Велика Британія оголосила про запровадження нових обмежувальних заходів проти росії. До списку санкцій включили ще десять осіб і судна тіньового флоту.
Відповідну інформацію було опубліковано на сайті британського уряду.
Так під обмеження потрапили чотири фізичні особи, шість компанія, а також нафтові танкери та судна-постачальники товарів до Росії.
Зазначається також, що санкції було запроваджено проти Головного управління глибоководних досліджень Міністерства оборони росії.
У британському уряді вважають, що всі вони беруть участь чи брали участь у дестабілізації та підриві територіальної цілісності, суверенітету чи незалежності України.
Європейська комісія запропонувала додати до проєкту 18-го пакета санкцій проти РФ додаткові заходи проти Білорусі та санкції щодо програмного забезпечення, яке використовують російські банки – відповідний оновлений проєкт буде готовий до кінця тижня.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили на умовах анонімності кілька дипломатів ключових держав ЄС, обізнаних з перебігом засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) 16 червня.
За словами співрозмовника „ЄвроПравди”, 16 червня Єврокомісія представила деякі цільові поправки до 18-го пакета санкцій, „що пов’язані переважно з програмним забезпеченням у сфері фінансових послуг, а також деякі заходи, пов’язані з Білоруссю.
„Також будуть розроблені інші поправки. Вони будуть представлені Coreper ще цього тижня”, – додало джерело.
Інший дипломат уточнив, що держави-члени також запропонували додати до 18-го пакета санкцій проти РФ подальше посилення заходів для обмеження потенційного обходу санкцій, санкції щодо діяльності російських компаній на ринку криптовалют, а також обмеження пересування російських дипломатів у ЄС.
„Coreper повернеться до обговорення 18-го пакета пізніше цього тижня. Відчувається, що держави-члени знаходяться недалеко від компромісу. Проте, все ще залишається величезний обсяг роботи, особливо на технічному рівні – тому навряд чи санкції будуть затверджені цього тижня”, – додав він.
Коментуючи позицію Угорщини та Словаччини, які погрожували блокувати 18-й пакет санкцій проти Росії, поки не буде вирішене питання наслідків відмови від постачання в ЄС російського газу та інших енергоресурсів, дипломатичний співрозмовник „ЄвроПравди” лише повідомив, що „багато держав-членів порушували питання забезпечення енергоресурсами”.
Президент України Володимир Зеленський відзначає важливість посилення санкцій проти рф та боротьби зі схемами обходу санкцій з огляду на російські атаки України, що не припиняються.
„Цієї ночі наші воїни ППО знищили 167 повітряних цілей, якими росія атакувала Україну… Загалом було 183 ударних дрони та 11 ракет різних типів… І це лише одна ніч. За цей місяць росія вже застосувала проти України близько 2800 ударних дронів, майже 3000 керованих авіаційних бомб і 140 ракет різних типів. Вже четвертий рік Москва це робить і постійно нарощує кількість ударів. Саме тому так важливо, щоб уже в найближчі тижні були ухвалені всі рішення, які посилять санкції проти росії”, – написав Зеленський в Телеграм у неділю.
Він відзначив, що „потрібні прайс-кепи (граничні ціни – ІФ-У), які зупинять війну”, і що країни-партнери України, зокрема, країни „великої сімки” здатні забезпечити це. „Потрібні санкції проти російських банків і фінансового сектору, які будуть справді болючими. Потрібно боротися й зі схемами обходу санкцій. Америка, Європейський Союз, країни G7 можуть це забезпечити”, – додав Зеленський.
[type] => post [excerpt] => Президент України Володимир Зеленський відзначає важливість посилення санкцій проти рф та боротьби зі схемами обходу санкцій з огляду на російські атаки України, що не припиняються. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1750064400 [modified] => 1750016367 ) [title] => Зеленський: Потрібні санкції проти банків і фінсектору рф; США, ЄС і G7 можуть це забезпечити [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=154004&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 153998 [uk] => 154004 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 153999 [image] => Array ( [id] => 153999 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [original_lng] => 24738 [original_w] => 640 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zelenszkij-27.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1553 [_thumbnail_id] => 153999 [_edit_lock] => 1750006054:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 155938674000 [labels] => Array ( [0] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 19 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Терміново [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 612 [1] => 277 ) [tags_name] => Array ( [0] => Володимир Зеленський [1] => санкції ) ) [3] => Array ( [id] => 153657 [content] =>
У вівторок британський уряд оголосив про введення санкцій проти двох ізраїльських міністрів за їхню поведінку щодо палестинців, яку Лондон назвав підбурюванням до насильницьких дій. До по каральних заходів приєдналися ще чотири країни, повідомляє MTI.
За заявою британського міністра закордонних справ Девіда Ламмі, опублікованою у вівторок, санкції стосуються міністра національної безпеки Ісраеля Бенгвіра, голови партії «Єврейська сила», та міністра фінансів Бецалеля Шмотрича, лідера партії «Релігійні сіоністи».
Згідно з санкціями, Бенгвір і Шмотрич не можуть в’їжджати до Сполученого Королівства, а їхні фінансові активи на території Великої Британії будуть заморожені.
Після оголошення, у вівторок ввечері на брифінгу для членів нижньої палати парламенту в Лондоні, державний секретар з питань Близького Сходу Гаміш Фалконер заявив, що дводержавне рішення опинилося під загрозою, а події на палестинських територіях ведуть до утвердження однодержавної системи, в якій немає рівних прав. Коли мова зайшла про санкції проти двох ізраїльських міністрів, Фальконер зазначив, що цими заходами Лондон «показав двом екстремістам», що не буде сидіти склавши руки, якщо ці люди зруйнують шанси на майбутній мир.
Міністр закордонних справ Девід Ламмі обґрунтував санкції проти цих осіб тим, що два ізраїльські міністри неодноразово вчиняли екстремістські насильницькі дії та заохочували до серйозних порушень прав людини палестинців. У коментарі до оголошення про введення санкцій міністерство закордонних справ Великобританії заявило, що із січня минулого року по квітень цього року екстремістські ізраїльські поселенці здійснили понад 1900 нападів на палестинське населення на Західному березі.
Чотири інші країни також приєдналися
Після оприлюднення британського комюніке міністри закордонних справ Великої Британії, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Норвегії також опублікували спільну заяву. У цій спільній заяві п’яти держав наголошується, що насильницькі дії ізраїльських поселенців на Західному березі призвели до загибелі палестинських цивільних осіб і вигнання цілих громад з їхніх домівок.
У спільній заяві також підкреслюється, що Ітамар Бенгвір і Бецалель Шмотрич, два ізраїльські міністри, проти яких введені санкції, підбурюють до крайніх насильницьких дій проти палестинців і використовують риторику, що закликає до грубих порушень прав людини палестинського населення. Окрім Великої Британії, ще чотири країни, які підписали комюніке, також оголосили про введення санкцій проти Бенгвіра і Шмотріца.
Лондон останнім часом неодноразово заявляв, що не відступить від санкцій проти Ізраїлю через ситуацію, що склалася в секторі Газа та на Західному березі. Британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно прийняв у своєму лондонському офісі короля Йорданії Абдаллаха II Абдаллаха, короля Йорданії, і на зустрічі заявив: якщо Ізраїль не припинить нову військову операцію в Газі і не скасує обмеження, що перешкоджають доставці гуманітарної допомоги в Газу, то британці та їхні партнери «вживуть конкретних заходів у відповідь».
У другій половині минулого місяця у спільній заяві уряди Великої Британії, Франції та Канади засудили нові військові операції Ізраїлю в Газі. У цій заяві також зазначалося, що три країни «вживатимуть конкретних заходів у відповідь», якщо Ізраїль не припинить нову військову операцію в Газі та не скасує обмеження на доставку гуманітарної допомоги.
Передумовою ізраїльських військових операцій стало те, що 7 жовтня 2023 року ісламістська терористична організація Хамас, яка контролює сектор Газа, здійснила терористичний акт на півдні Ізраїлю, в результаті якого загинуло 1200 осіб, 3000 отримали поранення. 7 жовтня 2023 року в південній частині Ізраїлю організація здійснила терористичний напад, в результаті якого загинуло 1200 осіб, 3000 отримали поранення, а бойовики вивезли до Гази 251 заручника, багато з них не повернулося додому.
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висунув умову для підтримання 18-го пакета санкцій Європейського Союзу проти росії, що вимагає одностайної згоди всіх держав ЄС.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це Фіцо написав на Facebook.
За словами словацького премʼєра, його країна не підтримає 18-й пакет санкцій ЄС проти росії, „якщо Європейська комісія не запропонує реального вирішення кризової ситуації, в якій опиниться Словаччина після повного припинення поставок газу, нафти та ядерного палива з росії”.
Лідери західних країн пояснювали відмову вводити санкції проти росії тим, що Україна не мобілізує молодих людей у віці 18-24 років.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє в інтерв’ю виданню Valasz.
„Ми не мобілізували 18-24-річних, а запропонували їм річні контракти. Я ніколи раніше про це не говорив, але якщо вже ви запитали, то скажу вам, що я думаю, тому що це делікатне питання: я не вважаю, що ми повинні мобілізувати людей з 18 років, як думали лідери інших країн”, – сказав він.
За його словами, операція „Павутина” показала, що важлива не кількість людей, а зброя і технології. Крім того, важливі санкції, спрямовані на гроші, які росіяни використовують для фінансування війни.
„Однак, коли справа доходить до санкцій, як західні партнери перераховують причини, через які вони вирішили їх не запроваджувати, вони включають у себе те, що Україна не мобілізувала людей віком від 18 років і старше”, – заявив Зеленський.
Президент України повідомив, що Київ дав можливість 18-24-річним людям показати, що вони можуть служити, якщо наші партнери цього хочуть. „Тепер ми дали їм таку можливість відповідно до нашого законодавства. Але водночас тисячі людей воюють на передовій без адекватної зброї”, – сказав Зеленський.
Президент зазначив, що мобілізація – це проблема будь-якої війни. „Україна не виняток, оскільки ми хочемо, щоб війна закінчилася. Люди втомлюються. Ми можемо мобілізувати 27 тисяч осіб на місяць, тоді як росіяни можуть мобілізувати 40-50 тисяч осіб, тому що їхні втрати більші”, – додав він.
Словаччина заблокує будь-які санкції Європейського Союзу (ЄС) проти росії, які можуть завдати шкоди національним інтересам країни. Про це заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, пише Reuters.
Зазначається, що парламент Словаччини схвалив резолюцію, яка закликає уряд не підтримувати жодних нових санкцій проти Москви. Фіцо додав, що його країна хоче залишатися конструктивною в рамках ЄС.
„Якщо буде введено санкцію, яка завдасть нам шкоди, я ніколи не проголосую за неї”, – сказав він.
Також Фіцо підкреслив, що санкції проти росії нібито завдають більше шкоди Словаччині та Євросоюзу, ніж Москві. Він запевнив, що не може підтримати жоден із заходів, спрямованих на припинення імпорту російських енергоносіїв у його країну.
„Я зацікавлений у тому, щоб бути конструктивним гравцем у Європейському Союзі, але не за рахунок Словаччини”, – сказав прем’єр-міністр Словаччини.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що невиконана обіцянка канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження додаткових санкцій проти росії у разі її відмови від припинення вогню в Україні, підірвала довіру до Європи.
Відповідаючи на запитання, чи підірвало довіру до Європи те, що Мерц обіцяв вдарити по росії додатковими санкціями разом з Великою Британією та Францією, але не дотримав слова, президент Литви відповів: „Беззаперечно”.
„Це проблема. І вона впливає не лише на довіру до наших санкцій, але й на довіру до всіх наших заходів щодо росії та нашої підтримки України. Ми багато разів оголошували, що підтримуватимемо Україну та постачатимемо винищувачі, далекобійні ракети та боєприпаси. Але ми не можемо виконати ці обіцянки”, – заявив Науседа.
За його словами, санкції, які вже були введені проти росії з лютого 2022 року, не мали того ефекту, на який розраховував Захід. Він пояснив це тим, що, по-перше, санкції не були достатньо рішучими, а по-друге – треті країни допомагають росії їх обходити.
„Ось чому російська економіка, хоча й не в найкращому стані, все ще функціонує відносно добре за цих обставин”, – пояснив президент Литви.
Науседа додав, що вимога Литви зробити 18-й пакет санкцій проти росії схожим на „коктейль Молотова” означає, що він має містити всі енергетичні компанії, які постачають гроші до російського державного бюджету, зокрема „Північний потік”, „Росатом”, „Газпром” і „Лукойл”.
„Решту російських банків також потрібно виключити з системи SWIFT, як і решту кораблів тіньового флоту. Інакше нас вважатимуть слабкими та вважатимуть, що Європа не бажає ухвалювати сміливі рішення”, – наголосив литовський лідер.
Адміністрація Трампа ввела санкції проти чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду (МКС), про що в четвер повідомило міністерство фінансів США.
Цей безпрецедентний крок став відповіддю на розслідування МКС щодо ймовірних військових злочинів американських військ в Афганістані та ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху. Санкції накладені на суддів: Соломі Балунгі Босса (Уганда), Луз дель Кармен Ібаньєс Карранса (Перу), Рейн Аделаїда Софі Алапіні Гансу (Бенін) та Беті Холер (Словенія).
Як повідомляє Jerusalem Post, міністр закордонних справ США Марко Рубіо у своїй заяві зазначив: «Як судді Міжнародного кримінального суду ці чотири особи брали активну участь у незаконних і безпідставних діях МКС, спрямованих проти США та нашого близького союзника Ізраїлю». А відтак додав: «МКС політизується і неправдиво стверджує, що має необмежену владу для розслідувань, пред’явлення звинувачень і притягнення до кримінальної відповідальності громадян США та наших союзників. Це небезпечне твердження і зловживання владою порушують суверенітет та національну безпеку Сполучених Штатів і наших союзників, зокрема Ізраїлю».
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт, так відреагував на санкції в X: «Дякую президенту Трампу та міністру закордонних справ Рубіо за введення санкцій проти політизованих суддів Міжнародного кримінального суду. Трамп і Рубіо справедливо виступили на захист права Ізраїлю, Сполучених Штатів та всіх демократій захищати себе від жорстокого терору».
Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон також високо оцінив це рішення: «Висловлюю глибоку вдячність президенту Трампу, міністру закордонних справ Рубіо та всьому американському уряду за їхню непохитну підтримку й захист від політично мотивованих дій Міжнародного кримінального суду. Їхні рішучі дії підкріплюють силу нашого союзу та нашу спільну відданість загальній справедливості».
Міжнародний кримінальний суд у своїй заяві наголосив: «Ми засуджуємо додаткові санкційні заходи, оголошені сьогодні. Ці заходи є явною спробою підірвати незалежність міжнародної судової інституції, яка діє на підставі мандата 125 держав-учасниць з усього світу».
На думку МКС, санкції мають на меті залякати тих, хто працює на благо верховенства права: «Переслідування тих, хто бореться за підзвітність, ніяк не сприяє допомозі цивільним особам, які потрапили в пастку конфлікту. Це лише заохочує тих, хто переконаний, що може діяти безкарно. Санкції стосуються не лише зазначених осіб, а й усіх, хто підтримує суд, зокрема громадян держав-учасниць та юридичних осіб».
«Суд повністю підтримує свій персонал і неухильно продовжує свою роботу, суворо дотримуючись Римського статуту та принципів справедливого і чесного судочинства, щоб забезпечити правосуддя для жертв військових злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та агресії».
Згідно із санкціями, американські активи названих суддів будуть заморожені, а будь-які фінансові операції з ними на території США заборонені.
Крім того, санкції можуть стосуватися тих, хто контактує з судом або підтримує його роботу. Дональд Трамп у виконавчому наказі призначив санкції проти МКС та прокуратури у відповідь на те, що суд видав ордер на арешт Беньяміна Нетаньяху та Йоава Галланта, колишнього міністра оборони.
Останнім часом у Міжнародному кримінальному суді панує напружена ситуація. Зокрема нещодавно Карім Хан, головний прокурор МКС, який першим потрапив під санкції, пішов у відпустку. Це сталося після того, як проти нього було розпочато розслідування за звинуваченням у сексуальних домаганнях. За даними Wall Street Journal, звинувачення проти Нетаньяху та Галланта також були висунуті на фоні цього розслідування.
