бути військовий потенціал, за потужністю сукупно співмірний з американським.
Президент зазначив, що Чехії треба чітко узгодити з Альянсом, які саме видатки вважаються оборонними. Він припустив, що до цієї категорії можна зарахувати будівництво та реконструкцію стратегічних транспортних шляхів (автомагістралей, залізниць). Водночас Петер Павел піддав сумніву доцільність включення сюди будівництва військового шпиталю, про яке раніше згадував експрем’єр-міністр Андрей Бабіш. Президент підкреслив, що стримувати агресора має не нова лікарня, яку зведуть через десять років, а добре навчені та озброєні підрозділи. До того ж у Чехії вже є три військові госпіталі, що задовольняють потреби армії.
Витрати на оборону та розвиток військового потенціалу стануть головними темами липневого саміту НАТО у Вашингтоні. Петер Павел підтвердив свій намір узяти участь у цій зустрічі й очікує, що дискусії будуть непростими для Чехії. Попри те, що склад делегації визначає уряд, президент наголосив на важливості своєї присутності на саміті як глави держави та колишнього очільника Військового комітету НАТО.
[type] => post
[excerpt] => Чехія не виконує своїх зобов’язань перед НАТО щодо військових потужностей та обсягів витрат, які обіцяла виділити для колективної оборони, і вона стала б недієздатною, якби так робили всі члени Альянсу, заявив чеський президент Петер Павел у понед...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1777470540
[modified] => 1777469497
)
[title] => Чехія не виконує своїх зобов'язань перед НАТО щодо витрат на оборону та військових потужностей – Павел
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184811&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 184668
[uk] => 184811
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 184669
[image] => Array
(
[id] => 184669
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel.png
[original_lng] => 963851
[original_w] => 1318
[original_h] => 829
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel-768x483.png
[width] => 768
[height] => 483
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel-1024x644.png
[width] => 1024
[height] => 644
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel.png
[width] => 1318
[height] => 829
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel.png
[width] => 1318
[height] => 829
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/pavel.png
[width] => 1318
[height] => 829
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 564
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 184669
[_edit_lock] => 1777458734:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 896550366001
[_oembed_39ea44219b19fd77900c2ec785cd8a82] =>
Před zítřejším summitem Evropského politického společenství jsem se dnes v Jerevanu ještě stihl poprvé od voleb setkat s ukrajinským prezidentem @ZelenskyyUa. S panem prezidentem jsme jednali na čtyři oči, známe se dlouho, poprvé jsme se viděli v roce 2019, celkem už čtyřikrát.… pic.twitter.com/13vVKH5MAy
