Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню представив склад свого нового уряду в неділю, 12 жовтня, всього через два дні після повторного призначення.
Про це пише Politico.
Новий кабінет складається як з державних службовців, так і з політиків, серед яких є й ті, кого Лекорню запросив до складу уряду під час своєї першої спроби сформувати кабінет минулого тижня.
Як зазначається, серед тих, хто залишився на своїх посадах, – міністр юстиції Жеральд Дарманен, міністр бюджету Амелі де Моншален і міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро.
Ролан Лескюр, соратник президента Емманюеля Макрона, який був призначений міністром економіки і фінансів у „невдалому уряді” Лекорню, також залишиться на своїй посаді.
Консерваторка Катрін Вотрен, яка обіймала посаду міністра охорони здоров’я та праці за колишнього прем’єр-міністра Франції, стала міністеркою Збройних сил.
Анні Женевар і Рашида Даті – остання з яких балотується на посаду мера Парижа наступного року – залишаться на посадах міністра сільського господарства та міністра культури.
Начальник паризької поліції Лоран Нуньєс обійме посаду міністра внутрішніх справ.
„Було призначено уряд, який має на меті скласти бюджет Франції до кінця року. Я хотів би подякувати жінкам і чоловікам, які добровільно взяли на себе зобов’язання працювати в цьому уряді, відклавши свої особисті та партійні інтереси”, – написав Лекорню в соцмережі X.
Нагадаємо, Франція занурилася у ще глибшу політичну кризу з 6 жовтня, коли нещодавно призначений прем’єром Лекорню, соратник Макрона, подав у відставку. Пояснюючи своє рішення, Лекорню заявив, що не міг очолювати уряд, коли умови управління країною „не виконані”.
Після невдалої спроби Себастьяна Лекорню сформувати уряд у внутрішньополітичному середовищі Франції прозвучало ім’я нового кандидата на посаду прем’єр-міністра. Жан-Луї Борлоо, який кілька разів обіймав міністерські посади за часів правих урядів, заявив журналістам, що нічого не знає про своє можливе висунення та не контактує з Еммануелем Макроном чи його оточенням.
74-річний політик був активним членом правоцентристських партій. Його дружина – журналістка та телеведуча угорського походження Беатріс Сабо Шенберг, повідомляє французьке видання RTL.
Борлоо розглядають як потенційного кандидата, оскільки він «ані лівий, ані макроніст», тобто міг би бути представником правоцентристських партій. Водночас лідер республіканців Бруно Ретайлло назвав літнього політика «деструктивним».
За інформацією французького мовника TF1 Info, через брак часу та надзвичайну ситуацію з бюджетом очікується, що Еммануель Макрон призначить нового прем’єр-міністра протягом двох діб. У президента є кілька варіантів: він може обрати лівого прем’єр-міністра, сформувати експертний уряд чи призначити прем’єра зі свого табору. Обговорювалася й ідея повторного призначення Себастьяна Лекорню. Остання гіпотеза має багато прихильників у президентському таборі.
У Франції представили новий склад уряду, який очолив новопризначений прем’єр-міністр Себастьян Лекорню.
Про це повідомили у Єлисейському палаці, передає Le Monde.
Перше засідання нового кабінету планується на 6 жовтня. Однак перспективи уряду залишаються невизначеними, оскільки він поки не має необхідної більшості голосів у Національній асамблеї для ухвалення бюджету.
Як зазначається, новим міністром оборони став досвідчений політик Брюно Ле Мер, який раніше очолював Міністерство економіки та фінансів. Міністром фінансів призначено Ролана Лескюра, близького соратника президента Еммануеля Макрона. Загалом уряд складається з прихильників президента та представників центристських сил.
З попереднього уряду залишаються 12 міністрів, серед яких Елізабет Борн (освіта), Брюно Рітайо (внутрішні справи), Жеральд Дарманен (юстиція), Рашида Даті (культура) та Жан-Ноель Барро (закордонні справи). Серед нових призначень – Еріка Верта (міністр у справах територій) та Матьє Лефевра (міністр у справах зв’язків із парламентом). Загалом до складу уряду Лекорню увійде 25 міністрів, остаточний перелік яких оприлюднять на початку тижня.
У понеділок президент Макрон проведе перше засідання Ради міністрів із новим складом уряду. У вівторок, 7 жовтня, Лекорню виступить у Національній асамблеї з програмною промовою, окресливши пріоритети своєї команди, серед яких головними є консолідація суспільства та ухвалення державного бюджету до кінця року.
Українські військові в центрі працюватимуть над сучасними підходами до оборонного планування та застосуванням технологій.
Кабмін визначив порядок направлення українських військових до Спільного центру НАТО-Україна JATEC у польському Бидгощі. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
„Визначили порядок направлення українських військових до Спільного центру НАТО-Україна JATEC. Це дозволить розвивати спільні проєкти з НАТО та підвищувати сумісність наших армій”, – повідомила чиновниця.
Українські військові в центрі працюватимуть над сучасними підходами до оборонного планування та застосуванням технологій на полі бою.
„Бойовий досвід Сил оборони України – унікальний, здобутий в умовах сухопутної війни, найбільшої з часів Другої світової”, – зазначила вона.
За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, в межах JATEC відбувається обмін досвідом між Україною та Альянсом.
„Спрямування додаткового контингенту до Спільного центру дозволить ще більше активізувати роботу та набути повних оперативних спроможностей в усьому спектрі взаємодії Україна-НАТО”, – підкреслив він.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що питання про закриття східного сухопутного кордону з РФ ухвалюватиме уряд, наразі воно перебуває „на стадії оцінки та координації”.
Як повідомляє „Європейська правда”, заяву латвійського міністра наводить Delfi.
Спрудс розповів, що при ухваленні рішення про закриття кордону необхідно враховувати міркування безпеки та впливу на народне господарство.
Якщо уряд вирішить закрити східний сухопутний кордон, Міноборони Латвії буде готове вжити конкретних дій, додав він.
„Ми вже закрили прикордонні пункти, де розмістили всю необхідну інфраструктуру. Ми підготували все необхідне і на пунктах, які продовжують функціонувати. У плані зміцнення східного кордону чітко вказано, як ми маємо підготувати інфраструктуру, щоб унеможливити будь-яку можливість мобільності”, – сказав міністр.
Також, за його словами, важливо такі питання координувати з союзниками, насамперед із Литвою та Естонією.
„Якщо ми прийдемо до спільного рішення, я не виключаю, що таке питання може бути розглянуто. Наразі я не можу стверджувати, що це станеться, але питання перебуває на стадії оцінки та координації”, – додав Спрудс.
Уряд Молдови назвав заяви росіян „грубими фальсифікаціями” та „істерикою” через заяву глави держави Маї Санду.
Служба зовнішньої розвідки (СЗР) Росії зробила курйозну заяву про нібито плани ЄС з „окупації Молдови”. Росіяни також стверджують, що нині здійснюється „концентрація підрозділів збройних сил країн НАТО в Румунії поблизу кордонів з Молдовою”. Ба більше – НАТО також готується „розмістити сили в Одеській області для залякування Придністров’я”. Про це йдеться в заяві російської СЗР.
„Брюссель не має наміру відмовлятися від планів окупації Молдови навіть у разі, якщо розвиток ситуації одразу після парламентських виборів у республіці не потребуватиме зовнішнього втручання…
Для створення приводу передбачено організацію збройних провокацій проти Придністров’я і розміщених у регіоні російських військ. Як можливий термін розглядають період проведення виборів до Верховної ради Придністров’я 30 листопада”, – йдеться в повідомленні.
В уряді Молдови спростували ці заяви, назвавши їх „грубими фальсифікаціями”.
„Так звані „тривоги” про уявні плани Європи окупувати Молдову – це істерична реакція, сфабрикована російськими службами на вчорашнє звернення президентки Маї Санду (про те, що Молдова може стати плацдармом вторгнення РФ на Одещину – ред.)”, – написав речник молдовського уряду Даніель Воде у Telegram.
Мета таких заяв – залякати людей і підірвати довіру до європейського шляху розвитку Молдови, наголосив посадовець.
У Великій Британії після болісної для уряду відставки заступниці прем’єра провели перестановки в кабінеті міністрів, змінився, зокрема, міністр закордонних справ.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Sky News.
Девід Леммі, який обіймав посаду глави МЗС, стане новим міністром юстиції та віцепрем’єр-міністром, його попередня посада дістанеться Іветт Купер, яка була міністеркою внутрішніх справ. МВС же очолить Шабана Махмуд – досі міністерка юстиції.
Цей крок буде сприйнятий як удар для Купер, яка зробила своїм пріоритетом зупинку човнів мігрантів, які прямують до Британії – і тепер її усувають від цієї ролі.
Але це набагато більший удар для Леммі, якому прем’єр-міністр пообіцяв п’ять років на цій посаді, востаннє в листопаді. Але щоб пом’якшити удар йому, очевидно, запропонували роль Анджели Рейнер, яка в п’ятницю подала у відставку.
З іншого боку, це очевидне підвищення для Махмуд, яке піднімає її на одну з найважливіших ролей в уряді.
Це також означає, що вперше в історії трьома найвпливовішими міністрами в уряді будуть жінки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу на засіданні Кабінету міністрів заявив, що „не буде сперечатися” з президентом Каролем Навроцьким щодо виплати 800+ лише тим українцям, що працюють.
Про це інформує Money.pl.
Туск зазначив, що саме уряд запропонував зміни щодо виплати 800+, а законопроєкт з цього питання „практично готовий”.
„Ви добре знаєте, пане президенте, що законопроєкт з цього питання практично готовий. І що закон, який ви ветували, матиме різні неприємні наслідки. Ми не будемо сперечатися, бо не маємо наміру сперечатися, адже самі запропонували зміни щодо виплати 800+… Натомість ветування закону, який регулював набагато більше питань, може мати руйнівні наслідки для польських компаній”, – звернувся Туск до Навроцького.
Як з’ясувало видання, уряд поспішно працює над альтернативним рішенням, яким є повернення до передвиборчої обіцянки кандидата у президенти від партії Туска Рафала Тшасковського. Йдеться про проєкт, що гарантує виплату допомоги іноземцям за умови їх працевлаштування в Польщі.
„Я припускаю, що основою для подальшої роботи буде проєкт з кампанії (Тшасковського. – Ред.), ймовірно, оновлений з урахуванням деяких важливих моментів, які були включені до ветованого закону”, – сказав Money.pl співрозмовник з канцелярії прем’єр-міністра.
Проблему створює те, що, за словами президентського палацу, в Сеймі вже є президентський проєкт з цього питання.
„Є наш закон, нехай над ним працюють. Якщо вони внесуть до нього поправки, звичайно, в консультації з нами, ми готові до такого діалогу. А час ще є… У нас ще є понад 30 днів, і це не для написання абсолютно нового закону, а для його новелізації. Це можна зробити”, – сказав виданню близький соратник президента Навроцького.
У вівторок речник уряду Адам Шлапка повідомив, що до наступного засідання Сейму, 8 вересня, Рада міністрів підготує рішення щодо президентського вето на закон про допомогу громадянам України. Паралельно уряд працює над пов’язанням виплати соціальних допомог для всіх іноземців з роботою в Польщі.
З уряду Нідерландів вирішили піти усі члени партії „Новий суспільний договір” (NSC) після рішення про відставку їхнього однопартійця – виконувача обовʼязків міністра закордонних справ Каспара Вельдкампа.
Про це повідомляє AD.nl.
Виконувач обовʼязків віцепремʼєра Нідерландів від NSC Едді ван Хійум заявив, що, як і Вельдкамп, його колеги не можуть залишатись в уряді через його небажання йти на жорсткіші кроки проти Ізраїлю.
„Ми намагалися змінити позицію (уряду. – Ред.). Але цього не вдалося, залишатися на посаді немає сенсу. Не було можливості вжити додаткових заходів (проти Ізраїлю. – Ред.). Це унеможливлює подальшу роботу”, – сказав він.
Таким чином, з нідерландського уряду йдуть, окрім ван Хійума, виконувачі обовʼязків міністра освіти, внутрішніх справ та охорони здоровʼя, а також державні секретарі відповідних міністерств.
