У неділю в Словенії провели парламентські вибори. Формування уряду залежатиме не лише від результатів, здобутих найбільшими партіями, а й від того, чи потраплять до парламенту менші політичні сили.
Майже 1,7 мільйона словенців, які мають право голосу, обирали 88 депутатів до 90-місного словенського парламенту. Крім того, по одному мандату повинні отримати представники угорської та італійської національних спільнот. У виборах узяли участь 1179 кандидатів у складі 17 списків.
Офіційна кампанія завершилася опівночі в п’ятницю, після чого почалася передвиборча тиша, яка тривала до закриття виборчих дільниць у неділю ввечері. Під час передвиборчої тиші заборонена будь-яка діяльність, що спонукає виборців підтримати того чи іншого кандидата або партію.
Дострокове голосування, під час якого виборці можуть віддати свої голоси до офіційного дня виборів на визначених виборчих дільницях, відбулося у вівторок та четвер, у ньому взяли участь 4,8% виборців.
Близько трьох тисяч виборчих дільниць були відкриті в неділю із 7:00 до 19:00. Голосування проводилося також у дипломатичних представництвах та поштою.
Перші неофіційні результати очікувалися пізно ввечері в неділю після закриття дільниць. Новий парламент має бути сформований не пізніше ніж через 20 днів після виборів. Відтак глава держави подасть пропозицію щодо кандидатури прем’єр-міністра.
Явка на виборах становила 99,99%, з яких 99,93% виборців проголосували “за” кандидатів, а 0,07% – “проти”, заявили в Пхеньяні.
Вибори до Верховних народних зборів (парламенту) пройшли в Північній Кореї в неділю, 15 березня. В результаті яких було замінено 70% депутатів. Про це повідомляє південнокорейське інформагентство Yonhap, посилаючись на північнокорейські пропагандистські держмедіа.
До парламенту Північної Кореї 15-го скликання було обрано 687 депутатів, серед яких секретар партії Чо Йон Вон, якого вважають одним із найближчих соратників Кім Чен Ина.
Чо мають обрати головою Постійного комітету Верховних народних зборів.
До списку обраних до парламенту КНДР також увійшли:
Кім Йо Чжон – сестра Кім Чен Ина,
Рі Сон Гвон – екс-координатор з питань міжкорейських відносин,
Чхве Сон Хуей – міністр закордонних справ,
Йонг Кьонг Тхек – секретар правлячої Трудової партії Кореї, який відповідає за військові питання.
На виборах у неділю було замінено 70% депутатів, що свідчить про масштабну ротацію кадрів, яка, можливо, покликана зміцнити владу Кім Чен Ина.
Там стверджують, що явка на виборах становила 99,99%, з яких 99,93% виборців проголосували “за” кандидатів, а 0,07% – “проти”.
У Північній Кореї 22 березня проведуть першу сесію нового складу Верховних народних зборів, щоб обговорити питання обрання керівництва країни та перегляду Конституції. На сесії Кім Чен Ина переоберуть головним лідером країни та здійснять перестановки у Кабінеті міністрів та інших ключових урядових посадах.
Наразі наявних 104 виборчих дільниць за кордоном недостатньо для участі мільйонів українців у перших повоєнних виборах.
Про це заявив державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період, повідомляє „Укрінформ”.
„Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць”,- сказав Карасевич.
За його словами, Центральна виборча комісія може утворювати такі дільниці на підставі відповідного подання МЗС. Водночас він зауважив, що в окремих випадках може не вистачати приміщень для розміщення нових виборчих дільниць.
„Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залучення тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях”,- сказав посадовець.
З огляду на кількість громадян, які виїхали з України, одна з робочих підгруп із підготовки до виборів пропонує створювати додаткові виборчі дільниці за кордоном, а також за потреби залучати тимчасові споруди для організації виборчого процесу.
Про це повідомив державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період, передає кореспондент Укрінформу.
„Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць”, — сказав він.
Карасевич зауважив, що такі дільниці можуть бути утворені Центральною виборчою комісією за відповідним поданням МЗС. Водночас він зазначив, що в окремих випадках приміщень для розміщення нових виборчих дільниць може бракувати.
„Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залучення тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях”, — сказав він.
Зі свого боку заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк наголосила, що МЗС має до початку виборчого процесу розуміти обсяги державного фінансування, необхідні для належної підготовки загальнодержавних виборів за кордоном — від утворення додаткових закордонних виборчих дільниць до кадрового, матеріально-технічного забезпечення й логістики.
Вона нагадала, що на консульському обліку у світі перебувають 383 908 виборців, однак фактично за кордоном проживають від 5 до 8 млн українців. Кондратюк навела, зокрема, приклад Польщі.
„За даними Центральної виборчої комісії, у Польщі є близько 906 тис. виборців. Ми розуміємо, потреба у додаткових дільницях, якщо ці всі громадяни візьмуть участь в виборах, це буде десь 180 додаткових дільниць, які треба десь узяти. І це потрібно з польською стороною проговорити”, — сказала вона.
За її словами, навіть якщо у виборах візьмуть участь близько 500 тис. громадян, все одно доведеться облаштовувати додаткові 103 дільниці.
Вона додала, що крім технічного, кадрового та фінансового забезпечення, важливим буде і кількість можливих днів для голосування. Це питання, зауважила заступниця голови ВР, залишається дискусійним.
[type] => post [excerpt] => З огляду на кількість громадян, які виїхали з України, одна з робочих підгруп із підготовки до виборів пропонує створювати додаткові виборчі дільниці за кордоном, а також за потреби залучати тимчасові споруди для організації виборчого процесу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1773247080 [modified] => 1773248252 ) [title] => Нинішніх 104 дільниць за кордоном недостатньо для повоєнних виборів - МЗС [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=180508&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 180508 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 180509 [image] => Array ( [id] => 180509 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [original_lng] => 105894 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/630-360-1554031973-966.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1773241053:8 [_thumbnail_id] => 180509 [_edit_last] => 8 [views_count] => 370 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 757267790002 [_oembed_8e5469b90526110048cbba2014c3bfb2] =>
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Президентка Косова Вйоса Османі розпустила парламент після того, як депутати у встановлений термін не змогли обрати нового президента, тож попереду в країні дострокові вибори.
Вйоса Османі на пресконференції в Приштині наголосила, що вирішила розпустити парламент, використовуючи свої конституційні повноваження. Оскільки депутати не змогли визначитися з особою нового президента, відповідно до конституції мають бути проведені вибори, а наступного главу держави визначить новосформований законодавчий орган.
«Цю ситуацію можна було уникнути. Це велике нещастя, що вони не обрали інтерес Косова», — сказала Османі.
Президентка додала, що підписала указ про розпуск парламенту відповідно до своїх конституційних повноважень. Водночас, говорячи про провал спроб обрати президента, Вйоса Османі зазначила, що це не була випадкова ситуація і назвала це політичним розрахунком.
За її словами, ніхто не зацікавлений у черговій політичній кризі, особливо зараз, коли потрібна стабільність.
Згідно з конституцією Косова, у першому та другому турах голосування потрібна більшість у дві третини голосів. Якщо цього не вдається досягти в жодному з турів, проводять третій, у якому достатньо більшості – щонайменше 61 голос. На засіданні у четвер були присутні 66 членів правлячої коаліції, не було представників опозиції та партії «Сербський список». Голова парламенту Албулена Хаджіу через відсутність відповідної кількості депутатів у залі засідання перервала засідання без проведення голосування щодо обрання президента.
Призначені президенткою вибори будуть треті за трохи більш ніж рік. Останні парламентські вибори відбулися у грудні 2025 року. Водночас вибори лютого 2025 року не дозволили сформувати урядову коаліцію, що змусило Вйосу Османі ухвалити рішення про розпуск парламенту.
Нарощування гібридних атак вказує на те, що москва сприймає втручання у виборчі процеси, зазначають в ЦПД.
Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини попередило про зростання ризиків російського втручання у вибори до земельних парламентів. Останні мають відбутися протягом 2026 року, починаючи з 8 березня. Про це повідомляє німецька газета TAZ.
Німецька контррозвідка оцінює загрозу як „надзвичайно серйозну”. Там прогнозують масштабні маніпуляції інформацією з метою підтримки лояльних до Росії політичних сил.
Центр протидії дезінформації РНБО України (ЦПД) вказує, що Москва планує використовувати тактику дискредитації осіб та об’єднань, які займають позиції, що суперечать світогляду РФ, зокрема підтримують Україну.
Досвід дезінформаційної операції з кодовою назвою Storm-1516 перед федеральними виборами 2025 року продемонстрував, що Кремль системно комбінує кібератаки та мережі фейкових сайтів для дестабілізації ситуації в країні.
„Нарощування гібридних атак вказує на те, що Москва сприймає втручання у виборчі процеси як складову власної стратегії національної безпеки, прагнучи нав’язати Європі вигідну собі модель безпекової архітектури та розхитати довіру суспільства до демократичних інститутів і процедур”, – резюмували у ЦПД.
Спецслужби Данії заявили про високу ймовірність спроб іноземного втручання у парламентські вибори, заплановані на 24 березня. Основною загрозою вважається росія, однак потенційний вплив також можуть здійснювати США та Китай.
Розвідка підозрює, що в хід парламентських виборів, які пройдуть в Данії вже 24 березня, можуть втрутитися іноземні спецслужби. Головною загрозою вважають росію, але не виключено, що в голосування можуть втрутитися США чи Китай.
У відомстві зазначили, що Данія з «високою ймовірністю» є пріоритетною ціллю для російських операцій впливу через підтримку України та загострення ситуації навколо Гренландії.
У спецслужбі також звернули увагу на інформаційні кампанії, пов’язані з інтересом США до арктичного острова. За оцінками розвідки, це створює додаткові можливості для поширення дезінформації та маніпулювання громадською думкою.
Аналітики зазначають, що росія веде проти Заходу гібридну війну, а Китай використовує економічний і військовий потенціал для посилення міжнародного впливу. Водночас втручання з боку США може походити від широкого кола суб’єктів, зокрема й тих, хто не має формальних зв’язків з адміністрацією.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов вважає, що говорити про потенційні вибори зараз безглуздо.
Про це Буданов заявив в інтерв’ю арабському медіа”Аль-Модон”.
У Буданова запитали, чи можливе проведення в Україні президентських виборів за умови 60-денного припинення вогню, і чи буде він балотуватися на пост голови держави в такому разі.
„Моє завдання зараз – налагодити ефективний переговорний процес. Говорити про вибори за нинішніх обставин безглуздо”, – сказав керівник Офісу президента.
„Я рекомендувала королю Фредеріку провести вибори 24 березня”, – сказала Фредеріксен під час пленарного засідання в Копенгагені.
До закінчення повноважень парламенту поточного скликання залишилося менше року, тому вибори мали б провести не пізніше жовтня.
Проте, як зазначає видання, рішення про позачергові вибори ухвалили, ймовірно, через підтримку керівної Соціал-демократичної партії Фредеріксен унаслідок погроз американского президента Дональда Трампа щодо Гренландії.
Так, данська премʼєрка підкреслила, що її уряд залишатиметься пильним у період до виборів 24 березні на тлі напруги у відносинах Копенгагена й Вашингтона.
„Незважаючи на те, що в Данії зараз йде виборча кампанія, світ там не чекає. Як всім відомо, конфлікт через Гренландію ще не закінчився. Уряд, звичайно, продовжуватиме піклуватися про інтереси Данії”, – запевнила вона.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до проведення виборів у разі надання безпекових умов для цього, і зазначив, що якщо вони проводитимуться саме під час перемир’я, то братиме в них участь.
Про це він сказав в інтерв’ю Асоціації суспільного мовлення Німеччини (ARD).
„Всім, хто порушує тему виборів, я кажу: дивіться, я готовий негайно. Допоможіть нам із безпекою для проведення виборів, забезпечте нам перемир’я на цей час. Що на це відповість Трамп? Ну, поки що американці не можуть домовитися з росіянами про перемир’я”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що „це не зовсім справедливо по відношенню до українського народу – адже це його вибір, хто має бути президентом”.
„Тому я вважаю, що американці чи росіяни взагалі не повинні перейматися тим, коли в Україні мають відбутися вибори і якими вони мають бути. Адже це вибори в Україні, адже йдеться про український народ. Якщо український народ звернеться до американців за допомогою у проведенні виборів, це одне. Але якщо питання виборів піднімають спочатку росіяни, а потім американці, це, чесно кажучи, дуже дивно. Хоча я готовий до цього, і ми зробимо все, щоб провести вибори”, – пояснив президент.
Зеленськийтакожнаголосив, що „парламент цього не хоче, люди цього не хочуть, але якщо нам дадуть два місяці перемир’я, то почнемо”.
Відповідаючи на запитання, чи буде він балотуватися на виборах, голова держави відповів, що не знає, але зазначив, що це залежить від того, коли це буде „і в якій ситуації буде держава”.
„Якщо вона буде у стані війни, то це одна ситуація. Тоді так. Але якщо буде мир, то не знаю. Це не „так”, але й не „ні”, – заявив Зеленський.
Він зазначив, що балотувався на один президентський термін і досі перебуває в його межах, і цей термін затягується не за його волею.
„Для нас просто важливо, щоб війна закінчилася і ми могли бути впевнені, що вона дійсно закінчилася. Сьогодні може статися так, що буде укладено лише перемир’я. Це може статися просто так, без нашого бажання. Можуть бути гарантії, за яких не буде впевненості, що Росія знову не вторгнеться… Але якщо буде просто перемир’я на час виборів, щоб росіяни могли підготуватися, якщо вони тим чи іншим чином усунуть мене з шляху, адже є різні можливості… Вони намагалися. І вони ще не відмовилися від цього бажання”, – пояснив президент.
[type] => post [excerpt] => Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до проведення виборів у разі надання безпекових умов для цього, і зазначив, що якщо вони проводитимуться саме під час перемир’я, то братиме в них участь. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1771953540 [modified] => 1771945411 ) [title] => Зеленський назвав нові умови своєї участі у президентських виборах [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=179104&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 179184 [uk] => 179104 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 179045 [image] => Array ( [id] => 179045 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [original_lng] => 22901 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszki-es-a-bunkere.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1771938212:8 [_thumbnail_id] => 179045 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 529 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 764354715000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 224 [1] => 612 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => вибори [1] => Володимир Зеленський [2] => Україна ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 10 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 224 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => politic ) [offset] => 10 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 224 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => politic ) [_domains] => Array ( [politic] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
