Від сьогодні, 29 травня, у Норвегії набули чинності нові обмеження на в’їзд для громадян росії, які прибувають із туристичною метою.
Про відповідне рішення повідомляли у норвезькому уряді.
„Рішення посилити правила в’їзду відповідає норвезькому підходу щодо підтримки союзників і партнерів у реакції проти незаконної агресивної війни росії проти України”, – наголосила міністр юстиції та громадської безпеки Емілія Енгер Мель.
Уряд Норвегії посилив практику видачі віз для росіян навесні 2022 року, і після цього туристичні візи для росіян, як правило, не видаються. Наразі умови в’їзду ще більше посилюються.
„Громадянам росії, які прибувають до Норвегії з туристичною та іншою метою не першорядної важливості, буде відмовлено у в’їзді при перетині кордону”, – йдеться у заяві відомства.
Посилення правил поширюється як на тих громадян росії, яким Норвегія видала візу до посилення правил навесні 2022 року, так і на тих, чия віза була видана іншими країнами Шенгенської угоди.
Обмеження стосується як тих, кому Норвегія видала візу до обмеження візової практики 2022 року, так і тих, чия віза була видана іншими країнами Шенгенської зони.
Згідно із новими правилами, поліція може відмовити у в’їзді громадянам рф, на яких поширюється дія інструкцій.
Водночас у деяких випадках, наприклад для відвідання близьких родичів у Норвегії або для навчання чи роботи в Норвегії та інших країнах Шенгенської зони, робитимуть винятки.
„Норвезька влада уважно стежить за кордоном і прикордонним рухом через Стурскуг і в разі необхідності вживатиме заходів”, – додали в норвезькому уряді.
США вимагають, щоб Росія надала пояснення щодо так званої „зміни” кордонів з Литвою та Фінляндією у Балтійському морі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Державного департаменту Метью Міллер у Twitter (X).
Він заявив, що США солідарні з партнерами з НАТО та ЄС щодо дій Росії та її провокацій на кордоні з Балтією.
Держдеп США вимагає від Москви пояснень щодо її „наказу”.
„Зараз Росія сіє плутанину на кордонах НАТО/ЄС. Ми солідарні з нашими союзниками в країнах Балтії та Балтійського моря перед обличчям останніх провокацій і закликаємо Росію пояснити свої дії”, – зазначив Міллер.
Він також додав, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією з союзниками.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не відкидає можливості відкриття одного з пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Йдеться про пункт у Бобровниках.
Як зазначається, Польща закрила більшість пунктів пропуску з Білоруссю через міграційну кризу.
Під час відкритої зустрічі в Білостоці у п’ятницю Туск заявив, що відкриття пункту в Бобровниках нібито розблокує значну частину польського малого та середнього бізнесу, пов’язаного з прямою торгівлею між білорусами та поляками.
„Відразу обумовлю, я не ухвалю цього рішення, якщо військове і прикордонне командування матиме однозначно негативну думку, що це може мати масовий негативний вплив на нашу безпеку”, – додав він.
Туск зазначив, що рішення може бути ухвалене протягом кількох днів. Також він наголосив, що він максимально далекий від жестів у бік білоруського режиму, і можливе відкриття кордону не варто трактувати таким чином.
Повідомляється, що раніше з ініціативою відкрити пункт пропуску з Білоруссю виступили, зокрема, підприємці, пов’язані з угодою „Єдиний Схід”. Вони стверджували, що закритий кордон означає дедалі складнішу ситуацію для їхніх компаній. Вони хочуть подальшої компенсації та програми допомоги.
„Перед зустріччю з воєводою я обговорив, як допомогти підприємцям, які втратили від закриття кордону”, – сказав прем’єр-міністр.
Як зазначається, між Польщею та Білоруссю існує дев’ять прикордонних переходів різних типів (автомобільні, залізничні, пішохідні, велосипедні та річкові). Нині для пасажирських перевезень відкрито лише один пункт: Тересполь-Брест. Вантажні перевезення здійснюються через сусідній переїзд Корощин (Кукурики)-Козловичі.
[type] => post [excerpt] => Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не відкидає можливості відкриття одного з пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Йдеться про пункт у Бобровниках. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1716643980 [modified] => 1716635060 ) [title] => Польща може відкрити один з пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114054&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 114303 [uk] => 114054 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 114055 [image] => Array ( [id] => 114055 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414.jpg [original_lng] => 71840 [original_w] => 1116 [original_h] => 628 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414.jpg [width] => 1116 [height] => 628 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414.jpg [width] => 1116 [height] => 628 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/original-2024-05-25t110211414.jpg [width] => 1116 [height] => 628 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1716624260:8 [_thumbnail_id] => 114055 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2016 [translation_required_done] => 1 [_oembed_efdc3ee8b9251de1215fa780c074e63c] =>
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Росія планує розширити свої територіальні води у Балтійському морі на кордоні з Фінляндією та Литвою.
Про це пише видання The Moscow Times із посиланням на постанову російського уряду.
У документі, який підготували Міноборони РФ, Росія планує оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу міст Балтійськ та Зеленоградськ у Калінінградській області.
Для цього буде змінено географічні координати точок, що визначають положення вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря РФ, а також прилеглої зони біля узбережжя та островів.
На кордоні з Фінляндією уряд РФ має намір скоригувати координати в зоні островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігрунд, а також поблизу північного вхідного мису річки Нарва, йдеться у додатку до постанови уряду РФ. На кордоні з Литвою під перегляд потрапила зона Куршської коси, райони мису Таран, мису на південь від мису Таран, а також Балтійської коси.
Росія аргументує своє рішення тим, що чинні географічні координати, встановлені ще радянським урядом, нібито „не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці”. Постанову щодо балтійського кордону, ухвалену СРСР майже 40 років тому, у Росії планують визнати „недійсною”.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Польща планує інвестувати 10 млрд злотих ($2,55 млрд) у зміцнення своїх кордонів з Росією і Білоруссю.
Про це заявив у суботу прем’єр-міністр Дональд Туск, його цитує агентство Bloomberg, повідомляє „Європейська правда”.
План, який отримав назву „Східний щит”, передбачає будівництво нових укріплень, парканів, зміну рельєфу місцевості та спеціальних лісонасаджень вздовж 400-кілометрового сухопутного кордону, заявив Туск. Він сказав, що уряд вже розпочав роботу над проєктами.
„Ми хочемо, щоб наш кордон був безпечним під час миру і непрохідним під час війни”, – сказав Туск на військовому заході в Кракові, присвяченому річниці битви при Монте-Кассіно в Італії під час Другої світової війни.
Оголошення про цей план відбулося на тлі чергової хвилі спроб перетину кордону нелегальними мігрантами з Білорусі, яких не повністю стримує 5,5-метровий паркан, збудований попередньою владою у 2022 році.
Туск також очікує, що в понеділок Європейський інвестиційний банк оголосить про виділення 500 мільйонів злотих на фінансування витрат країни на інструменти супутникового моніторингу.
Ця система стане частиною європейської системи протиповітряної оборони на кшталт „Залізного купола”.
Прем’єр-міністр також заявив, що наступного тижня оголосить про дії уряду, спрямовані на боротьбу з ризиком саботажу і диверсій з боку Росії.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
У міністерстві фінансів країни сказали, що на це є дві причини: по-перше, так легше виконувати санкції, транспорту стало менше, і не доводиться відкривати кордон з Росією. Також кажуть, що таким чином можна економити кошти, хоча вдасться заощадити небагато.
Однак зазначається, що такий крок зумовить зменшення податкових надходжень для місцевого муніципалітету.
Yet again we start the day with news of missile strikes, destruction & killed civilians in #Ukraine.
It would not be like this if 🇺🇦 would be given everything they are asking for to protect their skies & push back Russia's relentless aggression.#ArmUkraineNowhttps://t.co/9Co4KMb4dE
— Estonian MFA 🇪🇪 | 🌻 #StandWithUkraine (@MFAestonia) April 17, 2024
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Цього тижня був підписаний договір про відкриття на українсько-угорському кордоні нового пункту пропуску – «Велика Паладь – Надьгодош», повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці в соцмережі.
Пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» стане шостим КПП на кордоні України та Угорщини, зазначив урядовець.
Сійярто нагадав, що менше місяця тому в телефонній розмові з головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком вони домовилися, зокрема, про угоду щодо прикордонного руху, згідно з якою буде відкрито пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош», а також забезпечено проїзд вантажівок через КПП «Лужанка – Берегшурань».
«Цього тижня віцепрем’єр-міністр України з питань розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і посол Угорщини в Україні підписали відповідний договір, тож уже остаточно вирішено, що між селами Надьгодош та Велика Паладь незабаром з’явиться новий пункт пропуску, відтак кількість КПП між нашими країнами збільшиться до шести», – ідеться в дописі Сійярто.
Новий пункт пропуску зменшить черги та прискорить перетин кодону між двома країнами, що значно полегшить життя людей, додав міністр.
[type] => post [excerpt] => Цього тижня був підписаний договір про відкриття на українсько-угорському кордоні нового пункту пропуску – «Велика Паладь – Надьгодош», повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці в соцмережі. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1712846820 [modified] => 1712839222 ) [title] => На кордоні України та Угорщини з’явиться новий пункт пропуску – «Велика Паладь – Надьгодош» [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=109439&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 109289 [uk] => 109439 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 49402 [image] => Array ( [id] => 49402 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-scaled.jpg [original_lng] => 415984 [original_w] => 2560 [original_h] => 1707 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/szijjarto-peter-11-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1707 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 5025 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 49402 [_edit_lock] => 1712828306:8 [_edit_last] => 8 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_efdc3ee8b9251de1215fa780c074e63c] =>
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Республіка Польща цього року виділяє понад $215 млн (близько 850 млн злотих) для військової оперативної групи „Підляшшя”, яка захищає східний кордон країни.
Про це міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив під час зустрічі з солдатами та командуванням 19-ї Люблінської механізованої бригади в Любліні, повідомляє РАР.
Він зазначив, що цього року Польща виділить кошти на військову оперативну групу „Підляшшя” „найбільше, ніж будь-коли”.
„Близько 850 мільйонів злотих, тобто, найбільше, ніж будь-коли, ми виділимо цього року Підляській військовій оперативній групі з охорони кордону. Ми інвестуємо все більше й більше, ми будемо витрачати все більше й більше грошей, завдяки нашим платникам податків, яким я дуже дякую, щоб це угруповання могло функціонувати, могло виконувати свої місії”, – сказав Косіняк-Камиш.
Водночас глава польського оборонного відомства наголосив, що також відбувається посилення захисту кордону.
„Це не просто периметр, а як ми щойно говорили з генералами – це присутність солдатів і прикордонників, які мають контролювати кордон. Недостатньо просто мати безпеку цифрового, комп’ютеризованого характеру. Має бути присутність прикордонників і солдатів, які їх підтримують”, – пояснив він.
Косіняк-Камиш підкреслив, що армія його держави покликана захищати Польщу, а також „цілісність Польської держави, суверенітет Польської держави, недоторканність її кордону”, відповідно до конституції.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Підписання угорсько-українського договору про прикордонний рух планується наступного понеділка, відтак між двома країнами зможе відкритися новий пункт пропуску. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Néhány hete Ungváron abban maradtunk az ukrán tárgyalópartnerekkel, hogy létrehozunk egy munkacsoportot, melynek feladat...
Кілька тижнів тому під час зустрічі в Ужгороді ми домовилися створити робочу групу, завданням якої буде знайти спосіб повернути закарпатській угорській громаді всі права, котрих їх постійно позбавляли, починаючи з 2015 року, внесенням змін до законів, ідеться в дописі.
«В Ужгороді ми виклали наші очікування в 11 пунктах, по 11 пунктах потрібен прогрес для того, щоб можна було стверджувати, що права угорської національної меншини на збереження своєї ідентичності та використання рідної мови відновлені», – повідомив Сійярто. Він також додав, що в четвер відбулись онлайн-переговори з Будапешта, Києва, Брюсселя та Ужгорода щодо продовження спільної роботи.
За оцінкою Сійярто, прогрес у вигляді підписання в понеділок угорсько-української угоди про прикордонний рух, згідно з якою буде відкрито новий пункт пропуску та розширено пропускну спроможність КПП, забезпечує хорошу основу для довіри.
[type] => post [excerpt] => Підписання угорсько-українського договору про прикордонний рух планується наступного понеділка, відтак між двома країнами зможе відкритися новий пункт пропуску. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр зовнішньої економіки та закордон... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1712248500 [modified] => 1712245184 ) [title] => У понеділок планується підписання угорсько-української угоди про прикордонний рух – Сійярто [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=108698&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 108684 [uk] => 108698 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 108686 [image] => Array ( [id] => 108686 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [original_lng] => 41116 [original_w] => 525 [original_h] => 350 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [width] => 525 [height] => 350 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [width] => 525 [height] => 350 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [width] => 525 [height] => 350 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [width] => 525 [height] => 350 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/szijjarto-peter.jpg [width] => 525 [height] => 350 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 4582 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 108686 [_edit_lock] => 1712234396:2 [_edit_last] => 2 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_efdc3ee8b9251de1215fa780c074e63c] =>
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Вихід України на кордони 1991 року – мета, до якої потрібно йти. Для цього нашій державі необхідна підтримка усіх країн-союзників.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказала депутат Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель.
Говорячи про вихід України на кордони 1991 року, як мету у війні Росії проти нашої держави, депутат Євросоюзу зауважила, що на цей момент „це видача бажаного за дійсне”.
„Мені хотілося б, щоб ми наблизилися до цього. Але з урахуванням нинішніх постачань боєприпасів та нинішньої ситуації у світі, я думаю, необхідно керувати очікуваннями”, – зауважує Крамон-Таубадель.
Вона зауважила, що є спірні питання, які наразі роблять ситуацію інакшою, втім вихід на кордони 1991 року є метою попри невизначеність самого поняття перемоги для України.
„Отже, я думаю, що ми ще не розпочали дискусію про те, що таке перемога, і вона може розпочатись в Україні, бо не мені давати якісь визначення. Але для мене 1991 рік – це мета, до якої слід йти. У цьому немає жодних сумнівів, немає жодних знижок”, – зауважує депутат Європарламенту.
Водночас вона виказала сподівання на переобрання президента США Джо Байдена та зміну ситуації у Вашингтоні.
Також Крамон-Таубадель вказала на необхідність залучення до військової та фінансової допомоги Україні інших демократичних держав-союзників.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
