В одному зі своїх виступів Генеральний секретар ООН назвав співпрацю найважливішою в інтелігентному світі.
На думку Антоніу Гуттереша, хоча наш світ швидко розвивається, ми все ще стикаємося з тими ж проблемами, що й раніше. Він нагадав, що минулого року конфлікти виникали один за одним, але, на щастя, на новий рік було досягнуто припинення вогню. Через два роки Ліван нарешті отримав уряд. Але є й постійні кризи, як в Україні чи Судані.
Країни, що розвиваються, також мають проблеми, особливо африканські держави, які стикаються з інфляцією з двозначними цифрами. За словами Гуттереша, перед нами постав екзистенційний виклик, чимось схожий на «холодну війну», коли ми боялися ядерної загрози. Наразі людству загрожують також кліматична криза та ймовірне повстання штучного інтелекту.
Рівень моря буде підніматися, і ми не можемо це зупинити, оскільки така ситуація спричинена використанням викопних енергоносіїв. 2024 рік став найтеплішим з початку вимірювань, а глобальне потепління перевищило півтора градуса. Цей показник ніколи не був таким високим від початку промислової революції.
Виробництво відновлюваної енергії з часом витіснить викопні енергоносії. Саме тому ми повинні об’єднатися, щоб зробити 2025 рік віхою у вирішенні кліматичної кризи.
Повстання штучного інтелекту
Генеральний секретар вважає, що у випадку зі штучним інтелектом (ШІ) важливе значення має глобальна співпраця, інакше він може легко вийти з-під контролю і лише зашкодить людству. Для цього кожна нація повинна створити власні регулятори ШІ.
Штучний інтелект має стати можливістю донести всі досягнення цифрової ери – від інтернету до найшвидших мобільних мереж – до всіх спільнот, закликав Антоніу Гуттереш.
Що чекає на Близький Схід у 2025 році?
На думку Генсека ООН, припинення вогню в Секторі Гази було досягнуто завдяки багатостороннім закулісним переговорам. Але що тепер буде в Газі? Чи відбудеться подальша ізраїльська анексія на Західному березі річки Йордан та в Секторі Гази, чи відновиться палестинська адміністрація й розпочнуться змістовні переговори щодо створення двох держав?
Стосовно тривалості припинення вогню, то Гуттереш вважає, що ситуація наразі обнадійлива, адже щойно перемир’я набуло чинності, сотні вантажів з допомогою прибули до спустошених районів.
Крім того, великою проблемою є ситуація в Сирії. Що станеться з тими організаціями, які брали участь у збройних конфліктах, але не є невід’ємною частиною нового керівництва в Дамаску? Сподіваємося, буде сформований уряд, який представлятиме всі меншини, що проживають у Сирії, і держава не розпадеться під впливом радикальних екстремістів, додав Генсек.
За словами Гуттереша, іранці зрозуміли, що їм не вдасться отримати ядерну зброю будь-якою ціною. У той же час вони повинні прийняти нову архітектуру безпеки у своїй країні.
В ООН потрібні реформи
Як приклад Генеральний секретар згадав Раду безпеки, три з п’яти постійних членів якої є європейськими, але світ – це не лише Європа. Таку ситуацію однозначно слід переглянути, на сьогодні подібний спосіб роботи є застарілим, визнав Антоніу Гуттереш.
Упродовж 2024 року росія здійснила 12 масштабних ударів безпосередньо по енергетичній інфраструктурі України, випустивши при цьому близько 1100 крилатих і балістичних ракет по її об’єктах.
На це звернув увагу членів Ради Безпеки ООН на засіданні в понеділок постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
«Атака минулої п’ятниці стала 12-м ударом росії по нашій енергетичній інфраструктурі лише впродовж 2024 року. Для цих ударів рф використала близько 1100 ракет – як крилатих, так і балістичних»,- наголосив Кислиця, підкресливши, що йдеться лише про ракети, випущені росіянами тільки по енергооб’єктах України.
Він зазначив, що остання атака була однією з наймасштабніших, коли росіяни випустили 94 ракети та 193 безпілотники. У цьому зв’язку Кислиця подякував усім партнерам, які продовжують посилювати обороноздатність України.
«Їхній внесок – це не лише акти солідарності, але також важливі кроки, щоби запобігти геноциду», – акцентував представник України.
Він назвав це благородним та принциповим зобов’язанням, яке назавжди буде вшановано в історії.
Водночас Кислиця наголосив, що росія продовжує використовувати боєприпаси, які містять отруйні хімікати. Так, з лютого 2023 року задокументовано вже 4950 таких випадків, під час яких постраждали понад дві тисячі українських військових.
«На російських складах залишилося багато іншої смертоносної зброї, переважно з радянських часів, і керовані авіабомби є одними з найбільш смертоносних. Лише за тиждень росія випустила майже 500 керованих авіаційних бомб по українських позиціях, а також по житлових кварталах в українських містах», – зауважив він.
Представник України нагадав, що російські військові також вибірково цілять не лише по мирних жителях, але й по українських рятувальниках та гуманітарному персоналу.
«Навмисне враження цивільних, дітей та служб екстреного реагування є воєнним злочином, і це підкреслює необхідність для міжнародного співтовариства притягнути росію до відповідальності та активізувати зусилля на захист найбільш уразливих верств населення в Україні»,- заявив постпред України.
У цьому зв’язку дипломат високо оцінив роботу гуманітарної команди ООН в Україні та висловив вдячність усім структурам, а також партнерами та донорам які долучаються до цієї підтримки. Водночас він закликав їх «зберігати Україну в центрі глобального гуманітарного порядку денного разом з іншими постраждалими регіонами».
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Організація Об’єднаних Націй більше не є ефективним інструментом глобального управління та має бути реформована.
Як повідомляє „Європейська правда”, заяву турецького президента наводить „Укрінформ„.
За словами президента Туреччини, ця реформа має відбутися швидко.
„Одним із найважливіших результатів Другої світової війни, у якій загинули мільйони людей, було створення системи Організації Об’єднаних Націй, яка була найширшою платформою, де могли об’єднатися всі країни, великі й малі. Тож чи можемо ми продовжувати працювати з ООН зараз? Ні. ООН має бути повністю реформована”, – сказав Ердоган.
Він також додав, що доля країн „не може залишатися в руках п’яти постійних членів Радбезу ООН”.
В ООН 27 листопада назвали застосування росією балістичної ракети середньої дальності по Дніпру, а також залучення військ КНДР проти України „небезпечною ескалацією війни”.
Помічник генсека ООН у справах Європи, Центральної Азії та Північної й Південної Америки Мирослав Єнча заявив, що спостерігаються тривожні ознаки ескалації „цієї й без того вибухонебезпечної війни”.
Він констатував залучення росією військ Північної Кореї в зону бойових дій, а також застосування Росією балістичної ракети середньої дальності.
„Використання балістичних ракет і пов’язані з цим загрози є дуже небезпечною ескалацією згідно з міжнародним гуманітарним правом. Сторони зобов’язані, я цитую, вжити всіх можливих запобіжних заходів у виборі засобів і методів нападу, щоб уникнути та звести до мінімуму випадкову втрату життів серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів”, – наголосив представник ООН.
Також він додав, що ціна цієї війни вже є занадто високою для народу України та світу, і вона зростає з кожним днем”.
Зокрема Єнча навів дані Управління Верховного комісара з прав людини ООН, згідно з якими від лютого 2022 року в Україні загинуло понад 12,1 тис. цивільних, крім того, 26,9 тис. зазнали поранень.
Кліматичний саміт ООН, який мав завершитися 22 листопада, затягнувся через проблеми у переговорах щодо розміру фінансування допомоги країнам, які розвиваються, передає Reuters.
Переговорники з майже 200 держав намагаються досягти домовленостей щодо угоди, яка передбачає план фінансування на наступне десятиліття.
ЄС, США і багаті країни збільшили свою пропозицію щодо фінансування заходів із боротьби зі зміною клімату для країн, що розвиваються – сума сягнула 300 мільярдів доларів на рік .
Наразі невідомо, чи цей крок розблокує перемовини. Наразі з них вийшла низка держав – найменш розвинених, блок острівних, які висловили розчарування процесом, бо він, на їхню думку, не є інклюзивним.
Спершу заможні держави пропонували 250 мільярдів доларів, але цю пропозицію відхилили країни, що розвиваються. Вони заявили, що сума недостатня, бо вони страждають від стрімко зростаючих витрат, пов’язаних із штормами, повенями і посухами, викликаними зміною клімату.
На двотижневому саміті переговорники працювали над вирішенням інших важливих питань, які стосуються цільового фінансування: хто робитиме внески і у якому вигляді – грантами чи кредитами.
Список країн, які мають зробити свій внесок, включає близько два десятки промислово розвинених держав, серед яких – США, Канада і країни Європи. Цей список було складено під час кліматичних переговорів ООН у 1992 році.
Європейські уряди вимагали, щоб і інші країни приєдналися до них і зробили свій внесок, як-от Китай, що має другу за величиною економіку світу, а також багаті на нафту країни Перської затоки.
У проєкт угоди, оприлюднений у п’ятницю, включили ширшу мету. Країни хочуть щорічно залучати 1,3 трильйона доларів на кліматичне фінансування до 2035 року. Воно передбачатиме фінансування з усіх державних і комерційних джерел.
Рада безпеки ООН не змогла ухвалити резолюцію щодо „негайного, безумовного та постійного припинення вогню” у Смузі Гази та „негайного і безумовного звільнення усіх заручників”.
Як пише The Guardian, голоси розподілилися 14-1, а проти виступили Сполучені Штати, через що документ і не був затверджений. США володіють у Радбезі правом вето.
Заступник посла США в ООН Роберт Вуд пояснив, що Вашингтон не бачить сенсу ухвалювати резолюцію, де перемир’я та звільнення заручників винесені окремими пунктами. Ці дві події мають бути пов’язаними.
Ізраїль розкритикував текст резолюції. За словами посла держави в ООН Данні Данона, „це не шлях до миру, а дорожня мапа для ще більшого терору, страждання та кровопролиття”.
Обраний президент США Дональд Трамп визначився із кандидатурою нового посла Штатів в ООН, пише CNN.
Представлятиме інтереси Вашингтона четверта за рейтингом республіканка в Палаті представників Еліза Стефанік.
Цей вибір Трампа свідчить про більш агресивну позицію Вашингтона щодо Організації Об’єднаних Націй.
Стефанік – конгресвумен від штату Нью-Йорк і одна з завзятих прихильниць Трампа у Конгресі.
«Суспільне» зазначає, що рівень підтримки України від республіканки оцінюють як низький. Стефанік голосувала за закон, який скасував би б допомогу Україні на $300 мільйонів, а цьогоріч виступила про закону про додаткові асигнування для нашої держави.
Посол Північної Кореї в ООН Кім Сон заявив під час засідання Ради Безпеки, що Пхеньян прискорить розгортання своєї програми ядерної зброї, щоб “протидіяти будь-якій загрозі з боку ворожих ядерних держав”.
“Ядерна загроза Сполучених Штатів проти [Північної Кореї] вже досягла критичної точки з погляду її масштабу та небезпеки. Через необачні кроки Сполучених Штатів потенційна ситуація наближається до межі війни”, – сказав Кім.
Також вранці у вівторок Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив, що Північна Корея випустила кілька балістичних ракет малої дальності в бік моря на схід від Корейського півострова.
Берегова охорона Японії заявила, що снаряд, ймовірно, був балістичною ракетою, а телекомпанія NHK повідомила, що він, схоже, впав за межами виключної економічної зони Японії в океані.
Туреччина та ще 52 країни у спільному листі вимагають від ООН ембарго на поставки зброї Ізраїлю.
«Ми написали спільного листа із закликом припинити постачання зброї та боєприпасів до Ізраїлю. Лист, який підписали 54 особи, було передано в ООН 1 листопада», – повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Він виступив з цією заявою на пресконференції в Джибуті, де брав участь у міністерській зустрічі Турецько-Африканського партнерства.
«Щоразу ми маємо наголошувати, що продаж зброї Ізраїлю означає участь у геноциді, який він здійснює», – додав Фідан, підкресливши, що лист був ініційований Туреччиною.
Його підписали, зокрема, Саудівська Аравія, Бразилія, Алжир, Китай, Іран і росія, а також дві організації – Ліга арабських держав та Організація ісламської співпраці.
У середині жовтня запровадити ембарго на поставки зброї до Ізраїлю закликав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. За його словами, це було б «ефективним рішенням» для припинення конфлікту в Секторі Гази.
У листопаді відбудеться спеціальне засідання Ради Безпеки ООН, присвячене 1000 дням з початку війни росії проти України. Захід анонсувала Велика Британія, яка цього місяця очолює Раду.
Про це повідомила постійний представник Великої Британії при ООН Барбара Вудворд під час прес-конференції.
Вона підтвердила, що засідання відбудеться 18 листопада у другій половині дня під головуванням міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі. Серед пріоритетів Ради у листопаді будуть наслідки та ризики війни на Близькому Сході, агресія Росії проти України та конфлікт у Судані.
Вудворд наголосила, що Велика Британія має намір використовувати своє головування, щоб викривати російську дезінформацію та піднімати питання щодо воєнних злочинів. Російська делегація намагалася заблокувати затвердження листопадового графіку роботи Ради через обговорення українського питання, однак, за словами Вудворд, це не стане перешкодою для проведення засідання на запит членів ООН.
Представник Британії також заявила, що міжнародна спільнота рішуче налаштована підтримувати Україну.
«Лондон продовжить підтримувати боротьбу України за свій суверенітет та принципи Статуту ООН», — підкреслила Вудворд.
Також представниця додала, що росія має причетність до більшості глобальних конфліктів у світі. Йдеться про те, що росія укладає угоди з Північною Кореєю та Іраном для отримання підтримки у війні. Москва, за словами Вудворд, використовує північнокорейські війська як гарматне м’ясо, закуповує в Ірану безпілотники та фінансує тероризм на Близькому Сході, що посилює загрозу миру у світі.