Верховна Рада на початку вересня розгляне законопроєкт, що забороняє під час дії воєнного стану мобілізацію 18-25 річних.
По це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у Telegram в середу, 21 серпня.
„Поставив це питання на засіданні Ради… На що Стефанчук (голова Верховної Ради Руслан Стефанчук – ред.) заявив, що законопроєкт буде розглянуто на початку вересня, на першому засіданні”, – написав він і уточнив, що мова йде про 3 вересня.
Гончаренко висловлюється за ухвалення доопрацьованого законопроєкту (№11379-д) про внесення змін до деяких законів щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку.
Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. За відповідний законопроект №0285 проголосували 281 народний депутат.
Про це повідомляє у Telegram-каналі нардеп від „Голосу” Ярослав Железняк.
Зауважимо, оскільки мова йде про ратифікацію, то другого читання в Раді ця процедура не потребує.
За словами Железняка, в парламенті була дуже важка дискусія була під час розгляду. Крім того, народним депутатам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу та керівника ГУР МО Кирила Буданова.
Перед цим Верховна Рада підтримала продовження дії воєнного стану на 90 днів. Відповідно з 12 серпня по 9 листопада”.
Президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації на 90 днів, до 9 листопада. Про це йдеться у картках законопроєктів на сайті ВР.
Відповідно до процедури, перед цим Верховна Рада підтримала продовження дії воєнного стану на 90 днів. Відповідно з 12 серпня по 9 листопада.
До цього Зеленський підписував закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації у травні.
Законопроект 11340 про можливість „відкупу” для корупціонерів ще буде допрацьований. Над цим зараз працює відповідний парламентський комітет.
Про це заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону.
Стефанчук розповів, що комітет погодився з тим, що в законі неодмінно має бути передбачено питання, що „відкупитись” зможуть лише ті особи, які повністю відшкодували шкоду та активно співпрацюють зі слідством. Мало того, така особа має допомогти слідству притягнути інших співорганізаторів злочину.
„Тобто не тільки штраф, не тільки відкуплення, а повне відшкодування та здача інших співучасників – це є умовами та підставами застосування угоди про визнання вини. І це буде застосовано не до всіх злочинів”, – пояснив спікер.
Він також запевнив, що до другого читання законопроект зміниться.
„На скільки я знаю, в комітеті є повна гармонія, яким текст має бути до другого читання. Тому зрада скасовується. Ніхто не зможе відкупитися від вини, а особливо за корупцію”, – сказав Стефанчук.
Народні депутати з плакатами заблокували трибуну Верховної Ради з вимогою розглянути законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка.
Як розповів Железняк, подальші засідання були скасовані, у зв’язку з чим наступний раз парламентарі зберуться вже в серпні, відповідно до графіка.
Верховна Рада, в рамках першого читання, ще у жовтні 2023 року, ухвалила законопроєкт про заборону Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та інших релігійних організацій, пов’язаних із Росією.
У березні 2024 року Комітет рекомендував Раді підтримати вищезгаданий законопроєкт й у другому читані. Заступниця голови профільного комітету Євгенія Кравчук заявляла, що друге читання може відбутись у травні або ж червні.
Сьогодні ж, 23 липня, як й згадувалось вище, народні депутати заблокували трибуну парламенту з вимогою розглянути законопроєкт.
У Верховній раді зареєстрований проект закону „Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №11363.
Як зазначається в пояснювальній записці, комітет Ради розглянув 83 пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів.
Серед вищевказаних пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати: 1 місто, 10 селищ, 72 села.
Зокрема, у Луганській області пропонується перейменувати місто Сорокине Довжанського району на Сорочине.
Також планується перейменувати декілька сіл Юр’ївка на Юріївка. Крім того, перейменують село Побєда на Перемога, Майське на на Гайок, Южне на Гаї, Восточне на Іванків, Тавричеське на Таврійське, Юльївка на Юліївка, Котляри на Котлярі, Травкине на Травчине та ін.
Перейменування географічних об’єктів, пов’язане з необхідністю приведення назв у відповідність із вимогами закону „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” та зі стандартами державної мови.
Рішення про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, приймається Верховною радою на підставі рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови.
До цього, органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям було доручено у шестимісячний строк внести на розгляд Верховної ради пропозиції щодо перейменування.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки», що передбачає «економічне бронювання» працівників від мобілізації.
Про це повідомив голова комітету з питань економічного розвитку, народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Наталуха.
За словами парламентаря, закладена концепція «економічного бронювання» дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. Вона має працювати так:
кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабінет міністрів. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Також Наталуха анонсував, що незабаром до парламенту подадуть два альтернативних законопроекти, які будуть включати:
модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.
4 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 9432 про функціонування англійської мови в Україні. Його підтримали 236 депутатів.
РБК-Україна розповідає усе, що треба знати про цей законопроект і як він вплине на життя українців/
Що передбачає законопроект 9432
Законопроект 9432 ініціював Володимир Зеленський. Його зареєстрували 28 червня 2023 року, а восени торік він пройшов перше читання.
Проект пропонує закріпити статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні, оскільки наша країна має намір вступити у ЄС, а українці поки на недостатньому рівні володіють цією іноземною мовою.
Цей законопроект визначає категорії посад, кандидати на які повинні володіти англійською, унормовує особливості застосування її в роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров’я.
Законопроект передбачає вивчення англійської мови з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми англійською мовою у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам.
Додамо, що під час голосування була дискусія по правці №336, яку внесли за день до ухвалення закону. Вона передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Її підтримали 226 депутатів.
Як ухвалення цього законопроекту вплине на українців
Ухвалення законопроекту зобов’яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:
державної служби категорії „А”, державної служби категорії „Б” і „В”, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів
голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників
військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ)
поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ)
керівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін)
Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме МОН. Пройти його можна не частіше 1 разу на 4 місяці, але необмежену кількість разів.
Вимоги до знання англійської для держслужбовців категорії „А”, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників почнуть діяти через 2 роки після закінчення воєнного стану, а для решти посадовців – через 4 роки.
Окрім цього:
на всіх рівнях освіти вивчення і використання англійської стане обов’язковим, у тому числі й дошкільних закладах
військові повинні будуть володіти англійською на достатньому рівні для спілкування у професійних цілях, але під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується
у всіх видах пасажирського транспорту: на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах всю інформацію мають дублювати англійською мовою
під час культурно-мистецьких заходів, у музеях та кінотеатрах, зобов’яжуть дублювати аудіовізуальну інформацію англійською
екстрена допомога надаватиметься іноземцям англійською, якщо вони не володіють українською. Виклики також мають прийматися і англійською (або іншою мовою, прийнятною для сторін)
на кордоні митний і паспортний контроль для іноземців здійснюватиметься англійською
у кінотеатрах транслюватимуть до 10% (від загальної кількості) фільмів англійською мовою
Критика законопроекту
Перша редакція законопроекту містила норму про те, що кількість англомовних фільмів з українським дубляжем повинні були зменшити до 50% вже з наступного року. А до 2027 року – усі англомовні фільми пропонували транслювати мовою оригіналу. Це начебто мало допомогти українцям краще вивчити англійську мову. Після гострою суспільної критики, цей пункт прибрали із законопроекту, але намагались повернути у квітні цього року.
Зрештою, 3 червня профільний комітет вніс правку №336, що передбачає обмежену кількість показу фільмів англійською мовою у кінотеатрах.
„Прямої загрози дублюванню ця поправка не несе, а кількість сеансів, на яких фільми демонструються не українською мовою, відповідно до закону про державну мову не може бути вищою за 10% на місяць”, – заявив головний критик законопроекту Володимир В’ятрович.
Також він зазнав, що ця норма все одно є абсурдною і шкідливою. Оскільки витрачати бюджетні гроші на те, щоб заохочувати демонструвати фільми іноземною мовою замість української під час війни – чисте безумство.
„Якщо в уряду є зайві гроші їх треба спрямувати або на армію, або на підтримку сеансів українських, а не американських фільмів. Тим більше, що американські кінокомпанії про це не просять, а навпаки, інвестують кошти в дублювання і демонстрування фільмів українською”, – заявив В’ятрович.
Додамо, що механізм компенсації кінотеатрам за показ фільмів англійською пропонують ввести вже за пів року після набрання чинності закону. Також наголосимо, що для того, щоб закон набув чинності, його має підписати президент, а тоді опублікувати на сайті Верховної Ради.
[type] => post
[excerpt] => Як ухвалення цього законопроекту вплине на українців
Ухвалення законопроекту зобов'яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:
державної служби категорії "А", державної служби категорії "Б" і "В", перелік яких встановлює Кабінет ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1717527960
[modified] => 1717527362
)
[title] => Рада ухвалила закон про застосування англійської мови в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115143&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115139
[uk] => 115143
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 115140
[image] => Array
(
[id] => 115140
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[original_lng] => 142703
[original_w] => 1280
[original_h] => 960
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-1024x768.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1005
[_thumbnail_id] => 115140
[_edit_lock] => 1717516563:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_e78dcacd73a67bdd95cd1b403c4d3117] =>
Верховна рада підтримала у цілому законопроєкт про надання окремих адміністративних послуг українцям. Зокрема, йдеться про видачу паспортів для українців за кордоном.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Сьогодні парламент під час засідання ухвалив законопроєкт №11017. Його підтримали у цілому 236 народних депутатів.
У пояснювальній записці йдеться про те, що законопроєкт покликаний вирішити проблему з видачею паспортів за кордоном.
В Україні під час повномасштабної війни запровадили експериментальний проєкт для видачі паспортів за кордоном. Термін його дії закінчується влітку 2024 року. Тому Рада вирішила закріпити на рівні закону можливість видачі паспортів для українців за кордоном. Цим займається державне підприємство „Документ”.
Крім того, вводиться адміністративний збір за оформлення паспортів, який йтиме у бюджет України.
Також законом продовжується можливість одночасного оформлення паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон (у тому числі заміну втраченого/викраденого документа чи його обмін).
Також законопроектом передбачається:
паспорт громадянина України у формі картки оформлюється безстроково особам, які досягли 65 років;
термінове оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється у строк не пізніше ніж через 7 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети (замість 10 робочих днів у чинній редакції).
Верховна Рада України проголосувала за відставку Олександра Кубракова з посади віцепрем’єра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал нардепа від „Голосу” Ярослава Железняка.
„За” відставку Кубракова проголосували 272 нардепи. При цьому „утрималися” від голосування 35 депутатів.
Зазначимо, що за інформацією РБК-Україна, офіційно причини звільнення Кубракову не пояснили. Він не мав розмови ані з президентом, ані з прем’єром. Це він підтвердив і на своїй сторінці у Facebook.
„Керівництво фракції та очільник уряду Денис Шмигаль зі мною це рішення не обговорювали. На засідання фракції та профільного комітету не був запрошений”, – заявив Кубраков.
