Верховна Рада на засіданні 6 червня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 8033, який дає старт глобальній реформі дошкільної освіти.
Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк. За проголосували 299 депутатів.
Як ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту, він має удосконалити законодавство у сфері дошкільної освіти. Зокрема, він передбачає створення нових засад державної політики у цій сфері та реальну дерегуляцію і демократизацію в системі освіти.
Крім того, він має розширити можливості та гарантії для здобуття дошкільної освіти всіх дітей з урахуванням потреб і здібностей, зокрема дітей з особливими освітніми потребами та дітей з внутрішньо переміщених родин. Також закон має запровадити нові підходи до трудових відносин у закладах дошкільної освіти та нові гарантії для педагогічних працівників, сформувати системи економічних гарантій розвитку закладів дошкільної освіти та створити мотивації для інвестування в освіту.
Серед іншого, законопроєкт має забезпечити справедливу черговість зарахування дітей до закладів освіти та змінити умови роботи педагогічних працівників. Крім того, він пропонує надати дітям право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх, однак основною формою здобуття дошкільної освіти визначити очну (денну).
Також закон пропонує сприяти вивченню мов міжнародного спілкування (насамперед англійської) у садочках. А ще дозволити дітям, які належать до корінних народів або національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, отримати дошкільну освіту мовою відповідного корінного народу поряд із державною мовою.
У понеділок, 15 квітня, спікер Палати представників Майк Джонсон представив окремі законопроекти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню.
Зазначається, що Джонсон під час закритої конференції Палати Республіканської партії в понеділок оприлюднив свій план передачі іноземної допомоги через Палату представників.
Як відомо, це відбулося після кількох місяців відкладання будь-яких рішень щодо теми з фінансуванням допомоги Україні.
Згідно зі словами двох законодавців від Республіканської партії, які були на зустрічі, план полягає в тому, щоб перемістити чотири законопроекти під одну процедурну норму, яка б дозволила внесення поправок.
Четвертий законопроект, пов’язаний з національною безпекою, за словами одного з законодавців Республіканської партії, включатиме заборону TikTok, положення, яке дозволить США використовувати конфісковані російські активи для допомоги Україні, акт ленд-лізу для військової допомоги та конвертовані позики для гуманітарної допомоги.
При цьому зазначається, що поточний план не містить жодних положень про кордон з Мексикою, розповів представник Республіканської партії Кевін Херн. А це може викликати критику з боку жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для вирішення ситуація на південному кордоні.
Можливо йдеться про той самий законопроєкт, що передбачає і допомогу Україні, і який на довгі місяці застряг у Палаті представників.
Конгрес США наступного тижня розгляне законопроєкт про підтримку Ізраїлю. Можливо це буде той самий законопроєкт, який також передбачається 60 млрд доларів на військову допомогу Україні. Про це у ніч на неділю, 14 квітня, повідомляє Politico.
Зазначається, що у суботу керівництво республіканців у Палаті представників оголосило, що наступного тижня Палата голосуватиме за законопроєкт на підтримку Ізраїлю. Видання зазначає, що атака Ірану викликала нові двопартійні заклики до ухвалення пакету іноземної допомоги.
„У світлі невиправданої атаки Ірану на Ізраїль наступного тижня Палата представників відійде від свого раніше оголошеного розкладу законодавчих засідань, щоб натомість розглянути законодавство, яке підтримує нашого союзника Ізраїль і притягує до відповідальності Іран та його терористичних ставлеників”, – йдеться у заяві лідера більшості Стіва Скаліса.
Однак, з тексту оголошення незрозуміло, за який саме документ голосуватиме Палата представників, чи йдеться про той самий пакет допомоги іноземним союзникам, який поєднує фінансування Ізраїлю з допомогою Україні та Тайваню.
Скаліз сказав, що „додаткову інформацію… буде надано”.
Видання пише, що лідери республіканців стикаються зі зростаючим двопартійним тиском, щоб прийняти пакет допомоги після нападу Ірану.
Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконнелл наполягав на тому, щоб Палата представників розглянула ухвалений Сенатом пакет іноземної допомоги, заявивши, що він „забезпечить критично важливі ресурси” для Ізраїлю, „прострочену смертельну допомогу” для України та допомогу для Тайваню.
Politico зазначає, що це останній приклад того, як лідер республіканців намагається підштовхнути своїх колег з Республіканської партії по всьому Капітолію прийняти законопроєкт, якому вони досі чинили опір.
Законопроєкт про мобілізацію планують винести на розгляд Верховної Ради 10 квітня, повідомив народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко.
3 квітня голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що новий законопроєкт про мобілізацію можуть винести на розгляд вже на найближчому засіданні.
Новий закон про мобілізацію — що відомо
30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію (№ 10449). Він пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника.
Також уряд пропонував запровадити демобілізацію у зв’язку із закінченням строку служби — у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Звільнення з військової служби в такому разі має здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.
7 лютого законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації ухвалили в парламенті в першому читанні.
27 лютого комітет Ради з питань нацбезпеки почав розгляд законопроєкту про мобілізацію до другого читання.
29 березня Комітет з оборони завершив розгляд усіх 4269 поправок до законопроєкту про мобілізацію. Очікується, що документ буде винесено на голосування у другому читанні за два тижні.
3 квітня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий законопроєкт про мобілізацію можуть винести на розгляд вже на найближчому засіданні парламенту.
Він зазначив, що законопроєкт уже пройшов обговорення в комітеті Ради, а зараз готується таблиця порівняння до другого читання.
У новому законопроєкті про мобілізацію законодавці прагнуть удосконалити процес військового обліку, щоб усі військовозобов’язані громадяни від 18 до 60 років були у реєстрі.
Про це повідомив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Він заявив, що держава інколи не розуміє, який у неї мобілізаційний потенціал, оскільки поліцейські та представники інших складових сектор безпеки оборони, які не входять до складу ЗСУ, перебувають на спеціальних внутрішніх обліках.
Веніславський пояснив, що новий законопроект дозволить зняти з військового обліку осіб, які не підлягають мобілізації, наприклад засуджених, поліцейських та рятувальників.
„Нині всі будуть перебувати на військовому обліку і будуть, відповідно, або мати право на відстрочку від призову, або на бронювання. Це концептуальна річ для того, щоби ми розуміли на кого держава може розраховувати в умовах такої масштабної війни”, – наголосив Веніславський.
Крім того, новий законопроект регулює незаконний перетин кордону, оскільки багато осіб з інвалідністю зловживають законодавством. Наприклад якщо людина з інвалідністю виїжджає за межі України, то з нею може бути людина, яка її супроводжує.
Те саме стосується й освітньої складової. Наприклад, коли люди, які закінчили військовий вищий навчальний заклад та мають офіцерські звання, вступали на другу – третю вищу освіту. Усе, аби не бути мобілізованими під час воєнного стану. При тому, що держава витратила кошти на їхню підготовку.
„Ці всі можливості для зловживань, для уникнення від мобілізації намагаємося припинити”, – сказав нардеп.
Крім того, за словами Веніславського, деякі нардепи подавали правки до законопроекту, які навпаки розширюють можливості для уникнення від мобілізації. Зокрема пропонувалось розширити перелік категорій, які мають право на відстрочку та бронювання. Пропонували надати право на відстрочку для усіх депутатів районних та міських рад.
У новому законопроєкті не буде так званого „фінансового бронювання”, тому люди з великою зарплатою не матимуть привілеїв у питання мобілізації.
Також законопроект передбачає переведення максимальної кількості держслужбовців у статус заброньованих від мобілізації. Насамперед це стосується представників силових структур. Мовиться, зокрема, про співробітників ДБР, НАБУ, прокуратури та поліції.
За судовою владою збережеться статус права на відстрочку.
Крім того, у новому законопроєкті передбачені критерії бронювання за категоріями посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Насамперед мовиться про ті, діяльність яких є критичною для забезпечення життєдіяльності населення.
„Найбільше ми бачимо – потребують бронювання ті, хто працюють на оборонну промисловість у підприємствах оборонно-промислового комплексу. Адже ті, хто забезпечує наші ЗС засобами ураження ворога, точно не повинні йти в бойові підрозділи. Вони мають максимально на своїх місцях посилювати нашу спроможність боротися з ворогом”, – наголосив Веніславський.
У законопроєкті про мобілізацію вводять поняття „рекрут”. Тобто мовиться про людину, яка в результаті рекрутингової кампанії вступила на військову службу. Окрім того, передбачено деякі положення, які дозволять відповідним військовим підрозділам укладати контракти та проводити рекрутингові кампанії. Перелік таких підрозділів визначає Головнокомандувач ЗСУ.
„Для нас важливо, щоби рекрутинг не перетворився на ще один варіант, коли люди масово йдуть у тилові підрозділи, підрозділи забезпечення, а на передній край – у бойові підрозділи – такого не відбувається. Процес рекрутингу є складовою цілісної системної державної політики”, – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
У новому законопроекті про мобілізацію є норма про мобілізацію людей з 18 років.
Про це заявив народний депутат Дмитро Разумков у коментарі Новини.LIVE. За його словами, ця норма може стати великою проблемою.
„Це велика проблема, бо там прописано таким чином — якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік і це призведе до того, що ТЦК зможуть її мобілізувати у 19 років”, – сказав Разумком.
Нардеп додав, що у законопроект заклали відверту брехню, яка підриває довіру до влади. Разумков хоче почути позицію Міноборони щодо цього. Прийняття цієї норми загрожує знищенням генофонду держави.
Наступного тижня у Верховній Раді почнуть розглядати поправки до законопроєкту про мобілізацію.
Про це заявив голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія у Telegram.
Арахамія зазначив, що фракція наполягатиме на відстрочці для осіб, які доглядають людей із інвалідністю, а також для аспірантів будь-якої форми навчання.
Пряма мова: „Хочу повторити ще раз для тих, хто знову розганяє „зраду”: питання про І, ІІ та ІІІ групи людей з інвалідністю буде врегульовано. У чинному законодавстві передбачений один доглядач на одну особу з інвалідністю за її вибором. Тільки так. І мова не про „постійний догляд”, а просто про догляд.
Наголошую, що наступного тижня починаємо розгляд поправок. Цю правку ми будемо відстоювати.
Те саме стосується і аспірантів. Як і було обіцяно, незалежно від форми навчання, буде врегульовано питання надання їм відстрочки від мобілізації”.
Рада може прийняти новий законопроект про мобілізацію у другому читанні до кінця березня. До документу внесли понад 4 тисячі поправок.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський.
Якщо говорити про терміни, то, за його словами, орієнтовно наступного понеділка, 4 березня, секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроекту. І далі, починаючи з 5-6 березня Рада може приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі нардепыв, які їх подавали.
„Оптимістично – що комітет до 10-15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроект на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарія до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроект проголосувати в другому читанні”, – зазначив Веніславський.
Як додав нардеп, в комітеті з питань національної безпеки, оборони і розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок.
„Тому було ухвалене рішення всі однотипові законодавчі поправки розбити на групи. І в результаті з понад 4 тисяч поправок ми отримали 16 блоків з ключових речей, які народні депутати пропонували нам змінити, викласти в інші редакції тощо”, – каже Веніславський.
Наразі, за його даними, комітет пройшов усі 16 блоків.
„Ми працювали чотири дні, від понеділка по четвер включно. Зараз я прийшов з засідання комітету, на якому ми фіналізували і розглянули перехідні та прикінцеві положення законопроекту. Далі, на підставі концептуальних речей, які ми розглянули і підтримали або не підтримали в цих блоках, секретаріат комітету сформує порівняльну таблицю з законодавчими пропозиціями, які були об’єднані в ці 16 блоків. Тоді ми зможемо значно швидше відхилити чи схвалити ті чи інші поправки”, – додав нардепю
Палата представників США 29 лютого схвалила законопроєкт про короткострокове фінансування, який дозволить відвернути шатдаун – призупинення роботи установ федерального уряду – до кінця тижня.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Hill.
Погоджений обома представниками Конгресу законопроєкт здобув 320 голосів проти 99, причому його підтримали 113 членів Республіканської партії – тобто трохи більш як половина всієї фракції в палаті Конгресу.
Щоб обійти опозицію деяких своїх однопартійців, спікер палати республіканець Майк Джонсон виніс законопроєкт на голосування за прискореною процедурою, яка вимагала підтримки двох третин голосів для ухвалення.
Для набуття законопроєктом чинності його ще мають схвалити до 1 березня сенатори, а також підписати президент США Джо Байден.
Документ передбачає, що фінансування за шістьома бюджетними законопроєктами, які ще не ухвалені – це зокрема торгівля та енергетика, – автоматично продовжується до 8 березня. Для решти шести – включно з Пентагоном і Міністерством внутрішньої безпеки – тимчасове фінансування триватиме до 22 березня.
Протягом цього часу законодавці мають нарешті погодити й ухвалити постійні бюджети на 2024 рік. Раніше в Конгресі казали, що погодили шість найнагальніших законопроєктів, які поставлять на голосування наступного тижня.
Верховна рада схвалила у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації.
Про це повідомляє нардеп Ярослав Железняк в Telegram.
243 народних депутатів підтримали проект закону, 12 – проти і утримались – 45.
„Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок до 21 лютого і друге читання”, – заявив Железняк.
За його словами, найбільш ймовірно законопроєкт в цілому буде прийнято в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні.
Рада схвалила у першому читанні законопроект про мобілізацію
25 грудня Кабмін вніс до Верховної ради проект закону щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Але через низку зауважень цей проект було відкликано 11 січня. Після чого, 30 січня в Раду внесли оновлений законопроект.
В ньому уряд запропонував знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Але що стосується санкцій для ухилянтів, то тепер їх пропонують запроваджувати через суд. Більше про ключові нововведення з проекту РБК-Україна розписувало окремо в матеріалі.