Перш ніж обіцяти членство новим державам, Європейський Союз повинен спочатку прийняти країни Західних Балкан, які роками перебувають у статусі кандидата. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр в інтерв’ю австрійському інформаційному агентству APA у Відні.
Торкаючись питання щодо можливого вступу України до ЄС, голова угорського уряду зазначив, що це станеться не завтра чи післязавтра, а щонайменше через десять років. Крім Угорщини, майже всі уряди країн-членів погоджуються: двох різних шляхів інтеграції бути не може, додав він. Кожна країна-претендент повинна пройти однакові процедури та виконати аналогічні умови.
Петер Мадяр також звернув увагу на те, що якщо Україна виконає всі вимоги, війна закінчиться і Київ усе ще прагнутиме інтеграції, Угорщина проведе з цього питання референдум. А відтак наголосив, що Будапешт не буде унікальним у такому рішенні, адже кілька країн ЄС уже проводили референдуми про вступ інших держав.
Прем’єр-міністр закликав Євросоюз спершу прийняти тих кандидатів, які роками готувалися, пішли на багато жертв та виконали свої зобов’язання. Інакше, за його словами, Брюссель втратить довіру регіону.
«Стабільність і безпека Балкан слугує інтересам не лише вужчого регіону, але й усієї Європи. Ось чому я хотів би закликати спочатку виконати попередні спільні зобов’язання, перш ніж давати різні обіцянки від імені Європейського Союзу», – підсумував Петер Мадяр.
Рада ЄС затвердила оновлений механізм санкцій, котрий дозволяє запроваджувати обмеження проти осіб і організацій, причетних до дій Ірану, що загрожують свободі судноплавства на Близькому Сході.
Рішення ухвалили для розширення чинної санкційної рамки ЄС, котра раніше застосовувалася у відповідь на військову підтримку Іраном Росії у війні проти України, а також підтримку збройних угруповань на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря.
Оновлений режим тепер також поширюється на дії та політику Ірану, які створюють загрозу свободі судноплавства у регіоні.
У Брюсселі наголосили, що дії Ірану у районі Ормузької протоки суперечать міжнародному праву та порушують право на транзит і мирний прохід міжнародними водними шляхами.
Санкційні заходи включають заборону на в’їзд або транзит через територію країн-членів ЄС особам і організаціям, включеним до списку, а також заморожування активів. Крім того, громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати кошти, фінансові активи або економічні ресурси особам та організаціям, які зазнали санкцій.
Рішення є виконанням політичної домовленості, досягнутої міністрами закордонних справ ЄС 21 квітня.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що переговори про вступ України до Євросоюзу за всіма кластерами мають бути формально відкриті вже у червні. Він наголосив, що для цього, на його думку, більше не залишилося політичних перешкод.
Очільник МЗС підкреслив, що Україна розраховує на підтримку європейських партнерів і вважає відкриття кластерів важливим кроком як для України, так і для Європейського Союзу.
“Ми виходимо з того, що кластери мають бути формально відкритими в червні. Це наша тверда позиція. Я вважаю, що ми маємо підтримку наших європейських партнерів. І дуже важливо, щоб це відбулося”, – сказав Сибіга.
За словами глави МЗС, ключові політичні перепони вже усунуті, зокрема після політичних змін в Угорщині.
“І ми дійсно вийшли в той стан речей, коли дипломатія має і може зробити свою роботу. Я в це вірю. І сьогоднішня зустріч з Анітою (нова глава МЗС Угорщини Аніта Орбан, –ред) мене ще більше в цьому укріпила”, – запевнив міністр.
[type] => post [excerpt] => Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що переговори про вступ України до Євросоюзу за всіма кластерами мають бути формально відкриті вже у червні. Він наголосив, що для цього, на його думку, більше не залишилося політичних перешкод. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1779482340 [modified] => 1779480998 ) [title] => Сибіга розраховує на потужний ривок України до ЄС: усі шість кластерів у червні [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186983&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186964 [uk] => 186983 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 186966 [image] => Array ( [id] => 186966 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [original_lng] => 27355 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-10.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 353 [_thumbnail_id] => 186966 [_edit_lock] => 1779470198:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 905390803002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 43 [4] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Статті [4] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 951238 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Сибіга ) ) [3] => Array ( [id] => 186977 [content] =>
Швейцарія погодилася з більшістю обмежень із 20-го санкційного пакета Європейського Союзу проти росії та Білорусі. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Нові заходи набули чинності ввечері 22 травня.
Під нові санкції потрапили 115 фізичних та юридичних осіб.
Активи підсанкційних осіб і компаній будуть заморожені, їм заборонено надавати кошти, також їм заборонено в’їзд у Швейцарію та транзит через її територію.
Окремо передбачено заборону на в’їзд і транзит територією Швейцарії.
У переліку – представники російського військово-промислового комплексу, енергетичного сектору, а також особи, причетні до депортації українських дітей.
Також Швейцарія посилила експортний контроль щодо 60 компаній, зокрема з третіх країн, щоб запобігти постачанню критично важливих товарів для російського ВПК.
Окремо країна підтримала заходи проти російського “тіньового флоту”: 46 суден підпали під колективну заборону купівлі, продажу та обслуговування. Відповідно до рішення ЄС скасовано заборони щодо 11 суден.
Крім того, санкції поширилися на два російські порти та один порт у третій країні, які використовуються для експорту нафти. Також під транзакційні обмеження потрапили 20 російських банків і сім фінансових посередників у третіх країнах.
Окремо з 26 травня забороняється участь у транзакціях із криптовалютою RUBx та цифровим рублем.
У Швейцарії зазначили, що ці заходи спрямовані на узгодження з санкційною політикою ЄС та протидію обходу запроваджених обмежень.
Найголовніша теза у листі німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо спецстатусу України в ЄС – акцент на повноправному членстві і заклик до негайного викриття усіх кластерів в переговорах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки журналістам та заяву глави МЗС Андрія Сибіги на онлайн-брифінгу.
Качка наголосив, на сьогоднішній день це є найголовнішою метою для України.
„Лист містить досить чіткий акцент на те, що всі ідеї викладені в цьому листі спрямовані на те, щоб швидше допомогти Україні інтегруватися і повноцінно вступити в Євросоюз, в різних форматах, на цьому є наголос. Тому ризик того, що мова йде про якісь альтернативи, усунуто”, – розповів він.
Віцепрем’єр-міністр додав, що сама назва та зміст пропозицій потребують обговорення і узгодження. Він зауважив, що це перша пропозиція і ці ідеї проговорювалися в понеділок у Берліні.
„Президент України озвучував позицію щодо членства України. Вона незмінна. Поки тривають дискусії, триває пошук модальності, яка може призвести до членства. Вони мають місце, але вони не можуть підмінити нашої стратегічної позиції: повноцінне, повноправне членство в ЄС”, – підкреслив Сибіга.
Він зазначив, що, виходячи з цих позицій, ставився б до будь-яких ініціатив, які виникають в тих чи інших столицях.
„Вони є публічними і не публічними. Ми обізнані з цими думками, з нами радяться. Але позиція України – повноправне і повноцінне членство в ЄС. І ми також представляємо наше бачення, як ми можемо цього досягати”, – наголосив глава МЗС.
Єврокомісія отримала лист від німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо “асоційованого членства” для України. Однак будь-які іноваційні рішення щодо розширення повинні базуватися на ключовому принципі ЄС.
Про це заявив речник Єврокомісії, повідомляє РБК-Україна.
В Єврокомісії вітають факт, що дискусія щодо членства України в ЄС відбувається серед держав-членів.
“Це свідчить про тверду рішучість держав-членів якомога швидше зробити розширення – реальним”, – сказав речник, закликавши просувати цю дискусію на рівень Європейської ради.
За його словами, стає дедалі очевиднішим, що розширення – це геостратегічна інвестиція в наш добробут, мир та безпеку. І вступ України до Євросоюзу також фундаментально пов’язаний із безпекою ЄС.
“Не менш важливо, щоб ми забезпечили завершення розширення ЄС з усіма країнами-кандидатами, які вже багато років працюють над тим, щоб приєднатися до нього. Будь-які інноваційні рішення також повинні базуватися на процесі, заснованому на заслугах (країн-кандидатів у проведенні реформ, – ред.)”, – зазначив речник.
Тому, як заявив речник, дивлячись у майбутнє, Єврокомісія має переконатися, що підхід до розширення відповідає поставленим цілям.
“Саме тому Єврокомісія продовжуватиме активно взаємодіяти з державами-членами та країнами-кандидатами для пошуку найкращих рішень, які зроблять нас сильнішими та безпечнішими як Союз”, – резюмував він.
Нагадаємо, сьогодні Reuters розповіло про лист, який Мерц відправив до Єврокомісії з ідеєю щодо “асоційованого членства” України. Ідея полягає в тому, щоб українські посадовці брали участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, але не голосували на них.
Європейські країни мають діяти єдино та з максимальною обережністю у будь-якому майбутньому діалозі з росією.
Про це йдеться у заяві державного секретаря Міністерства оборони Фінляндії Янне Куусели під час безпекового форуму Globsec.
За словами фінського посадовця, Європі рано чи пізно доведеться вести переговори з Москвою, оскільки росія “завжди буде сусідом”.
Водночас він наголосив, що початок такого діалогу потребує чіткої координації між європейськими країнами та розуміння правильного моменту для переговорів.
“Нам потрібно бути дуже уважними до часу та обережно оцінювати, чи є в іншої сторони справжня готовність до реальних переговорів та обговорень”, – додав Янне Куусели.
У Міністерстві оборони Фінляндії також закликали західні країни критично оцінювати дії Кремля та не дозволяти росії використовувати дипломатію як інструмент маніпуляцій.
Окремо Куусела підкреслив, що Європа у майбутньому дедалі більше залежатиме від України та її бойового досвіду.
За його словами, європейська безпека значною мірою спиратиметься на українські напрацювання у сфері оборони.
Як зазначається, міністри закордонних справ ЄС наступного тижня на Кіпрі обговорять можливих кандидатів на роль європейського переговірника з росією щодо завершення війни в Україні.
У Європейському Союзі вже розпочали дискусії щодо того, хто може представляти Європу на потенційних переговорах із російським диктатором Володимиром Путіним.
ЄС та Україна завершили перемовини щодо меморандуму про взаєморозуміння. Він передбачає макрофінансову допомогу на 8,35 млрд євро в межах кредиту ЄС для Києва: документ уже підписав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс
“Ми завершили переговори з Україною щодо меморандуму про взаєморозуміння, який лежить в основі нашої програми мікрофінансової допомоги в рамках кредиту на підтримку України”, – сказав Домбровскіс.
Він зазначив, що підписав меморандум сьогодні вранці. Тепер документ має ратифікувати Верховна Рада України – перш ніж кошти будуть вплачені.
За словами єврокомісара, український парламент має ратифікувати меморандум якнайшвидше, бажано наступного тижня. Це дозволить забезпечити виділення першого траншу в середині червня.
[type] => post [excerpt] => ЄС та Україна завершили перемовини щодо меморандуму про взаєморозуміння. Він передбачає макрофінансову допомогу на 8,35 млрд євро в межах кредиту ЄС для Києва: документ уже підписав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1779388602 [modified] => 1779388605 ) [title] => ЄС підписав меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо допомоги на 8,35 млрд євро [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186844&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186784 [uk] => 186844 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 180677 [image] => Array ( [id] => 180677 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [original_lng] => 31389 [original_w] => 600 [original_h] => 300 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f-300x150.jpg [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [width] => 600 [height] => 300 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [width] => 600 [height] => 300 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [width] => 600 [height] => 300 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [width] => 600 [height] => 300 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg [width] => 600 [height] => 300 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 637 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 180677 [_edit_lock] => 1779377807:8 [_algolia_sync] => 903076861002 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 977086 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 6520 [1] => 215 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => допомога [1] => ЄС [2] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 186741 [content] =>
Україна прагне відновити європейський дипломатичний формат Е3 за участю Британії, Франції та Німеччини для проведення мирних переговорів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
За даними дипломатичних джерел, українська сторона більше не вважає США ефективними посередниками у переговорах. Через це український президент Володимир Зеленський „вбачає потенціал” у відновленні формату Е3.
З відповідною пропозицією глава держави вже звернувся до французького колеги Еммануеля Макрона під час телефонної розмови минулого тижня, заявивши про бажання наповнити цей формат „додатковим змістом”.
Джерело в E3 підтвердило ведення переговорів, проте конкретних домовленостей щодо прямих контактів із рф наразі немає.
За словами джерел, українська влада прагне, щоб європейські переговорники донесли до Кремля думку, що мирні переговори відповідають інтересам самої росії. Зокрема через те, що „Україна може зіпсувати росіянам святковий сезон”.
Очікується, що перешкоджання подорожам громадян рф та подальше зниження довіри до російського диктатора всередині країни можуть стати дієвим способом змусити Путіна добровільно сісти за стіл переговорів.
Формат E3 – це неформальний механізм дипломатичної співпраці між Францією, Німеччиною та Британією.
Він був створений у 2003 році для переговорів з Іраном щодо його ядерної програми. Тоді європейська трійка виступала головним посередником між Тегераном, США та Радою Безпеки ООН.
Наразі цей формат використовується ширше, зокрема для координації спільних позицій щодо санкцій, безпеки та ситуації на Близькому Сході.
США виведуть 5 000 військових із Європи, а в довгостроковій перспективі ця кількість може зрости.
Про це заявив головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, підтвердивши попередню заяву президента Дональда Трампа, передає Bloomberg.
За словами генерала, значну частину цього контингенту (близько 4 000 осіб) становить бронетанкова бригада, яку планували відправити до Польщі, але тепер вона повертається назад. Крім того, США скасували розгортання батальйону далекобійної артилерії чисельністю близько 1 000 солдатів у Німеччині.
Це рішення стало несподіванкою для Варшави. Польща вважає себе зразковим союзником НАТО і на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшила свої військові витрати приблизно до 5% ВВП. Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш після телефонної розмови з очільником Пентагону Пітом Геґсетом заявив, що остаточного рішення щодо зменшення кількості американських військ у самій Польщі наразі немає.
Речник командування НАТО полковник Мартін О’Доннелл підкреслив, що це рішення «не стосується саме Польщі». Військові посадовці пояснюють, що розгортання бригади зупинили просто тому, що скасувати планову ротацію технічно легше та швидше, ніж виводити війська, які вже перебувають у країні.
Генерал Гринкевич запевнив, що перебуває на постійному зв’язку із союзниками на східному фланзі та вже провів зустріч із представниками Польщі і країн Балтії. Наразі Альянс вивчає загрози та шукає варіанти, як замінити американські підрозділи силами інших країн-членів НАТО.
Наприкінці тижня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. За інформацією дипломатів, союзники проситимуть США уникати подібних раптових рішень щодо переміщення військ у Європі в майбутньому.
