Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Про це йдеться на сайті президента України.
Йдеться про те, що Греція надаватиме додаткові ресурси для прискорення підготовки українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.
Також в угоді є пункти про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти Росії, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків.
Україна та Греція співпрацюватимуть в галузях культури, освіти та мистецтва. Греція також зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України та підтримувати Формулу миру, а також майбутнє членство України в ЄС і НАТО.
Грецький прем’єр висловився про об’єднання Кіпру з нагоди 50-ї річниці операції Туреччини на острові.
„Як я сказав президенту (Туреччини – Ред.) Ердогану під час нашої нещодавньої зустрічі у Вашингтоні, немислимо, щоб Кіпр, країна-член ЄС, через п’ятдесят років після трагедії 74-го року, залишався розділеним”, – сказав він.
Міцотакіс додав, що „ми бажаємо і сподіваємося, що обидві громади скористаються новою можливістю, яку їм надали, і сядуть за стіл переговорів, щоб знайти рішення в рамках резолюцій ООН, за непорушної умови, що будь-яка угода буде визнавати один суверенітет, одне громадянство, одну міжнародну правосуб’єктність.
„У цих зусиллях наші кіпрські брати мають підтримку і допомогу Греції”, – зазначив він.
Водночас напередодні турецький президент Реджеп Таїп Ердоган знову заявив, що підтримує рішення про утворення та визнання двох держав на Кіпрі.
У 1974 році на Кіпрі стався переворот прихильників возз’єднання острова з Грецією. У відповідь Туреччина окупувала північну частину Кіпру, де пізніше була проголошена невизнана держава Північний Кіпр (її незалежність визнає тільки Туреччина).
Відтоді відбулися численні перемовини за посередництва ООН щодо возз’єднання Кіпру, але реальних результатів вони не принесли. Північний Кіпр наполягає на об’єднанні з Кіпром на умовах федерації, тоді як кіпрська влада такі плани відкидає, побоюючись зростання турецького впливу.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Греція збирається вивести з експлуатації 32 старих винищувачі F-16 Block-30 та продати їх Сполученим Штатам для подальшої передачі ЗСУ.
Про це повідомляє Al Jazeera.
За даними джерел видання, Афіни планують продати ці літаки назад до США. Там їх модернізують і передадуть Україні.
В обмін комітет Конгресу США дозволив Греції купити до 40 багатоцільових літаків п’ятого покоління F-35. Країна також планує модернізувати 82 одиниці F-16 до Block-70 та закупити у Франції 24 винищувачі Dassault Rafale четвертого покоління.
Один із представників ВПС Греції зазначив, що продаж 32 F-16 створить велику прогалину у військово-повітряних силах країни. За його словами, має бути кворум із приблизно 200 літаків, чого неможливо домогтися з сучаснішими і дорожчими винищувачами.
F-16 для України
Офіційно передати Збройним силам України американські винищувачі оголошували Бельгія, Данія, Норвегія та Нідерланди. У низці країн вже тривають навчання українських пілотів та обслуговуючого персоналу.
Офіційний Київ зазначив, що країна потребує щонайменше 128 винищувачів F-16 для протистояння росії.
Торік таких дозволів не було взагалі, і доводилося або наймати іноземних перевізників, щоб довезти пасажирів до місця призначення в Греції, або пересаджувати пасажирів на автобуси інших перевізників.
Україна отримає від Греції 100 дозволів на нерегулярні автобусні перевезення пасажирів. По це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
„Домовились про дозволи на нерегулярні перевезення з Грецією. Наразі йдеться про 100 дозволів на цей вид пасажирських перевезень. Два тижні тому ми зустрілися з грецькими колегами на Міжнародному транспортному форумі в Лейпцигу. І от уже зараз дозволи везуть в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українські перевізники зможуть отримати їх на пунктах видачі дозволів (ПВД) Укртрансбезпеки наступного тижня.
Деркач додав, що торік таких дозволів не було взагалі, і доводилося або наймати іноземних перевізників, щоб довезти пасажирів до місця призначення в Греції, або пересаджувати пасажирів на автобуси інших перевізників, зокрема, в Болгарії.
„Тепер у наших перевізників з’явиться можливість виконувати прямі нерегулярні рейси на замовлення”, – сказав Деркач і додав, що робота над збільшенням кількості дозволів триватиме.
Чиновник зазначив, що в України достатньо регулярних маршрутів із Грецією, тому пасажири можуть без проблем придбати квиток і дістатися до місця призначення, а туроператори – планувати свою роботу.
Прем’єри Греції Кіріакос Міцотакіс та Польщі Дональд Туск звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням очолити ініціативу зі створення спільного щита протиповітряної оборони Євросоюзу.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело, яке ознайомилося з відповідним листом очільників урядів обох країн. За словами джерела, Міцотакіс і Туск попросили обговорити це питання на наступному саміті ЄС наприкінці червня, а сам лист про це надіслали фон дер Ляєн у четвер.
Прем’єри пропонують створити комплексну систему ППО, яка була б здатна захистити спільний повітряний простір ЄС від таких загроз, як літаки, ракети й дрони, йдеться в листі, на яке посилається агентство.
Як додають Міцотакіс і Туск, зазначає Bloomberg, розробка й фінансування великого об’єднаного європейського оборонного проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал про те, що Європа об’єднана та рішуче налаштована діяти в інтересах самооборони.
Згідно з публікацією, прем’єри вказують, що європейський щит ППО також матиме значний мультиплікативний ефект, адже сприятиме модернізації європейської оборонної та безпекової галузі, а також значно вищому рівню співпраці та спільних проєктів.
Міцотакіс підняв ідею конкретної європейської оборонної ініціативи під час зустрічі з Туском у Польщі у квітні, повідомив агентству речник грецького уряду, який також підтвердив зміст листа.
Фон дер Ляєн підтвердила цю пропозицію від прем’єрів обох країн у X (Twitter), коли знову закликала до створення спільних оборонних проєктів.
«Нам потрібно менше фрагментації та спільні проєкти. Наприклад, щит протиповітряної оборони, запропонований прем’єрами Міцотакісом та Туском», – наголосила вона.
Нещодавно Туск заочно посперечався з польським президентом Анджеєм Дудою щодо загальноєвропейської системи протиракетної оборони «Небесний щит».
Дуда назвав ініціативу «німецьким бізнес-проєктом», на що Туск відповів, що для нього не має значення, «хто який бізнес має в питаннях озброєння чи оборони», важливо, щоб Польща була в більшій безпеці.
«Небесний щит» (ESSI) – це німецька ініціатива з наземної протиповітряної оборони (BODLUV) в Європі. Ініціатива була започаткована в серпні 2022 року і ґрунтується на необхідності посилення протиповітряної оборони в Європі і кращого об’єднання зусиль. Декларацію про приєднання до Меморандуму про взаєморозуміння вже підписали одинадцять країн.
Метою ESSI є краща координація і, за необхідності, об’єднання проєктів із закупівель протиповітряної оборони в Європі задля використання ефекту масштабу при закупівлі систем і поліпшення оперативної сумісності між країнами-партнерами. Це також уможливить співпрацю в галузі тренувань, технічного обслуговування систем і логістики. Участь Швейцарії в ESSI в першу чергу зосереджена на покращенні координації закупівельних проєктів BODLUV, навчанні та логістичних аспектах.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс запропонував створити європейську систему протиповітряної оборони на зразок „Залізного купола”, як в Ізраїлі.
Міцотакіс наголосив на необхідності єдиної оборонної стратегії для всієї Європи, аби захиститися від потенційних загроз.
Він також сказав про важливість колективного використання європейських ресурсів для забезпечення ППО для кожної країни-члена, незалежно від їхніх національних бюджетів.
Водночас міністр оборони Греції Нікос Дендіас підтримав Міцотакіса, наголосивши на терміновості впровадження такого оборонного механізму в усій Європі.
Дендіас зауважив, що необхідна підготовка до потенційних повномасштабних атак із застосуванням дронів і ракет, наголосивши на важливості проактивних оборонних стратегій.
Глава Міноборони додав, що в бюджетній програмі Греції до 2030 року виділено кошти на підтримку цієї ініціативи.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс назвав порушенням Преспанської угоди те, що новий президент Північної Македонії Гордана Силяновська-Давкова на інавгурації вжила назву «Македонія» замість офіційної назви країни.
Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.
«Провокаційне рішення нового президента Північної Македонії порушити офіційний текст присяги та назвати свою країну іншою назвою є незаконною та неприйнятною ініціативою. Це порушує Преспанську угоду та конституцію її держави. Це також підриває майбутні перспективи (країни – ред.)», – цитує Міцотакіса видання.
Прем’єр-міністр додав, що Греція закликає Силяновську-Давкову «повернутися до своїх законних обов’язків і поведінки, яка відповідає її ролі».
«Ми рішуче заявляємо, що не миритимемося з подібними помилками. І повторюємо, що будь-який прогрес у двосторонніх відносинах, як і будь-який крок Скоп’є на шляху до Європи, залежить від щирого дотримання домовленостей, належного використання конституційної назви сусідньої країни і, звичайно, від уникнення провокацій», – заявив глава грецького уряду.
Своєю чергою МЗС Північної Македонії оприлюднило заяву, в якій підтверджується «неухильне зобов’язання країни повністю поважати конституційні положення та всі міжнародні зобов’язання», включаючи Преспанську угоду, підписану з Грецією, яка врегулювала давню суперечку між двома країнами щодо назви.
«Ми закликаємо всіх політичних учасників, особливо обраних посадовців, бути обережними. Збереження євроатлантичного курсу країни залишається першочерговим стратегічним інтересом і слугує гарантією її довгострокової безпеки та стабільності», – заявили в МЗС.
Пізніше новообрана президентка Північної Македонії Гордана Сіляновська -Давкова заявила, що „має право використовувати назву „Македонія” без додавання „Північна”.
У її пресслужбі наголосили, що президент Республіки Північна Македонія „має право використовувати назву Македонія як акт особистого права на самовизначення і самоідентифікацію, поважаючи основні права і свободи людини і відповідно до європейських цінностей і принципів”.
У заяві її пресслужби наголошується, що „президент Гордана Сіляновська – Давкова буде дотримуватися офіційного застосування конституційної назви”.
„Відповідно до Конституції, підготовленої службами Скупщини, присяга була підписана з використанням конституційної назви”, – йдеться в заяві.
Як повідомлялося, президент Північної Македонії Гордана Силяновська-Давкова під час складання присяги назвала країну просто «Македонією», що викликало протест з боку посла Греції.
Євросоюз висловив жаль з приводу слів нового президента Північної Македонії.
Суперечка щодо назви між Грецією і колишньою югославською республікою тривав із 1991 року, коли остання проголосила незалежність, взявши собі назву Республіка Македонія. Афіни вважали, що назва «Македонія» може спричинити територіальні претензії стосовно однойменного грецького регіону, тому наполягали на зміні назви сусідньої країни.
Греція долучилася до коаліції для допомоги Україні з розмінуванням, яку очолюють Литва та Ісландія.
Про це повідомив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас після зустрічі зі своїм грецьким колегою Нікосом Дендіасом у Вільнюсі у п’яницю, передає Укрінформ.
«Війна в Україні не закінчилася. Зобов’язання країн-членів ЄС щодо підтримки України має бути єдиним, ми підтримуємо позицію, що багатостороння допомога Україні не повинна вичерпатися. Я хочу подякувати Греції за приєднання до коаліції з розмінування України, яку Литва та Ісландія очолюють разом. Ми повинні надіслати один одному сигнал про нашу тверду рішучість продовжувати підтримувати Україну», – сказав Анушаускас.
Також міністри обговорили питання двостороннього оборонного співробітництва, безпекову ситуацію і порядок денний НАТО. Особливу увагу вони приділили питанням протиповітряної оборони.
«На саміті НАТО у Вільнюсі було ухвалене важливе рішення щодо ротаційної моделі протиповітряної оборони НАТО. Ми очікуємо від Греції допомоги в її практичній реалізації до саміту НАТО у Варшаві влітку цього року», – сказав Анушаускас.
Сторони також обговорили безпекову ситуацію на Півдні. За словами Анушаускаса, незважаючи на те, що найгостріші виклики для Литви походять зі Сходу, ситуація на Півдні, Близькому Сході та в Середземномор’ї відстежується і сприймається серйозно. Литва розглядає можливості зробити свій внесок у міжнародні зусилля в цих регіонах, сказав глава Міноборони країни.
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Греція стала ще однією учасницею коаліції країн, які допомагають Україні з розмінуванням території.
Як інформує LRT, про це заявив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
Анушаускас подякував Греції за приєднання до коаліції з розмінування, яку очолюють Литва та Ісландія.
„Ми повинні продовжувати посилати чіткий сигнал про нашу тверду рішучість продовжувати підтримувати Україну”, – наголосив він.
Литва і ще 20 країн затвердили коаліцію з розмінування України. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас заявляв, що у рамках коаліції з розмінування Литва надасть українській армії бронетранспортери і виділить 1,2 млн євро на програму підтримки НАТО у сфері розмінування.
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
