Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
У Литві в суботу, 3 травня, набули чинності нові обмеження, які стосуються громадян Росії та Білорусі, повідомляють місцеві ЗМІ.
Згідно з ухваленим рішенням Сейму, росіяни можуть втратити дозвіл на проживання, якщо вони відвідуватимуть Росію або Білорусь частіше одного разу на три місяці без поважних причин.
Втім, винятки передбачені для поїздок, обґрунтованих об’єктивними причинами, а також для громадян РФ, які працюють членами екіпажів або команд у компаніях, що здійснюють міжнародні вантажні чи пасажирські перевезення в межах ЄС або транзитом через Литву.
Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
Закон про обмежувальні заходи у зв’язку з російською агресією проти України передбачає припинення прийому заяв на шенгенські та національні візи від росіян і білорусів — за винятком тих випадків, які проходять через МЗС. Також не приймаються заяви на тимчасове проживання від громадян РФ, якщо у них немає чинної візи або дозволу на проживання в Литві чи іншій країні ЄС.
Окрім того, росіяни та білоруси, які прибувають з-за меж Євросоюзу, проходитимуть додаткові перевірки на предмет загроз національній безпеці, громадському порядку, політиці, здоров’ю чи міжнародним відносинам. Їм також заборонено перевозити через литовський кордон українські гривні. Імпорт агропродукції та кормів з Росії й Білорусі в Литву також заборонено.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Із вʼязниці в Білорусі був звільнений американець Юрій Зенкович, який перебував під вартою за звинуваченням у нібито підготовці замаху на Александра Лукашенка.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на CNN.
Зенкович був заарештований в Москві в 2021 році, а потім доставлений до Мінська, де його звинуватили в участі в організованому за підтримки США замаху на самопроголошеного президента Білорусі.
За словами представника Державного департаменту США, звільнення Зенковича не було результатом обміну полонених.
Після звільнення з білоруського ув’язнення чоловіка доправили до сусідньої Литви у супроводі американських посадовців, зокрема заступника помічника держсекретаря з європейських справ Кріса Сміта.
Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив інформацію про звільнення американського громадянина з Білорусі, але не назвав його імені.
„Я знала, що цей день настане. Це зайняло 1480 днів, але він вижив і повертається додому, до мене і до Америки”, – сказала телеканалу CNN дружина Зенковича Олена Денисовець.
Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
За закон про продовження санкцій проголосували 115 парламентарів. Голосів проти не було, один член Сейму утримався.
Закон посилює порядок видачі дозволів на постійне і тимчасове проживання, оформлення віз, а також надання статусу електронного резидента громадянам Росії та Білорусі.
Також заборонено пересування громадян Росії через зовнішній кордон ЄС, а тих, хто прибуває, оцінюють на предмет додаткових ризиків.
Окрім того, правовий акт обмежує право громадян Росії придбавати нерухомість у Литві, імпортувати сільськогосподарську продукцію та корми російського та білоруського виробництва.
Щоправда, парламентарі не підтримали пропозицію частини консерваторів, які прагнули уніфікації та посилення санкцій щодо громадян Росії та Білорусі.
Представники опозиційної фракції зареєстрували пропозицію щодо анулювання дозволу на тимчасове проживання, що видається громадянам Росії та Білорусі в Литві, якщо вони виїжджали в ці країни-агресори більш ніж один раз за останні 3 календарні місяці.
Уперше закон про введення національних санкцій щодо громадян Росії та Білорусі було ухвалено навесні 2023 року. Минулого року їхню дію було продовжено на рік.
[type] => post [excerpt] => Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744912620 [modified] => 1744902207 ) [title] => Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти громадян Білорусі та росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=147988&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 147988 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 147989 [image] => Array ( [id] => 147989 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [original_lng] => 112478 [original_w] => 1080 [original_h] => 608 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1744891478:3 [_thumbnail_id] => 147989 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1350 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 547677701000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 446 [1] => 1980 [2] => 276 [3] => 951682 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Литва [2] => росія [3] => санкція ) ) [3] => Array ( [id] => 146076 [content] =>
Польські служби підтримають роботу з пошуку зниклої речниці Координаційної ради Білорусі – керівного органу білоруської опозиції в екзилі – Анжеліки Мельникової, яку востаннє бачили в Польщі.
Про це заявив речник Міністерства внутрішніх справ Польщі Яцек Добжинський.
Добжинський повідомив, що служби Польщі отримали інформацію про зникнення Мельникової кілька днів тому.
„За інформацією польських і партнерських служб, ця особа вже багато тижнів перебуває за межами Польщі. Польські служби будуть підтримувати діяльність служб інших країн і Координаційної ради Білорусі з метою встановлення місцеперебування пані Мельникової”, – написав він на Х.
Напередодні про зникнення Мельникової заявили в Координаційній раді Білорусі. Разом із жінкою зникли і її доньки 6 і 12 років, які жили з нею у Варшаві.
У Координаційній раді тоді зазначили, що представники демократичних сил Білорусі залишаються пріоритетними цілями спецслужб білоруського та російського режимів.
Водночас, за інформацією порталу „Наша Ніва”, Мельникова нібито виїхала до Великої Британії.
Анжеліка Мельникова покинула Білорусь після того, як її двічі затримували під час протестів у країні в 2020 році. Спікерка білоруської Координаційної ради також працює з білоруським опозиціонером Павлом Латушкою в Національній антикризовій раді Білорусі, яку той очолює.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Президент Володимир Зеленський заявив, що європейським країнам слід готуватися до того, що російський диктатор Володимир Путін розмістить свої війська на території Білорусі і погрожуватиме звідти Польщі чи країнам Балтії.
Про це глава Української держави повідомив за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі, передає кореспондент Укрінформу.
«З амбіціями Путіна і тим, що ми бачимо сьогодні, коли він робить все, щоб не зупинити цю війну, факт полягає у тому, що він буде йти далі. Буде думати про інші країни. Я в цьому впевнений. Я попереджаю про це абсолютно відкрито, відверто. Ви побачите, він буде провокувати інші країни. Можливо, наступною буде Польща, або країни Балтійські країни. І це не просто чергова риторика. Ви побачите, навесні, влітку або восени, він буде розташовувати сили на території Білорусі. І багато європейців, можливо, і Сполучені Штати, будуть говорити, що це залякування Польщі, Литви, інших наших балтійських партнерів. Але ви побачите, що він буде робити все, щоб втягнути їх, буде думати, як їх провокувати. Я не знаю, чи буде вторгнення, але в будь-якому випадку він таким чином затягне Білорусь у війну», – розповів Зеленський.
Він додав, що на його думку, після того, як з території Білорусі Україну атакували ракетами, ця країна вже була у війні.
«Але їхні люди – ні, і їхнє військо — поки що ні, але Путін цього дуже хоче. І тому я вважаю, що треба робити все, щоб його зупинити», – сказав Президент.
Європейський союз охарактеризував президентські вибори в Білорусі, що відбулися 26 січня, як нелегітимні та висловив загрозу введення нових санкцій. У спільній заяві верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас і єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, зазначається:
«Сьогоднішні фіктивні вибори в Білорусі не були ані вільними, ані чесними. Народ Білорусі заслуговує на реальне право голосу щодо того, хто керує їхньою країною. Безжальні й безпрецедентні репресії щодо прав людини, обмеження участі в політичному житті й доступу до незалежних ЗМІ в Білорусі позбавили виборчий процес будь-якої легітимності».
Заклики до звільнення політичних в’язнів
Каллас і Кос закликали білоруську владу звільнити понад тисячу політичних в’язнів, серед яких є й співробітник представництва ЄС у Мінську. Вони також вказали на те, що влада Білорусі запросила спостерігачів від Організації з безпеки і співпраці в Європі лише за десять днів до виборів, ускладнивши можливість спостереження за виборчим процесом.
Санкції та міжнародна реакція
ЄС підкреслив, що продовжить вводити обмежувальні заходи проти білоруського режиму, враховуючи його участь в агресивній війні росії проти України та гібридних атаках на сусідні держави. Вони зазначили, що одночасно фінансово підтримуватимуть білоруське громадянське суспільство, демократичні сили в еміграції та білоруську культуру. Хоча точні деталі нових санкцій не були озвучені, ЄС продовжує активно стежити за ситуацією.
Вибори в Білорусі проходять в умовах масштабних репресій, політичної кризи, і міжнародна спільнота вже давно не визнає результати виборів у цій країні. Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, знову балотується на пост президента, але низка західних країн і організацій уже заявила, що не визнає результати виборів, які, за словами представників МЗС України, є відомими наперед.
У Білорусі закінчилося голосування президентських виборах. О 20:00 закрилися виборчі дільниці. За невизнаного низкою країн фактичного президента Олександра Лукашенка проголосували 87,6% виборців.
Про це свідчать результати екзипполу, повідомляє Белта.
За підсумками опитування, за Лукашенка проголосували 87,6% виборців, Сергій Сиранков набрав 2,7% голосів опитаних виборців, за Олега Гайдукевича проголосувало 1,8% опитаних, Ганну Канопацьку підтримали 1,6% виборців, Олександра Хижняка – 1,2%, проти всіх проголосували 5,1% опитаних.
Зазначається, що опитування, згідно з соціологічною вибіркою, проходило на 320 дільницях. Опитували виборців інтерв’юери у кількості тисячі осіб з моменту відкриття дільниць для голосування о 8:00 ранку до закриття о 20:00. Опитування було анонімним. У респондентів питали, за кого із кандидатів вони проголосували.
У Білорусі 21 січня розпочалося дострокове голосування на виборах президента.
Про це повідомили в Центральній виборчій комісії Білорусі.
Дострокове голосування триватиме з 21 до 25 січня. А основний день голосування — 26 січня.
Як пише білоруська служба «Радіо Свобода», правозахисники вважають дострокове голосування одним із механізмів фальсифікації результатів виборів. Зазвичай у ньому беруть участь до 40% виборців.
За словами спостерігачів попередніх виборів і правозахисників, виконавча влада визначає плани й кількість людей, які мають проголосувати достроково. Ці плани поширюються між регіонами й підприємствами, фактично змушуючи громадян голосувати достроково.
Центральна виборча комісія Білорусі заперечує такі звинувачення й називає дострокове голосування поширеною міжнародною практикою.
Білоруський диктатор Александр Лукашенко продовжує щедро роздавати помилування. Наразі він дозволив вийти на волю ще 23 засудженим за злочини так званого «екстремістського характеру».
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Серед помилуваних політв’язнів три жінки та двадцятеро чоловіків. З них 14 осіб страждають на хронічні захворювання, а 12 – мають дітей.
Усі засуджені написали прохання про помилування, визнали свою провину та розкаялися, поінформували у пресслужбі Лукашенка.
У матеріалі йдеться що це вже восьме помилування у Білорусі за останні півроку. У 2024 році було звільнено 207 осіб, яких правозахисники визнали політв’язнями.
Станом на 18 січня у Білорусі за політичними мотивами залишаються ув’язненими 1244 людини, свідчать дані правозахисного центру «Вясна».
У Білорусі сподіваються, що сусідні держави не створюватимуть „перешкодам білоруським громадянам для перетину кордону з метою реалізації виборчих прав”.
Голова ЦВК РБ Ігор Карпенко заявив, що Білорусь не відкриватиме дільниці для голосування за кордоном через „відсутність належних заходів безпеки”. Про це він сказав на пресконференції, передає БелТа.
„Білорусь не створює дільниці для голосування за кордоном. Це законодавче нововведення зумовлене відсутністю заходів з безпеки на дільницях, які раніше створювалися на території інших держав, скороченням чисельності працівників дипкорпусу”, – зазначив він.
Карпенко сподівається, що сусідні держави не створюватимуть „перешкодам білоруським громадянам для перетину кордону з метою реалізації виборчих прав”.
Він заявив, що на території самої Білорусі створені умови для організації голосування громадян, які постійно проживають за кордоном. Проголосувати вони зможуть на одній із 6 дільниць, які будуть розташовані в Мінську і п’яти обласних центрах.
