У новому законопроекті про мобілізацію є норма про мобілізацію людей з 18 років.
Про це заявив народний депутат Дмитро Разумков у коментарі Новини.LIVE. За його словами, ця норма може стати великою проблемою.
„Це велика проблема, бо там прописано таким чином — якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік і це призведе до того, що ТЦК зможуть її мобілізувати у 19 років”, – сказав Разумком.
Нардеп додав, що у законопроект заклали відверту брехню, яка підриває довіру до влади. Разумков хоче почути позицію Міноборони щодо цього. Прийняття цієї норми загрожує знищенням генофонду держави.
Наступного тижня у Верховній Раді почнуть розглядати поправки до законопроєкту про мобілізацію.
Про це заявив голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія у Telegram.
Арахамія зазначив, що фракція наполягатиме на відстрочці для осіб, які доглядають людей із інвалідністю, а також для аспірантів будь-якої форми навчання.
Пряма мова: „Хочу повторити ще раз для тих, хто знову розганяє „зраду”: питання про І, ІІ та ІІІ групи людей з інвалідністю буде врегульовано. У чинному законодавстві передбачений один доглядач на одну особу з інвалідністю за її вибором. Тільки так. І мова не про „постійний догляд”, а просто про догляд.
Наголошую, що наступного тижня починаємо розгляд поправок. Цю правку ми будемо відстоювати.
Те саме стосується і аспірантів. Як і було обіцяно, незалежно від форми навчання, буде врегульовано питання надання їм відстрочки від мобілізації”.
Рада може прийняти новий законопроект про мобілізацію у другому читанні до кінця березня. До документу внесли понад 4 тисячі поправок.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський.
Якщо говорити про терміни, то, за його словами, орієнтовно наступного понеділка, 4 березня, секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроекту. І далі, починаючи з 5-6 березня Рада може приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі нардепыв, які їх подавали.
„Оптимістично – що комітет до 10-15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроект на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарія до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроект проголосувати в другому читанні”, – зазначив Веніславський.
Як додав нардеп, в комітеті з питань національної безпеки, оборони і розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок.
„Тому було ухвалене рішення всі однотипові законодавчі поправки розбити на групи. І в результаті з понад 4 тисяч поправок ми отримали 16 блоків з ключових речей, які народні депутати пропонували нам змінити, викласти в інші редакції тощо”, – каже Веніславський.
Наразі, за його даними, комітет пройшов усі 16 блоків.
„Ми працювали чотири дні, від понеділка по четвер включно. Зараз я прийшов з засідання комітету, на якому ми фіналізували і розглянули перехідні та прикінцеві положення законопроекту. Далі, на підставі концептуальних речей, які ми розглянули і підтримали або не підтримали в цих блоках, секретаріат комітету сформує порівняльну таблицю з законодавчими пропозиціями, які були об’єднані в ці 16 блоків. Тоді ми зможемо значно швидше відхилити чи схвалити ті чи інші поправки”, – додав нардепю
Палата представників США 29 лютого схвалила законопроєкт про короткострокове фінансування, який дозволить відвернути шатдаун – призупинення роботи установ федерального уряду – до кінця тижня.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Hill.
Погоджений обома представниками Конгресу законопроєкт здобув 320 голосів проти 99, причому його підтримали 113 членів Республіканської партії – тобто трохи більш як половина всієї фракції в палаті Конгресу.
Щоб обійти опозицію деяких своїх однопартійців, спікер палати республіканець Майк Джонсон виніс законопроєкт на голосування за прискореною процедурою, яка вимагала підтримки двох третин голосів для ухвалення.
Для набуття законопроєктом чинності його ще мають схвалити до 1 березня сенатори, а також підписати президент США Джо Байден.
Документ передбачає, що фінансування за шістьома бюджетними законопроєктами, які ще не ухвалені – це зокрема торгівля та енергетика, – автоматично продовжується до 8 березня. Для решти шести – включно з Пентагоном і Міністерством внутрішньої безпеки – тимчасове фінансування триватиме до 22 березня.
Протягом цього часу законодавці мають нарешті погодити й ухвалити постійні бюджети на 2024 рік. Раніше в Конгресі казали, що погодили шість найнагальніших законопроєктів, які поставлять на голосування наступного тижня.
Верховна рада схвалила у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації.
Про це повідомляє нардеп Ярослав Железняк в Telegram.
243 народних депутатів підтримали проект закону, 12 – проти і утримались – 45.
„Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок до 21 лютого і друге читання”, – заявив Железняк.
За його словами, найбільш ймовірно законопроєкт в цілому буде прийнято в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні.
Рада схвалила у першому читанні законопроект про мобілізацію
25 грудня Кабмін вніс до Верховної ради проект закону щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Але через низку зауважень цей проект було відкликано 11 січня. Після чого, 30 січня в Раду внесли оновлений законопроект.
В ньому уряд запропонував знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Але що стосується санкцій для ухилянтів, то тепер їх пропонують запроваджувати через суд. Більше про ключові нововведення з проекту РБК-Україна розписувало окремо в матеріалі.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини розкритикував урядовий законопроєкт про мобілізацію, заявивши, що він містить суперечливі положення і не відповідає Конституції.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації.
Він наголосив, що Україні дійсно слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Проте, за словами омбудсмена, законопроєкт №10449 не може розв’язати це питання, оскільки має низку суперечливих норм.
Лубінець розповів, що частину зауважень до законопроєкту на Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вже озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.
Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок
– заявив омбудсмен.
Зокрема, омбудсмен вказав на нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.
Тут питання у відмітках: формулювання „зняти” та „виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання
– йдеться у пояснені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Окрім того, омбудсмен звернув увагу на те, що згідно з законопроєктом військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни
Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України
– підкреслив Дмитро Лубінець.
Він також розкритикував норму, щодо обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність.
Омбудсмен наголошує, що це не відповідає положенням Конституції України, Закону України „Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
Разом з тим Лубінець нагадав, що згідно з Конституцією представники ТЦК та СП не можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. За його словами, це дозволено виключно працівникам Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян
– підкреслює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Омбудсмен зауважив, що позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контакті, теж суперечить Конституції України.
Окремо Лубінець вказав на норму, що передбачає призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.
Як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним
– впевнений Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Лубінець також розкритикував чинну редакцію Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”, яка не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
За його словами, є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження
Новий законопроект уряду про мобілізацію може пройти перше читання у Раді вже цього тижня. Швидкість подальшого розгляду та ухвалення залежить від того, чи вистачить голосів за скорочення процедури та спірні норми.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна з „У пошуках компромісу. Якою буде мобілізація в Україні і що не так із новим законопроектом”.
Як зазначається в матеріалі, законопроект №10449 вже включений до порядку денного сесії. Наступним важливим етапом стане скорочення термінів подання альтернативних проектів з 14 до 7 днів, для чого потрібне окреме голосування та підтримка щонайменше 226 депутатів. Воно може відбутися не раніше 6 лютого, і якщо нардепи схвалять скорочення термінів, то є шанс розпочати розгляд уже цього тижня.
Потім має відбутися засідання профільного комітету, який підтримає урядову або альтернативну версію (за наявності) – не раніше 6 лютого. Відповідно, винесення до зали на перше читання – не раніше ніж 7 лютого.
Якщо законопроект ухвалять у першому читанні, буде голосування за скорочення терміну поправок, теж з 14 до 7 днів. Потім комітет має розглянути правки, не виключено, що не встигне раніше ніж до кінця місяця. Якщо правок буде багато, процедура може затягтися, що змістить дату голосування у другому читанні. Як зазначив депутат від „Голосу” Ярослав Железняк, закон навряд чи набуде чинності до березня, при тому що він передбачає перехідний період в один місяць.
Позиція „Слуги народу”
Заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв підтвердив, що перше читання теоретично може бути і цього тижня. „Чи будуть голоси в залі, важко спрогнозувати. З того, що я чую, у багатьох колег є питання до законопроекту. Але ми також розуміємо, що законопроект про мобілізацію необхідний. Що стосується другого читання, не думаю, що хтось взагалі може спрогнозувати терміни. Все залежить від кількості правок. Може бути умовних 10-20, а може й тисяча”, – розповів він РБК-Україна.
Співрозмовник видання у „Слузі народу” підтвердив, що є плани на вівторок проголосувати за скорочення терміну внесення альтернативних проектів до семи днів. Відповідно, за основу його можуть розглянути у парламенті вже 7 лютого. За його оцінкою, голосів для першого читання має вистачити.
За його словами, найбільш дискусійними виглядають норми щодо роботи електронного кабінету, адже далеко не всі мають доступ до інтернету. А також – зі зняттям відстрочки для опікунів людей із ІІІ групою інвалідності. Щодо обмежень щодо блокування рахунків та інших прав, то в новій редакції їх застосовуватимуть за ухвалою суду, а не за рішенням голови ТЦК. Тож у частини депутатів перестороги відпали.
Крім того, у Раді, за даними РБК-Україна, справді проговорювалося скорочення терміну подання правок між читаннями до 7 днів. Це у тому випадку, якщо законопроект буде проголосовано за основу. Однак співрозмовник РБК-Україна в СН сумнівається, що рішення про терміни буде схвалено у парламенті. Тим більше з огляду на те, що в цей документ нардепи вже збираються внести багато поправок.
Новий законопроект про мобілізацію
Нагадаємо, 30 січня уряд повторно вніс до Верховної ради законопроект про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби.
Серед пропозицій уряд хоче, щоб повістки військовозобов’язаним надсилалися через електронний кабінет призовника, а тим, хто не з’явився, обмежували права.
[type] => post
[excerpt] => Новий законопроект уряду про мобілізацію може пройти перше читання у Раді вже цього тижня. Швидкість подальшого розгляду та ухвалення залежить від того, чи вистачить голосів за скорочення процедури та спірні норми.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1707158820
[modified] => 1707158384
)
[title] => Коли можуть прийняти новий закон про мобілізацію: що кажуть у Раді
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102902&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102893
[uk] => 102902
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 102894
[image] => Array
(
[id] => 102894
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[original_lng] => 51376
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1085
[_thumbnail_id] => 102894
[_edit_lock] => 1707151191:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 53447
[2] => 51
[3] => 13
[4] => 43
[5] => 19
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Новини дня
[4] => Статті
[5] => Терміново
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 242
[1] => 51776
)
[tags_name] => Array
(
[0] => законопроєкт
[1] => мобілізація
)
)
[7] => Array
(
[id] => 102576
[content] =>
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов вважає, що головне, щоб новий законопроект про мобілізацію був справедливим. Хоча норми документу поки обговорювати зарано, оскільки треба дочекатись остаточної редакції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Українське радіо„.
„Головне – щоб усе було справедливо. Слово „справедливість” лунає у нашого президента відносно цього законопроєкту як ключовий дороговказ у цьому питанні. Все має бути по справедливості”, – сказав він.
Данілов зазначив, що захист держави – це обов’язок усіх громадян України, це обов’язок, прописаний у Конституції, у відповідних нормативно-правових актах.
„Хочу, щоб всі зрозуміли, що війна триває не тільки на лінії фронту, війна йде на всій території нашої країни”, – зауважив секретар РНБО, додавши, що „усі мають бути залучені, усі мають працювати на перемогу України”.
Данілов також підкреслив, що”зараз закону немає, є проєкт закону”.
„Коли депутати Верховної ради ухвалять цей акт, коли президент його підпише і він уже буде нормою закону, тоді ми зможемо говорити, що це норма закону. Сьогодні це проект закону, який депутати Верховної ради можуть ухвалити в тій чи іншій редакції. Це вже право депутатів голосувати за цю норму чи в якийсь спосіб її змінити, відредагувати. Коли буде закон, тоді ми зможемо остаточно розглядати це питання”, – наголосив він.
Він також звернувся з проханням дочекатися остаточної редакції, щоб робити ті чи інші висновки, в якому вигляді буде цей законопроект.
„Головне – щоб він був справедливий”, – наголосив Данілов.
Новий законопроект про мобілізацію вже зареєстрований в парламенті. Кабмін вніс документ до Ради 30 січня після доопрацювання. Зазначимо, що це вже друга спроба змінити норми мобілізації в Україні.
Зокрема, попередній законопроект відкликали з Ради через суперечливість норм в ньому, наприклад, через пропозицію скасування відстрочки для людей з інвалідністю III групи та надсилання повісток електронною поштою.
Для цього треба буде внести зміни до статті 19 закону про державну службу.
Новий законопроект про мобілізацію від Кабміну пропонує ввести вимогу для людей, які вперше влаштовуються на державну службу. Зокрема, на роботу прийматимуть лише тих, хто має базову загальновійськову підготовку чи проходив військову службу. Виключення становлять непридатні до служби особи.
Як вказується у тексті законопроекту „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” на сайті Верховної Ради, для цього треба буде внести зміни до статті 19 закону про державну службу.
„На державну службу не може вперше вступити особа чоловічої статі віком до 60 років, яка не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, звільнених від проходження базової військової служби відповідно до статті 18 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” або визнаних за станом здоров’я непридатними до проходження військової служби”, – вказується у документі.
У представленому урядом України законопроекті щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби для жінок допускається служба в армії лише за умови добровільної згоди. Положення стосовно військового обліку залишається.
Про це йдеться у відповідному проєкті закону, оприлюдненому 30 січня на сайті парламенту.
У документі йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
” (№12) Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку”, – вказано в проекті закону.
Зауважимо, що у попередній редакції у пункті 12 формулювання „в добровільному порядку” не було зазначено. Тоді йшлося про те, що жінки, які „перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час”.
Також в новому проекті закону зазначається, що у мирний час – коли не діє режим воєнного стану – жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві „тільки в добровільному порядку (за контрактом) „.
Крім того, в документі вказується, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в затвердженому Міноборони переліку, та які „придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням”.
