Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО чотири північний блок почав консолідувати військові ресурси та готуватися до можливого збройного конфлікту з Росією
Данія, Норвегія, Фінляндія та Швеція об’єднують зусилля, щоб протистояти потенційній агресії Росії, – навіть у разі ослаблення підтримки з боку НАТО. Такий підхід уже називають “планом Б”, якщо Альянс не спрацює. Про це повідомляє The Wall Street Journal у вівторок, 22 квітня.
Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО чотири північні країни почали консолідувати військові ресурси та готуватися до можливого збройного конфлікту з Росією, яка, на думку аналітиків, до кінця десятиліття зможе відновити бойовий потенціал для протистояння Альянсу.
Кожна з країн має свою спеціалізацію: Швеція – розвинену оборонну промисловість (зокрема, виробництво підводних човнів, винищувачів і танків), Норвегія – передові морські та арктичні спроможності, Фінляндія – одну з найбільших армій у Європі й потужну артилерію, Данія – досвід спецпризначенців, зокрема в Афганістані та Іраку. Разом вони володіють ВВП, лише трохи меншим за російський.
Північний блок може послужити моделлю для інших об’єднань країн, наприклад довкола Чорного моря, зауважив Матті Песу, старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин. За його словами, така модель також може стати страховкою на майбутнє, якщо через дії Трампа трансатлантичний альянс розпадеться.
Ще у 2023 році країни об’єднали свої повітряні сили у спільне командування та ухвалили спільну оборонну концепцію до 2030 року в межах ініціативи Nordefco. Це перше таке об’єднання в регіоні з часів XV століття, наголосив колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг.
„Це потенційний план Б, якщо НАТО не спрацює”, – пояснив Песу.
За оцінкою данської розвідки, Росія може відновити сили і впродовж 3–5 років розпочати війну проти однієї чи кількох країн Європи – особливо, якщо в Україні буде укладено мир, що дозволить Кремлю переозброїти армію.
Країни Півночі також входять до списку найактивніших донорів України. За часткою ВВП, Данія – друга, Фінляндія – п’ята, Швеція – шоста, Норвегія – одинадцята. Осло нещодавно подвоїв підтримку Києва – до понад $8 млрд у 2024 році. А Копенгаген запустив „данську модель” допомоги – фінансування закупівель озброєння українським урядом безпосередньо в оборонних компаніях Данії. Підхід вже набирає популярності серед інших країн ЄС.
„Об’єднання наших оборонних галузей – дуже потужний сигнал стримування Росії”, – вважає Анна Вісландер з Атлантичної ради.
Естонія закликає союзників посилити військову підтримку України, оскільки переконана, що після перемоги в президент путін зверне свою увагу на країни Балтії.
Естонія не має запасного плану на випадок, якщо Україна програє в російсько-українській війні, а тому необхідно посилити військову підтримку українських військ.
Про це заявила глава естонського уряду Кая Каллас в інтерв’ю BBC.
Вона зазначила, що, якби всі країни партнери більше допомагали Україні, вона б точно перемогла. Також Каллас наголосила, що уряд Естонії виділяє на підтримку України понад 1% свого ВВП й закликала союзників робити так само.
«Якби кожна країна НАТО зробила це, Україна перемогла б», – зазначила Каллас.
На запитання про те, чи є в Естонії «план Б» у разі поразки України, Каллас відповіла, що такого плану немає.
«У нас немає «плану Б» на випадок перемоги росії, тому що тоді ми перестанемо зосереджуватися на допомозі Україні у протистоянні російській агресії», – заявила естонська прем’єрка.
Також Каллас заявила, що союзники не повинні «піддаватися песимізму».
«Перемога в Україні – це не тільки територія. Якщо Україна приєднається до НАТО, навіть без частини території, то це перемога, тому що вона буде під парасолькою НАТО», – сказала вона.
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
