Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловився за відставку Тамари Грегоретті, представниці уряду в правлінні Венеційської бієнале. Його позиція пов’язана з політичним скандалом навколо планів Росії відновити роботу свого павільйону на виставці у травні 2026 року, пише Artnews.
Джулі повідомив про втрату довіри до Грегоретті. У відомстві зазначили, що вона не поінформувала міністерство про можливу участь Росії у Венеційській бієнале, що, на думку Джулі, є проблемним з огляду на міжнародну чутливість теми.
На початку березня організатори 61-ї Венеційської бієнале оприлюднили список національних павільйонів, серед яких після трирічної перерви знову з’явилася Росія. У заяві наголошувалося, що участь у виставці є самостійною ініціативою будь-якої держави, яку визнає Італія, і організатори не мають наміру втручатися в цей процес.
Після оприлюднення списку учасників українські митці подали петицію до Венеційської бієнале з вимогою переглянути участь Росії. Україна висловила протест, який згодом підтримала 21 європейська країна. Європейська комісія також заявила про можливість санкцій проти бієнале у разі участі російського павільйону.
Директор Національного контртерористичного центру США Джо Кент оголосив про відставку зі своєї посади через незгоду з воєнними діями Сполучених Штатів проти Ірану.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у вівторок у соцмережі Х, зазначивши, що не може підтримувати політику адміністрації президента Дональда Трампа щодо цього конфлікту. Кент також розмістив під своїм дописом саму заяву про відставку, адресовану Трампу.
«Я не можу з чистою совістю підтримувати війну в Ірані, – вказав Кент. – Іран не становив безпосередньої загрози для нашої країни, і очевидно, що ми розпочали цю війну через тиск із боку Ізраїлю та його впливового американського лобі».
За його словами, високопосадовці Ізраїлю та медіа проводили «кампанію дезінформації», яка «підірвала платформу «Америка понад усе» та посіяла провоєнні настрої, щоб спонукати до війни з Іраном».
Ветеран війни в Іраку Кент зазначив, що аргументи на користь ударів по Ірану та обіцянки швидкої перемоги нагадують дискусії напередодні вторгнення до Іраку у 2003 році.
«Як ветеран, який 11 разів брав участь у бойових діях, і як чоловік загиблої військової… я не можу підтримати відправлення наступного покоління на війну, що не приносить жодної користі американському народові й не виправдовує втрату американських життів», – заявив він.
У заяві Кент закликав Трампа переглянути політику щодо Ірану.
«Я молюся, щоб ви замислилися над тим, що ми робимо в Ірані, і для кого ми це робимо… Ви можете змінити курс і визначити новий шлях для нашої нації», – зазначив він.
За даними медіа, ультраправий політик Кент до висунення на посаду директора Національного контртерористичного центру (у лютому 2025 року) був одним із ключових радників директора національної розвідки США Тулсі Габбард.
Перша дружина Кента Шеннон Сміт загинула у 2019 році під час вибуху в сирійському місті Манбіджі, вчиненого терористом-смертником.
Адміністрація Дональда Трампа заявила, що для досягнення прогресу у переговорах з Кубою президент Мігель Діас-Канель має піти у відставку. США прагнуть усунути його з посади, залишивши при владі чинний комуністичний уряд.
За даними видання, США прагнуть усунути Діас-Канеля з посади, залишивши при цьому чинний комуністичний уряд, який керує Кубою понад 65 років. Американські переговорники дали зрозуміти кубинській стороні, що без відставки президента домовленостей не буде, залишаючи конкретні кроки за Гаваною.
За словами чиновників США, усунення Діас-Канеля дозволить впровадити структурні економічні зміни, які нинішній президент, якого в адміністрації вважають жорстким лідером, навряд чи підтримав би. Водночас Вашингтон не планує тиснути на членів родини Кастро, котрі залишаються головними політичними впливовими особами Куби.
Діас-Канель очолює країну з 2018 року та є головою Комуністичної партії Куби. Він перший президент після революції 1959 року, чия прізвище не Кастро, але вважається радше представником, ніж реальною владою. Його відставка може стати символічною перемогою для Трампа, аналогічно до дій у Венесуелі, та показати американській публіці прагнення адміністрації до політичних змін у країні.
Крім того, США вимагають від Куби звільнення політичних в’язнів та поступового відкриття економіки для американських компаній, створюючи основу для більш тісних економічних відносин.
Кубинський уряд поки від коментарів утримується. Сам Діас-Канель визнає переговори з США, але звинувачує Вашингтон у енергетичній блокаді та економічних проблемах, які спричинили масові відключення електрики та гуманітарну кризу.
Головний виконавчий директор Всесвітнього економічного форуму Борге Бренде залишає посаду після того, як стало відомо про його зв’язки з покійним фінансистом та засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається, співголови Всесвітнього економічного форуму Андре Гофман та Ларрі Фінк оприлюднили заяву, в якій оголосили, що Борге залишає посаду президента і генерального директора організації.
Тимчасовим головою та президентом призначено Алоїс Цвінгі. У заяві також зазначається, що Рада опікунів здійснюватиме нагляд за процесом передачі повноважень, зокрема за підготовкою належної процедури визначення постійного наступника.
Бренде заявив, що після «ретельного обмірковування» вирішив піти у відставку з посади президента та генерального директора форуму, не згадуючи у своїй заяві Епштейна.
Раніше цього місяця форум повідомив про початок розслідування щодо Бренде. Сам він тоді заявив, що «абсолютно не обізнаний про минуле та злочинну діяльність» Епштейна.
Норвезька дипломатка Муна Юль подала у відставку після того, як у відкритих документах, пов’язаних із фінансистом і засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном, було виявлено її контакти.
Про це повідомляє NRK з посиланням на МЗС Норвегії.
«Це правильне та необхідне рішення, ухвалене після консультацій із міністерством цього тижня», – заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
Він підкреслив, що контакти Юль з Епштейном свідчать про серйозний провал у судженні та ускладнюють відновлення довіри до її дипломатичної ролі.
Як відомо, Муна Юль обіймала посаду норвезького посла в Йорданії та Іраку. Вона була тимчасово відсторонена від обов’язків минулого тижня під час розслідування контактів із Епштейном.
Муна Юль заявила, що її контакти з Епштейном були «епізодичними та приватними», а також пов’язані з діяльністю її чоловіка, колишнього дипломата Тер’є Рьод-Ларсена. Вона запевнила, що не передавала Епштейну професійних контактів і не мала власних соціальних чи ділових відносин із ним.
Міністр Ейде визнав, що справа становить серйозну репутаційну проблему для Норвегії та стосується не лише МЗС, але й низки політиків, колишніх дипломатів і міжнародних організацій. Він наголосив, що розслідування щодо контактів з Епштейном триває, і наслідки для Юль будуть визначені залежно від ступеня порушення правил.
Президент Болгарії Румен Радев у зверненні до народу несподівано оголосив, що 20 січня складе президентські повноваження.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє БГНЕС.
Під час термінового звернення до народу 19 січня президент Болгарії Румен Радев заявив, що „останній раз звертається” до громадян як президент країни і наступного дня, 20 січня, піде з посади.
Він перерахував досягнення країни за 9 років його президентства, висловив жаль, що усе це не забезпечило стабільності в країні та покритикував хиби у моделі політичного життя та управління країни, які, на його думку, спричинили глибоку політичну кризу.
„Сьогоднішній політичний клас зрадив надії болгарського народу у компромісах з олігархатом. Дві третини більше не голосують, нам потрібен новий суспільний договір. Наша демократія не виживе, якщо ми залишимо її корумпованим особам, компромістам та екстремістам”, – заявив Радев.
„Завтра я подам у відставку з посаду президента… Переконаний, що Іліана Йотова (віцепрезидентка країни – Ред.) буде гідною главою держави. Перед нами – битва за майбутнє батьківщини”, – заявив Радев.
Радев залишає посаду менш як за рік перед плановими президентськими виборами – вони мали відбутися восени 2026 року. Він став першим президентом країни, обраним шляхом прямого голосування, який не відбув свою каденцію до кінця.
Румен Радев – 15-й демократично обраний президент Болгарії. Вперше його обрали у 2016 році, вдруге – у 2017 році.
Мініч заявив журналістам у Баня-Луці, що пішов у відставку, щоб реконструювати нинішній склад уряду РС, який би «забезпечив стабільність і безпеку для громадян РС».
Мініч не хотів уточнювати, яких міністрів замінять, заявивши, що їх буде кілька.
Прем’єр-міністр Республіки Сербської (РС) Саво Мініч (SNSD) сьогодні підтвердив, що пішов у відставку з посади прем’єр-міністра Республіки Сербської, і що виконуюча обов’язки президента РС Ана Трішич Бабич повідомила його про повторне висунення його кандидатом на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду територіального утворення.
Мініч заявив журналістам у Баня-Луці, що пішов у відставку, щоб реконструювати нинішній склад уряду РС, який би «забезпечив стабільність і безпеку для громадян РС».
Мініч не хотів уточнювати, яких міністрів замінять, заявивши, що їх буде кілька.
Він оскаржив право Конституційного суду Боснії і Герцеговини (БіГ) вирішувати питання легітимності уряду РС, заявивши, що влада РС цього не дозволить.
Він заявив, що його рішення повернути мандат прем’єр-міністра, а потім бути повторно призначеним особою, призначеною для формування уряду РС, було «інституційною відповіддю влади» цього суб’єкта Боснії і Герцеговини на політичний тиск.
Мініч заявив, що рішення, прийняті його урядом, не можуть бути поставлені під сумнів жодним рішенням Конституційного суду Боснії і Герцеговини.
«Також ми не дозволимо жодному іноземному фактору впливати на нас і жодного дня не будемо перебувати в жодному правовому вакуумі», – сказав він.
Мініч заявив, що уряд РС робить усе можливе, щоб «зняти кайдани, які вони постійно накладають на РС», і «ми хочемо вийти з цієї ситуації».
Мініч подав у відставку за кілька днів до анонсованого засідання Конституційного суду Боснії і Герцеговини за апеляцією групи боснійських депутатів у Парламенті Боснії і Герцеговини, які вважають, що початкове обрання Мініча особою, призначеною для формування уряду РС, було незаконним.
2 вересня 2025 року Національні збори РС обрали новий уряд суб’єкта на чолі з Мінічем.
Мандат на формування нового уряду Мінічу надав Мілорад Додік, хоча Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини (CIK BiH) позбавила його мандата президента РС на початку серпня минулого року на підставі вироку Суду Боснії і Герцеговини, який засудив його до одного року позбавлення волі та шести років заборони обіймати державні посади.
Мініч також заявив сьогодні, що вважає дострокові вибори президента Республіки Сербської «завершеними», що переможцем цих виборів є кандидат від правлячого Альянсу незалежних соціал-демократів (SNSD) Сініша Каран, та оцінив рішення Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини (CIK) повторити ці вибори на 136 виборчих дільницях у 17 муніципалітетах та містах через порушення як «обурливе».
Мініч відкинув усі звинувачення у порушеннях голосування на цих виборчих дільницях, звинувативши ЦВК у прийнятті такого рішення, щоб «спричинити політичну кризу в РС».
Якщо голоси на цих 136 виборчих дільницях будуть анульовані, кандидат від опозиції Бранко Блануша матиме перевагу над Караном приблизно на шість тисяч голосів.
Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади керівника Служби безпеки України.
Про це стало відомо під час трансляції засідання ВР.
Відставку підтримали 235 народних депутатів.
Василь Малюк працював на посаді голови Служби безпеки України з 2022 року, ставши одним із ключових керівників державного органу, відповідального за національну безпеку та контррозвідку.
Під його керівництвом СБУ займалася протидією тероризму, кіберзагрозам, контрабанді та корупції на високих рівнях, а також забезпечувала захист ключових державних інтересів під час воєнного стану. Малюк активно взаємодіяв із міжнародними партнерами у сфері безпеки, сприяв обміну розвідувальною інформацією та підвищенню професійного рівня українських спецслужб.
До Верховної Ради надійшли заяви про відставку першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та міністра оборони Дениса Шмигаля.
За словами спікера Ради, парламент розгляне заяви найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський запропонував міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову стати новим міністром оборони. Тим часом чинний очільник Міноборони займе місце міністра енергетики.
