Голосування на виборах у Молдові пройшло зі спробами росії втрутитися в процес, заявив речник Європейського союзу Пітер Стано. Про це він сказав на брифінгу 21 жовтня, цитують міжнародні медіа.
«Це голосування відбулося з безпрецедентними втручаннями та залякуванням з боку росії та її проксі, спрямованими на дестабілізацію демократичних процесів у республіці Молдова», – сказав він.
Серед ймовірних останніх порушень Стано назвав підкуп голосів, перевезення виборців автобусами та дезінформацію. Водночас, за його словами, спроби рф дестабілізувати Молдову та її підтримку Євросоюзом тривають місяцями.
«Це довгострокова боротьба. У них немає обмежень. Ми, як Європейський Союз… поважаємо певні принципи, в тому числі закони, але росія, її підлеглі та її проксі не поважають цього», – цитує речника ЄС Reuters.
Moldova, today you are victorious. Together, we’ve shown the strength of our unity, democracy, and commitment to a dignified future.
Thank you, dear Moldovans, at home and abroad. Walk with pride—you are freedom, hope, and resilience. I am proud to serve you all. pic.twitter.com/yGGlrjAMEC
Європейський Союз виділить новий транш для України у рамках програми Ukraine Facility до кінця року. Сума нового пакета поки невідома.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн після закінчення засідання Європейської ради.
Вона заявила, що ЄС допоможе Україні відновитися після війни та підтримає на шляху до членства.
За словами президентки Єврокомісії, Україна зробила величезний крок уперед, двосторонній процес скринінгу триває, і паралельно є український план, який включає важливі реформи для цього шляху вступу.
„І він (план, – ред.) підтримується 50 млрд євро, які виділяються на підставі досягнень у реформах. Це 50 млрд євро на чотири роки – 2024-2027. Ми бачимо значний прогрес і завдяки цьому прогресу ми вже виділили близько 12 млрд євро і очікуємо, що наступний транш буде виділено до кінця року”, – сказала Урсула фон дер Ляєн.
Вона не вказала суму траншу, який отримає Україна.
Серед лідерів ЄС немає консенсусу в оцінці плану перемоги, представленого в Брюсселі президентом України Володимиром Зеленським. Багато в чому його втілення буде залежати від результатів президентських виборів у США.
Про це прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомляє РБК-Україна з посиланням на РАР.
На пресконференції після саміту ЄС у Брюсселі Туск зазначив, що „ніхто не очікував гармонії”, оскільки країни ЄС мають різні підходи до членства України в НАТО, а запрошення до Альянсу було першим у плані перемоги України.
Туск визнав, що головною тезою плану Зеленського є питання членства України в НАТО і нагадав, що коли питання вступу України до Альянсу вперше постало, саме Польща виступала за „відкриття перспективи НАТО для України”. „Це не змінилося. У цьому відношенні ми солідарні з Україною”, – сказав Туск.
За словами прем’єр-міністра, сьогодні важко оцінити, наскільки реалістичним є план Зеленського, оскільки багато чого залежатиме від результатів президентських виборів у США. „Наразі ми перебуваємо на етапі очікування результатів виборів у США, ніхто цього не приховує”, – сказав Туск. Голова польського уряду також додав, що стратегії, які містяться в плані Зеленського, будуть переоцінені після виборів у США.
[type] => post
[excerpt] => Серед лідерів ЄС немає консенсусу в оцінці плану перемоги, представленого в Брюсселі президентом України Володимиром Зеленським. Багато в чому його втілення буде залежати від результатів президентських виборів у США.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1729273500
[modified] => 1729266278
)
[title] => У ЄС немає консенсусу щодо плану перемоги Зеленського, - Туск
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=129839&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 129831
[uk] => 129839
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 129832
[image] => Array
(
[id] => 129832
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[original_lng] => 29337
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tusk.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 365
[_thumbnail_id] => 129832
[_edit_lock] => 1729255479:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 612
[1] => 215
[2] => 605991
[3] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => ЄС
[2] => план перемоги
[3] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 129638
[content] =>
Управління ООН з прав людини підтвердило, що Росія систематично застосовує до українських військовополонених різноманітні тортури, зокрема сексуальне насильство.
Верховний представник Європейського союзу засудив розстріли українських військовополонених російською армією. Про це у середу, 16 жовтня, йдеться в заяві Дипломатичної служби ЄС.
Там зазначили, що з початку повномасштабного вторгнення в російському полоні померли 177 військовополонених.
„Європейський Союз рішуче засуджує ці вбивства, які є ще одним огидним прикладом жорстокого поводження з українським народом з боку Росії, а те, що російські громадські діячі публічно закликають до розстрілу українських військовополонених і прославляють ці розстріли, закликаючи до нових, ще раз викриває справжню природу режиму Кремля”, – йдеться у заяві.
У ЄС також засудили відсутність доступу ув’язнених „до зовнішнього світу” та відмову у гуманітарному доступі для незалежних спостерігачів.
„ЄС підтверджує свою тверду відданість притягненню до відповідальності всіх виконавців і пособників воєнних злочинів росії проти України”, – наголосили у Дипломатичній службі.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі та Верховний представник Європейського Союзу (ЄС) із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель домовилися про проведення регулярних двосторонніх зовнішньополітичних переговорів на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі в понеділок.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі та Верховний представник Європейського Союзу (ЄС) із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель домовилися про започаткування шестимісячного зовнішньополітичного діалогу між Великою Британією та ЄС.
Метою цього кроку, згідно із заявою МЗС, є забезпечення двостороннього стратегічного співробітництва та регулярних стратегічних консультацій з найважливіших питань, включаючи російсько-український конфлікт, Індо-Тихоокеанський регіон та Західні Балкани, а також так звані гібридні загрози.
Міністерство закордонних справ у Лондоні напередодні зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі заявило, що участь Девіда Ламмі у зустрічі є ознакою прагнення британського уряду посилити зовнішньополітичну співпрацю з ЄС в рамках планів із відновлення відносин із Євросоюзом.
Безпосереднім попередником понеділкової угоди стала домовленість, досягнута на початку жовтня між прем’єр-міністром Великої Британії сером Кейром Стармером та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про посилення двостороннього стратегічного співробітництва.
Повернення до ЄС не буде
Велика Британія вийшла з Європейського Союзу 31 січня 2020 року, а наприкінці 11-місячного перехідного періоду після припинення членства в ЄС (Brexit) вона також залишила єдиний внутрішній ринок і митний союз ЄС. Тодішній британський уряд консерваторів не хотів виконувати умови – передусім право громадян ЄС вільно оселятися і працювати у Великій Британії – які нерозривно пов’язані з цими двома інтеграційними структурами.
Нинішній прем’єр-міністр-лейборист також неодноразово і чітко заявляв про свою позицію, що лейбористський уряд не хоче бачити Британію знову в ЄС, а також в єдиному внутрішньому ринку і митному союзі ЄС. Однак Кейр Стармер також зазначив, що лейбористський уряд хоче налагодити набагато тісніші відносини з ЄС і поставити їх на нову основу.
Виступаючи в понеділок на діловому заході в Лондоні, британський прем’єр-міністр сказав, що попередній уряд консерваторів під час цирку після Брекзиту залишив деяких людей невпевненими в довірі до Британії як до надійного, стабільного партнера, який дотримується правил, і при цьому безпідставно образив наших найближчих союзників.
Але Стармер каже, що з цим покінчено, і що лейбористський уряд, безумовно, вийшов за рамки цієї політики.
На тому ж бізнес-заході в Лондоні Садік Хан, також лейбористський мер британської столиці, заявив, що, хоча Британія навряд чи повернеться до єдиного ринку ЄС у короткостроковій перспективі, їй не слід відмовлятися від початку переговорів.
«Кожна успішна країна має найбільший товарообіг зі своїми найближчими сусідами, а Британія має ринок із ЄС, де проживає понад 500 мільйонів людей», – підкреслив мер Лондона. Варто зазначити, що Ламмі є першим міністром закордонних справ Великої Британії, який взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС за останні два роки.
Президент Європейської ради Шарль Мішель оприлюднив запрошення до членів Євросоюзу на участь у зустрічі в Брюсселі 17 жовтня.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
„Україна буде центральною в наших обговореннях”, – заявив він.
Мішель нагадав, що на засіданні президент України презентує план перемоги. Також представники країн ЄС працюватимуть над наступними кроками, щоб „розробити консенсус навколо мирної ініціативи, заснованої на принципах Хартії ООН та міжнародного права”.
„Ми також зосередимося на нашій фінансовій взаємодії з Україною. Я очікую, що ми виконаємо наше зобов’язання, взяте в червні разом з партнерами з „Групою семи”, надати приблизно 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів) до кінця року на підтримку військових, бюджетних потреб України та відбудови”, – заявив голова Євроради.
Він закликав блок активізувати зусилля з підтримки України з наближенням зими, вказавши на те, що понад половина української енергетичної інфраструктури зруйнована.
Також, додав Мішель, зустріч стосуватиметься ситуації на Близькому сході, конкурентоспроможності всередині Євросоюзу та питань міграції.
Вступ до Євросоюзу нібито не є життєво важливим питанням для України. Тож Варшава може ставити свої умови перед Києвом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра оборони Польщі Владислава Косіняк-Камиша для Interia.
Він заявив, що обговорення врегулювання питання Волині у контексті вступу України до Євросоюзу – це нібито „найчесніший підхід”, який можна уявити.
Чиновник нагадав, що таке питання не є умовою для надання військової чи гуманітарної допомоги Україні, оскільки на карту поставлено життя людей. Також у такий спосіб Варшава може вплинути на те, що Росія програє війну.
„Вступ до ЄС – це не „бути” чи „не бути” для України, це можливість для розвитку, для більш високого зростання ВВП, це їх шанс. Ми можемо поставити умови для такого розвитку і, на додаток до умов, поставлених ЄС, ми можемо поставити свої етичні та історичні умови щодо Волині”, – додав міністр.
Він також уточнив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії має бути врегульоване між Україною та Польщею. Роботу мають проводити на рівні державних інститутів.
ЄС ввів санкції проти 7 осіб і 7 організацій Ірану за передачу ракет і безпілотників Росії. Обмеження включають заморожування активів та заборону в’їзду до ЄС для причетних до постачання зброї.
У понеділок, 14 жовтня, Європейський Союз запровадив санкції проти семи осіб і семи організацій після передачі Іраном ракет і безпілотників Росії. Про це пише УНН з посиланням на заяву Ради ЄС.
Перелік підсанкційних осіб охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за розробку і передачу росії БПЛА та ракет і пов’язаних з ними технологій для підтримки загарбницької війни рф проти України, а також – за передачу цієї зброї бойовим групам і організаціям, що підривають мир і безпеку на Близькому Сході.
Зокрема санкції запровадити проти трьох іранських авіакомпаній Saha Airlines, Mahan Air та Iran Air, та дві фірми, що займаються закупівлями. У ЄС заявили, що вони відповідальні за постачання через транснаціональні закупівельні мережі БПЛА іранського виробництва та пов’язаних з ними компонентів і технологій до росії.
До переліку також потрапили дві компанії, що займаються виробництвом палива, яке використовується для запуску ракет і ракетних снарядів.
Окрім того, Рада ЄС вирішила запровадити обмежувальні заходи проти:
заступника міністра оборони Ірану Сейєда Хамзе Галандарі,
високопосадовців однієї з гілок Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) „Кудс”,
Центрального штабу КВІР „Хатам аль-Анбія”
Космічного управління аерокосмічних сил КВІР,
керівників компаній „Іранська авіабудівна промисловість” (HESA) та „Організація аерокосмічної промисловості” (AIO).
Фігурантам санкційного списку заморозять активи та заборонять в’їзди до ЄС. Крім того, забороняється надання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано, фізичним чи юридичним особам, організаціям або органам, включеним до переліку, або на їхню користь.
Війна Росії проти України довела необхідність пріоритетного розвитку європейської оборонної промисловості та відповідних прикладних технологій.
Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, передає „Радіо Свобода”.
„Російська агресивна імперіалістична війна насправді розглядається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. На цьому фоні визначення спільних запозичень для фінансування головних військових зусиль з підтримки України, з метою примусити Путіна сісти за стіл переговорів, мають здійснюватися швидко та відповідно до угод ЄС. Вони мають водночас посилити конкурентоспроможність Європи у критично важливих секторах оборонної промисловості та не допустити нашого незворотного відставання у цій сфері від Росії та від інших”, – зауважив Боррель.
За його словами, ЄС та його країни-члени витрачають щороку 14,4 мільярда євро на дослідження та розвиток у військовій сфері. Водночас наприклад, США витрачають на такі програми майже у десять разів більше – 130 мільярдів євро.
„Разом з тим, європейські інвестиції є фрагментованими та розподіленими між країнами-членами. Така фрагментація відображає загальну ситуацію у європейській обороні, адже лише 18% оборонного обладнання в Європі замовляється спільно, у співробітництві, решта – на національній основі, в кожній з країн-членів. Наслідком є те, що європейська оборонна промисловість є надто малою за обсягами, надто фрагментованою та стикається із нестачею інновацій”, – зазначив Боррель.
Окремо він наголосив на важливості посилення взаємодії оборонного виробництва з приватним сектором.
„Багато з сучасних технологій надійшли на споживчий ринок з оборонного сектору, але сьогодні спостерігається зворотний процес – дедалі більше цивільних комерційних технологій використовуються у військовій сфері”, – сказав він.
„У світі поновлення конфліктів та геополітичного суперництва, оборона потребує лідерства у баченні, включно з розвинутими технологіями. Європейська оборонна промисловість має величезний потенціал. Наше завдання – розкрити його”, – додав Боррель.
ЄС стурбований повідомленням про загибель української журналістки Вікторії Рощиної у полоні рф і вимагає розслідування, яке встановить усі обставини трагедії.
Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті ЄС 11 жовтня.
Там зазначили, що доля Рощиної є трагічним нагадуванням про незаконне ув’язнення тисяч людей на ТОТ України та репресії російської влади у рф.
„За наявною інформацією, Вікторія Рощина померла під час етапування до Москви з колонії в Таганрозі. Під час свавільного затримання Рощиної на тимчасово окупованих територіях України у серпні 2023 року російська влада взяла на себе повну відповідальність за її безпеку, здоров’я та фізичну недоторканність”, – наголосили в ЄС.
„Вона (Рощина, – ред.) стала тринадцятою журналісткою, яку вбили з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну”, – додали там.
Згідно з повідомленням, ЄС вимагає якнайшвидшого ретельного незалежного розслідування, яке з’ясує всі обставини смерті Вікторії Рощиної. Також Євросоюз сподівається на притягнення до відповідальності всіх тих, хто винен у смерті 27-річної журналістки.
Що відомо про загибель Вікторії Рощиної
На початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hromadske та писала репортажі з тимчасово окупованих територій.
7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.
11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ росії – за її словами, її захопили коли вона прямувала до Маріуполя. Вона розповіла, що її тиждень утримували у Бердянську.
У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що з 3 серпня 2023 року втратили з нею зв’язок.
У травні 2024 року в росії визнали, що утримують у полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року.
10 жовтня стало відомо, що Рощина, яка потрапила в російський полон, загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.
