Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сподівається, що країни НАТО змінять свою позицію та дозволять збивати російські ракети над Україною. Він власне підтримує цю ідею.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням заяву речника МЗС Польщі Павела Вронського у коментарі „Укрінформу”.
Вронський нагадав, що глава польського МЗС вже заявляв про необхідність збиття силами ППО союзників російських ракет, які летять у напрямку Польщі над територією України.
За словами речника, за свою позицію Сікорський „неодноразово наражався на критику всередині НАТО”.
„Як ми знаємо, негативно щодо цієї ініціативи висловлюються країни НАТО, безпосередньо Організація, негативні голоси також звучали у США. Але міністр Сікорський розраховує на зміну цієї позиції (союзників – ред.)”, – зазначив Вронський.
За словами польського президента, союзники мають спершу гарантувати безпеку повітряного простору країни
Президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що його країна готова передати Україні решту своїх МіГ-29, якщо союзники гарантують безпеку повітряного простору Польщі.
“Коли західні літаки, принаймні тимчасово, захищатимуть польське небо, і нам це буде гарантовано, а незабаром ми отримаємо літаки, на яких літатимуть наші пілоти, і це зміцнить нашу ситуацію”, – сказав він.
Україна просила у Польщі зброю, яку та купила у Південної Кореї, однак отримала відмову, повідомляє RMF24 з посиланням на президента Польщі Анджея Дуду.
„Пані та панове, не розглядається сценарій, за яким ми комусь передали б зброю, яку нещодавно закупили на мільярди злотих із кишень наших платників податків. Ця зброя призначена для безпеки і оборони Республіки Польща”, – наведено в повідомленні відповідь Дуди на запитання журналістів: чи було взято до уваги такий сценарій: якщо Корея вирішить передати зброю Україні, то ми передамо отриману від Кореї зброю Україні, а союзники за цей час поповнять запаси країни?
Як повідомляє RMF24, польський президент зізнався, що Україна вже просила його про це, але він відмовив.
I met Defence Minister Kim Yong Hyun on DPRK & other common security challenges. Russia’s aggression against Ukraine is an existential threat. The Republic of Korea is best positioned to understand it.
Польща отримає «болісну» відповідь на закриття російського консульства в Познані, заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова.
«Ми дамо болючу відповідь на черговий ворожий крок», – підкреслила Захарова.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив на пресконференції у вівторок, що Варшава відповість на нещодавні акти саботажу в Польщі та союзних країнах закриттям російського консульства в Познані, на заході Польщі. За словами Сікорського, диверсійні дії, а також дестабілізація польсько-білоруського кордону та кібератаки є частиною гібридної війни.
Посилаючись на розслідування, яке проводить польська влада, міністр назвав Росію відповідальною за диверсії в Польщі та в її союзників.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив про закриття генерального консульства Росії в місті Познань.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, він повідомив у X (Twitter).
У своєму твіті, пояснюючи необхідність закриття російського генконсульства в Познані, Сікорський підкреслив, що Росія веде гібридну війну і здійснює спроби диверсій на польській території.
„Як міністр закордонних справ, мій обов’язок – рішуче реагувати. Перший крок – закриття російського консульства в Познані. Ми не відступимо ні на крок. Ми захищаємо Республіку Польща, ми захищаємо поляків”, – додав глава польського МЗС.
У Польщі є три генеральні консульства Росії – окрім Познані, це Краків і Гданськ.
Польський уряд на засіданні у вівторок, 15 жовтня, схвалив міграційну стратегію на 2025-2030 роки, яка, серед іншого, передбачає призупинення права на притулок для мігрантів і механізми для повернення діаспори.
Про це повідомило видання money.pl, яке ознайомилось із текстом непублічної стратегії.
Документ під назвою „Комплексна і відповідальна міграційна стратегія Польщі на 2025-2030 роки” має понад 30 сторінок і складається з восьми розділів. У них розглядаються такі питання, як право мігрантів на притулок, доступ до ринку праці та інтеграція.
Стратегія, як пише money.pl, передбачає зміцнення прикордонної інфраструктури та надання прикордонникам і поліції можливостей „більш ефективно протидіяти переміщенню людей через територію Польщі”. Для координації міграційної політики пропонується створити окремий орган влади.
Зміни, які цитує ЗМІ зі стратегії, стосуються візової політики – вона має стати більш вибірковою, аби зменшити кількість в’їздів для іноземців, та створення національної програми повернення іноземців, чия присутність у Польщі була б „невиправданою або небажаною”.
Що ж стосується іноземців, які все ж потрапляють у Польщу, то стратегія пропонує визначати їхній статус залежно від ступеня їхньої інтеграції. Інтеграція буде обов’язкова й для іноземців, які отримують притулок із гуманітарних міркувань.
З тексту, який наводить money.pl, підтверджується озвучене раніше прем’єром Польщі Дональдом Туском положення про можливе призупинення права на притулок у разі „загроз гібридних дій” та стосовно іноземця, „щодо якого є підстави вважати його загрозою для суспільства приймаючої держави”.
Додатково, пише видання, Польща хоче суттєво переглянути трудову міграцію, посиливши критерії для дозволу іноземцям приїжджати задля роботи, та посилити вимоги для надання дозволів на навчання в польських вишах.
Окремо уточнюється, що для низки країн, зокрема України, умови працевлаштування іноземців наразі не змінюються, але не виключений їхній перегляд з 2025 року.
Будуть також посилені вимоги для отримання польського громадянства: буде запроваджено „громадянський тест”, вимагатиметься знання польської мови. Переглянуть і процедури надання статусу репатріанта та „карти поляка”, пише money.pl.
Вступ до Євросоюзу нібито не є життєво важливим питанням для України. Тож Варшава може ставити свої умови перед Києвом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра оборони Польщі Владислава Косіняк-Камиша для Interia.
Він заявив, що обговорення врегулювання питання Волині у контексті вступу України до Євросоюзу – це нібито „найчесніший підхід”, який можна уявити.
Чиновник нагадав, що таке питання не є умовою для надання військової чи гуманітарної допомоги Україні, оскільки на карту поставлено життя людей. Також у такий спосіб Варшава може вплинути на те, що Росія програє війну.
„Вступ до ЄС – це не „бути” чи „не бути” для України, це можливість для розвитку, для більш високого зростання ВВП, це їх шанс. Ми можемо поставити умови для такого розвитку і, на додаток до умов, поставлених ЄС, ми можемо поставити свої етичні та історичні умови щодо Волині”, – додав міністр.
Він також уточнив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії має бути врегульоване між Україною та Польщею. Роботу мають проводити на рівні державних інститутів.
У суботу, 12 жовтня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про тимчасову заборону на притулок для біженців з Білорусі на тлі побоювань, що росія за допомогою мігрантів намагається дестабілізувати ЄС.
За словами Туска, нова міграційна стратегія передбачатиме “тимчасове територіальне призупинення права на притулок”.Він зазначив, що Білорусь і росія активно зловживають правом на притулок, яке надає Євросоюз.
“Це право на притулок використовується саме проти самої суті права на притулок”, – додав очільник польського уряду.
За даними видання, впродовж останніх років десятки тисяч потенційних мігрантів, багато з яких є вихідцями з Близького Сходу та Африки, намагалися перетнути кордон з Польщею через Білорусь: минулого місяця було зафіксовано 2 500 таких випадків, а цього року – вже понад 26 тисяч.
Як стверджує Туск, білоруські прикордонники активно допомагають цим групам в рамках так званої гібридної війни, покликаної посилити антиміграційні настрої і зв’язати державні ресурси.
У відповідь на ці виклики країна посилила свою прикордонну інфраструктуру та створила спеціальну зону з розширеними повноваженнями для місцевих органів влади.
Польський уряд не має наміру поступатися Україні у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.
Таку заяву зробив глава МЗС країни Радослав Сікорський, його цитує PAP.
Він зазначив, що обговорював це питання як із главою українського зовнішньополітичного відомства, так і з президентом України Володимиром Зеленським.
«Це не політичне питання, це не повинно бути предметом будь-яких торгів, а це просто християнський обов’язок, який свідчить про нас. Ми не торгувалися. Ми не торгувалися ні з німцями щодо поховання їхніх солдатів у Польщі, ні з єврейською стороною, яка, навпаки, хотіла, щоб жертви злочину в Єдвабному не були ексгумовані», – заявив Сікорський.
Міністр нагадав, що свого часу Україна дозволила Німеччині провести ексгумацію 100 тисяч солдатів Вермахту.
«Ми вважаємо, що наші земляки, які не були там агресорами, мають принаймні такі самі права, як і солдати Вермахту», – додав він.
Польщі знадобиться набагато більша армія, якщо країна хоче захистити себе від можливої війни. Втім, цього може бути важко досягти з огляду на старіння населення.
Про це заявив начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі генерал Веслав Кукула під час виступу в Університеті сухопутних військ у Вроцлаві, передає Reuters.
„Усе вказує на те, що ми – покоління, яке стане зі зброєю в руках, щоб захистити нашу країну. І ні я, ні хтось із вас не має наміру програти цю війну”, – зазначив він.
Кукула також наголосив, що Польщі необхідно створити збройні сили, які будуть підготовлені до таких обставин. Втім, на його думку, демографічна криза знизить темпи набору на військову службу.
„Потенціал супротивника настільки великий, що ми повинні створити набагато більшу армію, а це означає, що ми також повинні впроваджувати модель загальної служби”, – сказав Кукула.
За даними Міністерства оборони Польщі, до кінця року польська армія налічуватиме понад 207 500 солдатів, що зробить її третьою за чисельністю армією в НАТО після США і Туреччини.
