Кабінет міністрів погодив кандидатів на посади керівників п’яти областей. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм.
За її словами, відбулися співбесіди з кандидатами на посади голів Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської та Чернівецької обласних військових адміністрацій. За їх результатами уряд вніс подання президенту про призначення цих кандидатур на посади голів ОВА.
„Наше завдання – посилити стійкість регіонів, особливо прифронтових, від оборони й підтримки ветеранів до освіти, роботи з промисловістю та розвитку громад”, – написала Свириденко.
„Відносно міністра енергетики я і сама хотіла б вже його призначити. Але поки що за енергетику доводиться відповідати нам. Я сподіваюся, що найближчими тижнями його буде призначено. Тому що надзвичайно важливо мати міністра енергетики в опалювальний сезон”, – сказала Свириденко.
Прем’єр зауважила, що попередньо було досягнуто домовленості з парламентом, що найбільші фракції подадуть на обговорення своїх кандидатів на посаду міністра, після чого вже спільно з Кабміном ці кандидати будуть розглядатися.
„У нас була домовленість і розмова з парламентським комітетом, що це буде спільне рішення, буде обговорення з найбільшими фракціями. І ми разом з Кабінетом міністрів обговоримо цих кандидатів”, – зазначила глава уряду.
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову першим військовим омбудсманом. Нова посада покликана забезпечувати захист прав усіх військових, резервістів та добровольців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ президента.
Сьогодні вранці президент України підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) військовим омбудсманом. Іншим указом Глава держави звільнив її з посади уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Таким чином Решетилова стала першим в історії України військовим омбудсманом.Play Video
„Це про реальний захист прав наших воїнів. Важливо, щоб на всіх рівнях у Силах оборони України було це відчутно: робимо те, що посилює армію, робимо й те, що посилює воїнів у нашій армії”, – зазначив Зеленський.
Крім того, як йдеться в заяві, триває активна робота зі створення Офісу військового омбудсмана. Указ про його започаткування глава держави підписав 19 вересня цього року, а також затвердив положення про нього.
„Основний пріоритет зараз – це запуск Офісу військового омбудсмана. В цей час також важливо не втратити динаміку з опрацювання та реагування на звернення й скарги військовослужбовців. Як у статусі уповноваженої президента, так і в статусі військового омбудсмана я працюватиму над забезпеченням відчуття захищеності для військових і над відновленням справедливості для них”, – зазначила Решетилова.
Офіс військового омбудсмана буде постійним допоміжним органом при президентові України, що забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав усіх Сил оборони – чинних військових, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.
Військовий омбудсман розв’язуватиме проблемні питання щодо проходження служби та розглядатиме скарги, може призначати перевірки й напрацьовувати рішення.
Кабмін України призначив тимчасову голову Міністерства культури – Тетяну Бережну.
Про це свідчить допис премʼєр-міністра України Юлії Свириденко в Telegram.
„Уряд призначив Тетяну Бережну тимчасово виконувачкою обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій”, – заявила вона.
За її словами, в умовах трансформації для міністерства критично важливо зберегти керованість, фінансову стійкість та живий діалог із культурною спільнотою.
„Саме тому обов’язки тимчасової очільниці доручено досвідченій управлінці з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами”, – зазначила Свириденко.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Було призначено нових послів України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент написав в Telegram.
„Після доповідей військових і міністра внутрішніх справ України сьогодні вранці провів нараду з міністром закордонних справ України та командою Офісу. Фіналізували довгий процес добору кандидатів на призначення послами України. Призначив 16 послів”, – повідомив Зеленський
За його словами, для кожного дипломата було визначено персональні завдання та критерії оцінки результативності.
„Сьогодні ж у форматі наради з послами визначимо ключові пріоритети української дипломатії на наступні шість місяців”, – сказав він.
Кабінет міністрів України вранці 21 липня провів засідання, на якому офіційно змінив структуру уряду, а також звільнив заступників міністра юстиції та переставив місцями держсекретаря Кабміну та його заступника.
Як повідомив вранці представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, Міністерство соціальної політики України перейменували на Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України та приєднали до нього Міністерство національної єдності.
Відповідно Мінсоц та нац’єдності отримало у відання напрям щодо керівництва та управління з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та передбачений на це бюджет у сумі 83 млн. 24,7 тис. гривень, а також усі інші програми ліквідованого міністерства з правом розпоряджання передбачених на них коштів.
Також сьогодні перейменовано Міністерство економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України із паралельним рішенням про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Ліквідацію міністерств будуть контролювати спеціальні комісії.
Ліквідовано і Міністерство з питань стратегічних галузей, а його функції передано до Міноборони.
Тепер саме міноборони має формувати та реалізовувати держполітику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Також Кабмін рішенням від 21 липня звільнив:
– Шейка Юрія Євгеновича з посади першого заступника Міністра енергетики України;
– Кучерявенка Миколу Петровича з посади першого заступника Міністра юстиції України;
– Терещенко Світлану Ігорівну з посади заступника Міністра юстиції України;
– Ярему Олександра Йосиповича з посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України;
– Мар’євича Костянтина Михайловича з посади першого заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
Натомість призначено:
– Мар’євича Костянтина Михайловича Державним секретарем Кабінету Міністрів України;
– Ярему Олександра Йосиповича першим заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
Верховна Рада затвердила призначення Юлiї Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. Законопроєкт підтримали 262 народнi депутати.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Законопроєкт #13494 «Про призначення Свириденко Ю.А. Прем’єр-міністром України» підтримали 262 народнi депутати. Проти проголосували 22 нардепiв, ще 26 утримались.
Железняк також опублікував розподіл голосів за партіями щодо призначення Юлії Свириденко прем’єр-міністром України.
Служба зовнішньої розвідки України – ключовий елемент у системі національної безпеки, який забезпечує здобуття стратегічно важливої інформації за межами країни.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення нового заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. Про це у понеділок, 8 липня, повідомляє сайт президента України.
Зазначається, що глава держави підписав указ №470/2025 „Про призначення Р. Марчука заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”.
„Призначити Марчука Романа Миколайовича заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”, – зазначається в документі.
Служба зовнішньої розвідки України – спеціальний державний орган, що займається збором, аналізом та оцінкою інформації з-за кордону, що необхідна для забезпечення національної безпеки України.
Служба була створена у 2004 році та стала важливим механізмом у боротьбі за захист державних інтересів на міжнародній арені.
Нагадаємо, у жовтні 2024 року президент Зеленський провів низку кадрових змін у Службі зовнішньої розвідки (СЗР).
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Кабінет міністрів тимчасово поклав виконання обов’язків голови Державної податкової служби України (ДПС) на Лесю Карнаух.
Відповідне розпорядження від 18 червня 2025 року опубліковано на сайті уряду.
З 2 травня 2025 року Карнаух обіймала посаду першого заступника голови ДПС.
Карнаух народилася 26 лютого 1983 року в Яготині (Київська обл.). Згідно з інформацією на сторінці ДПС у Facebook, у 2004 році закінчила Одеську національну юридичну академію за спеціальністю “Правознавство”. Відтоді працювала на державній службі: у Державному комітеті природних ресурсів, Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій, а також в Державній екологічній інспекції Київської області та Державній службі заповідної справи.
Карнаух з липня 2018 року по травень 2023 року, зокрема, обіймала посаду заступника керівника апарату в Рахунковій палаті України. З липня 2023 року і до призначення у ДПС була заступником голови Київської обласної державної адміністрації.
Раніше Железняк повідомляв, що комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував на парламенту призначити Руслана Кравченка генпрокурором.
Вказано, що 15 представників комітету проголосували за призначення Кравченка, двоє – утримались.
Железняк розповідав, що процедура призначення у залі розпочнеться сьогодні, одразу після початку роботи Ради за порядком денним.
Нагадаємо, 31 грудня 2024 року Руслан Кравченко очолив Державну податкову службу.
Перед цим з 10 квітня 2023 по 30 грудня 2024 року він очолював Київську обласну військову адміністрацію.
У 2021 році Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області.
З 31 березня 2022 року проводив фіксацію і розслідування воєнних злочинів росіян у м. Буча.
З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу Генерального прокурора України.
З 2019 по 2020 рік працював на посаді заступника військового прокурора Центрального регіону України.
З 2015 по 2019 рік Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі у складі Генпрокуратури, де запам’ятався представленням державного обвинувачення у справі про державну зраду експрезидента Віктора Януковича. Суд визнав Януковича винним та засудив його до 13 років позбавлення волі.В апеляційній та касаційній інстанціях вирок був залишений у силі.
Кравченко родом із Сєвєродонецька Луганської області. Юридичну освіту здобув у Національному університеті «Юридична академія України ім. Я.Мудрого».
