Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у четвер, 17 липня, підпишуть новий англо-німецький договір, який передбачає взаємну допомогу у разі збройного нападу.
Основою для підписання договору стала зустріч Кіра Стармера з тодішнім канцлером Німеччини, соціал-демократом Олафом Шольцем, яка відбулася в серпні 2024 року в Берліні. Тоді прем’єр Британії назвав майбутню угоду «елементом масштабного перезавантаження, побудованого на новому рівні взаємодії».
Як зазначає офіс британського прем’єра, обидві країни зобов’яжуться упродовж наступного десятиліття реалізувати спільний проєкт зі створення далекобійної ракетної системи Deep Precision Strike з радіусом дії понад 2000 км.
Оборонний компонент договору зумовлений агресивною політикою росії, а також побоюваннями щодо прихильності США до НАТО за президентства Дональда Трампа. Водночас у Берліні підкреслюють, що новий пакт не замінює п’яту статтю договору НАТО.
Для Німеччини, яка не має власної ядерної зброї, символічне значення має й те, що Велика Британія – одна з двох ядерних держав Європи.
Угода також містить зобов’язання Німеччини ухвалити до кінця року закон, який забороняє сприяння нелегальній міграції до Британії. Окремо лідери обговорять трансатлантичну торгівлю – з огляду на нещодавню американо-британську угоду Мерц закликає до прискорення переговорів про угоду між ЄС і США.
Окрім самого договору, країни також оголосять про спільні інвестиції на понад £200 млн, зокрема про відкриття оборонного виробництва STARK у Суіндоні, вкладення німецької компанії Cognigy у британський ринок та розширення Siemens Energy із планами найняти 200 працівників і 100 стажерів.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
Глава української держави уточнив, що очікуються рішення щодо відновлення справедливості.
Президент Володимир Зеленський анонсував нові домовленостями з партнерами щодо оборони та відновлення на наступному тижні.
„Готуємо нові рішення, нові домовленості з партнерами, які зроблять Україну сильнішою. І в обороні, і у відновленні”, – заявив Зеленський у недільному зверненні.
Глава держави уточнив, що очікуються рішення щодо відновлення справедливості.
„Наступний тиждень буде багато в чому присвячений саме відновленню України – новим угодам з партнерами, а також багато в чому – відновленню справедливості”, – підкреслив президент.
Словенський парламент у пʼятницю підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Delo.si.
Пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”
Коли саме відбудеться голосування, ще невідомо: парламент Словенії має ухвалити окрему постанову про його проведення. До того ж, результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Словенії Роберт Голоб, чий Рух “Свобода” проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – сказав Голоб.
Уряд Німеччини має намір прискорити процедури закупівлі зброї та оборонного обладнання для Бундесверу, щоб забезпечити країні можливість протистояти у разі загроз з боку рф.
Про це пише інформаційна агенція dpa з посиланням на проєкт нового закону, з яким вона ознайомилася, повідомляє Deutsche Welle.
Зазначається, що головною метою законопроєкту є забезпечення „прискорення та спрощення всіх закупівель для Бундесверу”.
Згідно з документом, певні термінові контракти більше не повинні виставлятися на тендер на європейському рівні в майбутньому, а лише на національному рівні, що має заощадити час.
Також має бути можливість укладати контракти після тендерів, навіть якщо учасник торгів, який не виграв тендер, подає до суду. Видання наголошує, що досі процедурні питання в деяких випадках затримували закупівлю зброї на роки.
Окрім цього, проєкт закону передбачає, що законодавці можуть ініціювати процедуру закупівлі, навіть якщо фінансування ще не забезпечено. Також послаблюються певні вимоги до документації з метою зменшення бюрократії.
[type] => post [excerpt] => Уряд Німеччини має намір прискорити процедури закупівлі зброї та оборонного обладнання для Бундесверу, щоб забезпечити країні можливість протистояти у разі загроз з боку РФ. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1751208060 [modified] => 1751201748 ) [title] => Уряд Німеччина хоче прискорити оборонні закупівлі - ЗМІ [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=155293&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 155332 [uk] => 155293 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 155294 [image] => Array ( [id] => 155294 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339.png [original_lng] => 3117521 [original_w] => 1909 [original_h] => 999 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339-300x157.png [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339-768x402.png [width] => 768 [height] => 402 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339-1024x536.png [width] => 1024 [height] => 536 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339-1536x804.png [width] => 1536 [height] => 804 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339.png [width] => 1909 [height] => 999 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-339.png [width] => 1909 [height] => 999 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1751190818:8 [_thumbnail_id] => 155294 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1092 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 177099507001 [_oembed_0daa8b712ec3ae63abc4d2cc10b8bb1b] =>
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
Зазначається, що німецький міністр оборони Борис Пісторіус нещодавно запевняв, що допомога Україні на майбутній рік становитиме 9,2 млрд євро, але в проєкті бюджету від 24 червня вказано суму на 900 млн євро меншу, тобто 8,3 млрд євро.
У Міноборони ділили суму на дві частини: 7,3 млрд євро вже затверджено, 1,9 млрд євро додатково плануються. Але тепер чиновники стверджують, що все включено в уже прописані 8,3 млрд євро.
У Міноборони Німеччини пояснили різницю тим, що кошти, яких бракує, – це так зване співфінансування і повернення з Європейського фонду миру. „Тобто гроші нібито будуть, але поки що їх у бюджеті немає”, – написало видання.
„У підсумку все одно вийде близько 9 млрд євро”, – запевнили в міністерстві.
При цьому в Бундестазі такі заяви Міноборони викликали подив. Видання зазначило, що депутат від „Зелених” Себастіан Шефер заявив, що „незрозуміло, звідки міністерство бере заявлені суми”.
„Україні потрібні не обіцянки, а реальна підтримка”, – акцентував він.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Європі не потрібно більше витрат на трансформацію своїх збройних сил — їй потрібно більше міжнародної співпраці.
Європа зараз переживає значне зростання витрат на оборону. За останнє десятиліття військові бюджети в ЄС подвоїлися. Причина, здавалося б, очевидна. Оборонні сили Європи занепали, а загроза з боку Росії реальна. Але варто зупинитися і подивитися на факти, зазначає Адам Туз, редактор Financial Times, професор історії в Колумбійському університеті та директор Європейського інституту.
Десятиліття, що передувало вторгненню Росії, не було „втраченим десятиліттям” для європейських солдатів. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), сукупні витрати європейських членів НАТО за цей період склали понад 3,15 трлн доларів (у цінах 2023 року). Це значно більше, ніж у Росії. Сьогодні вважається, що Європі потрібно більше боєздатних військ, але вже зараз у неї є 1,47 мільйона військовослужбовців — це більше, ніж у США.
Редактор додає, що скандал полягає не в тому, що оборонні бюджети Європи вже подвоїлися. Справжній скандал у тому, що при таких витратах Європа отримує надто мало: немає ефективного стримування, обмаль боєздатних військ і відсутні запаси озброєння для допомоги Україні.
„Оптиміст міг би сказати, що не все так погано. Європа все ж отримала певну віддачу (переважно завдяки Великій Британії, Франції та Туреччині) від своїх 3 трлн витрачених доларів. Якщо провести давно назрілу реорганізацію, навіть Німеччина зможе створити дієву систему стримування. Узгодження базових речей — наприклад, спільної системи ППО чи обмеженого вибору танків — суттєво змінить ситуацію. Планка невисока: Європі достатньо досягти середнього рівня неефективності американського військово-промислового комплексу, щоб мати потужну армію”, — пише Туз.
Здоровий глузд вимагає визнати: криза європейської оборони реальна й потребує термінового вирішення. Після витрат понад 3 трлн доларів за десятиліття Європа фактично залишилась без дієздатних збройних сил. Щоб це виправити, доведеться знову вкладати великі кошти — навіть якщо попередні витрати були неефективними.
„Але щоб нове фінансування не стало черговим джерелом розчарування, воно має ґрунтуватися на чіткій стратегії змін. Очевидно, що Європа могла б зменшити витрати, замовляючи зброю більшими партіями — і для цього потрібно не більше грошей, а більше співпраці між країнами. Щоб виправдати збільшення оборонних бюджетів, потрібно вірити, що нові інвестиції зможуть перетворити занепалі військові системи XX століття на сучасні збройні сили XXI століття. Тобто, що кількісне зростання витрат зможе призвести до якісного прориву”, — вважає Туз.
У такому формулюванні питання європейського переозброєння в чомусь нагадує виклик енергетичного переходу. Так звані „Партнерства справедливого енергетичного переходу”, започатковані у 2021 році, базувались на ідеї, що додаткові кошти з Європи та США допоможуть великим країнам, що розвиваються — як-от Південна Африка чи Індонезія — здійснити радикальні зміни, підкупивши впливові групи інтересів і подолавши політичні бар’єри на шляху до декарбонізації.
„Перетворення „кількості на якість” — хороша концепція. Але навіть ті енергетичні ініціативи вважалися сміливими при бюджетах у кілька мільярдів євро, тоді як плани з модернізації європейської оборони у сто разів масштабніші й ляжуть важким тягарем на вже перевантажені бюджети. Найменше, що демократичні уряди Європи мають дати своїм громадянам — це відвертість щодо масштабів цього ризику”, — додає професор історії.
Президент України під час зустрічі з Премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Вільнюсі обговорили оборонну підтримку України, а також інвестиції у виробництво зброї.
Про це глава держави повідомив на своїй офіційній сторінці.
„Під час зустрічі з Премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо обговорили оборонну підтримку України, співпрацю в межах коаліції укриттів та членство в ЄС”, — ідеться у повідомленні.
Глава держави відзначив, що важливими під час обговорення стали інвестиції в українське виробництво зброї та співвиробництво. „Розповів про наш проєкт „Лінія дронів”, що вже довів свою ефективність. Обговорили, як можна масштабувати”, — підкреслив Президент.
„Окремо – про дипломатію. Очікуємо від сьогоднішньої зустрічі в Стамбулі реального результату: припинення вогню, обміну полоненими, повернення дітей і зустрічі на рівні лідерів”, — додає Володимир Зеленський.
Президент висловив вдячність Премʼєр-міністру та народу Фінляндії за всю надану підтримку для України. „Цінуємо ваш внесок”.
У 2026 році Литва має намір стати першою країною-членом НАТО, оборонні видатки якої перевищать 5% від ВВП.
Про це заявив в Анталії міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, передає „Укрінформ”.
„Для Литви є три пріоритети. Перший – витрати на оборону. Ми мусимо збільшити витрати на оборону в НАТО, адже ми дали забагато обіцянок щодо кращої підготовки, готовності та кращих планів, і тепер маємо виконати їх через інвестиції в оборону. З точки зору Литви, 5% – це досяжно, і ми повинні досягти цього швидше, ніж до 2032 року, адже бачимо, з якою швидкістю росія нарощує свої сили. Ми мусимо робити те саме”, – сказав очільник зовнішньополітичного відомства Литви.
Будріс зауважив, що у 2025 році Литва посідає друге місце серед союзників по НАТО з 4% ВВП на витрати на оборону, а наступного року планує витрачати 5,25%.
Дипломат додав, що НАТО має виконати плани та обіцянки у реагуванні на російську загрозу, заявлені на попередніх самітах у Вашингтоні та Вільнюсі.
„Стратегія путіна, як бачимо, залишається незмінною – це відволікання, обман і затягування будь-якого справжнього процесу до миру. Ми рішуче підтримуємо позицію України, США та наших європейських союзників щодо припинення вогню щонайменше на 30 днів”,- сказав Будріс.
Україна виділить сотні мільйонів гривень для посилення оборони. Кошти направлять на новітні системи радіоелектронної боротьби.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського.
Український президент оголосив про суттєве збільшення фінансування систем радіоелектронної боротьби, яке становитиме додаткові сотні мільйонів гривень.
„Буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень”, – повідомив глава держави.
Зеленський повідомив, що він вже доручив уряду ухвалити відповідні рішення для посилення захисту в цій сфері.
Польща і США підпишуть угоду вартістю майже 2 млрд доларів щодо надання матеріально-технічної підтримки для системи протиповітряної оборони Patriot.
Про це заявив у понеділок, 31 березня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, цитує агентство Reuters, пише “Європейська правда”.
Косіняк-Камиш заявив, що “безпека польського неба не має ціни”. Він наголосив, що протиракетна оборона і співпраця зі США є пріоритетом.
Пізніше очільник Міноборони Польщі підтвердив Reuters текстовим повідомленням, що вартість контракту становить майже 2 млрд доларів.
Як зазначається, угода з США стосується надання матеріально-технічної підтримки для системи Patriot у Збройних силах і включає в себе компоненти технічної підтримки, а також навчання.
Міністерство оборони Польщі заявило, що реалізація угоди забезпечить оперативну готовність пускових установок Patriot.
