Вірменський премʼєр-міністр Нікол Пашинян висловив сподівання, що до кінця року Єреван і Баку зможуть підписати мирну угоду і розпустити переговорні структури, створені в форматі Мінської групи ОБСЄ.
Як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на „Арменпресс”, про це Пашинян заявив у межах форуму GLOBSEC 2025 у Празі.
Премʼєр Вірменії зазначив, що Азербайджан порушує питання про розпуск структур Мінської групи ОБСЄ, „і в цілому це прийнятний для нас порядок денний”.
„Але є дуже важливий нюанс: ми повинні бути впевнені, що виключена ситуація, коли сторінка конфлікту закривається на території Азербайджану, але перетворюється на нові претензії на територію Вірменії”, – підкреслив Пашинян.
Він зазначив, що деякі азербайджанські кола називають близько 60% суверенної території Вірменії „Західним Азербайджаном”, що, за його словами, є територіальною претензією до Вірменії.
„Наш підхід полягає в тому, щоб підписати мирну угоду і одночасно розпустити ці механізми. Я думаю, що ми повинні спробувати реалізувати все це як мінімум до кінця цього року”, – заявив вірменський премʼєр.
Пашинян також сказав, що Вірменія готова швидко продовжити переговори з Азербайджаном щодо підписання та ратифікації угоди.
Азербайджан і Вірменія фактично перебувають у стані війни після проголошення незалежності понад 30 років тому, а у 2020 та 2023 роках Азербайджан у результаті воєнних дій повернув контроль над Нагірним Карабахом.
4 квітня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закон про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу, передає «Європейська правда».
Документ набуває чинності після підписання та остаточного схвалення парламентом 26 березня. Відтепер євроінтеграція стала частиною вірменського законодавства.
В уряді уточнили, що закон не є офіційною заявкою на членство в ЄС, але формалізує намір поглиблювати відносини з Брюсселем.
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян наголошував, що остаточне рішення про подання заявки на вступ до Євросоюзу має ухвалюватися на загальнонаціональному референдумі.
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
Мирні домовленості дають можливість для Вірменії та Азербайджану перегорнути сторінку десятирічного конфлікту „відповідно до бачення президента Трампа щодо більш мирного світу”.
„Настав час взяти на себе зобов’язання щодо миру, підписати та ратифікувати договір і розпочати нову еру процвітання для народу Південного Кавказу”, — додають у Держдепі.
Вірменська сторона також запропонувала зробити спільну заяву про узгодження тексту мирної угоди та завершення переговорів.
Проте, за словами МЗС Вірменії, «офіційний Баку віддав перевагу односторонній заяві».
Вірменське зовнішньополітичне відомство підтвердило досягнення домовленостей щодо проєкту угоди та завершення переговорного процесу. Тепер мирна угода готова до підписання, Вірменія готова розпочати консультації з Азербайджаном щодо термінів та місця підписання документа.
Раніше глава МЗС Азербайджану оголосив, що робота над текстом угоди завершена, а Вірменія погодилася з двома останніми пунктами.
Наступним кроком має стати виключення з Конституції Вірменії територіальних претензій до Азербайджану, а також розпуск Мінської групи та її залишків.
In my phone call today with Russian Foreign Minister Sergey Lavrov, I reiterated @POTUS's message: the death and destruction must stop. The U.S. has presented a strong peace plan and we welcome the Prisoner of War exchange agreement reached in Istanbul. Let's not miss this huge…
Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
Обговорення документа Національні збори розпочали напередодні. Зрештою законопроєкт „Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу” схвалили 63 депутати, проти виступили 7.
Проєкт презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч.
9 січня законопроєкт обговорили і схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого направили на розгляд парламенту.
Остаточна версія законопроєкту, схвалена комісією з європейської інтеграції, містить таке формулювання: „Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою і процвітаючою країною, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу”.
[type] => post [excerpt] => Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1739369944 [modified] => 1739369944 ) [title] => Парламент Вірменії у першому читанні схвалив законопроєкт про вступ у ЄС [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=140569&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 140569 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 140570 [image] => Array ( [id] => 140570 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [original_lng] => 21983 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1739362917:3 [views_count] => 1166 [_thumbnail_id] => 140570 [_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у п’ятницю заявив, що мирна угода між Вірменією та Азербайджаном в основному готова, але є ще певні питання, які необхідно врегулювати.
Ці кавказькі країни вели дві війни (одну – наприкінці 1980-х і на початку 1990-х, другу – у 2020 році) за контроль над анексованим Азербайджаном Нагірним Карабахом, який спочатку був населений переважно вірменами. У 2023 році Баку повністю окупувало цю територію внаслідок блискавичного наступу. Обидві держави неодноразово заявляли, що хочуть укласти мирний договір, але переговори не дали результатів, незважаючи на посередництво росії, США та Європейського Союзу.
На прес-конференції в п’ятницю Нікол Пашинян заявив, що два із 17 пунктів мирної угоди все ще потребують узгодження. Один із них полягає в тому, що на спільному кордоні не будуть розміщені війська третіх країн. За його словами, Єреван запропонував, щоб цей захід застосовувався до тих ділянок кордону, де демаркація кордону вже відбулася.
Демаркація спільного кордону, як і карабахський конфлікт, також є джерелом напруженості й суперечок протягом десятиліть і наразі обговорюється в Міжнародному суді ООН у Гаазі.
Крім того, прем’єр-міністр повідомив, що відбувається постійний обмін думками з Баку щодо питання вірменських в’язнів. За даними Єревана, Азербайджан продовжує утримувати десятки в’язнів, як цивільних, так і військових, які були затримані на вірменському кордоні та в Нагірному Карабасі. Серед них колишній «президент» Карабаху Рубен Варданян та інші високопосадовці. Баку нещодавно оголосило, що 16 членів колишнього керівництва Карабаху постануть перед судом.
Пашинян заявив, що його країна хоче диверсифікувати свої зовнішньоекономічні відносини і зменшити залежність від росії та Євразійського економічного союзу. Вірменія прагне розвивати експорт на європейські ринки, додав він.
9 січня уряд країни вирішив розпочати процес вступу до ЄС, парламент обговорить відповідний законопроєкт на своїй лютневій сесії.
Щодо відносин зі Сполученими Штатами, то Пашинян сказав, що інтереси і занепокоєння їхніх партнерів беруться до уваги. Вони очікують не приходу озброєних людей, а консультацій, зазначив прем’єр.
Нікол Пашинян також повідомив, що вони хочуть змінити гімн і герб країни. У четвер спікер парламенту Ален Симонян подав цю пропозицію, стверджуючи, що нова версія краще представляє вірменську державу та її культуру. Зміни пропонувалися неодноразово, зокрема Пашинян зазначав, що гора Арарат, яка зображена на гербі, насправді знаходиться в Туреччині.
МЗС Вірменії викликало посла росії Сергія Копиркіна та вручило йому ноту протесту.
Про це повідомляє “Радіо Свобода”.
“Приводом для цього стали „наративи, спрямовані проти суверенітету та територіальної цілісності” республіки, у випуску програми „Вісті тижня” від 12 січня цього року на каналі „Росія 1”, – йдеться у повідомленні.
У цьому випуску один із сюжетів був присвячений відносинам між Вірменією та Азербайджаном. Зокрема, Дмитро Кисельов стверджував, що Єреван ігнорує „власні зобов’язання щодо тристоронньої угоди” та вимогу азербайджанського президента Ільхама Алієва відкрити Зангезурський коридор (дорога через Сюнікську область Вірменії, яка зв’яже Азербайджан з його ексклавом Нахічеванською Автономною Республікою).
Також Кисельов заявив, що вірменський проект розблокування транспортних комунікацій на Південному Кавказі „Перекресток світу” неприйнятний для азербайджанської сторони через „необхідність прокладання доріг складним рельєфом місцевості в горах”.
Крім того, російський пропагандист повідомив, що запуск процесу вступу Вірменії до Євросоюзу і згортання відносин з Росією “нічим добрим не скінчиться”.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Тепер законопроєкт має розглянути парламент країни.
«В останні роки між Вірменією та ЄС склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо РА. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС. ЄС також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії. Очевидно, що ЄС має дуже багаті демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку», – сказав на засіданні міністр закордонних справ Арарат Мірзоян.
Вірменія фактично вийшла з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), процес є незворотнім, повідомив прем’єр-міністр Нікол Пашинян.
Відповідну заяву політик зробив після останнього засідання ОДКБ. Вірменія не брала в ньому участі та не повідомляла про його результати.
«Ми заморозили нашу участь в ОДКБ […]. Вважаємо себе державою поза межами організації, хай роблять, що хочуть. Після цього Вірменія навряд чи повернеться в ОДКБ, це практично неможливо. Думаю, дороги назад немає», – заявив прем’єр.
Вірменія заморозила своє членство в ОДКБ, оскільки росія не перешкодила Азербайджану відвоювати Нагірний Карабах. Володимир Путін раніше заявив, що рф не втручалася, бо Азербайджан не напав на Вірменію, а захопив власну територію. Нагірний Карабах є частиною Азербайджану в його міжнародно визнаних кордонах, але де-факто з початку 1990-х років перебував під контролем Вірменії.
Зазначається, що на засіданні у Москві був присутній міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян.
Того ж вечора речник МЗС Вірменії оголосив, що країна не приєдналася до двох заяв, прийнятих раніше того ж дня. Водночас він не надав жодних подробиць такого рішення.
Так, у першій заяві, запропонованій для підписання, йшлося про принципи співробітництва у забезпеченні безпеки в Євразії. Друга заява була про неприпустимість застосування односторонніх обмежувальних заходів у міжнародних відносинах. Вона рекомендувала державам-членам утримуватися від ухвалення, розширення або застосування таких заходів.
Ухвалення другої заяви відбулося на тлі західних санкцій, застосованих до Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.
Окрім прийняття цих двох заяв, міністри закордонних справ країн-учасниць СНД обмінялися думками з актуальних питань міжнародного порядку денного та схвалили низку планів дій. Вони також вирішили провести наступне засідання Ради міністрів 11 квітня 2025 року в Казахстані.
Під час зустрічі Мірзоян висвітлив питання регіональної стабільності та безпеки, що стосуються Вірменії. Він торкнувся ключових останніх подій щодо врегулювання відносин між Вірменією та Азербайджаном, зокрема, підписання мирного договору.
