Уряд Данії планує посилити підтримку України у 2026 році, виділивши додаткові 3,8 мільярда данських крон (приблизно 600 млн доларів) на оборонні потреби.
Про це повідомило Міністерство оборони Данії.
Данський міністр оборони Троельс Лунд Поульсен зазначив, що допомога Україні напряму пов’язана з безпекою всієї Європи та самої Данії, тому країна в 2026 році додатково виділить для України 3,8 мільярда крон.
«Данія пишається тим, що є лідером у цьому питанні», — наголосив міністр.
Зазначається, що у 2026 році Данія вже спрямувала 9,6 млрд крон до Фонду України, 600 млн крон очікується від продажу винищувачів F-16. Враховуючи 3,8 млрд крон додаткового фінансування, оголошеного цього тижня, загальний обсяг допомоги Україні у 2026 році сягне 14 мільярдів крон (це близько 2,2 млрд доларів).
У данському Міноборони зазначили, що з урахуванням нових видатків, оборонний бюджет Данії у 2026 році становитиме близько 3,5% ВВП – це найвищий рівень за останні десятиліття.
Також міністр зазначив, що паралельно в Європейському Союзі готується великий кредитний пакет для підтримки України в найближчій перспективі.
Швеція та Данія разом закуплять і передадуть Україні системи протиповітряної оборони на суму 2,6 млрд шведських крон (понад 246 млн євро).
Про це заявив у вівторок міністр оборони Швеції Пол Йонсон на спільній пресконференції з данським колегою Троельсом Лундом Поульсеном у Гетеборзі, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Як зазначається, Швеція профінансує 2,1 млрд крон (майже 200 млн євро) на придбання систем протиповітряної оборони Tridon, розроблених BAE Systems Bofors. Данія виділить близько 500 млн крон (понад 46 млн євро).
«Це означає, що Україна може створити батальйон протиповітряної оборони, якщо вона цього забажає. Ця закупівля не тільки підтримує Україну на полі бою додатковим обладнанням, але й зміцнює наші виробничі потужності в Швеції», – сказав Йонсон.
Швеція і Данія вже багато років є одними з найвідданіших прихильників України, надаючи військову та гуманітарну допомогу з перших днів вторгнення Росії до сусідньої країни.
Посадовці США, Данії та Гренландії зустрілися в середу для обговорення нової рамкової угоди щодо Гренландії. Мета — спроба задовольнити бажання президента Дональда Трампа бачити більшу американську присутність на арктичному острові без передачі його Сполученим Штатам.
Про це пише Bloomberg.
Як заявив речник посольства Данії у США Олівер Руте Сков, високопосадовці зустрілися, щоб “обговорити, як ми можемо врахувати занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, водночас поважаючи червоні лінії Королівства”.
Переговори відбулися після оголошення Трампа минулого тижня про «рамки майбутньої угоди», в межах яких він пообіцяв утриматися від запровадження тарифів проти європейських країн, що виступають проти його спроби встановити володіння Гренландією.
Цей розворот стався після кількох тижнів посилення тиску з боку Трампа на Данію та Гренландію з вимогою передати США контроль над стратегічно важливим арктичним островом, який є напівавтономною територією під управлінням союзника по НАТО — Данії. Повторні погрози викликали обурення серед данських і гренландських посадовців та інших європейських союзників.
Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися європейською підтримкою на тлі переговорів зі США.
Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям у Комітеті Сенату з міжнародних відносин, що “зараз ми перебуваємо в хорошій точці” щодо Гренландії, на тлі критики з боку демократів, які звинувачували адміністрацію Трампа у відштовхуванні союзників по Північноатлантичному альянсу.
“У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх”, — сказав Рубіо, додавши, що переговори проходитимуть “у дуже професійний, прямий спосіб”.
Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де лідери обговорювали розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин з метою стримування китайських інтересів та посилену присутність НАТО в Арктиці.
Данські посадовці заявили, що готові вести переговори та переглянути співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови що це не торкатиметься питань суверенітету острова.
Американські посадовці розглядають можливість перегляду оборонної угоди з Данією з метою зняття будь-яких обмежень на військову присутність США в Гренландії в межах переговорів, раніше повідомляв Bloomberg.
Первинна угода, підписана у 1951 році та змінена у 2004 році, передбачає, що США мають “консультуватися з Данією та Гренландією та інформувати їх” перед здійсненням “будь-яких суттєвих змін у військових операціях або об’єктах Сполучених Штатів у Гренландії”.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що питання суверенітету Гренландії не може ухвалюватися НАТО, реагуючи на переговори між Дональдом Трампом та прем’єром Нідерландів Марком Рютте у Давосі.
Фредеріксен загалом позитивно оцінила переговори щодо Гренландії у Давос і зазначила, що це «добре і природно», що питання безпеки Арктики обговорювалося між президентом США та генеральним секретарем НАТО. Вона також додала, що розмовляла з Рютте до і після його зустрічі з Трампом.
Однак ключовим моментом, на який вона звернула увагу, є те, що НАТО не має права ухвалювати рішення щодо суверенітету Данії та Гренландії.
«НАТО повністю усвідомлює позицію Данії: будь-які політичні питання можна обговорювати, включно з безпекою, інвестиціями та економічними аспектами, – але ми не можемо вести переговори щодо нашого суверенітету», – підкреслила Фредеріксен.
Секретар НАТО Марк Рютте заявив, що під час своєї зустрічі з Трампом обговорював шляхи захисту Арктики від впливу росії та Китаю. Він підкреслив, що арктичні країни – Канада, Ісландія, Данія, Швеція, Фінляндія та Норвегія – повинні співпрацювати зі США для забезпечення безпеки регіону та недопущення впливу Москви й Пекіна.
Данія і Гренландія запропонували розгорнути на Гренландії місію Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляє TV2, пише “Європейська правда”, про це сказав міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте вдень 19 січня.
Поульсен зазначив, що на зустрічі з Рютте він та міністерка закордонних справ Гренландії запропонували ідею місії НАТО у Гренландії. Він не навів конкретики, що сказав у відповідь генсек НАТО.
“Марк Рютте уважно вислухав нас. Як на мене, добре, що дискусія відбувається у переговорній кімнаті, а не у публічному просторі”, – сказав міністр.
Міністерство оборони Данії відправило до Гренландії військову техніку та передовий загін військових, який готується до прийому більших сил армії та інших підрозділів.
Про це дізналася телерадіокомпанія DR, пише “Європейська правда”.
Як стало відомо телерадіокомпанії, на першому етапі до Гренландії було направлено так звану передову команду. Її завдання, зокрема, полягає в тому, щоб забезпечити готовність логістики та місцевих умов до можливого прибуття основних сил пізніше.
Йдеться, серед іншого, про солдатів із підрозділів сухопутних військ, які мають посилити військову присутність Збройних сил Данії в Гренландії.
Значна частина інших сил данського війська, зокрема бойові підрозділи сухопутних військ, пов’язані військовими зобов’язаннями в країнах Балтії.
Телерадіокомпанія зазначила, що в аеропорт Нуука ввечері, 13 січня, приземлився літак Challenger данських ВПС.
Данія посилить свою військову присутність у Гренландії після критики з боку США щодо інвестицій в оборону острова.
Про це сказав міністр оборони країни Троельс Лунд Поульсен, інформує The Guardian.
“Ми продовжимо посилювати нашу військову присутність у Гренландії, але також ще більшу увагу приділятимемо в межах НАТО проведенню більшої кількості навчань та посиленню присутності НАТО в Арктиці”, – зазначив міністр.
Він додав, що Данія веде “постійний діалог зі своїми союзниками щодо нових та посилених заходів у 2026 році”.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон виступив із різкою критикою на адресу адміністрації Дональда Трампа під час свого виступу на щорічній конференції з питань безпеки «Народ і оборона» в Селені 11 січня 2026 року. Його заява стала реакцією на нещодавні ультиматуми Білого дому щодо Гренландії та силові дії США у Венесуелі.
Про це пише Reuters.
Крістерссон наголосив, що риторика Трампа щодо територіальних зазіхань на Гренландію є неприйнятною та загрожує світовому порядку, заснованому на правилах, який зараз перебуває у найбільш вразливому стані за багато десятиліть.
Особливе занепокоєння Стокгольма викликають погрози Трампа «вирішити питання Гренландії важким шляхом», якщо Данія не погодиться на продаж або передачу контролю над островом. Шведський лідер підкреслив, що США мають бути вдячні Данії за десятиліття вірної союзницької підтримки, а не вдаватися до шантажу. На відміну від дипломатичного стилю попередніх років, Крістерссон висловився максимально прямо, назвавши американську політику у Венесуелі сумнівною з погляду міжнародного права, а претензії на Гренландію — такими, що руйнують трансатлантичну єдність НАТО.
До позиції Швеції вже приєдналися лідери Фінляндії, Німеччини та Великої Британії, які одноголосно заявили, що будь-яка спроба силової анексії Гренландії означатиме фактичний кінець Альянсу. Тим часом уряд Гренландії прискорив скликання позачергового засідання парламенту, щоб офіційно відкинути пропозиції Трампа про виплати кожному громадянину в обмін на приєднання до США. Ситуація в Арктиці загострюється щогодини, оскільки Трамп продовжує наполягати на стратегічній необхідності володіння островом для протидії росії та Китаю, нехтуючи суверенітетом європейських партнерів.
Сувора імміграційна політика Данії призвела до того, що у 2025 році кількість наданих притулків досягла історичного мінімуму: до кінця листопада було задоволено 839 прохань.
Відповідні дані данського уряду наводить Euractiv.
“Абсолютно критично, щоб якомога менше іноземців приїжджали до Данії та отримували притулок. Моїм ключовим пріоритетом є обмеження припливу біженців”, – заявив міністр імміграції Расмус Стоклунд.
За даними міністерства, “було дуже мало років, коли загальна кількість залишалася нижче 1000… 2025 рік стане роком з історично низькою кількістю дозволів на проживання, виданих на підставі надання притулку”.
До листопада 2025 року Данія зареєструвала 1 835 прохань про надання притулку.
Протягом понад 20 років на імміграційну політику країни впливали ультраправі партії, а прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен з моменту приходу до влади в 2019 році проводить політику “нульового прийому біженців”.
Копенгаген реалізував низку ініціатив, щоб відлякати мігрантів і ускладнити отримання данського громадянства. У 2024 році країна з населенням у шість мільйонів людей прийняла близько 860 із 2333 заяв про надання притулку, поданих того року.
