Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що участь шведських військ у складі миротворчих сил в Україні є «абсолютно можливою».
Про це він повідомив у коментарі агентству Reuters.
Ці слова прем’єра відображають заяву міністра закордонних справ Швеції Марії Мальмер Стенергард, яка також не виключила можливості направлення військ до України в рамках будь-якої післявоєнної миротворчої місії. Однак, за її словами, перед цим потрібно досягти справедливого й сталого миру, який поважатиме міжнародне право.
На запитання Reuters, чи готова Швеція внести свій внесок у миротворчі сили, Крістерссон відповів: «Ми братимемо участь у цих переговорах, і, безумовно, це абсолютно можливо».
«Для таких сил має бути чітко визначений мандат, і я не думаю, що ми зможемо отримати його до того, як не просунемося в цих переговорах. Але Швеція, як правило, долучається до зміцнення безпеки в нашому регіоні, тому я очікую, що ми будемо частиною цього процесу й цього разу», — зазначив прем’єр.
Федеральна рада Швейцарії ухвалила повний пакет обмежувальних заходів проти росії санкцій Європейського Союзу, ухваленого в грудні минулого року.
Про це повідомляє пресслужба уряду країни у середу, 12 лютого.
Раніше до санкційного списку Швейцарії проти росії вже додали 54 фізичні та 30 юридичних осіб.
На засіданні 12 лютого Федеральна рада вирішила ухвалити подальші заходи 15-го пакета санкцій ЄС проти росії.
У межах санкцій заборонено визнавати і приводити у виконання деякі рішення російських судів, у яких вони заявляють про виключну юрисдикцію щодо спорів між російськими та швейцарськими компаніями.
Заборона має на меті захистити права швейцарських компаній і захистити їх від необґрунтованого фінансового збитку.
Окрім того, поправки містять продовження дії різних положень про винятки, котрі дають змогу швейцарським компаніям виводити інвестиції з Росії в упорядкованому порядку.
У рамках робочої поїздки на Закарпаття Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг відвідав митний пост «Тиса» та «Чоп-залізничний» Закарпатської митниці.
Керівника дипломатичного відомства ознайомили з контрольними процедурами у пункті пропуску „Чоп – Захонь” що на українсько-угорському кордоні, для автомобільного та залізничного сполучення.
Під час зустрічі з керівництвом митниці було акцентовано увагу на нових безпекових викликах для митної служби, зокрема, у частині протидії незаконному переміщенні зброї, боєприпасів, наркотичних засобів та психотропних речовин.
Визначено потреби для технічного дооснащення українських пунктів пропуску для підвищення ефективності протидії правопорушенням.
До слова, вчора (30.01) шведський уряд оголосив про виділення чергового пакета підтримки України більш ніж на мільярд доларів.
Швеція передасть Україні найбільший пакет військової допомоги. Його вартість становить 13,5 млрд шведських крон (близько 1,25 млрд доларів).
Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони Швеції.
Зазначається, що цей пакет також посилить потенціал України у сфері далекобійності. Швеція має намір виділити близько 1 млрд шведських крон на те, щоб Україна могла виробляти ракети та безпілотники великої дальності.
Він також передбачає подвоєння попередніх 16 подарованих Україні бойових катерів типу CB 90 та протитанкового озброєння, а також інвестиції на підтримку української оборонної промисловості.
У відомстві зазначили, що це вже 18-й пакет військової допомоги Україні, таким чином загальна сума наданих пакетів від початку повномасштабного вторгнення росії складає близько 61,9 млрд шведських крон (понад 5,6 млрд доларів)
Загалом проголошений у четвер пакет допомоги складається з восьми компонентів, найбільшим з яких є різноманітні закупівлі новітнього обладнання, переважно шведської та інших європейських оборонних галузей, для передачі Україні.
Пакет загальною вартістю 13,5 млрд шведських крон (близько 1,25 млрд доларів) включає такі компоненти:
закупівлі для безоплатної передачі на суму близько 5,9 млрд шведських крон;
фінансові пожертви на суму близько 2,8 млрд шведських крон;
пожертвування обладнання від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну на суму близько 3,3 мільярда шведських крон (146 вантажівок; 16 катерів CB 90; 23 станції озброєння для військово-морського використання; 1 мільйон 12,7-мм боєприпасів; 1500 протитанкових ракет TOW; 200 протитанкових снарядів, включаючи навчальне обладнання; піхотне спорядження для індивідуального солдатського та групового спорядження; засоби індивідуального захисту від РХБЯ-загроз);
послуги через Шведське агентство оборонних досліджень (FOI) і Шведський університет оборони (FHS) вартістю близько 180 мільйонів шведських крон;
навчання вартістю 650 мільйонів шведських крон (фінанси для підтримки підготовки Збройних сил для низки різноманітних навчальних ініціатив протягом 2025 року, напр. Interflex, яка проводить базову підготовку українських військових);
рішення про постачання вартістю 400 мільйонів шведських крон (включає різні види заходів з технічного обслуговування вже наданого шведського обладнання).
Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон заявив, що Швеція, яка нещодавно приєдналася до НАТО, вперше командирує збройні силаи в Балтійське море. Мета – забезпечення посиленого спостереження через диверсії проти підводних кабелів.
Швеція надає три військові кораблі та літак-розвідник ASC 890 для допомоги зусиллям НАТО з охорони критичної інфраструктури та моніторингу російського «тіньового флоту», оскільки Альянс прагне захистити від диверсій підводну інфраструктуру.
Крістерссон торкнувся теми пошкоджень підводних кабелів під час виступу на відкритті триденної щорічної конференції Swedish Folk och Försvars (Народ і захист) у Селені, північна Швеція, інформує Guardian.
Щодо розслідування стосовно Eagle S, судна, яке підозрюють у пошкодженні підводної лінії між Фінляндією та Естонією минулого місяця, він повідомив, що НАТО «готове допомогти» і що на місці знаходиться шведський підводний рятувальний човен. «Ситуація з безпекою і той факт, що в Балтійському морі знову і знову відбуваються дивні речі, також дають підстави зробити висновок, що не можна виключати можливість версії про ворожі наміри», – зазначив Крістерссон.
Малоімовірно, що судно випадково тягне якір із 300-метровим ланцюгом понад 100 кілометрів, не усвідомлюючи, що це може завдати шкоди.
Щодо гібридних атак і «проксі-війн» — використання Іраном членів шведських банд для скоєння злочинів — прем’єр-міністр Швеції зазначив: «Швеція не перебуває у стані війни. Але й миру немає».
За його словами, «справжній мир – це свобода і відсутність серйозних конфліктів між країнами. Проте ми та наші сусіди вразливі до гібридних атак, які здійснюються не за допомогою солдатів, а за допомогою комп’ютерів, грошей, дезінформації та саботажу». За його словами, ті, хто хочуть миру, повинні «готуватися до війни».
Швеція виділяє близько 26 млн євро Румунії як підтримку для заміщення системи Patriot, яку Бухарест передав Україні у 2024 році.
Про це оголосила пресслужба уряду Швеції, пише „Європейська правда”.
Шведський уряд вирішив виділити 300 млн крон, що складає приблизно 26 млн євро, щоб допомогти Румунії придбати для себе нову систему Patriot замість переданої Україні.
Ці кошти будуть виділені з оголошених раніше пакетів підтримки для України, оскільки опосередковано це підтримка посилення української ППО.
Допомога надається у рамках очолюваного Німеччиною проєкту з посилення ППО України, що займається координацією зусиль партнерів для надання Україні додаткових засобів, а також підтримкою тих країн, які погодились передати наявні у них системи.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що не виключає можливості участі його країни у миротворчій місії в Україні.
Про це він заявив в інтерв’ю Kyiv Independent, яке було опубліковано 18 грудня.
На запитання щодо участі Швеції у потенційній миротворчій місії для моніторингу можливого припинення вогню в Україні, Йонсон відповів, що ця опція не відкидається. Він також підкреслив, що Швеція вже має присутність в Україні через своє агентство оборонних закупівель, яке співпрацює з українським урядом у закупівлі військового обладнання.
Міністр також не виключив проведення військових навчань на території України.
Швеція та Данія підписали контракт з компанією BAE Systems Hägglunds на закупівлю 205 бойових машин CV9035MkIIIC. Частину з них буде відправлено до України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу уряду Швеції.
За даними шведського уряду, з 205 бойових машин 115 будуть поставлені до Данії, а 50 будуть закуплені для Швеції на заміну раніше переданих Україні. А ось решта 40 машин будуть закуплені для поставки в Україну. Фінанси на це виділені з коштів, раніше переданих Данією та Швецією. Загальна сума контракту становить 25 мільярдів шведських крон.
„Ці інвестиції дозволять отримати більше шведської бронетехніки, яка зробить Європу, і особливо Україну, безпечнішою. Шведська оборонна промисловість є унікальним і потужним активом для нашої національної та колективної обороноздатності, – заявив міністр оборони Пол Йонсон.
За його словами, в Україні бронетранспортер отримав високу оцінку у використанні. Зокрема, його рівень захисту врятував життя солдатів під час прямих влучень.
Загалом 10 країн вирішили придбати систему CV90. Це Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Швеція та Україна.
Раніше Україна вже отримала 50 бойових машин CV90.
Контракт буде реалізовано у 2024-2027 роках, його вартість становить 6,5 млрд злотих (близько $1,6 млрд).
Швеція поставить Польщі шість тисяч протитанкових гранатометів Carl-Gustaf M4 із різними типами боєприпасівю. Про це 22 листопада повідомив Військово-видавничий інститут (Wojskowy Instytut Wydawniczy, WIW) при польському Міноборони, передадає Інтерфакс-Україна.
„Агентство з озброєння за дорученням міністерства національної оборони замовило у шведського виробника шість тисяч одиниць гранатометів Carl-Gustaf M4 разом із новими приладами управління вогнем FCD 558 і різними типами боєприпасів (зокрема протитанковими, фугасними, протитанковими й осколковими, димовими, освітлювальними, навчальними)”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що контракт буде реалізовано у 2024-2027 роках, його вартість становить 6,5 млрд злотих (близько $1,6 млрд).
У Швеції відбувається інтенсивна підготовка із застосування Carl-Gustaf M4.
Carl-Gustaf M4 – це 84-мм протитанковий гранатомет. Використовується збройними силами США, Швеції, Латвії, Естонії, Данії, Угорщини. Залежно від типу боєприпасу ефективна дальність дії гранатомета становить від 300 до 2100 м.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон звернув увагу на те, що друге президентство Дональда Трампа створює «ризики» з низки питань, зокрема щодо допомоги США Україні та торгівлі з Європою.
У заяві, поширеній у соціальних мережах, Крістерссон привітав Трампа з переконливою перемогою та відзначив «чудові шведсько-американські відносини». Однак на пресконференції він заявив, що новий господар Білого дому є катастрофою для Європи.
Другий термін Трампа може стати ризикованим щодо оборони континенту. Попередній американський уряд заступився за Україну, але республіканці вже не такі тверді щодо росії, цитує Politico Крістерссона, який звернув увагу також на жахливі наслідки китайсько-американської торгової війни.
Швеція дуже залежить від експорту та має значні торгові відносини зі Сполученими Штатами. Однак під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово обіцяв, що введе 10–20-відсоткові мита навіть для своїх найбільших партнерів, щоб захистити американський ринок.
Шведський уряд підготувався до відходу США
Ульф Крістерссон повторив, що особливе занепокоєння в Європи викликає припинення допомоги Києву, оскільки США найбільше підтримували ЗСУ з самого початку війни.
Проте Трамп неодноразово погрожував припинити американську допомогу Україні. Хоча водночас він визначив своєю метою номер один – завершення конфлікту.
Прем’єр-міністр Швеції визнав, що ЄС досі сприймав щедрість американців як належне, але розуміє, якщо тепер доведеться постачати українцям зброю самостійно.
«Ми готові підтримувати Київ навіть без США. Наша мета – безпека Європи, і ми готові піти на будь-які жертви заради цього», – сказав Крістерссон. А відтак додав, що його уряд місяцями працював над сценаріями, які можуть забезпечити вирішення ризиків, пов’язаних з президентством Трампа.